Собчук Валентин Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собчук Валентин Миколайович
Народився4 липня 1964(1964-07-04) (60 років)
Волиця
Країна Україна
Діяльністьжурналіст
поет

Валенти́н Микола́йович Собчу́к (*4 липня 1964(19640704), с. Волиця) — український поет, журналіст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив філологічний факультет Луцького педінституту. Служив у війську. Кар'єру журналіста розпочав у 1986 р. в м. Дніпродзержинську спочатку кореспондентом відділу листів, а тоді промислово-економічного відділу газети «Дзержинець».

1991—1995 рр. — заступник головного редактора, гол. редактор новоствореного часопису Дніпродзержинської міськради «Думка».

З 1995 по 2001 рр. — власкор, завідувач кореспондентським пунктом газети «Закон і бізнес» у Дніпропетровській області.

З 2001 р. — в Києві.

З 15. 07. 2001 по 31.08 2002 рр. — заступник головного редактора газети «Бізнес і політика».

З 08. 2002 по 09. 2003 рр. — головний редактор відділу ПР та реклами ТРК «Студія плюс».

З 1.10 2003 по 31.05. 2007 рр. — головний редактор — корпоративного журналу «ТАС-інформ».

З 15. 10. 2008 по 1.08.2010 рр. головний редактор газети «Правосуддя України».

Був автором всеукраїнських видань: «Деловая Украина», «ВВС», «Персонал-плюс», «Гроза» та ін. У даний час — на творчій роботі.

Творчість

[ред. | ред. код]

Член Національних спілок письменників і журналістів. Лауреат літературної премії ім. Антоновичів. Автор поетичних книжок: «Вокзали душ» «Приручене каміння», «Світло світанкової води», «Крона», «Біла гора», «Amore»;

"Повінчані з небом " Серце троянди"," Фрески", "У глибинах роси" прозових: сатиричних «Пером і серпом», «І сміх і гріх, збірки есеїв «На край моря» та «По святих місцях», історичних повістей «Агапіт», «Юс великий», «Сага про Олію». Романів: " Коло", "Князь", "Літо на Парнасі", Засвіт встали козаченьки", " З варяг у греки", збірки творів про те,звідки в 2022 році почалася війна "Рубікон" , історичної повісті "Піддубний. Перемоги й непрошена любов до України". 

Друкувався в журналах «Прапор», «Січеслав», «Жінка», поетичних антологіях Придніпров'я, Київщини, Волині.