Перегляд вихідного коду сторінки Слов'яни

{{Infobox ethnic group
| group = Слов'яни
| image = Slavic World updated.png
| population = {{circa}} '''350 million'''
| region1 = {{Flagdeco|Russia}} '''[[Russians]]'''
| pop1 = {{circa}} 134 million
| region2 = {{Flagdeco|Poland}} '''[[Poles]]'''
| pop2 = {{circa}} 60 million
| region3 = {{Flagdeco|Ukraine}} '''[[Ukrainians]]'''
| pop3 = {{circa}} 59 million
| region4 = {{Flagdeco|Czechia}} '''[[Czechs]]'''
| pop4 = {{circa}} 14 million
| region5 = {{Flagdeco|Serbia}} '''[[Serbs]]'''
| pop5 = {{circa}} 10 million
| region6 = {{Flagdeco|Belarus}} '''[[Belarusians]]'''
| pop6 = {{circa}} 10 million
| region7 = {{Flagdeco|Bulgaria}} '''[[Bulgarians]]'''
| pop7 = {{circa}} 9 million
| region8 = {{Flagdeco|Croatia}} '''[[Croats]]'''
| pop8 = {{circa}} 9 million
| region9 = {{Flagdeco|Slovakia}} '''[[Slovaks]]'''
| pop9 = {{circa}} 7 million
| region10 = [[Файл:Flag of Don Cossacks.svg|22x20px|border]] '''[[Cossacks]]'''
| pop10 = {{circa}} 5 million
| region11 = [[Файл:Bosniak national flag.svg|22x20px|border]] '''[[Bosniaks]]''' <!-- Ethnic flag of the Bosniaks, hence used instead of the national flag of B&H (Which is also home to a huge population of Serbs and Croats); see https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_flags_of_Bosnia_and_Herzegovina#Ethnic_groups_flags -->
| pop11 = {{circa}} 3 million
| region12 = {{Flagdeco|Slovenia}} '''[[Slovenes]]'''
| pop12 = {{circa}} 2.5 million
| region13 = [[Файл:Flag of Macedonia - ethnic.svg|22x20px]] '''[[Macedonians (ethnic group)|Macedonians]]''' <!-- Using the ethnic Macedonian flag rather than the national flag, as North Macedonia is also home to a huge Albanian community, among other ethnicities -->
| pop13 = {{circa}} 2.4 million
| region14 = [[Файл:Flag of Rusyns.svg|22x20px|border]] '''[[Rusyns]]'''
| pop14 = {{circa}} 1.7 million
| region15 = [[Файл:Flag of the Republic of Tamrash.svg|22x20px|border]] '''[[Pomaks]]'''
| pop15 = {{circa}} 1 million<ref>{{cite book|author=Carl Skutsch|title=Encyclopedia of the World's Minorities|url=https://books.google.com/books?id=yXYKAgAAQBAJ&pg=PA974|date=7 листопада 2013|publisher=Routledge|isbn=978-1-135-19388-1|pages=974–}}</ref>
| region16 = [[Файл:Flag of Silesians.svg|22x20px|border]] '''[[Silesians]]'''
| pop16 = {{circa}} 860,000
| region17 = [[Файл:Banner of arms of Moravia.svg|22x20px|border]] '''[[Moravians]]'''
| pop17 = {{circa}} 700,000
| region18 = [[Файл:Kashubian flag.svg|22x20px|border]] '''[[Kashubians]]'''
| pop18 = {{circa}} 570,000
| region19 = {{Flagdeco|Montenegro}} '''[[Montenegrins]]'''
| pop19 = {{circa}} 460,000
| region20 = {{Flagdeco|Yugoslavia}} '''[[Yugoslavs]]'''
| pop20 = {{circa}} 415,000
| region21 = [[Файл:Flag of Sorbs.svg|22x20px|border]] '''[[Sorbs]]'''
| pop21 = {{circa}} 150,000
| region22 = [[Файл:Bosnian Muslim Flag.svg|22x20px|border]] '''[[Muslims (ethnic group)|Muslimani]]''' <!-- See https://commons.wikimedia.org/wiki/Cultural_flags#South_Slavic_peoples -->
| pop22 = {{circa}} 140,000
| region23 = [[Файл:Flag of the Lemkos (Rusyns from Poland).svg|22x20px]] '''[[Lemkos]]'''
| pop23 = {{circa}} 67,000
| region24 = [[Файл:Flag of Gorani.svg|22x20px|border]] '''[[Gorani people|Gorani]]'''
| pop24 = {{circa}} 60,000
| region25 = [[Файл:Flag of Bunjevci.gif|22x20px|border]] '''[[Bunjevci]]'''
| pop25 = {{circa}} 20,000
| region26 = [[Файл:Flag of Arkhangelsk oblast proposal (var 1).svg|22x20px|border]] '''[[Pomors]]'''
| pop26 = {{circa}} 6,000
| region27 = [[Файл:Flag missing.jpg|22x20px|border]] '''[[Krashovani]]''' <!-- No offial, sourced flag is known to exist -->
| pop27 = {{circa}} 5,000
| region28 = [[Файл:National flag of Šokci in Serbia.png|22x20px|border]] '''[[Šokci]]'''
| pop28 = {{circa}} 600
| region29 = [[Файл:Flag of Polesia.svg|22x20px]] '''[[Poleshuks]]'''
| pop29 = Узбекістан
| langs = [[Слов'янські мови]]
| rels = '''Більшість:'''<br/> [[Файл:OrthodoxCrossblack.svg|15px]] [[Православна церква|Східне православ'я]] <br/> [[Файл:Christian cross.svg|15px]] [[Католицька церква|Католицизм]] <br/> '''Меншість:'''<br/> [[Файл:Golden Christian Cross.svg|15px]] [[Протестантизм]] <br/> [[Файл:Star and Crescent.svg|15px]] [[Іслам]] <br/> [[Файл:Red Rodnover kolovrat.svg|15px]] [[Рідновірство|Слов'янське неоязичництво]] <br/> [[Духовне християнство]] <br/> [[Нерелігійність|Нерелігійні]]
| related = [[Балти|Балтів]]
| підпис = Карта світу країн з: {{legend|#008000|Більшість слов'янських національностей (більше 50%)}} {{legend|#22B14C|Слов'янські меншини (10–50%)}}
| кількість = {{circa}} '''350 млн'''
| розселення = {{BLR}}<br/>{{BGR}}<br/>{{BIH}}<br/>{{EST}}<br/>{{KAZ}}<br/>{{CAN}}<br/>{{LAT}}<br/>{{LIT}}<br/>{{MOL}}<br/>{{POL}}<br/>{{MKD}}<br/>{{RUS}}<br/>{{SRB}}<br/>{{SVK}}<br/>{{SVN}}<br/>{{UKR}}<br/>{{HRV}}<br/>{{CZE}}<br/>{{MNE}}
}}
{{Індоєвропейці}}
[[Файл:Slavic europe.svg|250px|міні|Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений&nbsp;— [[Західнослов'янські мови|західні]], темно-зелений&nbsp;— [[Східнослов'янські мови|східні]], чорний&nbsp;— [[Південнослов'янські мови|південні]] слов'янські мови]]

