Перегляд вихідного коду сторінки Ракун

{{Automatic taxobox
| name = Ракун
| fossil_range = {{Geological range|4.9|0}}[[пліоцен]] — [[голоцен|наш час]]
| image = Procyon lotor 7 - am Wasser.jpg
| image_caption = [[Ракун звичайний]] (''P. lotor'')
| image_width = 250px
| display_parents = 3
| taxon = Procyon
| authority = [[Storr]], [[1780]]
| subdivision_ranks = Види
| subdivision = 
* [[Ракун звичайний]] (''Procyon lotor'')
* [[Ракун ракоїд]] (''Procyon cancrivorus'')
* ''[[Procyon pygmaeus]]''
* {{вимер}}''[[Procyon rexroadensis]]''
}}
'''Ракун'''<ref>{{стаття|автор=Загороднюк І., Харчук С.|назва=Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи|видання=Науковий вісник НУБіП України|рік=2011|випуск=164|номер=3|сторінки=124–135|doi=|посилання=http://terioshkola.org.ua/library/review/zag-2011-euromam-famgen.pdf|accessdate=2016-02-19|archivedate=2018-01-07|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180107145426/http://terioshkola.org.ua/library/review/zag-2011-euromam-famgen.pdf}}</ref><ref>[http://terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm Список ссавців України. Види, відомі за останні три століття] // [[Теріологічна школа]]: Вебсайт Українського теріологічного товариства НАН України. — Київ, 2012.</ref><ref>{{ЕСУМ5|20}}</ref>{{sfn|Желеховский і Недїльский|1886|с=795}}, '''єно́т'''<ref name=":0">{{книга|автор=Маркевич О. П.|заголовок=Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура|місце=Київ|видавництво=Наук. думка|рік=1983|сторінки=172|посилання=http://sehrg.at.ua/_ld/0/44_1983-Markevich-.pdf}}</ref>, також '''полоску́н'''{{sfn|Желеховский і Недїльский|1886|с=692}}<ref>{{книга|автор=Покорный, А (пер. Поляньскій, М.)|заголовок=Зоологія|місце=Прага|видавництво=Изъ книгопечатнѣ Богеміи|рік=1874|сторінки=12|сторінок=|посилання=http://sehrg.at.ua/Bio/Polyansky-Zoology-1874.pdf}}</ref> (''Procyon'')&nbsp;— рід нічних ссавців родини [[ракунові (родина)|ракунових]] (Procyonidae), поширений на американському континенті від півдня Канади до Уругваю. Склад роду — 3 сучасні види<ref>{{cite web |url=https://www.iucnredlist.org/search?taxonomies=125032&searchType=species |назва=International Union for Conservation of Nature and Natural Resources |автор= |дата= |вебсайт= |видавець= |дата-доступу=}}</ref>. Скам'янілості четвертого виду ''Procyon rexroadensis'' знайдені з {{нп|бланкан|бланкану|en|Blancan}} Канзасу й Техасу<ref>{{cite web |url=http://www.fossilworks.org/cgi-bin/bridge.pl?a=taxonInfo&taxon_no=50732 |назва=†''Procyon rexroadensis'' <small>Hibbard 1941</small> |автор= |дата= |вебсайт=Fossilworks |видавець= |дата-доступу=16.01.2022 |archive-date=2021-12-12 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211212220541/http://www.fossilworks.org/cgi-bin/bridge.pl?a=taxonInfo&taxon_no=50732 |url-status=dead }}</ref>.

== Опис ==
Довжина голови й тіла: 415–600 мм, довжина хвоста: 200–405 мм, висота в плечах: 228–304 мм<ref>{{книга |автор=Ronald M. Nowak|заголовок=Walker's mammals of the world||посилання =https://books.google.com.ua/books?id=T37sFCl43E8C&pg=PA698|видавництво=JHU Press|рік=1999|том= 1|сторінки =698|сторінок =1936|isbn=0801857899}} {{ref-en}}</ref>. Вага зазвичай 2–12 кг, самці зазвичай більші й північніші тварини більші за південніших. Загальне забарвлення є від сірого до майже чорного іноді з коричневим або червоним відтінком. Є 5–10 смуг на досить добре вкритому шерстю хвості й чорна «бандитська маска» на обличчі. Задня частина голови широка, мордочка гостра. Пальці передніх кінцівок досить довгі й можуть бути широко розставлені. Пальці не перетинчасті, кігті невтяжні. Самиці мають 4 пари молочних залоз<ref name="Walker's carnivores">{{книга |автор=Ronald M. Nowak|заголовок=Walker's carnivores of the world||посилання =http://books.google.com.ua/books?id=0q5aHw2mFi8C&pg=PA134|видавництво=JHU Press|рік=2005|сторінки =134, 135|isbn=0801880327}} {{ref-en}}</ref>.

== Поведінка ==
Ракуни як правило селяться поблизу води. Вони добре плавають і лазять по деревах. Це переважно нічні тварини. Житло, як правило, ракун влаштовує в порожнині дерева з входом більше 3 метрів над землею. Також житло може розміщуватися в кам'яній ущелині, пні, норі зробленій іншою твариною або в людській споруді. За винятком суворих зим і самиць із новонародженими кожну нору ракун займає лише один–два дні. Відстань між норами становить кілька сотень метрів. Ракун не впадає в зимову сплячку. У південних ареалах ракуни активні протягом року. На півночі вони можуть залишатися в норі значну частину зими, але з'являються за потепління. У стані зимового сну серцебиття не зменшується, температура тіла перевищує 35°С, а швидкість метаболізму залишається високою. Вони живуть переважно з жирових резервів, накопичених минулим і літом і можуть втратити до 50% ваги. Їжу ракун здебільшого бере руками й кладе до рота. Всеїдна дієта складається головним чином з раків, крабів, інших членистоногих, жаб, риби, горіхів, насіння, жолудів, ягід<ref name="Walker's carnivores"/>.

