Перегляд вихідного коду сторінки Радівці

{{Otheruses}}
{{Місто
 | назва               = Радівці
 | місцева_назва       = {{lang-ro|Rădăuţi}}
 | зображення          = {{Photomontage|position=center
 | photo1a                       = Centrul oraşului Rădăuţi1.jpg
 | photo2a                       = Templul evreiesc din Radauti6.jpg
 | photo2b                       = Biserica Nasterea Sf. Fecioare Maria din Radauti3.jpg
 | photo4a                       = Polish_20230325_201646550.jpg
   | size                       = 280
   | spacing                    = 2
   | color                      = #FFFFFF
   | border                     = 0
   }}
 | зображення_підпис   = 
 | прапор              = 
 | прапор_підпис       = <!-- не обов'язковий -->
 | герб                = ROU SV Radauti CoA.png
 | герб_підпис         = <!-- не обов'язковий -->
 | країна              = {{ROM}}
 | регіон              = [[Сучава (повіт)|Сучава]]
 | розташування        = Radauti jud Suceava.png
 | розташування_розмір = 160px
 | засноване           = [[1393]]
 | статус              = <!-- не обов'язковий -->
 | магдебурзьке право  = <!-- не обов'язковий -->
 | населення           =  23 822 тис. осіб ([[2011]])
 | густота             = 
 | катойконім          = <!-- назва мешканців міста (етнікон); формат - ч/ж або мешканці у множині; не обов'язковий -->
 | агломерація         = <!-- не обов'язковий -->
 | площа               = 
 | висота над рівнем моря= 
 | поштові індекси     = <!-- не обов'язковий -->
 | код країни          = 402
 | код міста           = 
 | координати          = {{coord|47|50|N|25|56|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | поділ міста         = <!-- не обов'язковий -->
 | міста-побратими     = 
 | день міста          = <!-- не обов'язковий -->
 | адреса              = <!-- не обов'язковий -->
 | вебсторінка         = http://www.primariaradauti.ro/
 | мер                 = Aurel Olarean
 }}

'''Радівці́''' (''Редеуць'', {{Lang-ro|Rădăuți}})&nbsp;— місто на півдні [[Буковина|Буковини]] над р. Теплиця у [[Сучава (повіт)|Сучавському повіті]] [[Румунія|Румунії]].

== Географія ==
Радівці розташоване на відстані 37 км від муніципалітету [[Сучава]], центру повіту. Відстань до інших найближчих міст така: 8 км до [[Мілішеуці]], 19 км до [[Серет (місто)|Серет]]у, 23 км до [[Вікову-де-Сус]], 50 км до [[Дорогой]]. Радівці знаходиться на відстані 475 км від міста [[Бухарест]]. В адміністративній частині муніципалітету Радівці, меншою мірою у сільській зоні, переважають ґрунти багаті гумусом, родючі, придатні для ведення сільськогосподарської діяльності.

=== Клімат ===
Клімат помірно-континентальний з балтійським впливом. На території муніципалітету Радівці́ відчувається скандинавсько-балтійський кліматичний вплив з циркуляцією полярних повітряних мас у холодну пору року. Середньорічна температура коливається від 6 °C до 8 °C, з максимальною температурою 32 °C у липні та мінімальною температурою -25 °C у січні.

== Історія ==
[[Файл:Catedrala din Radauti5.jpg|thumb|280px|ліворуч|Румунський православний собор]]
Радівці&nbsp;— одне з найстаріших міст [[Буковина|Буковини]], відоме з [[14 століття|XIV&nbsp;ст]]. Перша писемна згадка, що стосується міста, припадає на 1393 рік, час правління [[Роман I (воєвода молдавський)|Романа І]]. Проте ще у ХІІ&nbsp;— XIV&nbsp;ст. навколишні території входили до складу [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]]. [[Русини]] тут жили здавна, ще до приходу волохів (молдован). За молдовськими історичними джерелами, ця місцевість належала русину Радомиру. Як похідне від його імені, місто стало називатися Радівці, в пізнішій румунській вимові Редеуць (Rădăuți). Вплив русинів підтверджується й тим, що на могилах перших молдовських князів у монастирі Богдана в Радівцях всі написи зроблені [[Староукраїнська мова|староруською мовою]].<br/>
Під час правління [[Олександр Добрий|Александру І чел Бун]], з 1401 року Радівці стають центром [[Радівецька єпархія (Молдовська митрополія)|Радівецької православної єпархії]], і перебувають в цьому статусі до 1782 року. Богослужбовою та діловою мовою єпархії була [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янська]]. 1514-го року Радівці разом з усім Молдовським князівством потрапили у васальну залежність від Османської імперії і зобов'язувалися платити щорічну данину султанові. Тільки з перенесенням кафедри молдовських митрополитів до [[Ясси|Ясс]] почали впроваджувати [[церковнорумунська мова|церковнорумунську мову]]. Розпочалася тотальна румунізація православної церкви, яку проводили, призначені [[Османська імперія|Османською імперією]], [[фанаріоти]].<br/>
Оскільки містечко не було центром торгівлі чи ремесел, на 1774 рік в ньому нараховується лише 140 будинків, в яких мешкало 132 сім'ї.<br/>
Розвиток міста активізується з 1775 року, коли Радівці стали повітовим центром [[Дистрикт Буковина|Дистрикту Буковина]] [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії (Австрії)]].<br/>

