Очікує на перевірку

Сан-Мігель – Куяба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сан-Мігель – Куяба. Карта розташування: Бразилія
Куяба
Куяба
Сан-Мігель
Сан-Мігель
Пункти сполучені трубопроводом

Сан-Мігель – Куяба — транскордонний газопровід, споруджений передусім для доставляння болівійського природного газу на бразильську теплоелектростанцію Куяба.

В кінці 20 століття Бразилія, що традиційно віддавала перевагу використанню своїх гідроресурсів, була вимушена звернутись до розвитку теплової енергетики. В той же час, відкриття в болівійському департаменті Тариха великих ресурсів газу (наприклад, родовища Сабало та Сан-Альберто) сприяло спорудженню систем для його експорту до Бразилії. В той же рік, коли був введений в дію газопровід Gasbol, розпочали будівництво відгалуження від нього за маршрутом Сан-Мігель (Болівія) – Куяба (столиця штату Мату-Гросу).   

Трубопровід, прийнятий в експлуатацію у 2001 році, має довжину 610 км, діаметр труб 450 мм та потужність до 2,7 млрд м3 на рік.[1]

Основним споживачем стала ТЕС Куяба потужністю 480 МВт. Вона споруджувалась корпорацєю Enron, яка водночас відігравала провідну роль і у створенні газопроводу. Всього були здійснені інвестиції розміром більш ніж 0,5 млрд доларів США, 60% яких пішло на електростанцію.[2]

Окрім ТЕС, до трубопроводу було зокрема під`єднано золоту копальню Don Mario, яка належить канадській компанії Orvana Minerals та до того знаходилась у консервації. Повторне розгортання гірничодобувної діяльності на об`єкті, розташованому у лісі Chiquitano, викликало протести природоохоронних організацій. Останні ще до того намагались перешкодити прокладанню газопроводу по запланованому маршруту, який окрім згаданого лісу також проходив через інший об`єкт уваги екологів – болота Pantanal.[3]

На початковому етапі роботи газопровід також стикнувся з ресурсними проблемами, коли у 2007 році внаслідок зростання внутрішнього попиту та повільнішого ніж очікувалось розгортання виробництва на родовищах Болівія призупинила поставки до Куяба. Угоди про їх відновлення досягли в кінці 2010 року.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ENVIRONMENT-BOLIVIA: Locals Fight Pipeline in Unique Forest | Inter Press Service. www.ipsnews.net. Процитовано 23 січня 2017.
  2. Rains Delay San Miguel-Cuiaba Pipeline - BNamericas. BNamericas (англ.). 10 березня 2000. Процитовано 23 січня 2017.
  3. Bolivia-Cuiabá Pipeline Profile. www.noticias.nl (нід.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 23 січня 2017. [Архівовано 2017-02-02 у Wayback Machine.]
  4. Bolivia Energy Profile: Contributor To Regional Natural Gas Supplies – Analysis. Eurasia Review (амер.). 24 серпня 2012. Процитовано 23 січня 2017.