[[Файл:East Slavic tribes peoples 8th 9th century.jpg|250px|міні|[[східні слов'яни|Східнослов'янські]] [[плем'я|племена]] (700—850 роки)]]
'''Слов'я́ни''' ({{Lang-x-slav|*slověne}}, {{lang-cu|словѣне}}, {{lang-bg|славя́ни}}, {{lang2|ru|rue|славя́не}}, {{lang-sl|slováni, slovéni}}, {{lang-be|славя́не, słavianie}}, {{lang2|sr|mk|словени, sloveni}}, {{lang2|hr|bs|slaveni}}, {{lang-pl|słowianie}}, {{lang-cs|slované}}, {{lang-sk|slovania}}, {{lang-csb|słowiónie}}, {{lang-hsb|słowjenjo}}, {{lang2|dsb|szl|słowjany}})&nbsp;— найбільша<ref>[http://books.google.com/books?id=hlIkoH4LIM4C&pg=RA1-PA227&dq=slavs+the+most+ethnic+group+in+Europe&hl=ru#v=onepage&q=slavs%20the%20most%20ethnic%20group%20in%20Europe&f=false D. Kirk. Europe's Population in the Interwar Years]</ref> в [[Європа|Європі]] [[Етномовна спільність|етномовна]] група людей, які розмовляють різними [[Слов'янські мови|слов'янськими мовами]] більшої [[Балто-слов'янські мови|балто-слов'янської]] мовної гілки [[Індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]].<ref name="sl_davni">{{ЕІУ|9||стаття=[http://www.history.org.ua/?termin=Sloviany_davni Слов’яни (давні). Частина 1]|автор=Галушко К. Ю.}}</ref> Нині слов'яни розселені від [[Центральна та Східна Європа|Центрально-Східної Європи]] до [[Далекий Схід|Далекого Сходу]]<ref name="sl_davni" />. Традиційно слов'ян поділяють на '''[[Західні слов'яни|західних]]''' ([[поляки]], [[чехи]], [[словаки]], [[Серболужичани|лужицькі серби]]}, '''[[Східні слов'яни|східних]]''' ([[українці]], [[білоруси]], [[росіяни]]), '''[[Південні слов'яни|південних]]''' ([[болгари]], [[серби]], [[хорвати]], [[словенці]], [[македонці]], [[боснійці]], [[чорногорці]]<ref name="sl_davni" />.

Останнім часом слов'янські мови поділяють на центральну та периферійну групи. До центральної зараховують [[Лужицька мова|лужицьку]], [[Чеська мова|чеську]], [[Словацька мова|словацьку]] та [[Українська мова|українську]] мови, малопольський [[Діалекти польської мови|діалект польської мови]], [[Діалекти білоруської мови|південнобілоруські діалекти]]; до периферійної&nbsp;— решту мов та діалектів<ref name="sl_davni" />.

Більшість слов'ян традиційно є [[Християнство|християнами]]. [[Православна церква|Східне православне християнство]], вперше запроваджене місіонерами з [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], сповідує більшість слов'ян. До православних слов'ян належать білоруси, болгари, македонці, чорногорці, серби, українці та росіяни, і вони визначені східними православними звичаями та [[Кирилиця|кирилицею]] (білоруси, чорногорці та серби також використовують парелельно [[Латинська абетка|латинську абетку]] на рівних умовах).

Другим за поширеністю у слов'ян типом християнства є [[Католицька церква|католицизм]], запроваджений латиномовними місіонерами із [[Західна Європа|Західної Європи]]. Слов'яни-католики включають хорватів, чехів, кашубів, поляків, сілезійців, словаків, словенців та лужицьких сербів і визначаються їхнім латинським впливом, спадщиною та зв'язком із Західною Європою. Мільйони слов'ян також належать до [[Греко-католицькі церкви|греко-католицьких церков]]&nbsp;— тобто історично православних громад, які нині перебувають у видимій єдності зі [[Святий Престол|Святим престолом]] та [[Латинська церква|Латинською церквою]], утворюючи разом [[Католицька церква|Католицьку церкву]], але зберігають [[Візантійський обряд|візантійські звичаї]], такі як [[Русини (етнографічна група)|русини]] (в Україні вважаються етнографічною групою українців), а також значні меншини українців та білорусів. Існують також значні [[Протестантизм|протестантські]], зокрема [[Лютеранство|лютеранські]], меншини, особливо серед західних слов'ян, наприклад, історичні [[Богемія|богемські]] (чеські) [[Гуситський рух|гусити]].

Деякі слов'янські етнічні групи традиційно дотримуються ісламу. Слов'янські етнічні групи з більшістю мусульман включають босніїв, помаків (болгар-мусульман), горанців, торбешів (македонських мусульман) та етнічних мусульман. Серед етнічних сербів, чорногорців, хорватів, словенців<ref>{{cite web|url=https://www.stat.si/popis2002/en/rezultati/rezultati_red.asp?ter=SLO&st=57|title=Population by religion and ethnic affiliation, Slovenia, 2002 Census|publisher=Statistical Office of the Republic of Slovenia|access-date=1 червня 2018|archive-date=2017-09-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20170926061744/https://www.stat.si/popis2002/en/rezultati/rezultati_red.asp?ter=SLO&st=57|url-status=dead}}</ref> та самовизначених [[Югослави|югославів]] є також мусульманські меншини, а також зростаюча спільнота новонавернених серед етнічних росіян<ref>{{cite web|url=https://www.opendemocracy.net/en/odr/living-in-islam-russian-muslims-tell-their-stories/|website=OpenDemocracy|title=Living in Islam: Russian Muslims tell their stories|access-date=17 жовтня 2021}}</ref>.

Сучасні слов'янські нації та етнічні групи значно різноманітні як генетично, так і культурно, і відносини між ними&nbsp;— навіть у межах окремих груп&nbsp;— коливаються від «етнічної солідарності до взаємних почуттів ворожості».
[[Файл:Europe_814.svg|міні|Карта Європи 814 року, що показує розподіл слов'янських племен і Перше Болгарське царство по відношенню до Каролінгської імперії та Візантійської імперії.]]
[[Файл:Roman_Empire_125.svg|міні|Поширення венедських (слов'янських), сарматських (іранських) та германських племен на кордоні Римської імперії в 125&nbsp;р. н. Візантійські джерела описують ''венетів'' як предків ''склавенів'' (слов'ян).]]

== Етимологія ==
Термін «слов'яни» загальноприйнятої етимології не має.<ref name="ESUM">{{ЕСУМ|том=5|сторінки=307|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/слов'яни Слов'яни]|}}</ref><ref>* ''[[Щербаков Олександр Олександрович (письменник)|А.&nbsp;А.&nbsp;Щербаков]]''. «Онъ» и «Азъ». История термина «славяне» (Исторические чтения) // {{нп|Звезда (журнал)|Звезда (СПб.)|ru|Звезда (журнал XX—XXI веков)}}.&nbsp;— [[1993]].&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 174—197.&nbsp;— ISSN 0321-1878 {{ref-ru}}</ref> Найбільш переконливе виведення від якогось [[гідронім]]а<ref name="ESUM"/>. Існують кілька версій походження [[етнонім]]у «слов'яни»:

* Назва має топонімічне походження; можливо, це назва одного зі слов'янських племен, що згодом поширилась на всі народи (нижче наведено конкретні племінні етноніми на ''слов-''). Конкретний топонім надійно ототожнити не вдається, ймовірно, це назва річки; порівняйте ''Славутич'' ([[Дніпро (річка)|Дніпро]]), [[Случ]], сюди ж польські назви річок ''Sława, Sławica'', сербське ''Славница''. Ці гідроніми походять із індоєвропейського кореня зі значенням «обмивати», «очищати»<ref name="ESUM"/><ref name="Vasmer">{{Cite web|url=http://www.slovopedia.com/22/209/1641958.html|title=Что такое СЛАВЯНИН - Этимологический русскоязычный словарь Фасмера|website=www.slovopedia.com|language=ru|access-date=2024-04-19}}</ref>. Вказувалось на литовське село Šlavė́nai на річці Šlavė̃ як на точну етимологічну паралель назви «словѣне», що утворилась у такому разі від гідроніма<ref name="Trubachev">[[Трубачьов Олег Миколайович|О.&nbsp;Н.&nbsp;Трубачев]]. Дополнение к словарю Фасмера</ref>.