Під час Першої світової війни місто декілька раз окуповане воюючими сторонами, що призвело до його руйнування в значній мірі. Деякий час місто було розділене між двома громадами, румунською та німецькою, з двома окремими адміністраціями.

У 60-х і 70-х роках місті відбулася посилена урбанізація, шляхом будівництва спальних районів.

15 грудня 1994 року в будівлі міської ради місто Радівці було проголошено муніципалітетом.

== Український слід ==
[[Файл:Bukovina1910ethnic.jpg|thumb|280px|ліворуч|Етнографічна карта Буковини за даними перепису 1910 року]]

Населення [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]] кінця XIV—XVI століть переважно складали [[волохи]] та [[русини]]. Якщо загалом у державі рутенів було близько 30&nbsp;%, то в межах [[Цара-де-Сус|Верхньої Молдови]], куди входили і Радівці, вони становили більшість&nbsp;— близько 60&nbsp;%. Наприкінці [[XVI століття]] князівство було перетворено на звичайну провінцію [[Османська імперія|Османської імперії]]. Тоді ж розпочалось активне оволощення буковинських земель, яке особливо посилилось після перенесення [[1564]] року столиці князівства з [[Сучава|Сучави]] до [[Ясси|Ясс]].

Західна частина колишнього [[Радівці (жудець)|Радівецького повіту]] належить до української національної території; тут жило 1930&nbsp;р. понад 26 000 українців (16&nbsp;% населення всього повіту). У місті Радівці у 1880 році мешкав 441 українець.<br/>
Нині в Радівцях розміщений центр [[Український греко-католицький вікаріат Румунії|Вікаріату греко-католиків українців в Румунії]]. Радівці входять до Буковинського деканату, який об'єднує 11 парафій. Радівецька міська парафія існує принаймні з 1885 року. В місті в 1935 році збудована українська греко-католицька церква Непорочного Зачаття. Після 1948 року церкву перевели на православ'я і, лише після революції 1989 року, [[Українська греко-католицька церква|греко-католики]] відновили діяльність вікаріату. Велика частина богослужінь відбувається українською мовою.

== Населення ==
Відповідно до перепису населення, проведеного в 2021 році, населення муніципалітету Радівці становить 24 292 жителя, збільшившись порівняно з попереднім переписом 2011 року, коли було зареєстровано 23 822 жителя. Більшість жителів складають румуни (79,33%). З релігійної точки зору, більшість жителів є православними (66,21%), п'ятидесятників (9,37%), римо-католиків (1,86%).

За переписом 1900 року в місті було 2345 будинків, проживали 14403 мешканці: 494 українці, 3876 румунів, 4628 німців, 4894 євреї, 284 поляки, 12 угорців та 45 осіб інших національностей.<ref>{{Literatur |Hrsg=Ludwig Patryn |Titel=Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina |Ort=Wien |Datum=1907 |Online=[http://wiki-commons.genealogy.net/w/index.php?title=Datei:Oesterreich-13.djvu&page=53 online]}}</ref>

У Радівці було велике єврейське населення, 1880 році тут проживало 11 162 євреїв, що становило 30,9% населення міста.

== Пам'ятки, об'єкти туризму ==
[[Файл:Biserica greco-catolica din Radauti4.jpg|thumb|280px|Українська греко-католицька церква Непорочного Зачаття в Радівцях.]]

