Перегляд вихідного коду сторінки Плакат

[[Файл:Богуш Шіппіх - Чужого не хочу, а свого не віддам! (1917).png|thumb|200px|Плакат «Чужого не хочу, а свого&nbsp;— не віддам!» Богуша Шіппіха часів [[УНР]], 1917 рік]]
'''Плака́т''' ('''''постер''''', {{lang-de|Plakat}}, {{lang-fr|placard}}&nbsp;— [[оголошення]], [[афіша]], від ''plaquer''&nbsp;— наклеїти, {{lang-la|placatum}}&nbsp;— [[повідомлення]], [[свідоцтво]])&nbsp;— різновид [[графіка|графіки]].

== Історія ==
Історичними попередниками сучасного плакату вважають гравюри Німеччини початку 16 ст. великого розміру в добу Селянської війни. Їх називали тоді «летючі аркуші», бо вони виконували [[Агітація|агітаційну роль]].

З розвитком [[Театральне мистецтво|театрального мистецтва]] в Західній Європі поширення отримала театральна афіша (театральний різновид плакату), що мав зазвичай текст оголошення про майбутню [[вистава|виставу]]. Афіша набула значного поширення у 19 столітті, коли до її створення залучили [[літографія|літографію]]. Поряд з текстами почали з'являтися і зображення, що підвищувало візуальні і впливові характеристики плакатів.

== Загальна характеристика ==
Витвір [[мистецтво|мистецтва]], різновид тиражованої графіки. Лаконічне, помітне, найчастіше кольорове зображення з коротким текстом, виконане, як правило на великому [[аркуш]]і [[папір|паперу]], виготовляється з [[реклама|рекламною]], [[інформація|інформаційною]], навчальною метою. Сучасний плакат&nbsp;— це найчастіше поліграфічне виконання художнього [[оригінал]]у. Основні вимоги до плакату такі: плакат повинен сприйматися з великої відстані, бути помітним на фоні інших засобів візуальної інформації. Плакат&nbsp;— барвисте рекламне [[видання]] великого формату.

== Види ==
* соціальний плакат&nbsp;— плакат, який пропагує базові соціальні цінності. В соціальному плакаті відображені соціальні прояви особистості, специфіка соціальних взаємовідносин в суспільстві, значущі соціальні проблеми, загрози та лиха<ref name=":0">''[http://museum-ukraine.org.ua/?p=2772 Порфімович Ольга] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160816175144/http://museum-ukraine.org.ua/?p=2772 |date=16 серпня 2016 }}''[http://museum-ukraine.org.ua/?p=2772 : Технології візуального впливу (плакатистика) в контексті інформаційної війни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160816175144/http://museum-ukraine.org.ua/?p=2772 |date=16 серпня 2016 }}</ref><ref>''Игошина Т. С.'' Графический дизайн отечественного современного плаката (история и современные тенденции): автореф.дисс. канд…искусствоведения: 17.00.06.&nbsp;— Москва, 2009.&nbsp;— 21 с.</ref>
* Авторський&nbsp;— це виставковий варіант<ref name=":1">Порфімович, подане джерело, з цитуванням Ігошиної</ref>; ближчий до мистецтва, він глибший та суб'єктивніший
* масовий&nbsp;— безособовий, безіменний<ref name=":1" />; маєь спонтанний характер, має тимчасовий епізодичний контакт з глядачем.

== Мистецьке становлення ==
Плакат і афіша мали значний вплив книжкової ілюстрації та станкової графіки, що пройшла до 19 століття значний історичний розвиток. Широкі можливості удосконаленої техніки кольорової літографії додали афішам і плакатам яскравості, кольорової насиченості. Плакат почав слугувати також [[реклама|рекламі]] товарів, тоді як афіша була зосереджена на подіях культурних, мистецьких, театральних, благодійних.
<gallery>
Lautrec moulin rouge, la goulue (poster) 1891.jpg|Плакат «Мулен Руж — Ла Гулю» [[Анрі Тулуз-Лотрек]]а, 1891 рік
Vintage Potemkin.jpg|Рекламний плакат фільму «Броненосець Потьомкін»
Богуш Шіппіх - Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці (1917).png|Листівка-плакат Богуша Шіппіха «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, запануєм і ми браття у своїй сторонці!..», 1917 рік
01 Радянська Україна для інтуристів 1930.jpg|Рекламний плакат про Радянську Україну для Інтуристів, початок 1930-х років
Радянська Україна для інтуристів Ялта 1930.jpg|Рекламний плакат про Радянську Україну, [[Ялта]], [[Крим]], початок 1930-х років
Радянська Україна для інтуристів, Харків 1930.jpg|Радянська Україна для інтуристів, [[Харків]], рекламний плакат, початок 1930-х років
</gallery>

