Філософ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розмірковування вночі (1891)

Філософ — любомудр, шукач істини, мислитель. У вузькому сенсі це спеціаліст з філософії, що займається філософією, розробляє питання світогляду й методології.

На побутовому рівні так називають людину, яка має певний досвід життя, розумно, помірковано і спокійно ставиться до всіх явищ у житті, до всіх життєвих труднощів та випробувань.

Походження терміну[ред.ред. код]

Термін «філософ» (грец. Φιλόσοφος) старше терміна «філософія», спочатку застосовувався для позначення освіченої людини взагалі. В тому сенсі, в якому він вживався в античності, його вперше використав давньогрецький філософ Піфагор. За повідомленням Діогена Лаертського:

Філософію філософією, а себе філософом (любомудром) вперше став називати Піфагор… мудрецем ж, за його словами, може бути тільки бог, а не людина. Бо передчасно було б філософію називати «мудрістю», а того, хто працює з нею в ній — «мудрецем», як якщо б він наточив вже свій дух до межі; а філософ (любомудр) — це просто той, хто відчуває потяг до мудрості.[1]

І в іншому місці, на питання, хто він такий, Піфагор відповідає: «Філософ, що означає любомудр», філософи, за його словами, тяжіють «до єдиної тільки істини». Піфагор не залишив після себе творів, так що перший автор, у якого зустрічається слово «філософ», це Геракліт:

Дуже багато повинні знати мужі-філософи.

Філософ у Геракліта — це, судячи з уривків його творів, що збереглись до наших часів, «дослідник природи речей», зазначає Кессіді.[2]

Историчні образи філософа[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Словарь иностранных слов. — 13-е изд., стереотип. — М.: Рус.яз., 1986.(рос.)
  • Ожегов С. И., Словарь русского языка. — М., Рус.яз., 1982.(рос.)

Примітки[ред.ред. код]