Петрушевський Юрій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Петрушевський
Ім'я при народженніПетрушевський Юрій Юрійович
Народився1 листопада 1992(1992-11-01) (31 рік)
Полтава
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняУкраїна Київ
Діяльністьтелеведучий
У шлюбі зАнастасія Міщенко

Петрушевський Юрій Юрійович (нар. 1 листопада 1992, Полтава) — український журналіст, автор і телеведучий.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Юрій народився 1 листопада 1992 року в Полтаві в сім’ї лікарів Анни Петрушевської та Юрія Петрушевського, засновника мережі клінік «Добродія»[1].

У 2010 році Юрій Петрушевський закінчив Полтавське навчально-виховне об’єднання №14. В 10 класі став лауреатом міської премії імені М.В. Гоголя[2].

У вересні 2010 року вступив до Полтавського національного педагогічного університету. Захистив бакалаврську роботу на тему: «Специфіка подачі реклами в періодичних друкованих виданнях Полтави».

У 2023 році вступив до Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (диплом магістра).

Кар’єра

[ред. | ред. код]

У листопаді 2011 року обійняв посаду журналіста в полтавській обласній газеті «Коло».

У січні 2013 року приєднався до проєкту «Ранок з Інтером» на телеканалі Інтер редактором розважальних рубрик. Автор та ведучий рубрики «Мужской клуб».

В березні 2014 року почав працювати спеціальним кореспнодентом на радіостації «Радіо Вєсті». Автор спецпроєктів: «Наказанные зоной» про засуджених, що відбувають покарання у зоні бойових дій на Донбасі. В 2015 році побував у всіх в’язницях на підконтрольній Україні частині Донбасу[3].

У серпні 2016 року приєднався до команди проєкту «Громадське»[4]. Став автором розслідування «Тарасівка: селяни проти кладовища» про незаконне будівництво кладовища в Київській області[5].

В червні 2017 року обійняв посаду спеціального кореспондента телеканалу «Прямий»[6]. Автор документальних проєктів: «Війна зі смертю», де провів 48 годин в реанімаціях COVID’них відділень[7] та «Юра в Армії». Серіал-щоденник міжнародних військових навчань Rapid Trident 2021[8].

З жовтня 2019 року автор і ведучий програми «Владахохотала: хіт-парад зашкварів»[9].

У вересні 2021 року став співавтором проекту «У пошуках української мрії» на Українському Радіо[10].

У травні 2022 року став автором-сценарію документального серіалу «Чий Х*й?»[11] на Sweet.TV, що присвячений дослідженню історії українських матюків та лайки[12].

Сім’я

[ред. | ред. код]

Одружений з ведучою телеканалу «Прямий» Анастасією Міщенко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На Кірoвoградщині відкрили приватну лікарню (ФOТO). Златопіль (укр.). 30 листопада 0001. Процитовано 23 квітня 2024.
  2. ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / квітень. library.pl.ua. Процитовано 23 квітня 2024.
  3. Промо-ролик серии спецрепортажей Радио Вести "Наказанные зоной" (англ.), процитовано 23 квітня 2024
  4. Юрій Петрушевський. hromadske.ua (укр.). 6 вересня 2018. Процитовано 23 квітня 2024.
  5. Тарасівка: селяни проти кладовища. hromadske.ua (укр.). 12 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2024.
  6. telekritika (29 червня 2017). Главным спецкором канала PRM станет Юрий Петрушевский. Telekritika (ru-RU) . Процитовано 23 квітня 2024.
  7. ЕКСКЛЮЗИВ! 72 години в реанімації: як виживають лікарі / Спецрепортаж "Війна зі смертю" (укр.), процитовано 23 квітня 2024
  8. ДІСТАВСЯ, ПОРВАВСЯ І ПРОРВАВСЯ: «Юра в Армії» 1 СЕРІЯ (укр.), процитовано 23 квітня 2024
  9. Юрій Петрушевський | Прямий. prm.ua (укр.). 25 червня 2021. Процитовано 23 квітня 2024.
  10. У пошуках української мрії | Українське радіо. radio.suspilne.media. Процитовано 23 квітня 2024.
  11. «ЧИЙ Х*Й?»| Tизер документального серіалу про українську лайку (укр.), процитовано 23 квітня 2024
  12. Чий х*й? (2022) - дивитися онлайн в хорошій якості на Sweet TV (укр.), процитовано 23 квітня 2024