Пухерокі

Пухерокі в Кракові на Головній площі біля Суконних рядів .

Пухерокі ( puchery, pueri, від латинського puer означає "хлопчик") — це звичай, який святкують у Вербну неділю в Кракові та його околицях.

Цей звичай походить зі старих звичаїв краківських студентів. Заборона ходити «на пухері» була видана в 1780 році і тоді її перейняли хлопці з підкраківських сіл . Рано вранці у Вербну неділю від хати до хати ходять переодягнені хлопці. Одягнені в дублянки хутром догори, на головах носять високі конічні шапки з кольорового паперу, обличчя вкриті сажею. У них зав'язані на талії мотузки. В одній руці у них кошик з половою, в іншій - дерев'яний молоток з довгою рукояткою, обтягнутий папером.

Співаючи, вітають зі святом Воскресіння Господнього, виголошують промови, що поєднують у собі елементи старопісних пісень, колядок, жартівливих діалогів та скоромовок. При цьому вони ходять по кімнаті, стукаючи по підлозі тростинками (у формі молотків чи сокир) і декламують, наприклад:

Ja żaczek maluty,

Pogubiłem paputy.

Chodziłem do nieba,

Za kawałkiem chleba.

Chciałem się wrócić,

Nie chcieli mnie puścić.

Przyjmijcie mnie państwo za ciurę,

Będę ja łapał sąsiadowe kurę;

Stoi ciura w płocie,

Będzie kij w robocie...

або:

A jo maly pastuszek szukołem Jezusa,

Znalazłem go pod dębem mioł piscołkę i bęben.

Na piscołce fitu, fitu - na bębenku puku, puku,

Cztery panny w tońcu, osoba na końcu... itd.

За це вони отримують їжу, переважно яйця та невеликі пожертви, які збирають у кошик.

Цей звичай, хоч і зник, але все ще живий у деяких селах поблизу Кракова, наприклад у Бібіце, Зєльонках і Трояновичах, а також у Томашовіце .

Література

• Тадеуш Северин, "Краківські традиції та звичаї", Краків 1961.
• Чеслав Вітковський, "Щорічні польські народні обряди та звичаї", Краків 1965.
• I. Łopuszańska, Puchery, [у:] "Щорічник Етнографічного музею в Кракові", т. 1, 1966.

Зовнішні посилання

• Марек Жуков-Карчевський, Польські свята: Великдень у Кракові, Ekologia.pl, 2013.