Первинний стандарт (хімія)

Перви́нний станда́рт — це стандартний розчин, приготований з точної наважки речовини.

До вихідних речовин, з яких готується розчин, висувається ряд вимог:

• сталий стехіометричний склад (наприклад, незмінна кількість кристалізаційної води)
• відсутність домішок (чистота не нижче чда);
• стійкість при довгостроковому зберіганні — як у кристалічній формі, так і в розчині;
• негігроскопічність (зважування точної кількості речовини буде неможливим через постійне поглинання води з повітря).
• велика молярна маса (збільшення маси наважки сприяє зменшенню похибки зважування).

Лише невелика кількість речовин відповідає необхідним вимогам. Зокрема, поширеними первинними стандартами є тетраборат натрію Na₂B₄O₇·10H₂O, дихромат калію K₂Cr₂O₇, щавлева кислота H₂C₂O₄·2H₂O, бромат калію KBrO₃.

Якщо первинний стандарт використовується для встановлення концентрації або титру іншого розчину, то такий розчин називатиметься вторинним стандартом.

Джерела

• Harvey, D. Modern Analytical Chemistry. — 1st edition. — McGraw-Hill, 2000. — P. 106—107. — ISBN 0-07-237547-7. (англ.)
• Аналитическая химия / С. К. Пискарева, К. М. Барашков, К. М. Ольшанова. — Изд. 2-е. — М. : Высшая школа, 1994. — С. 254. (рос.)
• Жаровський Ф. Г., Пилипенко А. Т., П'ятницький І. В. Аналітична хімія. — 2-е. — К. : Вища школа, 1982. — С. 380—381.