Пей Вей

Пей Вей
Ім'я при народженні	裴頠
Народився	267(0267) Wenxi Countyd, КНР
Помер	300(0300)
Країна	Китайська імперія
Національність	китаєць
Діяльність	філософ, державний службовець
Галузь	філософія
Рід	Pei clan of Hedongd

Пей Вей (кит. 裴頠) (*267 — †300) — китайський філософ і вчений. Мав прізвисько І-мінь. Був відомий своїми енциклопедичними знаннями. Займав посаду помічника начальника канцелярії. Праці Пей Вея повністю не збереглися. Частково збереглася праця «Чун ю лунь» (崇有論)(«Розмірковування про повагу до буття»), у якій Пей Вей критикував популярне тоді вчення про «небуття» та погляди Ван Бі.
Сима Лунь, прагнучи захопити владу у державі та знищуючи потенційних опонентів, організував змову, у результаті якої Пей Вея було вбито.

Філософські погляди

Пей Вей вважав, що всі предмети у Всесвіті існують об'єктивно, а їх сутністю може бути лише буття, а не небуття. Це буття — сутність усіх предметів у Всесвіті — Пей Вей називав також «дао». Основою всього існуючого у Всесвіті є дао. Усі предмети на підставі притаманних їм особливостей можуть бути розподілені на різні групи. Всі існуючі тіла мають форму і образ. Зміни предметів та взаємовплив, який вони здійснюють один на одного, складні й заплутані, але вони містять об'єктивну закономірність (вищий принцип). Пей Вей виступав проти поглядів Ван Бі, що «кожне буття народжується у небутті». Пей Вей вважав, що абсолютне небуття не може нічого породити, тому найперше народження предметів є самонародженням.
На думку Пей Вея, Всесвіт є буттям, а небуття лише протиставляється буттю; абсолютне небуття, відірване від буття, не може існувати.
Він виступав проти зосередження влади у руках знаті. Підтримував призначення на державні посади талановитих вихідців з бідних сімей, але, в цілому, вважав, що відмінності у походженні та становищі людей у суспільстві є природними.

Джерела

• История китайской философии. М.: Прогресс, 1989.