Пентакозан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пентакозан

Пентакозан — насичений вуглеводень, алкан (C25H52).

Фізичні властивості

[ред. | ред. код]

Температура плавлення 53,5 °C;

температура кипіння 401 °C);

Тиск пари (в мм рт.ст.): 1 (196 °C); 10 (245 °C); 40 (283 °C); 100 (313 °C); 400 (370 °C). Крім нафти в природі ідентифікований в бруньках берези.

Ізомерія

[ред. | ред. код]

Теоретично можливо 36 797 588 структурних ізомерів з таким числом атомів.

Застосування

[ред. | ред. код]

Компонент вазеліну, парафіну.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Справочник химика т.1, Л.-М.: Химия, 1963 стр. 673
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пентакозан&oldid=39460992