Пахтакор (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Пахтакор»
logo
Повна назва ФК «Пахтакор» Ташкент
Рік заснування 1956
Місто Узбекистан Ташкент, Узбекистан
Стадіон «Пахтакор»
Вміщує 35 000
Президент Узбекистан Ботир Рахимов
Головний тренер Узбекистан Самвел Бабаян
Ліга Чемпіонат Узбекистану
2015 Діючий чемпіон 1-ше
Домашня
Виїзна


ФК «Пахтако́р» Ташкент (узб. «Paxtakor» futbol klubi) — узбецький футбольний клуб з міста Ташкента. Один з найвідоміших клубів Узбекистану. Найтитулованіший клуб країни. Протягом 36 сезонів (19561991) виступав у різних лігах чемпіонату СРСР, у тому числі й у Вищій лізі СРСР. Єдиний клуб Середньої Азії, що грав у фіналі Кубку СРСР. Від 1992 року є неодмінним учасником Вищої ліги чемпіонату Узбекистану.

Історія[ред.ред. код]

Радянський період[ред.ред. код]

Свій перший матч «Пахтакор» провів 8 квітня 1956 з командою міста Молотова (зараз місто Перм). Цей день вважається днем заснування клубу.

У 1959 році команда вийшла у Вищу лігу чемпіонату СРСР. Найяскравішим футболістом «Пахтакора» в 1960-і роки був нападник Геннадій Красницький.

У сезоні 1962 року команда зайняла 6-е місце в чемпіонаті СРСР, але розвинути успіх не вдалося, у наступному сезоні клуб залишив найвищий дивізіон. У 1964 році «Пахтакор» під керівництвом Олександра Абрамова домігся повернення у Вищу лігу.

У 1968 році клуб пробився у фінал Кубка СРСР, де поступився московському «Торпедо».

У 1971 році «Пахтакор» знову вилетів у Першу лігу, а в наступному сезоні повернувся у Вищу лігу, вигравши турнір Першої ліги.

Наприкінці 1970-х років у «Пахтакора» підібралася перспективна команда, але в 1979 році трапилася трагедія: на шляху до Мінська на гру проти місцевої команди в небі поблизу Дніпродзержинська літак з гравцями «Пахтакора» зіштовхнувся з іншим літаком. Через цю трагедію в 1979 році і кількох наступних чемпіонатах клуб «Пахтакор» був посилений добровольцями з інших клубів. Крім того, до регламенту чемпіонату СРСР з футболу була внесена стаття, за якою протягом 3 років, незалежно від результатів, «Пахтакор» зберігав місце у Вищій лізі радянського футболу.

Була зібрана нова команда, зокрема до неї прийшов нападник Андрій Якубик, який у сезоні 1982 став найкращим бомбардиром Вищої ліги та допоміг команді зайняти шосте місце. У 1984 році команда вилетіла до Першої ліги і надалі формувалася з гравців дублюючого чи навіть юніорського складу й не претендувала на повернення до найвищого дивізіону, що породило іронічний вираз того часу — «Пахтакор-чемпіон»[Джерело?]. Утім, у 1991 році команда таки вийшла до Вищої ліги, але це був останній розіграш чемпіонату СРСР.

«Пахтакор» був єдиним узбецьким клубом в історії Вищої ліги СРСР. Він провів там 22 сезони, маючи 212 перемог, 211 нічиїх та 299 поразок. Його найкращим результатом у лізі було 6-е місце, якого клуб досягав двічі: у 1962 та 1982 роках. А в 1968 році команда, єдина з команд Середньої Азії, виходила у фінал Кубку СРСР.

З 1992 року «Пахтакор» — неодмінний учасник вищої ліги чемпіонату Узбекистану.

Новітній період[ред.ред. код]

Після розпаду СРСР настав новий період в історії клубу. У 1992 році «Пахтакор» взяв участь у першому розіграші Вищої ліги чемпіонату Узбекистану. Від 1992 року «Пахтакор» став найуспішнішим футбольним клубом у країні з 10-ма перемогами в національному чемпіонаті та 11-ма в Кубку Узбекистану. До 2014 року клуб «Пахтакор» був єдиною командою, яка брала участь у всіх сезонах Ліги чемпіонів АФК, починаючи від заснування турніру в 2002 році. З 2002 року клуб 11 разів виступав у Лізі чемпіонів АФК.

