Пулпулак
Пулпулак (вірм. Պուլպուլակ), також Цайтагхбюр (вірм. Ցայտաղբյուր) — тип меморіального кам'яного джерела води, поширений у Вірменії та Нагірному Карабасі.[1][2][3] Пулпулаки, споконвіку втілювали невичерпні сили і життєстійкість вірменського народу.
Етимологія[ред. | ред. код]
Назва «Пулпулак» походить від звуку дзюрчання води — «пул-пул», коли вона вихлюпується з шийки, а також від слова «ак» (вірм. Ակ), що вірменською мовою означає «джерело».
Опис[ред. | ред. код]
Пулпулак — своєрідна невеличка кам'яна споруда приблизно з метр у висоту, з якої б'є чиста, в більшості, гірська вода. Зводяться пулпулаки в пам'ять про своїх близьких, і тамуючи спрагу з пулпулака, перехожий благословляє того, на згадку про кого побудоване джерело.
Є також пулпулакі, з'єднані з хачкарами[4].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- В Єревані на Площі Республіки стоїть пулпулак «7 джерел» (як каже вірменська народна мудрість, «народ черпає силу з семи джерел»). Автором цього пулпулака, побудованого в 1965 р., є Спартак Кндехцян. Колишні питні наконечники фонтанчика «7 джерел», зроблено у формі кріпосної вежі, були викрадені в 1990-і роки; нові виготовлені за проектом дизайнера-ювеліра Нура[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category: Pulpulaks |
- ↑ а б площі Республіки знову запрацює головний джерело столиці
- ↑ Пам'ятка туристу. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 14 липня 2011.
- ↑ ? id=1002602 Країна абрикосового дудука. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 14 липня 2011.
- ↑ http://monami777.narod.ru/505.jpg