=== Наближення до мистецтва ===
[[Файл:VictimOfInternational.jpg|міні|праворуч|300пкс|Плакат «В жертву Інтернаціоналові», [[Харківське відділення ОСВАГ|ОСВАГ, Харків]], [[1919]] рік]]
Наприкінці 19 століття плакат пережив справжнє піднесення. Робити плакати не вважали непрестижним [[ремесло]]м талановиті майстри багатьох країн Західної Європи та [[США]]. Особливо яскраві зразки створені у Франції, що мала честь країни художньої ініціативи в 19 столітті. До створення плакатів звернувся значний прошарок інтернаціональних митців:
* [[Анрі Тулуз-Лотрек]] (француз)
* [[Альфонс Муха]] (чех)
* [[Джеймс Монтгомері Флегг]] (американець)
* [[Леєндекер]] (американець)

Надзвичайною була кількість митців 20 століття, що звернулась до створення плакатів і через попит торговельних фірм, і через агітаційну навалу політичних партій різного спрямування.

== Російська імперія ==
[[Файл:Україна у своїх етноґрафічних межах.jpg|міні|Двомовний плакат «Україна» з [[інфографіка|інфографікою]] та мапою «Україна у своїх етноґрафічних межах», зладженими [[Гасенко Юрій|Георгом Гасенком]] та [[Рудницький Степан Львович|Степаном Рудницьким]], 1920 рік]]
Свій розквіт в коротку добу економічного піднесення, на зламі 19&nbsp;— 20 століть, пережив плакат і в Російській імперії. До створення плакатів звернулися російські митці, що спеціалізувалися на книжковій гравюрі, гравюрі станковій та малярстві. Це вирізнило російський плакат у особливу ланку значної мистецької вартості. Російські митці добре знали досягнення майстрів плакату Західної Європи і через відвідини Парижу, і через виставки. Одна з перших виставок плакату пройшла в містах Російської імперії вже у [[1897]] році в столичних [[Петербург|Петербурзі]], [[Москва|Москві]], [[Київ|Києві]], куди привозили плакати Анрі Тулуз Лотрека та Альфонса Мухи. Нічим не гірші були плакати і афіші російських майстрів, до створення яких звертались:
* [[Білібін Іван Якович]] (афіша концерту « Духовные песнопения в Московской консерватории», 1910&nbsp;р.)
* [[Васнецов Віктор Михайлович]]
* [[Гончарова Наталія Сергіївна]]
* [[Коровін Костянтин Олексійович]]
* [[Ларіонов Михайло Федорович]] (афіша лекції Іллі Зданевича про нову поезію, 1921&nbsp;р.)
* [[Леон Бакст|Бакст Леон]] (рекляма благодійного базару ляльок, афіша вистави "Мученичество Св. Себастьяна " для балерини Іди Рубінштейн)
* [[Сомов Костянтин Андрійович]](плакат виставки «Русских и финляндских художников», 1897&nbsp;р.)
* [[Судєйкін Сергій Юрійович]] (афіша карнавалу Російського мисливського клубу, 1914&nbsp;р.)
* [[Сєров Валентин Олександрович]] (афіша до концерту балерини Анни Павлової)
* Пашков Г. П.
* Феофилактов (агітація на передплату журналу «Золотое Руно», 1900&nbsp;р.)
* Филиппов А. Ф.

== Українські майстри плакату ==
* [[Босенко Василь Васильович]]

== Колекціонування та музеєфікація ==
[[Файл:SovietSpainCivilWarPoster.jpg|міні|праворуч|200пкс|Реклама чергової виставки [[Ермітаж]]у]]
Вже плакатна продукція Тулуз-Лотрека стала речами колекційними. Лави колекціонерів афіш і плакатів весь час зростали і через дешевизну предметів колекціонування, і через їх мистецьку вартість як для приватних осіб, так і для театральних, а пізніше і художніх музеїв:
* Театральні афіші і плакати збирав Театральний музей імені Бахрушина через специфіку свого музейного закладу.
* Мав колекцію плакатів та книжкових знаків ([[екслібрис]]ів) бібліофіл Федоров Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Вже у [[1933]] році ця [[колекція]] стала надбанням [[Третьяковська галерея|Третьяковської галереї]].
* Колекціонером плакатів (і тиражної графіки взагалі) був художник [[Ларіонов Михайло Федорович]] (1881&nbsp;— 1964). Його колекція не пропала і після смерті. По [[заповіт]]у її теж передали до складу Третьяковської галереї.
* Свою значну колекцію тиражної графіки (афіш і плакатів) давно формує Державний [[Ермітаж]] (Санкт-Петербург).
* Плакати і афіші відомих художників&nbsp;— лоти на мистецьких [[аукціон]]ах.
* Виникли перші музеї, спеціалізовані лише на плакатах (Польща, Росія тощо).
* [[музей плакату України]]&nbsp;— найменшого музею світу<ref name=":0" />.