Невдалим був виступ клубу в Лізі чемпіонів АФК сезону 2011 року. 4 травня 2011 року «Пахтакор» поступився «Аль-Насру» та припинив виступи в цьому Азійському турнірі. У цьому матчі, через велику кількість травмованих футболістів, головний тренер «Пахтакору» Равшан Хайдаров змушений був включити до складу команди на цей матч молодих гравців, через що клуб встановив рекорд Ліги чемпіонів АФК як наймолодша команда-учасниця турніру (середній вік гравців команди на день проведення матчу становив 21,8 року). Середній вік футболістів команди на сезон 2011 року був 23,3 роки[1]. У сезоні 2014—2015 років «Пахтакор» виграв свої 10-й та 11-й титули відповідно.

Досягнення[ред.ред. код]

  • Узбекистан Вища ліга
    • Gold medal icon.svg Чемпіон (11): 1992, 1998, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2012, 2014, 2015
    • Silver medal icon.svg Віце-чемпіон (5): 1993, 2001, 2008, 2009, 2010
    • Bronze medal icon.svg Бронзовий призер (1): 2011
  • Узбекистан Кубок Узбекистану
    • Cup Winner.png Володар Володар (11): 1993, 1997, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2009, 2011
    • Cup Finalist.png Фіналіст (2): 1996, 2008
  • Кубок Індійської Футбольної Асоціації (IFA Shield)
    • Cup Winner.png Володар (1): 1993

Узбецьке El Clasico[ред.ред. код]

Матчі між «Пахтакором» та «Нефтчі» (Фергана) проводяться з 1992 року. Перший матч між цими двома клубами відбувся 25 травня 1992 року в Ташкенті.

Середньоазійське дербі[ред.ред. код]

Суперництво алматинського «Кайрата» і ташкентського «Пахтакора» в чемпіонатах СРСР — середньоазіатське дербі — було основною спортивною подією року, його в обов'язковому порядку відвідувало найвище керівництво республік.

У чемпіонатах і кубках СРСР з футболу команди зустрічалися між собою 50 разів: 18 перемог «Пахтакора», 21 «Кайрата», 11 нічиїх.

Стадіон[ред.ред. код]

Стадіон Пахтакору «Марказій» в Ташкенті.

Стадіон Пахтакору «Марказій» в Ташкенті було збудовано в 1956 році з місткістю 55 000 уболівальників. У 1996 році відбулася реконструкція стадіону. У 2007 році менеджмент клубу оголосив про чергову реконструкцію стадіону. Роботи по реконструкції були завершені в 2009 році, місткість стадіону зменшилася до 35 000, а місця на стадіоні залишилися виключно сидячі. У січні 2010 року стадіон було обрано найкращою спортивною спорудою Узбекистану 2009 року[2][3].

У масовій культурі[ред.ред. код]

Відомі узбецькі виконавці Шахзода, Рустам Гаїпов, групи «Парвоз» (екс), «Квартет», «Боялар» та «Уммон» присвятили свої пісні ФК «Пахтакор»[4][5].

Історія виступів клубу в чемпіонатах та кубку[ред.ред. код]