* Часто етимологію самоназви пов'язують зі словом «слово». У такий спосіб «сл'''о'''в'яни»&nbsp;— люди, що говорять «словами» (тобто по-нашому). Порівняно із цим назва неслов'янського люду (тобто іншомовних племен)&nbsp;— ''нѣмьци,'' тобто «німі». Аналогічного походження самоназва албанців&nbsp;— ''shqiptarët'' («ті, що зрозуміло говорять»). Цю етимологію відкидали багато вчених через те, що етноніми на «-ѣне», «-яні» пов'язані практично завжди з топонімами, а не з абстрактними поняттями<ref name="Vasmer"/>. Зі [[Слов'янознавство|славістів]] XX століття її обстоював [[Якобсон Роман Осипович|Р.&nbsp;О.&nbsp;Якобсон]]<ref name="Trubachev"/>.

* [[Етимологія]] самоназви йде до індоєвропейського кореня *kleu-, основне значення якого «чути» і часто трапляється в різних уживаннях у значенні «слава» й «популярність». У такий спосіб слов'яни&nbsp;— це «відомі люди», тобто люди, про яких чутно, про яких йде поголос, про яких йде слава<ref>[http://www.bartleby.com/61/62/S0466200.html The American Heritage® Dictionary of the English Language: Fourth Edition. 2000]</ref>. Ця точка зору, популярна в XIX столітті, нині фактично не має прихильників; спільнослов'янським є саме оголосовування з -''о''-, у той час як оголосовування з -''а''- є наслідком вторинного зближення зі словом ''слава'' з XVI—XVII&nbsp;століття.<ref name="Vasmer"/>; крім того, правильне й попереднє заперечення щодо сполучуваності [[суфікс]]а.

* Назва пов'язана зі ''slaṷos''&nbsp;— народ, порівн. грецьке λᾱός; прихильниками такого погляду були [[Міккола Йосип Юліус|Й.&nbsp;Ю.&nbsp;Міккола]]<ref name="Vasmer"/> та [[Бернштейн Самуїл Борисович|С.&nbsp;Б.&nbsp;Бернштейн]]<ref name="Trubachev"/>.

* У Візантії слов'яни використовувалися як раби, а у випадку потреби&nbsp;— як воїни.<ref>[[Галенко Олександр Іванович|Галенко О. І.]] [http://history.org.ua/?termin=Rabstvo_Ukraini Рабство в Україні] // {{ЕІУ|9| }}</ref> У грецькій (середньогрецьке σκλάβος&nbsp;— раб, звідси пізньолатинське ''sclavus'', німецьке ''Sklave'', арабське «[[сакаліба]]», зворотна калька з латини&nbsp;— склавіни тощо)<ref>Lexikon des Mittelalters. Artemis-Verlag: München-Zürich, 1980—2000.&nbsp;— Bd.7, S.2000-2003</ref><ref>Der Grosse Brockhaus. Enzyklopädie. 16. Aufl. in 12 Bände&nbsp;— Bd. 10, S. 753—754</ref>.

Німецький історик К. Герке, вважає однозначно доведеним, що слов'яни&nbsp;— давніша самоназва, ніж етнонім склавіни («раби») так що найімовірніша етимологія цього терміна перегукується зі «словом», тобто слов'яни називали себе так, протиставляючи політичні цілі<ref>{{Cite web |url=http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/dm2.htm |title=Goehrke С. Friihzeit des Ostslaventums. |accessdate=2008-11-22 |archive-date=2011-05-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110516163432/http://www.hist.msu.ru/Labs/UkrBel/dm2.htm }}</ref>.