* Монастир Богдана з похованнями князів Молдови (XIV—XVIII cт).
* Собор П'ятидесятниці (ХХ ст).
* Синагога (ХІХ ст).
* Українська церква Непорочного Зачаття (ХХ ст).
* Гончарна майстерня Колібаби.
* Традиційний п'ятничний базар в Радівцях.

== Міста-побратими ==
Муніципалітет має побратимами такі міста:
* {{Прапор|Франція}} [[Понто-Комбо]] ([[Франція]])
* {{Прапор|Німеччина}} [[Байльштайн (Рейнланд-Пфальц)|Байльштайн]] ([[Німеччина]])
* {{Прапор|Італія}} [[Рагуза]] ([[Італія]])
* {{Прапор|Республіка Молдова}} [[Бричани]] ([[Республіка Молдова]])
* {{Прапор|Республіка Молдова}} [[Дрокія]] ([[Республіка Молдова]])
* {{Прапор|Польща}} [[Гливиці]] ([[Польща]])
* {{Прапор|Кіпр}} [[Кіренія]] ([[Кіпр]])

== Відомі люди ==

=== Народились ===
* [[Козарищук Данило Михайлович]] (пом. 1900)&nbsp;— український буковинський і австро-угорський журналіст, редактор-видавець клерикального журналу «Наука» (виходив у Відні), що орієнтувався на російське православ'я.
* [[Лаврентій (Радівецький)]]&nbsp;— єпископ Радівецький.
* [[Окуневський Ярослав Іполитович|Окуневський Ярослав]]&nbsp;— військовий лікар, український громадський і військовий діяч, письменник, дійсний член НТШ, адмірал флоту Австро-Угорської імперії.
* [[Семака-Нижанківська Меланія]]&nbsp;— українська письменниця й журналістка.
* [[Слюсарчук Костянтин Олексійович|Костянтин Слюсарчук]]&nbsp;— [[полковник]] [[Українська галицька армія|Української Галицької Армії]]
* [[Штефан Русу]] (1956)&nbsp;— [[Боротьба (спорт)|борець]] [[греко-римська боротьба|греко-римського стилю]], дворазовий чемпіон, срібний та бронзовий призер [[Чемпіонат світу з боротьби|чемпіонатів світу]], п'ятиразовий чемпіон, дворазовий срібний та бронзовий призер [[Чемпіонат Європи з боротьби|чемпіонатів Європи]], [[Олімпійський чемпіон|чемпіон]], срібний та бронзовий призер [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]].

Єпископом Радівецьким був рідний брат [[Єремія Могила|Єремії Могили]] Юрій.<ref>Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremijasz h. własnego (ok. 1555—1606) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976.— Tom XXI/3.&nbsp;— Zeszyt 90.&nbsp;— S. 564</ref>
{{main|Радівецька єпархія (Молдовська митрополія)}}

=== Поховані ===
Були поховані господарі Молдови:
* [[Стефан I Мушат|Штефан I]]
* [[Роман I (воєвода молдавський)|Роман I]]
* [[Олександр Добрий|Александру І чел Бун]]

== Світлини ==
{{Commonscat|Rădăuți}}
<div style="text-align:center"><gallery>
Файл:Casa de Cultura - panoramio.jpg
Файл:Banca din Rădăuţi.jpg
Файл:Gara Radauti2.jpg
</gallery>

== Примітки ==
{{Портал|Румунія}}
{{reflist}}

== Література ==
* {{ЕУ}}
* [[Францоз Карл-Еміль|Францоз К. Е.]] Ucrainica: культурологічні нариси / упоряд., пер. з нім., передмова і коментар [[Рихло Петро Васильович|Петра Рихла]].&nbsp;— Чернівці&nbsp;: Книги-ХХІ, 2010.&nbsp;— 292 с.
* {{SgKP|IX|444|Radowce}}

== Посилання ==
* [https://archive.today/20130102235326/http://picasaweb.google.com/EdwardTurJ/OldBukowinaPhotosRadautz ''Старі фото Радівців'']

{{Romania-geo-stub}}
{{Повіт Сучава}}

[[Категорія:Міста Сучавського повіту]]
[[Категорія:Міста Румунії]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1113]]
[[Категорія:Південна Буковина]]
[[Категорія:Радівці| ]]