Реакція Бішлера — Напіральського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реакція Бішлера — Напіральського
Названо на честь August Bischlerd і Bernard Napieralskid
CMNS: Реакція Бішлера — Напіральського у Вікісховищі

Реакція Бішлера — Напіральського (англ. Bischler — Napieralski reaction) — утворення ізохінолінів циклодегідратацією N-ацил-β-арилетиламінів під дією кислотних агентів (POCl3, P2O5, PCl5, поліфосфорна кислота), що відбувається як внутрімолекулярне електрофільне ацилювання (якому сприяють електронодонорні замісники в ароматичному ядрі), з наступним

дегідруванням (над паладієвими або платиновими каталізаторами, або KMnO4). Проводять при нагріванні в хлороформі, нітробензені, інших інертних розчинниках. Реакція використовується в твердофазному синтезі в комбінаторній хімії, де зупиняється на стадії утворення дигідроізохіноліну.

Генеральна схема механізму реакції Бішлера — Напіральського.
A mechanism for the Bischler-Napieralski reaction involving an imine-ester intermediate.
A mechanism for the Bischler-Napieralski reaction involving a nitrilium intermediate.




Див. також

[ред. | ред. код]
















Література

[ред. | ред. код]