Паламарчук Василь Миколайович
| Паламарчук Василь Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Паламарчук Василь Миколайович (2013) | ||||
| Народився |
18 лютого 1944 (80 років) Гончариха Старосинявський район Хмельницька область | |||
| Діяльність | краєзнавець, прозаїк, публіцист | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Васи́ль Микола́йович Паламарчу́к (нар. 18 лютого 1944, с. с. Гончариха Старосинявський район Хмельницька область) — український журналіст, краєзнавець, прозаїк, публіцист. Заслужений журналіст України. Член Національної спілки журналістів України (з 1976).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 18 лютого 1944 року у селі с. Гончариха Старосинявського району Хмельницької області. З шести років мешкав у селі Митинцях Хмільницького району на Вінниччині. Після школи призваний до лав збройних сил[1].
Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1974). Працював у літинській районній багатотиражній газеті «Хімік», Вінницькому міськкомі Компартії України, газеті «Вінницька правда» (1977—1980), власкором «Робітничої газети».
Був головним редактором газети «Вінниччина» (2000—2006)[2].
Обіймав посади помічника голови Вінницької облдержадміністрації, начальника комітету інформації Вінницької облдержадміністрації.
Мешкає у Вінниці. Батько двох синів.
Творчість[ред. | ред. код]
Василь Паламарчук автор багатьох публікацій у пресі з краєзнавчої тематики. У 1996 році видав збірку новел «Снивода», 2000 р. — збірку казок «Добридень», 2011 року — збірку оповідань «Йшла колона городом», 2014 року — книжку «Босоніж по стерні». У співавторстві з О. Терещуком видав книжку «Так довго кують зозулі».
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
З 2011 року — голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки журналістів України, член правління НСЖУ[3].
Нагороди й відзнаки[ред. | ред. код]
- Почесне звання Заслужений журналіст України (2004);
- Лауреат літературної премії імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2011).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — 408 с.
- ↑ Вінниччина журналістська / авт.-упоряд. В. Лисенко. — Вінниця: Горбачук І. П., 2010. — 320 с.
- ↑ Гальчак С. Д. Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: XIX — поч. XXI ст.: монографія / С. Д. Гальчак. — 2-ге вид. допов. — Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2013. — 876 с.
Джерела і література[ред. | ред. код]
- Волошенюк І. Паламарчук Василь Миколайович: біографічний довідник / І. Волошенюк // Вінниччина журналістська / авт.-упоряд. В. Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 166—167.
- Гальчак С. Д. Паламарчук Василь Миколайович: біографічний довідник / С. Д. Гальчак // Регіонознавча інституція Східного Поділля. Вінницька філія Центру дослідження історії Поділля. — Вінниця, 2010. — С. 114—115.
- Подолинний А. М. Паламарчук Василь Миколайович: біографічний довідник / А. М. Подолинний // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А. М. Подолинного. — Вінниця, 2001. — С. 255.
- Кимак Л. Все починалося з любові: журналісту В. М. Паламарчуку виповнюється 70 років / Л. Кимак // Вінниччина. — 2014. — 14 лютого. — С. 3.
- Скрипник В. У спілки журналістів новий голова: заслужений журналіст України Василь Паламарчук / В. Скрипник // 20 хвилин. — 2011. — 30 листопада — 1 грудня. — С. 15.
- На Вінниччині — Паламарчук: пленум правління Вінницької організації НСЖУ обрав в.о. голови до чергової звітно-виборної конференції (березень 2012 р.) журналіста В. Паламарчука // Журналіст України. — 2010. — № 7. — С. 4.
- Вдовцов М. Статний, сивочолий, в білий лляних одежах…: [з нагоди ювілею В. М. Паламарчука / М. Вдовцов // Вінниччина. — 2010. — 17 лютого. — С. 6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вітаємо з ювілеєм голову Вінницької Спілки журналістів Василя Паламарчука. nsju.org. Національна спілка журналістів України. 19 лютого 2024. Архів оригіналу за 19 лютого 2024. Процитовано 19 лютого 2024.
- Сайт Національної спілки журналістів України. nsju.org. Національна спілка журналістів України. Архів оригіналу за 15 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.