Пйотр Опалінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пйотр Опалінський
Piotr Opaliński
Народився1586(1586)
Помер17 січня 1624
Похованняродинний гробівець у костелі бернардинців у Серакуві
ГромадянствоРіч Посполита
Національністьполяк
Діяльністьурядник, політичний діяч
Суспільний станмагнат
Посадапознанський воєвода
Термін1622—1624 роки
ПопередникЯн Остроруг
НаступникСтаніслав Пшиємський
РідОпалінські
БатькоЯн Опалінський Старший
МатиБарбара Остроруг
Брати, сестриЯн Опалінський (воєвода)
У шлюбі зСофія Костка
Діти2 сини і 4 доньки

Пйотр Опалінський (пол. Piotr Opaliński; 1586 — 17 січня 1624) — польський політичний і військовий діяч, урядник Речі Посполитої.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в 1586 році. Походив з польського магнатського роду Опалінських. Другий син Яна Опалінського, каштеляна в Рогозьно, й Барбари Остроруг. Після смерті батька в 1598 році успадкував замок Серакув.

Навчався в Познаньській єзуїтській колегії; пізніше в Інгольштадському і з 1604 року — Падуанському університетах. Відвідав Рим, а в 1605 році повернувся на батьківщину.

У 1606 році був обраний послом на сейм. 1607 року оженився з представницею знатного роду Косток. У 1611 році отримав у володіння Сремське староство. Він був одним з делегатів, які в 1613 році були відправлені сеймом до коронних військ, що утворили конфедерацію в Любліні. 1614 року отримав Победзіське староство. У 1616 році увійшов до складу польсько-литовського посольства, відправленого до Московського царства. 1617 року призначається королівським дворянином і секретарем. Того ж року на чолі власної роти брав участь у військовому поході польського королевича Владислава Вази з метою отримання Московського трону. Взимку 1617—1618 року брав участь у військових діях, зокрема в облозі Москви.

У 1620 році призначений познанським каштеляном. У 1621 році командував полком під час Хотинській війни. У 1622 році став познанським воєводаю. У 1624 році на земському Средзькому сеймику вимагав прийняття змін для більш справедливого розподілу податків.

Збільшив свої володіння, йому належало три міста — Серакув, Бнін і Черніїв, а також 50 сіл.

Помер у 1624 році, похований у бернардинському костелі в Серакуві, де його надгробок виготовив Себастьян Залу. У 1995 році його саркофаг перенесли до Серакувського замку.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Софія, донька Кшиштофа Костки. Діти:

  • Кшиштоф (бл. 1609—1655), воєвода познанський
  • Лукаш (бл. 1612—1662), маршалок надвірний коронний
  • Зофія Людвіка (пом. 1657), дружина: Станіслава Конецпольського, гетьмана великого коронного; 2) Самуеля Кароля Корецького, ропчицького старости
  • Анна Беата (пом. 1648), дружина: 1) Станіслава Пшиємського, маршалка надвірного коронного; 2) Якуба Роздражевського, воєводи іновроцлавського
  • Франциска, черниця бенедиктинського монастиря в Познані.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Antoni Gąsiorowski, Jerzy Topolski [red.]: Wielkopolski Słownik Biograficzny. Warszawa-Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981, s. 532. ISBN 83-01-02722-3.
  • Jerzy Antoni Kostka, Kostkowie herbu Dąbrowa. Wyd. Z.P. POLIMER Koszalin 2010, s. 82, 256, 298, 299 i 300