Смол-бол
У баскетболі смол-бол або маленький м'яч — це стиль гри, який жертвує висотою, фізичною силою гравців та наступом / захистом біля кільця на користь менших гравців задля більшої швидкості, спритності та кількості забитих очок (часто з триочкової лінії).[1] Це поняття тісно пов'язане з поняттями темпу та простору, що впливає на швидкість нападу та розтягує захист додатковими стрільцями на майданчику.[2] У багатьох смол-больних п'ятірках є нетрадиційний центровий, який має навички, яких зазвичай немає у гравців на цій позиції.[3][4][5][6][7] Команди часто переносять фізично домінуючого гравця, який, як правило, відіграє роль легкого форварда у позицію важкого форварда . Прикладами гравців, яких використовували в цій ролі, є Кевін Дюрант,[8] Кармело Ентоні,[9] та Леброн Джеймс . Цей гравець був би поряд із традиційним форвардом (переміщений у позицію центрового), або поруч із центровим.
Перевага використання маленької п'ятірки полягає в тому, що позицію форварда займає більш швидкий та спритний гравець, який може випередити і пересилити форварда суперника. У багатьох випадках гравець може мати кращий відсоток триочкових попадань, ніж традиційний форвард, що (а також збільшення очок із триочкових комбінацій) може допомогти розтягуванню захисту команди суперника. Захисник суперника вийде за межі трьохсекундної зони, щоб захищати гравця по периметру триочкової лінії, даючи можливість товаришам по команді вбігти і забити біля кільця. Гравець, який займає цю позицію, з високим відсотком триочкових попадань, називається «розтягуючий четвертий».[10] Тренер «Маямі Хіт» Ерік Споелстра застосовував цей стиль гри, починаючи з 2011–12 років, називаючи його «темп і простір».[11][12] На початку плей-офф легкий форвард Леброн Джеймс зайняв позицію форварда після того, як «Хіт» втратив стартера Кріса Боша через травму. Джеймс залишився на цій позиції до кінця плей-офф, оскільки Боша перемістили в центр, коли він повернувся.[13][14]
Хоча стиль гри має переваги, є кілька недоліків. Швидкість та спритність додаються через втрату сили та висоти; відсутність традиційних «великих гравців» може ускладнити оборону під кільцем, а також може перешкодити команді мати загрозу при атаці біля кільця. Часто жертвують підборами; наприклад, у сезоні 2012—2013 років «Маямі Хіт», граючи в смол-бол, отримав найбільше перемог протягом сезону, але був найгіршою командою в НБА у підбиранні.[15]
«Голден Стейт Ворріорз» у 2014—2015 роках використовувала смол-бол у більшій мірі у Фіналі НБА, ніж будь-який попередній чемпіон, замінивши центрового Ендрю Богута зі стартового складу на Андре Ігуодалу, якого зрештою назвали найціннішим гравцем фіналу .[16] Маленька п'ятірка «Воїнів» стала відома як «Смертельна п'ятірка».[17] «Воїни» досягли історичного рівня успіху, вигравши три титули НБА та встановивши рекорд перемог НБА за період 2014—2017 років. Успіх маленьких п'ятірок «Воїнів» змусив деяких аналітиків вважати смол-бол майбутнім баскетболу, відмовляючись від традиційних складів на користь «непозиційного» баскетболу, що дозволяє командам грати без традиційного центрового.[18][19][20][21]
- ↑ Definition: What is Small Ball? sportingcharts.com. Accessed 31 October 2013 [Архівовано 21 липня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Levy, Ian (12 жовтня 2015). How the Warriors evolved small ball and, in the process, the NBA. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ DuPree, David (30 жовтня 2006). NBA teams making it big with small ball. USA Today. Архів оригіналу за 24 вересня 2009. Процитовано 12 лютого 2018.
- ↑ More and More Teams Are Switching to ‘Smallball' — November 3, 2006 — The New York Sun
- ↑ ESPN - Small ball allows Mavs to stand tall - NBA. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ ESPN - Kings can't match up to small-ball - NBA. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ DuPree, David (13 квітня 2007). West notebook: Warriors' fate rests on small ball. USA Today. Архів оригіналу за 29 червня 2008. Процитовано 12 лютого 2018.
- ↑ Aschburner, Steve. NBA.com, hangtime blog. «DURANT PLAYS BIG WHEN OKC GOES SMALL» Accessed 31 October 2013. [Архівовано 25 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Favale, Dan, bleacherreport.com — «Why New York Knicks Can't Afford to Abandon Small Ball Around Carmelo Anthony». Accessed 31 October 2013. [Архівовано 6 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Martin, Josh. bleacherreport.com. "Why Small Ball Is Taking Over the NBA". Accessed 31 October 2013. Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Haberstroh, Tom (24 січня 2014). Introducing Miami's 'pace or space' offense. ESPN.com. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Moorhead, Cooper. nba.com. «Heat News: The Spread Offense Experiment». Accessed 31 October 2013. [Архівовано 22 липня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Windhorst, Brian (29 вересня 2012). LeBron eyeing 'point power forward' role?. ESPN.com. Архів оригіналу за 29 червня 2018.
- ↑ Vardon, Joe (5 березня 2016). LeBron James is embracing playing power forward for the Cavaliers like never before. The Plain Dealer. Архів оригіналу за 1 липня 2017.
- ↑ ESPN — «Regular Season Stats — 2012/2013: Rebounds». Accessed 31 October 2013. [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Lowe, Zach (24 листопада 2015). How the small-ball virus has infected the NBA. ESPN.com. Архів оригіналу за 24 листопада 2015.
- ↑ Arnovitz, Kevin (14 жовтня 2015). How the Warriors discovered the cheat code to basketball in the 2015 NBA Finals. ESPN.com. Архів оригіналу за 11 червня 2017.
- ↑ Lowe: How the small-ball virus has infected NBA. ESPN.com. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- ↑ The Epitome Of Positionless Basketball - RealGM Articles. basketball.realgm.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 10 серпня 2017.
- ↑ The Orlando Magic are embracing positionless basketball. Orlando Magic Daily. 28 липня 2017. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- ↑ Positionless basketball defines NBA’s copycat nature. Las Vegas Review-Journal (амер.). 15 липня 2017. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- Goldsberry, Kirk (2019). SprawlBall: A Visual Tour of the New Era of the NBA. Houghton Mifflin Harcourt. ISBN 978-1328767516.