Пентадекан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пентадекан (C15H32) CH3—(CH2)13—CH3 - насичений вуглеводень (алкан).

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Аморфний порошок. Мол. маса 212,42; Теоретично можливо 4347 структурних ізомерів

густина d204 - 768,3 кг/м3;

температура плавлення 9,93 °С;

температура кипіння 270,61 °С;

показник заломлення 1,4319;

температура спалаху 132 °C;

теплота утворення –352,75 кДж/моль;

теплота згоряння –9419 кДж/моль;

Пожежонебезпечні властивості: горюча рідина, температура самозаймання 205°С.

Відкриття[ред.ред. код]

Пентадекан був отриманий Крафтом при відновленні йодистим воднем з фосфором пентадецилової кислоти C15H30О2 або хлоропродукта C15H30Cl2 (з кетону C13H27-CO-CH3 і PCl5) за 240 °C і потім Маєм при сухій перегонці в порожнечі пальмітиново-барієвої солі (С16Н31О2)2Ba з метілатом натрію.

Знаходження в природі[ред.ред. код]

Ідентифіковано в корені яглиці звичайної (aegopodium podagraria) http://www.provisor.com.ua/archive/2008/N07/htr_ls78.php

Застосування[ред.ред. код]

Компонент вазелінового масла, вазеліну.

Джерела[ред.ред. код]

  • Справочник химика т.1, Л.-М.: Химия, 1963 стр. 668.
  • Петров Ал. А. Химия алканов. М.: Наука, 1974. 243 с.