Онірична література

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Онірична література — література, сенс якої виражається або завдяки мотиву сновидіння, або через особливості зумовленої ним композиції[1].

Як літературний прийом, сновидіння служить для найрізноманітніших цілей формальної побудови і художньої композиції усього твору і його складових частин, ідеологічної та психологічної характеристики дійових осіб і, нарешті, викладу поглядів самого автора.

Зустрічається в міфах, епосі, релігійних творах, історичних хроніках, белетристиці і поезії по всьому світу з найдавніших часів. До такої практики зверталися автори агіографій, вона поширювалася за доби бароко, романтизму, найповніше реалізувалася у річищі сюрреалізму[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Літературознавча енциклопедія

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]