== Населення ==
{|class="wikitable" style="text-align:center"
|-
! Нація
! Держави
! data-sort-type="number"|К-сть
|-
|[[Росіяни]]
|{{flagcountry|RUS}}
|130 000 000<ref>{{cite web|url=http://www.russkie.org/index.php?module=fullitem&id=4194 |title=Нас 150 миллионов -Русское зарубежье, российские соотечественники, русские за границей, русские за рубежом, соотечественники, русскоязычное население, русские общины, диаспора, эмиграция |publisher=Russkie.org |date=20 лютого 2012 |accessdate=29 квітня 2013}}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20120623215020/http://www.rusichi-center.ru/e/2663163-chechentsyi-trebuyut-snesti-pamyatnik-yuriyu-budano] </ref>
|-
|[[Українці]]
|{{flagcountry|UKR}}
|46 700 000–51 800 000<ref name="Magocsi2010">{{cite book|author=Paul R. Magocsi|title=A History of Ukraine: The Land and Its Peoples|url=https://books.google.com/books?id=TA1zVKTTsXUC&pg=PA10|year=2010|publisher=University of Toronto Press|isbn=978-1-4426-1021-7|pages=10–}}</ref>
|-
|[[Поляки]]
|{{flagcountry|POL}}
|~50 000 000 (57 393 000)<ref>including 36,522,000 single ethnic identity, 871,000 multiple ethnic identity (especially 431,000 Polish and Silesian, 216,000 Polish and Kashubian and 224,000 Polish and another identity) in Poland (according to the [http://stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/Przynaleznosc_narodowo-etniczna_w_2011_NSP.pdf census 2011]) and estimated 20,000,000 out of Poland [http://wspolnota-polska.org.pl/polonia_w_liczbach.html Świat Polonii, witryna Stowarzyszenia Wspólnota Polska: «Polacy za granicą»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131024040808/http://wspolnota-polska.org.pl/polonia_w_liczbach.html |date=24 жовтня 2013 }} (''Polish people abroad'' as per summary by Świat Polonii, internet portal of the Polish Association ''Wspólnota Polska'')</ref>
|-
|[[Серби]]
|{{flagcountry|SRB}}
|12 100 000<ref>{{cite journal|author1=Theodore E. Baird|author2=Amanda Klekowski von Koppenfels|title=The Serbian Diaspora and Youth: Cross-Border Ties and Opportunities for Development|date=June 2011|publisher=University of Kent at Brussels|url=http://rs.one.un.org/organizations/12/Serbian%20Diaspora%20and%20Youth,%20June%202011.pdf|archive-url=https://web.archive.org/web/20121018231514/http://rs.one.un.org/organizations/12/Serbian%20Diaspora%20and%20Youth,%20June%202011.pdf|dead-url=yes|archive-date=2012-10-18|page=5}}</ref>–12 500 000<ref>{{cite journal|title=Serbs around the World by region|year=2013|publisher=Serbian Unity Congress|url=http://www.serbianunity.com/serbianunitycongress/pdf/world_of_serbs/Serbs_Around_the_World_by_Region.pdf |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131205032421/http://www.serbianunity.com/serbianunitycongress/pdf/world_of_serbs/Serbs_Around_the_World_by_Region.pdf |archivedate=5 December 2013}}</ref>
|-
|[[Чехи]]
|{{flagcountry|CZE}}
|12 000 000<ref>{{cite web|format=PDF|url=http://notes2.czso.cz/cz/sldb2011/cd_sldb2011_11_12/index_html_files/PVCR062.pdf|title=Tab. 6.2 Obyvatelstvo podle národnosti podle krajů|trans-title=Table. 6.2 Population by nationality, by region|language=cs|work=Czech Statistical Office|date=2011|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120131022340/http://notes2.czso.cz/cz/sldb2011/cd_sldb2011_11_12/index_html_files/PVCR062.pdf|archivedate=31 January 2012}}</ref>{{failed verification|date=October 2016}}
|-
|[[Болгари]]
|{{flagcountry|BUL}}
|10 000 000<ref>[https://books.google.com/books?id=buOgAAAAMAAJ&q=българите+в+чужбина+1945&dq=българите+в+чужбина+1945&hl=bg&sa=X&ei=9IH1U5GAEarmyQO-64DQBQ&ved=0CCoQ6AEwAA Kolev, Yordan, Българите извън България 1878—1945, 2005, р. 18] Quote: "В началото на XXI&nbsp;в. общият брой на етническите българи в България и зад граница се изчислява на около 10 милиона души/In 2005 the number of Bulgarians is 10 million people</ref><ref>{{cite book|title=The Report: Bulgaria 2008|url=https://books.google.com/books?id=Hc6pDjcpnoUC&pg=PA8|accessdate=26 березня 2016|year=2008|publisher=Oxford Business Group|isbn=978-1-902339-92-4|page=8}}</ref>
|-
|[[Білоруси]]
|{{flagcountry|BLR}}
|10 000 000<ref>{{cite book |last=Karatnycky |first=Adrian |date=2001 |title=Freedom in the World: The Annual Survey of Political Rights and Civil Liberties, 2000–2001 |url=https://books.google.ca/books?id=Mz57SSzuYecC&pg=RA1-PA81&lpg=RA1-PA81&dq=belarusians+population+10,000,000&source=bl&ots=aHylgFnIM1&sig=bUvZhvZWbkVBum9rrBne8sRp4Ko&hl=en&sa=X&ei=2jx0VbaLC8-NyATkqoDQAQ&ved=0CDYQ6AEwAw#v=onepage&q=belarusians%20population%2010%2C000%2C000&f=false |location=Piscataway, NJ |publisher=Transaction Publishers |page=81 |isbn=978-0-7658-0884-4 |access-date=7 червня 2015}}</ref>
|-
|[[Хорвати]]
|{{flagcountry|CRO}}
|8 000 000<ref name=diasporas>{{citation |title= Encyclopedia of Diasporas: Immigrant and Refugee Cultures Around the World. Volume I: Overviews and Topics; Volume II: Diaspora Communities |volume= 2 |chapter= Croatian Diaspora |author= Daphne Winland |editor1=Melvin Ember |editor2=Carol R. Ember |editor3=Ian Skoggard |edition= illustrated |publisher =[[Springer Science+Business]]|year= 2004 |page= 76 |isbn= 978-0-306-48321-9 |url= https://books.google.com/books?id=7QEjPVyd9YMC |quote= It is estimated that 4.5 million Croatians live outside Croatia&nbsp;...}}</ref><ref name="HWC">{{cite web|url=http://www.crowc.org/english/about.asp?subcat=general|title=Hrvatski Svjetski Kongres|archiveurl=https://web.archive.org/web/20030623031342/http://www.crowc.org/english/about.asp?subcat=general|archivedate=2003-06-23|dead-url=yes|accessdate=1 червня 2016}}, [[Croatian World Congress]], «''4.5 million Croats and people of Croatian heritage live outside of the Republic of Croatia and Bosnia and Herzegovina''»</ref><ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=cDm-lw2nQ7IC|title=National Minorities in Inter-State Relations|publisher=|date=14 лютого 2011 |accessdate=29 квітня 2013}}</ref>{{page needed|date=March 2016}}
|-
|[[Словаки]]
|{{flagcountry|SVK}}
|6 940 000<ref>including 4,353,000 in Slovakia (according to the [https://web.archive.org/web/20121114103943/http://portal.statistics.sk/files/ev_narodnost_12_7_v12.pdf census 2011]), 147,000 single ethnic identity, 19,000 multiple ethnic identity (especially 18,000 Czech and Slovak and 1,000 Slovak and another identity) in Czech Republic (according to the [https://vdb.czso.cz/vdbvo2/faces/cs/index.jsf?page=statistiky#katalog=30261 census 2011]), 53,000 in Serbia (according to the [http://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/Popis2011/Nacionalna%20pripadnost-Ethnicity.pdf census 2011]), 762,000 in the USA (according to the [http://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?pid=ACS_10_1YR_B04003&prodType=table census 2010] {{Webarchive|url=https://archive.today/20150118121537/http://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?pid=ACS_10_1YR_B04003&prodType=table |date=18 січня 2015 }}), 2,000 single ethnic identity and 1,000 multiple ethnic identity Slovak and Polish in Poland (according to the [http://stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/Przynaleznosc_narodowo-etniczna_w_2011_NSP.pdf census 2011]), 21,000 single ethnic identity, 43,000 multiple ethnic identity in Canada (according to the [http://www12.statcan.ca/census-recensement/2006/dp-pd/tbt/Rp-eng.cfm?LANG=E&APATH=3&DETAIL=0&DIM=0&FL=A&FREE=0&GC=0&GID=837928&GK=0&GRP=1&PID=92333&PRID=0&PTYPE=88971,97154&S=0&SHOWALL=0&SUB=0&Temporal=2006&THEME=80&VID=0&VNAMEE=&VNAMEF= census 2006] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181225043024/http://www12.statcan.ca/census-recensement/2006/dp-pd/tbt/Rp-eng.cfm?LANG=E&APATH=3&DETAIL=0&DIM=0&FL=A&FREE=0&GC=0&GID=837928&GK=0&GRP=1&PID=92333&PRID=0&PTYPE=88971,97154&S=0&SHOWALL=0&SUB=0&Temporal=2006&THEME=80&VID=0&VNAMEE=&VNAMEF= |date=2018-12-25 }})</ref>
|-
|[[Босняки|Босняки (боснійці)]]
|{{flagcountry|BIH}}
|2 800 000–4 600 000
|-
|[[Словенці]]
|{{flagcountry|SVN}}
|2 500 000<ref name="Glasgow">{{cite web |url=http://zgs.zrc-sazu.si/Portals/8/Slo_Geo_Over/16.pdf |title=Ethnic Structure of Slovenia and Slovenes in Neighbouring Countries |work=Slovenia: a geographical overview |first=Jernej |last=Zupančič |publisher=Association of the Geographic Societies of Slovenia |date=August 2004 |accessdate=10 квітня 2008|format=PDF}}</ref>
|-
|[[Македонці]]
|{{flagcountry|MKD}}
|2 200 000<ref name="Nasevski">{{cite book|title=Матица на Иселениците на Македонија|trans-title=Matrix of Expatriates of Macedonia|language=mk|publisher=Macedonian Expatriation Almanac '95|last1=Nasevski|first1=Boško|last2=Angelova|first2=Dora|last3=Gerovska|first3=Dragica|year=1995|location=Skopje|pages=52–53}}</ref>
|-
|[[Чорногорці]]
|{{flagcountry|MNE}}
|500 000

