Сорока Федір Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Федір Сорока
Особисті дані
Повне ім'я Федір Петрович Сорока
Народження 11 вересня 1958(1958-09-11) (65 років)
  Луганськ, УРСР
Зріст 172 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник,
півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1966—1976 СРСР «Зоря» (В)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1977—1980 СРСР «Меліоратор» (КО) 37+ (17)
1981—1984 СРСР «Трактор» (П) 111 (24)
1985—1987 СРСР «Зоря» (В) 117 (28)
1988—1990 СРСР «Ростсільмаш» 93 (16)
1990 Фінляндія «КайХа» 1 (0)
1991 СРСР АПК 13 (4)
1992 Україна «Світлофор» (Лг) (амат.)
1992 Україна «Динамо» (Лг) (амат.)
1992—1995 Україна «Динамо» (Лг) 54 (14)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Федір Петрович Сорока (нар. 11 вересня 1958, Луганськ, УРСР) — радянський та український футболіст та тренер, виступав на позиціях нападника та півзахисника.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної секції ворошиловградської «Зорі», займався футболом з восьми років, перший тренер — Євген Олександрович Дворіченський.

На дорослому рівні розпочав виступати 1977 року в складі клубу «Орбіта»/«Меліоратор» (нині — «Кайсар») з Кзил-Орди, провів у команді чотири сезони у другій лізі. У 1981 році перейшов у «Трактор» (Павлодар), в його складі провів один сезон у першій лізі і три — у другій.

У 1984 році повернувся в Ворошиловград і став виступати за «Зорю». У 1986 році зі своїм клубом став переможцем зонального турніру другої ліги та чемпіоном Української РСР. Виступаючи за «Зорю», реалізував 17 пенальті з 17 спроб. У 1987 році в першій лізі став найкращим бомбардиром команди з 8 голами і визнаний найкращим гравцем клубу в сезоні.

У 1988-1990 роках провів три сезони в першій лізі за «Ростсільмаш», потім грав в одному з нижчих дивізіонів Фінляндії за клуб «КайХа». В останньому сезоні першості СРСР виступав за АПК (Азов).

Після розпаду СРСР виступав в Україні за аматорські команди Луганська, став чемпіоном Луганської області в весняному сезоні 1992 року в складі «Динамо». Потім протягом трьох сезонів грав зі своєю командою в перехідній та другій лігах першості України.

Всього за кар'єру зіграв не менше 400 матчів у змаганнях професіоналів (майстрів) в першостях СРСР, України і Фінляндії, у тому числі 164 матчі — в перших дивізіонах та понад 200 — по-друге. Брав участь у матчах Кубку СРСР проти клубів вищої ліги — ростовського СКА[1] та «Пахтакора»[2].

У 1994-1995 роках був в луганському «Динамо» граючим тренером. Після об'єднання «Динамо» з маріупольським «Металургом» два сезони працював у тренерському штабі нової команди. Потім працював в Луганську тренером і директором ДЮСШ. Станом на 2016 рік — член виконкому футбольного союзу так званого ЛНР, керівник комітету дитячо-юнацького футболу. Тренував фейкову «збірну ЛНР». Тренує команду ветеранів «Зорі».

Досягнення[ред. | ред. код]

Стиль гри[ред. | ред. код]

Був справжнім мотором команди. Гострий лівий хавбек, відрізнявся величезною працездатністю, майстер дальніх ударів. Пенальтист неймовірного холоднокровності, йому належить стовідсотковий результат.

— Сайт «Луганськ. Наш футбол»

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батьки — Петро Федорович, шахтар і Зінаїда Анатоліївна — службовець. Старший брат Віктор.

Син Тарас (нар. 1986) теж був футболістом, виступав за юнацький та дублюючий склади луганської «Зорі» і за команди нижчих ліг[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]