Орисик Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Орисик
Народився26 вересня 1885(1885-09-26)
с. Вілька Сяніцького повіту, тепер Польща
Помер17 березня 1946(1946-03-17) (60 років)
с. Гутисько Бережанського р-ну Тернопільської обл.
Діяльністьвизначний майстер плоскої та круглої різьби по дереву
Відомі учніКрасовський Іван Юрійович
ДітиІван, Онуфрій, Андрій, Степан

Орисик Михайло (нар. 26 вересня 1885, с. Вілька Сяніцького пов., зараз Польща — пом. 17 березня 1946, с. Гутисько Бережанського р-ну Тернопільської обл.) — визначний майстер плоскої та круглої різьби по дереву, засновник школи дерев'яної скульптури України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1885 році народився в селі Вілька Сяніцького повіту (тепер Польща). Батько, Іван Орисик, був лісним графа Потоцького в Риманові-Здрою[1].

Вчився в школі столярної справи та скульптури в Риманові (відкрита в 1878 році на кошти Станіслава Антонія Потоцького).

Працював на нафтових копальнях біля села. Воював на фронтах Першої світової війни, потрапив до російського полону[1].

Михайло Орисик після Першої світової війни почав навчати різьбі хлопців у Вільці. Різьбярство під Орисиковим впливом в селі розвинулося сильно. Михайло Орисик мав чотирьох синів: Івана, Онуфрія, Андрія і Степана, які також відмінно різьбили[1].

У 1945 році виселений в село Гутисько на Тернопільщині під час акції масового переселення, довго в Гутиську не прожив, помер невдовзі після переселення.

Орисик Михайло зі скульптурою «Лемко з люлькою», 1936 рік

Музей різьби

[ред. | ред. код]

В 2006 році в селі Гутисько відкрито Музей різьби імені Михайла Орисика. Серед експонатів — зразки художньої різьби, побутові старожитності. Львівський літератор, автор книжок про Михайла Орисика Іван Красовський передав на зберігання до музею 80 малюнків Орисика[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Богдан Гук. «Доочищення» лемківського села Вільки 1945 року. Газета «Наше Слово». № 18, 5 травня 2013
  2. У Гутиську різьбить кожна дитина. Газета «Високий Замок», 09 серпня 2006 року. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]