|}

== Зародження і розселення ==
{{детальніше|Прабатьківщина слов'ян}}
Приблизно 3500 років до нашої ери люди, які замешкували понтійські степи, уперше у світі приручили коня й за тисячу років принесли індоєвропейські мови до Центральної Европи. Деякі науковці, поєднуючи дані археології, лінгвістики та генетики, доводять, що степи між Волгою та Доном стали прабатьківщиною індоєвропейських мов та племен з виділенням балто-слов'янської групи племен на рубежі IV та III тисячоліть до нашої ери та поділом цієї групи на балтів та слов'ян у середині ІІ тисячоліття до нашої ери. Цей поділ стався в лісах на півночі України та на просторах сучасної Білорусі та Польщі, тоді як причорноморські степи на той період контролювали носії іранських мов.<ref>{{Cite book
|title=Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності
|last=Плохій
|first=Сергій
|year=2021
|publisher=Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля"
|location=Харків
|pages=30
|language=пер. з англ. Романа Клочка. - Перероб. і доп. вид.
|isbn=ISBN 978-617-12-8582-8
}}</ref>[[Файл:4_Gift_Bringers_of_Otto_III.jpg|міні|Зображення раннього слов'янина як уособлення «Склавінії», з Євангелія Оттона, 990 рік нашої ери]]
Історики звертають увагу як чи не на найважливішу ознаку етносу на [[самосвідомість]], що фіксується насамперед у самоназві. [[Ендоетнонім|Самоназва]] «слов'яни» (у видозміненій відповідно до фонетичних норм [[Грецька мова|грецької мови]] формі «[[Склавіни|склавини]]») вперше згадується [[Прокопій Кесарійський|Прокопієм Кесарійським]] (середина [[6 століття|VI століття]]) в оповіді про події [[512 рік|512 року]]. Оскільки в історичних джерелах VI століття слов'яни виступають як достатньо консолідована спільнота зі значним військовим потенціалом, припускають, що вона склалася напередодні появи слов'ян на північних кордонах [[Візантія|Візантії]] впродовж [[5 століття]], але навряд чи помітно раніше, адже слов'яни не згадуються жодним синхронним джерелом серед народів, які брали участь у бурхливих подіях [[Гуни|гунського]] часу (кінець IV&nbsp;— 1-ша половина V століття) у [[Східна Європа|Східній]] та [[Центральна Європа|Центральній Європі]]<ref name="sl2davni"/>.

Поруч із власне слов'янами («склавинами») в джерелах також фігурують [[анти]], які, згідно з авторами VI століття, за мовою, віруваннями та побутовою культурою не відрізнялися від [[Склавіни|склавинів]] і походили з ними «від одного кореня». У склавинах та антах дослідники вбачають потестарні об'єднання, так звані [[Племінний союз|союзи племен]]. Термін «анти», на відміну від «слов'яни»/«склавини», не є самоназвою, він має [[Іранські мови|іраномовне]] походження. Неслов'янською є також і назва «венети»/«[[венеди]]». Нею, зокрема, у [[Йордан]]а позначені спільні предки склавинів та антів, з якими в [[4 століття|IV столітті]] воював вождь готів [[Германаріх]]. Втім дехто із сучасних дослідників доволі скептично ставиться до прямого ототожнення із [[Праслов'яни|праслов'янами]] венедів, які згадуються в різних частинах центральних та східноєвропейських теренів у I столітті ([[Пліній Старший]], [[Тацит]])<ref name="sl2davni"/>.

За сучасними уявленнями, територія етнокультурної кристалізації слов'ян визначається як смуга вздовж межі лісової та лісостепової зон між [[Вісла|Віслою]] на заході та [[Дніпро]]-[[Дон]]ським міжріччям на сході. У межах цього регіону упродовж кінця I тисячоліття до н.&nbsp;е.&nbsp;— I тис. н.&nbsp;е. простежується низка генетично пов'язаних між собою [[Археологічна культура|археологічних культур]], у носіях яких вбачають як власне ранньоісторичність слов'ян, так і їхніх безпосередніх попередників. Гіпотези щодо іншого розташування «прабатьківщини» слов'ян (вісло-одерська, карпато-дунайська) натепер становлять виключно історіографічний інтерес<ref name="sl2davni">{{ЕІУ|9||стаття=[http://www.history.org.ua/?termin=pokhodzhennja_ta_rannja_istorija_slov’jan Слов’яни (давні). Частина 2]|автор=Синиця Є. В., Терпиловський Р. В.}}</ref>.

На думку історика [[Аркас Микола Миколайович (старший)|Миколи Аркаса]]:
{{початок цитати}}
Про Слов'ян вперше згадують чужі письменники у І та II столітті.., але звуть їх [[Венети|венетами]]. Тільки через 500 років вперше бачимо наймення «словен», «славен», і то звуть так не всіх слов'ян, тільки західних. Саме наймення слов'ян пішло найскоріш од ''слово''&nbsp;— то-б то се такі люде, що говорять зрозуміло по людськи, а не «німці», що говорити не вміють.<ref>М. Аркас&nbsp;— Історія України-Русі.1908 (том 1)</ref>{{кінець цитати}}

=== Докиївські часи ===

==== Уявлення про держави та племена слов'ян ====
{{main|Антський союз}}

Більша частина майбутніх слов'янських земель в III—IX&nbsp;ст. входила частково до складу земель [[Римська імперія|Римської імперії]], а частково до складу різних державних утворень, які виникали і зникали на цих землях внаслідок союзу племен Великого Степу&nbsp;— [[скіфи|скіфів]], [[сармати|сарматів]], [[булгари|болгар]], [[гуни|гунів]], [[обри|обрів]] тощо. Першою відомою державою слов'ян вважають [[Само (держава)|князівство Само]] що існувало в VII&nbsp;ст. на території сучасних Чехії і Нижньої Австрії.
[[Файл:Slavic_distribution_origin.png|міні|Slavic distribution origin]]
Історія слов'янських земель в докиївські часи&nbsp;— це історія панування тимчасових союзів племен Великого Степу, які стали предками сучасних слов'янських, тюркських і угро-фінських народів Євразії, а також історія постійної взаємодії з племенами, які стали предками сучасних романо- і германомовних народів. Саме ця мішанина народів і культур заснована на місцевій стародавній, доісторичній культурній і світоглядній основі породила людей, які стали називати себе слов'янами.

Середньовічний вчений Мавро Орбіні, автор «Опису історії народу слов'янського», яка була видана 1609 року, зазначає: «На думку Іоанна Дубравія, слов'яни або словіни отримали своє ім'я від „слово“ (''slouo''), що у сарматів означало „слово“, оскільки всі сарматські народи, розсіяні по кругу земель, розмовляють однією мовою».

У середині [[1 тисячоліття|I тисячоліття]] н.&nbsp;е. слов'янські племена ще не мали об'єднуючо-загальної назви «слов'яни». В кожному з регіонів [[Європа|Європи]] в зоні контактів з сусідами, їхні племена мали окремі власні імена. На Півночі [[Угро-фінські народи|фінські племена]] звали їх ''Venäja'', на Заході&nbsp;— [[Германські мови|германські племена]] звали їх ''[[Венеди]], Венети'' (суч. {{lang-de|Wenden}}), [[Візантія|Візантійці]] звали східну групу слов'янських племен ''[[Анти|Антами]]'', а південних подунайських слов'ян ''Склавинами'', звідси назва перейшла до арабів&nbsp;— ''Скаліба (sqãliba)''. Оскільки в ранньому [[Середньовіччя|Середньовіччі]] [[Візантія]] була країною з найрозвиненішою писемною культурою, візантійська (греко-латинська) назва Південних ([[Балкани|Балканських]]) слов'янських племен згодом поширилась і на Східні та Західні слов'янські племена.

Автори середньовічних руських літописів вважали, що частина слов'ян після всесвітнього потопу розташовувалася поруч з [[Іллірія|Іллірією]]<ref>{{Cite news|url=https://www.academia.edu/30994234/Словенська_та_Лехітська_групи_слов_ян_у_переліках_народів_ПВЛ_Slovenian_and_Lechite_Groups_of_Slavs_in_the_Lists_of_Peoples_of_the_Primary_Chronicle_|title=Словенська та Лехітська групи слов’ян у переліках народів ПВЛ [Slovenian and Lechite Groups of Slavs in the Lists of Peoples of the Primary Chronicle]|last=Диба|first=Юрій|date=2016-01-01|work=Хроніки Ладомерії. Науковий збірник. Матеріали І Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції. Володимир-Волинський|access-date=2024-04-19}}</ref>.

