Пестощі (новела)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Пестощі»
АвторГі де Мопассан
Назва мовою оригіналуфр. Les caresses
КраїнаФранція
Мовафранцузька
Жанрновела
МісцеПариж
Укр. видавництвоДніпро
Видавництвогазета «Gil Blas»
Видано14 серпня 1883
Перекладач(і)Орест Сухолотюк
Тип носіяна папері
Попередній твірСтрах
Наступний твірБожевільний?

«Пе́стощі»[1][2] (фр. Les caresses) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана у 1883 році. Твір подає листування чоловіка і жінки, в якому відбиті різні погляди на кохання.

Історія

[ред. | ред. код]

Гі де Мопассан вперше опублікував цю новелу в газеті «Gil Blas» 14 серпня 1883 року під псевдонімом Монфріньоз. В українському перекладі новела побачила світ у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972)[2] і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990)[1] (обидва рази у перекладі Ореста Сухолотюка).

Сюжет

[ред. | ред. код]

«Пестощі» складаються з двох листів. Перший написаний жінкою, яка заперечує проти фізичної близькості з коханим чоловіком і пропонує йому високу платонічну любов. Другий лист є чоловічою відповіддю на перший. Його автор стверджує, що природа ошукала людину, давши їй разом із високим почуттям любові низькі пристрасті, і що обов'язок людини «ошукати природу», поринувши з головою у сластолюбство. Чоловік підкріплює ці аргументи тим, що «жінки, пересичені пестощами, нічого не прагнуть, і не за чим не жалкують. Вони живуть собі спокійно… бо любощі заступають їм усе…». Підтекст новели розкривається в її закінченні, де оповідач додає, що ці палкі й певною мірою непристойні листи були знайдені у церкві[1].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 662—665.
  2. а б Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 6.