Паразитне світло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Паразитне світло — це будь-яке світло в оптичному інструменті, що не було передбачено у його конструкції.

Різні прояви паразитного світла у орбітальному фотознімку Сонця: гало навколо — розсіяння, довгі промені — дифракція, численні плями-копії — привиди

Паразитне світло може бути спричинене багатьма явищами:

  • Розсіяння
    • Розсіяння на шорсткій поверхні
    • Розсіяння через забруднення поверхні
    • Внутрішнє розсіяння (всередині лінзи, наприклад)
    • Розсіяння через косметичні дефекти поверхні
  • Залишкові відбивання від оптичних поверхонь (привиди)
  • Дифракція
  • Самовипромінювання детектора (актуально для теплових детекторів)

Моделі ДФВЗ[ред. | ред. код]

Розсіяння описується Двопроменевою функцією відбивної здатності (ДФВЗ). Кожен тип розсіяння має свою функцію. Окрім того, кожна функція має свій набір параметрів, аби найточніше описати розсіяння. Найбільш вживані моделі:

  • Розсіяння на шорсткій поверхні: модель Харвей-Шака, ABg модель, K-correlation (ABC) модель;
  • Розсіяння через забруднення: Мі модель + MIL-STD-1246D стандарт.
  • Косметичні дефекти: модель Петерсона