[[Історик]] XV&nbsp;ст. [[Ян Длугош]] стверджував про існування слов'янської [[країна|країни]] «Склавінія», «Склавонія» (див. [[склавіни]])<ref>стр. 490, 214, 219, 365—366, 367, 371, 377, 398, Щавелева Н. И. // [http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023071324/http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml|date=2014-10-23}}. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий&nbsp;— г. Москва: Памятники исторической мысли, 2004 г.&nbsp;— 493 с.: ил.; 22.&nbsp;— (Древнейшие источники по истории Восточной Европы / редкол.: акад. РАН В.&nbsp;Л.&nbsp;Янин (отв. ред. и др.). Часть текста парал. на рус. и лат. яз.&nbsp;— Библиогр.: с. 453—461, в тексте и в подстроч. прим.&nbsp;— Указатели: с. 463—494.&nbsp;— 800 экз.&nbsp;— ISBN 5-88451-135-3. {{ref-ru}} {{ref-la}}</ref>

[[Файл:Slav-7-8-obrez.png|міні|праворуч|300пкс|Розселення слов'ян у 7—8 століттях]]
Слов'янський історик [[Мавро Орбіні]] на основі доступних йому джерел на межі XVI—XVII&nbsp;ст. у книзі «[[Слов'янське царство]]» свідчить:
{{text|«…Слов'янський народ озлоблював своєю зброєю ледь не всі народи світу; розорив Персику; володів Азією та Африкою, бився з єгиптянами та великим Олександром; підкорив собі Грецію, Македонію, Іллірійську землю; оволодів Моравією, Шленською землею, Чеською, Польською, і берегами моря Балтійського, пройшов в Італію, де довго воював проти римлян…Іноді був переможений, іноді мстився римлянам, іноді ж у битві був їм рівний…Нарешті, підкорив державу Римську, заволодів багатьма їхніми провінціями, розорив Рим… Володів Францією, Англією, встановив державу в Іспанії, оволодів найкращими провінціями в Європі… І від цього славного народу у давні часи пішли найсильніші народи, а саме – словяни, вандали, бургундіони, готи, острогони, руси або раси, візі готи, гепіди, гетналани, верли або ферули, авари, скіри, гіри, меланхлени, бастарди, певкіни, даки, шведи, нормани, фени або фіни, укри або украни, маркомани, квади, фракійці й іллірійці, венеди або енети, що заселили берег моря Балтійського, і розділилися на багато начал… Всі були вони народ словянський…»}}

Ось що пише Орбіні про походи русів: {{text|«.. брали вони (слов'яни) участь і в спустошливих походах в Європу та інші країни. При цьому, за свідченням [[Герберштейн, Сигізмунд фон|Герберштейна]], по імені провідників тих походів їх всіх назвали готами. Потім вчитили руси велике спустошення й Грецькій Імперії. При імператорі Леві Лакопені у Великому морі флотилія з 15000 парусних суден з незліченною, як пише Зонара, кількістю воїнів, осадило Константинополь. Те ж повторювалось і за  імператора Констянтина Мономаха. На основі цього можна говорити про величність і могутність слов'янського народу, який зміг за короткий час створити такий великий флот, що до цього ніякому іншому народу не вдавалось. Але грецькі письменники, намагаючись звеличити діяння свого народу, пишуть, що руси повернулись додому майже з пустими руками. Єремія Руський в своїх літописах, напроти, свідчить про те, що руси перебили багатьох греків і повернулись додому з великою здобиччю..»}}

Таким чином, слов'яни, так само як і їхні предки, і нащадки, під різними назвами зі стародавніх часів становлять важливу складову населення Європи і [[Євразійський степ|Великого Євразійського Степу]] і зробили значний внесок у розвиток суспільства і господарства у цій частині світу.

[[Нестор Літописець]] про походження слов'ян писав так:

{{text|По довгих же часах сіли слов'яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов'ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми,— [од того], де сіли, на котрому місці. Ті, що, прийшовши, сіли по ріці на ймення Морава, і прозвалися моравами, а другі чехами назвалися. А се&nbsp;— ті самі слов'яни: [[білі хорвати]], [[серби]] і [[хорутани]]. Коли ж волохи найшли на слов'ян на дунайських, і осіли між них, і чинили їм насильство, то слов'яни ті, прийшовши, сіли на Віслі і прозвалися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися полянами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, інші&nbsp;— мазовшанами, ще інші&nbsp;— поморянами <ref>[http://litopys.org.ua/litop/lit01.htm ЛІТОПИС РУСЬКИЙ з богом починаєм. Отче, благослови.]</ref>.}}

{{text|"По раздрушеніи же столпа и по раздѣлении языкъ, прияша сынове Симовы въсточныя страны, а Хамовы же сынове полуденныя страны; Афетови же сынове западъ прияша и полунощьныя страны. Оть сихъ же 70 и дву языку бысть языкъ Словенескъ отъ племени же Афетова, нарицаемѣи '''[[Норік|Норци]]''', иже суть Словенѣ."<ref>http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm</ref> }}

=== Сучасність ===
[[Файл:Етноґрафічна карта славянщини.jpg|міні|«Етноґрафічна карта славянщини», український переклад мапи [[Любор Нідерле|Любора Нідерле]] 1912 року]]
Слов'яни населяють близько 20&nbsp;% території [[Європа|Європи]] від [[Балтійське море|Балтійського моря]] до [[Адріатичне море|Адріатичного]] і від [[Ельба|Лаби]] до [[Волга|Волги]]. Згідно з географічним критерієм, поділяються на західну, східну і південну групи.

До західнослов'янської групи належать [[поляки]], [[кашуби]], [[лужичани]], [[чехи]], [[словаки]] (а також колишні носії нині мертвих мов&nbsp;— [[полаби]] й [[словінці]]). До східних слов'ян включають [[українці]]в, [[білоруси|білорусів]] та [[росіяни|росіян]]. До південнослов'янських народів належать [[серби]], [[хорвати]], [[македонці]], [[болгари]], [[словенці]].

Перші слов'янські літературні пам'ятки збереглися з [[XI]]&nbsp;ст.

[[Писемність]] на основі [[кирилиця|кирилиці]] та латинської графіки (раніше, частково —&nbsp;[[Арабське письмо|арабського письма]] та глаголиці).