== Різноманіття назв ==
Етимологія латинської назви роду: {{lang-grc|κύων}}&nbsp;— «пес», {{lang-grc|πρό}}&nbsp;— «перед, до»<ref>{{книга|автор=Youth, H.|заголовок=Field Guide to the Natural World of Washington|місце=Baltimore|том=3|видавництво=JHU Press|рік=2014|сторінки=268|isbn=9781421412030|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=VhYaCAAAQBAJ&pg=PA268}} {{ref-en}}</ref>.

Назва «єнот», вживана в більшості українських наукових джерел, походить від назви іншої тварини, [[генета|генети]]&nbsp;— африканського хижака з групи ''Viverra getetta''. Генети були відомі в Європі за [[єноти|генетовим хутром]]), назва якого поступово трансформувалася у «єнота»: «генета» → «генот» → «єнот»<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>. Довгий час американських єнотів за певну схожість хутра і розмірів з африканськими та південноєвропейськими «єнотами» ([[вівера]]ми) відносили до [[Віверові|Віверових]]). Проте, ракуни-єноти виявилися представниками іншого роду та іншої родини, аніж генети, назва «єнот» за якими в українській мові не закріпилася{{fact}}.

За однією з версій, завдяки ще одній особливості ракунів&nbsp;— смугастому хвосту, їх (чи, точніше, один із видів роду Procyon) прозвали «полоскунами» (від рос. «полосатий» = смугастий){{fact}}, але більш імовірним виглядає пояснення цієї назви їхньою звичкою «полоскати» свою здобич у воді&nbsp;— на що вказує також і видова латинська назва Procyon lotor{{fact}}.

В Україні та низці інших країн «єнотом» також називають інший вид&nbsp;— [[єнот уссурійський|єнота уссурійського]] (''Nyctereutes procyonoides'')<ref name=":0"/>.

Ще одна назва, ракун, походить від {{lang-en|raccoon}}, запозиченого з мови поухатан (однієї з [[Алгонкінські мови|алгонкінських мов]]), де звучала як ''aroughcun'' чи ''aroughcoune''<ref>[http://www.wordorigins.org/index.php/more/2071/ raccoon] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181116001040/http://www.wordorigins.org/index.php/more/2071/ |date=2018-11-16 }} // www.wordorigins.org</ref>.

У давніших словниках можна натрапити також на слово «янот» (стосовно групи тварин або їхнього хутра), які можуть стосуватися ракунів, генет чи єнотів<ref>[https://r2u.org.ua/s?w=янот&scope=all&dicts=all&highlight=on Пошук у словниках на «янот»]</ref>.

== Склад роду ==
Найпоширенішими видом роду ''Procyon'' є [[ракун звичайний]], відомий також як «полоскун» (''Procyon lotor''), який є одним з трьох видів цього роду, поширеним у помірних широтах.

Інші види єнотів зустрічаються тільки у тропіках і значно менш відомі.
Наприклад, ракун ракоїд (''Procyon cancrivorus'') водиться у [[Південна Америка|Південній Америці]], від [[Коста-Рика|Коста-Рики]] до північної [[Аргентина|Аргентини]]. Він менший за ракуна звичайного, відрізняється подовженим тілом, гладеньким коротким хутром, непухнастим хвостом.

Декілька ракунів, а саме, Ракун барбадоський, ''Procyon gloveralleni'' (Nelson & Goldman, 1930), Ракун Насау ''Procyon maynardi'' (Bangs, 1898), Ракун гваделупський, ''Procyon minor'' (Miller, 1911) і Ракун Трес Маріас, ''Procyon insularis'' (Merriam, 1898) раніше вважалися окремими підвидами, тепер же підвидами Ракуна звичайного.

== Таксономія ==
рід '''Procyon'''&nbsp;— Ракун
* підрід ''Procyon'' (Storr, 1780)
** вид ''[[Procyon lotor]]''&nbsp;— [[ракун звичайний]], єнот-полоскун
*** підвид ''[[Procyon lotor gloveralleni]]''&nbsp;— [[ракун барбадоський]]
*** підвид ''[[Procyon lotor insularis]]''&nbsp;— [[ракун Трес Маріас]]
*** підвид ''[[Procyon lotor maynardi]]''&nbsp;— [[ракун Насау]]
*** підвид ''[[Procyon lotor minor]]''&nbsp;— [[ракун гваделупський]]
** вид ''[[Procyon pygmaeus]]''&nbsp;— [[ракун пігмейський]]
* підрід ''[[Euprocyon]]'' (Gray, 1865)
** вид ''[[Procyon cancrivorus]]''&nbsp;— [[ракун ракоїд]], єнот-ракоїд

== Див. також ==
* [[Проціон]] — найяскравіша зірка в сузір'ї [[Малий Пес (сузір'я)|Малого Пса]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга |автор=Ronald M. Nowak|заголовок=Walker's mammals of the world||посилання =http://books.google.com.ua/books?id=T37sFCl43E8C&pg=PA698|видавництво=JHU Press|рік=1999|том= 1|сторінки = 698|сторінок =1936|isbn=0801857899}}

{{-}}{{mammal-stub}}
{{Портали|Біологія}}
{{Authority control}}
{{Taxonbar|from=Q148856}}

[[Категорія:Ракунові]]
[[Категорія:Ссавці Північної Америки]]
[[Категорія:Ссавці Південної Америки]]