== Аналіз плакату ==

=== [[Контент-аналіз]] ===
Такий запропонований прибалтійськими дослідниками<ref>''[http://recept.znate.ru/pars_docs/refs/4/3799/3799.pdf Numminen H.]''{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}[http://recept.znate.ru/pars_docs/refs/4/3799/3799.pdf Советский плакат как средство массового воздействия&nbsp;— анализ языка плакатов.&nbsp;— Kevt, 2008.&nbsp;— 83 с.; То же [Электронный ресурс].]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (2008); було відділено текст і зображення, причому першому надалося більшого значення<ref name=":0" />.

Особливості:
* серед одиниць контент-аналізу були такі, як однозначність тексту, лаконічність, рима, вислів або крилата фраза, побажання, звеличення.
* Окремо виділялися звернення до реципієнта: на «ти» чи на «ви».
* Месиджі поділялися за принципом синтаксичних конструкцій: розповідні речення, питальні, спонукальні, окличні.
* В свою чергу спонукальні речення, яких в радянській плакатистиці виявилося більше за все, розглядалися з точки зору прямих та непрямих способів прояву спонукання. До прямих дослідники віднесли дієслівні, називні, прислівникові конструкції. Мовний етикет також був предметом дослідження.

=== Проєктний метод ===
Запропонований [[Порфімович Ольга Леонідівна|Порфімович]]<ref name=":0" />.

Перший&nbsp;— встановлення '''мети'''. Вона має співвідноситися з соціальним замовленням суспільства. з огляду на те, що плакат є засобом комунікації, дизайн-процес плаката виглядає так:

'''[[Соціальна ідея]]''' (предмет комунікації)&nbsp;— [[дизайнер]], [[художник]] (суб'єкт)&nbsp;— '''[[соціальний плакат]]''' (повідомлення)&nbsp;— '''[[споживач плакату|споживач]]''' (об'єкт впливу)&nbsp;— '''[[ефект впливу]]'''.

Другий етап «проєктної моделі» плакату&nbsp;— етап '''концептуальний'''. На ньому відбувається розробка базової творчої ідеї плакату, визначаються принципи взаємодії візуальної та текстової складових плакату.

Третій етап&nbsp;— етап '''візуального втілення'''. Тут задіяні засоби візуально-графічні: композиція, стилістика, кольорове рішення, шрифти, графічні техніки тощо.

== Див. також ==
* [[Музей плакату України]]
* [[Акцидентне складання]]
* [[Оформлювальне мистецтво]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Технологія набору та верстки: навч. посіб. / Д.&nbsp;В.&nbsp;Василишин, [[Василишин Олег Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Василишин]] ; за ред. [[Мельников Олександр Валерійович|О.&nbsp;В.&nbsp;Мельникова]]; рец.: [[Величко Олена Михайлівна|О.&nbsp;М.&nbsp;Величко]], [[Антоник Михайло Стефанович|М.&nbsp;С.&nbsp;Антоник]], Ю.&nbsp;Ц.&nbsp;Жидецький.&nbsp;— Львів : [[Українська академія друкарства|Укр. акад. друкарства]], 2011.&nbsp;— 272 с.&nbsp;— 300 пр.&nbsp;— ISBN 978-966-322-190-8.
* Український друкований плакат 1950—1992 років з фондів Національної бібліотеки України імені. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського. У 3 вип. : каталог. Вип. 3. Український друкований плакат 1986—1992 років з фондів НБУ імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського/ уклад. Т. Галькевич, О. Донець.&nbsp;— Київ: НБУ ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського, 2018.&nbsp;— 464 с.&nbsp;— ISBN 966-02-8691-7

== Посилання ==
* {{ШевЕ-5|частина=Плакати Шевченківські|сторінки =153-156}}
{{Commonscat}}
* {{УМЕ11|частина=Плякат|сторінки=1402}}
* {{ЛЗЕ2|частина =Плакат; Сторінка-плакат|сторінки =220; 436}}
* {{ref-ru}} «[http://antikvar.ua/publications/jivopys/712-2016-11-24-13-43-06.html Украинский советский плакат семьи Кудряшовых]» на сайті журналу Антиквар
* {{ref-ru}}[https://web.archive.org/web/20070111050912/http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/008/089/543.htm Плакат] в [[БСЭ]]
* {{ref-ru}}[https://web.archive.org/web/20101125025924/http://mina.ru/posters/ Колекція плакатів різних країн]
* {{ref-ru}}[http://psyfactor.org/lib/lomov2.htm ''П. Кудин, Б. Ломов, А. Митькин'' Психология восприятия и искусство плаката]

{{Портали|Історія|Колекції}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Плакат| ]]
[[Категорія:Плакатистика| ]]
[[Категорія:Агітація]]
[[Категорія:Друкована реклама]]