== Генетика ==
Незважаючи на мовну спорідненість, генетично слов'яни мають значні відмінності, що показує участь у їхній генезі різних [[Етнічна спільність|етнічних спільнот]].
Дані в таблиці округлені до цілих чисел з урахуванням того, що через низьку статистику точність виміру частоти гаплогруп (пропорція в генофонді) перевищує відсоток. Наведені дані тільки для найбільш поширених в Європі гаплогруп. Об'єднані комірки відповідають даним по старих гаплогрупах (HG2=I1a+I1b).
Частки [[гаплогрупа|гаплогруп]] в складі [[гени|генів]] сучасних слов'ян такі:

{| align="center" class="wikitable"
|+
! Народи
! Кількість, людей
! [[Гаплогрупа R1a|R1a]], <br/>%
! [[Гаплогрупа R1b|R1b]], <br/>%
! [[Гаплогрупа I1a|I1a]], <br/>%
! [[Гаплогрупа I2 (Y-ДНК)|I1b]], <br/>%
! [[Гаплогрупа N1c (Y-ДНК)|N1c]], <br/>%
! [[Гаплогрупа E1b1b (Y-ДНК)|E3b1]], <br/>%
! [[Гаплогрупа J2 (Y-ДНК)|J2]], <br/>%
! Примітки
|- style="background:#CCCCFF; height:2px"
|colspan="9" |
|-
| [[Українці]]<ref name=see>[http://mbe.oxfordjournals.org/cgi/content/full/22/10/1964 High-resolution phylogenetic analysis of Southeastern Europe…]: MBE, 2005, Vol. 22(10):1964-1975</ref>
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 50
| 46
| 2
| 5<ref name=rootsi />
| 16
| 5<ref>Alexander Varzari, Population History of the Dniester-Carpathians: Evidence from Alu Insertion and Y-Chromosome Polymorphisms (2006)</ref>
| 8
| 6
| Вибірка 585 осіб для I1b
|-



| [[Росіяни]] (північ)
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 380
| 37
| 5
| 6
| 6
| 35
| 0
|1
| [[Архангельська область|Архангельська]] і [[Вологодська область|Вологодська]] області
|-
| [[Росіяни]] (центр)
|align="center" style="background:#f0f0f0" |364
|47
| 8
| 5
|10
|16
| 5
|1
| [[Тверська область|Тверська]], [[Псковська область|Псковська]] і [[Смоленська область|Смоленська]] області
|-
| [[Росіяни]] (південь)
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 484
| 55
| 5
| 4
| 16
| 10
| 2
|4
| [[Орловська область|Орловська]], [[Курська область|Курська]], [[Воронезька область|Воронезька]], [[Білгородська область|Білгородська]] області і [[Кубань]]
|-
| всі [[росіяни]]<ref>O. Balanovsky, S. Rootsi, A. Pshenichnov, T. Kivisild, M. Churnosov, I. Evseeva, E. Pocheshkhova, M. Boldyreva, N. Yankovsky, E. Balanovska, R. Villems Two Sources of the Russian Patrilineal Heritage in Their Eurasian Context: Am. J. Hum. Genet., Vol. 82, Is. 1, 236—250, 10 January 2008</ref>
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 1207
|47
|7
|5
|12
|20
|4
|3
|
|-
| [[Білоруси]]<ref>Кушнерович Е. И., Сивицкая Л. Н., Даниленко Н. Г., Кожух Г. К., Цыбовский И. С., Виллемс Р., Давыденко О. Г. [http://nasb.gov.by/rus/publications/dan/dan51_5.html Структура генетического поля Y-хромосомы белоруссов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080317153311/http://nasb.gov.by/rus/publications/dan/dan51_5.html |date=17 березня 2008 }}: «Доклады Национальной академии наук Беларуси», 2007, т.51, №&nbsp;5</ref>
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 574
| 50
| 10<ref name=rosser>Rosser et al., [http://dx.doi.org/10.1086/316890 Y-Chromosomal Diversity in Europe Is Clinal and Influenced Primarily by Geography, Rather than by Language], Am. J. of Hum. Gen., Vol. 67, Is. 6, December 2000, p. 1526—1543</ref>
| 3<ref name=rootsi>[http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?artid=1181996 S. Rootsi et al., Phylogeography of Y-Chromosome Haplogroup I Reveals Distinct Domains of Prehistoric Gene Flow in Europe]: Am. J. Hum. Genet. 2004 July; 75(1): 128—137</ref>
| 16
| 10
| -
| 2
| N3 =10% в середньому: від 8&nbsp;% на півдні Білорусі до 19&nbsp;% на півночі
|-
| [[Поляки]]<ref name=see />
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 55
| 56
| 16
| 7<ref name=rootsi/>
| 10
| -
| 4
| 3
| 56&nbsp;% на вибірці 55 осіб: очікуваний діапазон 43—68&nbsp;%
|-
| [[Словаки]]<ref name=rosser />
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 70
| 47
| 17
|colspan=2 align="center"| 17
| 3
| 10
| 4
|
|-
| [[Чехи]]<ref name=rosser/>
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 53
| 38
| 19
|colspan=2 align="center"| 19
| 0
| 8
| 6
|
|-
| [[Словенці]]<ref name=rosser />
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 70
| 37
| 21
| 12<ref name=rootsi />
| 20<ref name=see />
| 0
| 7
| 3
| 37&nbsp;% на вибірці 70 осіб: очікуваний діапазон 27—49&nbsp;%
|-
| [[Хорвати]]<ref name=see />
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 108
| 34
| 16
| 6<ref name=rootsi />
| 32
| -
| 6
| 6
| 34&nbsp;% на вибірці 108 осіб: очікуваний діапазон 26—44&nbsp;%
|-
|[[Серби]]<ref name=see />
|align="center" style="background:#f0f0f0" | 113
| 16
| 11
| -
| 29
| -
| 20
|7
| 16&nbsp;% на вибірці 113 осіб: очікуваний діапазон 10—24&nbsp;%
|-
| [[Болгари]]<ref name=see /><ref>[http://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0056779 Y-Chromosome Diversity in Modern Bulgarians: New Clues about Their Ancestry, 2013.]</ref>
| align="center" style="background:#f0f0f0" |34
| 15
| 17
| -
| -
| -
| 21
|11
| 15&nbsp;% на вибірці 34 осіб: очікуваний діапазон 7—30&nbsp;%
|-------- style="background:#CCCCFF; height:2px"
|colspan="9" |
|--------
|}

[[2008]] року відбулися певні зміни в назвах гаплогруп<ref>[http://www.isogg.org/tree/ Y-DNA Haplogroup Tree]</ref>. Відповідність старих назв і нових (в дужках) такі: I1a (''I1''), I1b (''I2''), N3 (''N1c''), E3b1 (''E1b1b1'').

З огляду на географію домінування гаплогрупи мають такі умовні назви:
# E&nbsp;— східно-африканська;
# I&nbsp;— давньоєвропейська (поділяється на I1-скандинавську і I2-балканську);
# N&nbsp;— балто-фінська (або фіно-угорська);
# R1a&nbsp;— євразійська;
# R1b&nbsp;— західноєвропейська.

Аналіз секвенування 97 геномів з України виявив понад 13 мільйонів генетичних варіантів, близько чверті загального генетичного різноманіття, виявленого в Європі. Серед них майже 500 000 варіантів раніше не задокументовані і, ймовірно унікальні. На генетичній карті українські геноми розташовані між північними західноєвропейськими популяціями. [[Файл:Principal Component Analysis of European populations from the Genome Ukraine Project.png|thumb|Principal Component Analysis of European populations from the Genome Ukraine Project]] В структурі популяції видно три компоненти, що відрізняються частотою від сусідніх народів. [[Файл:Structure plot of European populations from the Genome Ukraine Project.jpg|thumb|Structure plot of European populations from the Genome Ukraine Project]] Існує подібність у генетичній струкрурі між українцями з України та іншими народами центральної та центрально східної Європи, а також з жителями Балкан (див. Principal Component Analysis of European populations from the Genome Ukraine Project). Проте ця подібність може бути наслідком недостатньої представленості зразків із оточуючих популяцій, які поки що не представлені достатньою кількістю повногеномних даних.<ref>{{cite journal |last1=Oleksyk |first1=Taras K |last2=Wolfsberger |first2= Walter W |last3=Weber |first3=Alexandra M |last4=Shchubelka |first4=Khrystyna |last5=Oleksyk |first5=Olga |last6=Levchuk |first6=Olga |last7=Patrus |first7=Alla |last8=Lazar |first8=Nelya |last9=Castro-Marquez |first9=Stephanie O |last10=Hasynets |first10=Yaroslava |last11=Boldyzhar |first11=Patricia |last12=Neymet |first12=Mikhailo |last13=Urbanovych |first13=Alina |last14=Stakhovska |first14=Viktoriya |last15=Malyar |first15=Kateryna |last16=Chervyakova |first16=Svitlana |last17=Podoroha |first17=Olena |last18=Kovalchuk |first18=Natalia |last19=Rodriguez-Flores |first19=Juan L |last20=Zhou |first20=Weichen |last21=Medley |first21=Sarah |last22=Battistuzzi |first22=Fabia |last23=Liu |first23=Ryan |last24=Hou |first24=Yong |last25=Chen |first25=Siru |last26=Yang |first26=Huanming |last27=Yeager |first27=Meredith |last28=Dean |first28=Michael |last29=Mills |first29=Ryan |last30=Smolanka |first30=Volodymyr |date= 2021 |title= Genome diversity in Ukraine |url= https://academic.oup.com/gigascience/article/10/1/giaa159/6079618 |journal= GigaScience |volume= 10 |issue= 1 |pages= |doi= 10.1093/gigascience/giaa159 |access-date= 17 січня 2021|doi-access=free  |issn = 2047-217X }}</ref>

== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Прабатьківщина слов'ян]]
* [[Слов'янські мови]]
* [[Східні слов'яни]]
* [[Південні слов'яни]]
* [[Західні слов'яни]]
* [[Полабські слов'яни]]
* [[Праслов'яни]]
* [[Етногенез слов'ян]]
* [[Антський союз]]
* [[Само (держава)]]
* [[Норік]]
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* ''Щавелева Н. И.'' // [http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша]. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий&nbsp;— г. Москва: Памятники исторической мысли, 2004 г.&nbsp;— 493 с.: ил.; 22.&nbsp;— (Древнейшие источники по истории Восточной Европы / редкол.: акад. [[РАН]] В.&nbsp;Л.&nbsp;Янин (отв. ред. и др.). Часть текста парал. на рус. и лат. яз.&nbsp;— Библиогр.: с. 453—461, в тексте и в подстроч. прим.&nbsp;— Указатели: с. 463—494.&nbsp;— 800 экз.&nbsp;— ISBN 5-88451-135-3. {{ref-ru}} {{ref-la}}
* [http://www.haidamaka.org.ua/0192.html Дяченко В.&nbsp;Д.&nbsp;Антропологічний склад сучасних слов'янських народів]
{{refend}}

== Література ==
* [[Давні слов'яни]]. Археологія та історія: навч. посіб. [для викл. і студ. іст. ф-тів вищ. навч. закл., вчителів загальноосвіт. шк.] / Н.&nbsp;С.&nbsp;Абашина, Д.&nbsp;Н.&nbsp;Козак, Є.&nbsp;В.&nbsp;Синиця, Р.&nbsp;В.&nbsp;Терпиловський ; НАН України, Ін-т археології, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Каф. археології та музеєзнавства.&nbsp;— К. : Стародавній світ, 2012.&nbsp;— 366 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 360—363.&nbsp;— ISBN 978-966-2608-05-2
* Історія слов'янських народів: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл. : у 2 ч.] / Зінаїда Священко ; Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини.&nbsp;— Умань (Черкас. обл.): Жовтий О. О., 2012.&nbsp;— 20&nbsp;см.&nbsp;— ISBN 978-617-525-097-6.
: Ч. 1 : Південні і західні слов'яни з найдавніших часів до середини XVII&nbsp;ст.&nbsp;— 529 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 523—529 (126 назв).&nbsp;— 300 пр.
* Історія південних і західних слов'ян від найдавніших часів до кінця ХІІІ століття: Навчальний посібник / Десятничук І. О.&nbsp;— Київ: Кондор, 2018.&nbsp;— 156 с.&nbsp;— ISBN 978-617-7582-60-0
* Походження слов'янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі / Сергій Плохій ; авторизов. перекл. з англ.&nbsp;— К. : Критика, 2015.&nbsp;— 432 с.&nbsp;— ISBN 978-966-8978-79-1
* Слов'янські культури в європейській цивілізації: [зб. ст.] / [відп. ред. В.&nbsp;І.&nbsp;Наулко] ; Укр. славіст. центр НАН України та М-ва освіти і науки України, Київ. ін-т «Слов'ян. ун-т».&nbsp;— Київ: Київ. ін-т «Слов'ян. ун-т», 2001.&nbsp;— 399 с. : рис., портр.&nbsp;— Текст укр., рос., пол., чес.&nbsp;— ISBN 966-7486-33-8
* [https://archive.org/details/sch2016/page/103/mode/1up?view=theater Етногенез і розселення ранніх слов'ян] // Історична географія України від найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття. Навчальний посібник // Щодра О.; [[Львівський національний університет імені Івана Франка]].&nbsp;— Львів, 2016.&nbsp;— С. 103—115.&nbsp;— ISBN 978-617-10-0319-4
* Східні слов'яни: історія, мова, культура, переклад: матеріали VIII Всеукр. наук.-метод. конф. (18-19 квіт. 2017&nbsp;р., м. Кам'янське) / Дніпровський державний технічний університет (Кам'янське), Факультет менеджменту, економіки, соціології та філології.&nbsp;— Дніпро, 2017.&nbsp;— 111 с.&nbsp;— ISBN 978-617-645-252-2

== Посилання ==
{{Commonscat}}
{{wiktionary}}
* [http://leksika.com.ua/13270221/legal/slovyani Слов'яни] // {{Юридична енциклопедія|5}}
* {{УМЕ14|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_14_Се-Сті#page/n59/mode/2up Слов'яни]|сторінки=1775}}
* ''Галушко К. Ю.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Sloviany_davni Слов'яни (Давні)] // {{ЕІУ|9|638—639}}
* ''Синиця Є. В., Терпиловський Р. В.'' [http://www.history.org.ua/?termin=pokhodzhennja_ta_rannja_istorija_slov’jan Походження та рання історія слов'ян] // {{ЕІУ|9|639—643}}
* [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Arabski_serednovichni  АРАБСЬКІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ГЕОГРАФИ І ІСТОРИКИ ПРО ЗЕМЛІ СХІДНОЇ ЄВРОПИ] // {{ЕІУ/1}}
* [http://arheologija.ru/arheologicheskie-pamyatniki-etnogeneza-i-kulturogeneza-slavyan/ Археологические памятники этногенеза и культурогенеза славян] {{ref-ru}}
* ''Гаркави А. Я.'', [http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/X/Garkavi_mus_pis/ Сказания мусульманских писателей о славянах] (с половины VII века до конца X века по Р.X.), {{СПб.}}, 1870 г. {{ref-ru}}
* [https://www.kobzar.in.ua/knigi/synopsys-yly-kratkoe-opysanye-ot-razlychnykh-letopystsev-o-nachale-slavenskoho-naroda/ Синопсис или краткое описание от различных летописцев, о начале славенского народа, о первых киевских князех, и о житии Святого Благоверного и Великого князя Владимира, всея России первейшего самодержца, и о Его Наследниках, даже до Благочестивейшего государя царя и Великого князя Федора Алексеевича, самодержца Всероссийского], 1810
* Іоанн Раич, «[https://www.kobzar.in.ua/knigi/istoria-raznykh-slavenskykh-narodov-bolhar-khorvatov-y-serbov-ioann-raych/ Історія разных славенских народов, Болгар, Хорватов и Сербов]», 1823

{{Слов'янські культури залізної доби}}
{{Слов'янські племена}}
{{Слов'яни}}
{{Історія України}}
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Етнологія|Антропологія|Історія}}

[[Категорія:Слов'яни]]
[[Категорія:Народи Європи]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]