Сезон Міс. Кубок Найкращий бомбардир (Ліги) АФК
1992 1 ПР Валерій Кечинов – 24 -
1993 2 Переможець Шухрат Максудов – 15 (1) -
1994 8 ПФ ПР
1995 4 ЧФ -
1996 6 Фінал Ділмурад Назаров – 12
Равшан Бозоров – 12
-
1997 5 Переможець - -
1998 1 ПФ Мірджалол Касимов – 22
Ігор Шквирін – 22
-
1999 4 -1 -
2000 7 ЧФ Ігор Шквирін – 20 ПР
2001 2 Переможець Негметулла Кутибаєв – 16 -
2002 1 Переможець Гочгули Гочгулиєв – 14 -
2003 1 Переможець Зайниддін Таджиєв – 13 ПФ
Сезон Міс. Кубок Найкращий бомбардир (Ліги) АФК
2004 1 Переможець Леонід Кошелєв – 12 ПФ
2005 1 Переможець Анвар Солієв – 29 ГФ
2006 1 Переможець Сервер Джепаров – 18 ГФ
2007 1 Переможець Олександр Гейнрих – 16 (2) ГФ
2008 2 Фінал Зайниддін Таджиєв – 17 (1) ГФ
2009 2 Переможець Оділ Ахмедов – 16 (1) ЧФ
2010 2 ЧФ Олександр Гейнрих – 11 1/32 фіналу
2011 3 Переможець Душан Савич – 7 ГФ
2012 1 ПФ Темурходжа Абдухоликов – 13 (0) ГФ
2013 4 ПФ Кахі Махарадзе
Темурходжа Абдухоликов – 6
Ділшод Шарофетдінов
ГФ
2014 1 ПФ Ігор Сергєєв – 11  –
2015 1 ПФ Ігор Сергєєв – 23 гф
^  Кубок Узбекистану 1999 року не відбувся

Виступи в змаганнях під егідою АФК[ред.ред. код]

2002–03: 4-те місце
2004: 1/2 фіналу
2005: Груповий етап
2006: Груповий етап
2007: Груповий етап
2008: Груповий етап
2009: 1/4 фіналу
2010: 1/16 фіналу
2011: Груповий етап
2012: Груповий етап
2013: Груповий етап
2015: Груповий етап
2000: Перший раунд
1994–95: Попередній раунд
1998–99: 1/4 фіналу
2001–02: Другий раунд

Персонал[ред.ред. код]

Керівництво клубу[ред.ред. код]

Посада Ім'я
Президент Ботир Рахімов
Генеральний директор Рустам Купайсимов
Заступник генерального директора Равшан Салімов
Спортивний директор Григорій Цейтлін
Директор молодіжної академії Ділшод Нуралієв
Керівник прес-служби клубу Нодир Абдукодиров
Керівник міжнародного відділу клубу Фахриддін Ісамукхамедов

Тренерський штаб[ред.ред. код]

Посада Ім'я
Головний тренер Узбекистан Нумон Хасанов
Помічник тренера Узбекистан Григорій Колосовський
Консультант тренера Узбекистан Віктор Джалілов
Тренер воротарів Узбекистан Анвар Рашидов
Лікар Узбекистан Умід Бахрамов
Тренер з фіз. підготовки Узбекистан Андрій Шипилов
Масажист Узбекистан Анвар Бісеров
Масажист Узбекистан Шавкат Єрьомін
Адміністратор Узбекистан Даврон Саїдов

Відомі футболісти[ред.ред. код]

Часів СРСР[ред.ред. код]

Наш час[ред.ред. код]

  • Узбекистан Темурходжа Абдухоліков
  • Узбекистан Афзал Азізов
  • Узбекистан Андрій Акопянц
  • Узбекистан Асрор Алікулов
  • Узбекистан Станіслав Андреєв
  • Узбекистан Оділ Ахмедов
  • Узбекистан Бахтияр Ашурматов
  • Узбекистан Олег Бєляков
  • Узбекистан Марат Бікмаєв
  • Узбекистан Павло Бугало
  • Узбекистан Олександр Гейнрих
  • Узбекистан Сервер Джепаров
  • Узбекистан Темур Джураєв
  • Узбекистан Олег Зотеєв
  • Узбекистан Іслом Іномов
  • Узбекистан Жафар Ірісметов
  • Узбекистан Анзур Ісмаїлов
  • Узбекистан Тимур Кападзе
  • Узбекистан Шерзод Карімов
  • Узбекистан Мірджалол Касимов
  • Узбекистан Олександр Кожухов
  • Узбекистан Володимир Козак
  • Узбекистан Леонід Кошелєв
  • Узбекистан Єгор Кримець
  • Узбекистан Ярослав Крушельницький
  • Узбекистан Ільдар Магдеєв
  • Узбекистан Шавкат Мулладжанов
  • Узбекистан Володимир Шишелов
  • Узбекистан Ігнатій Нестеров
  • Узбекистан Олексій Ніколаєв
  • Узбекистан В'ячеслав Пономарьов
  • Узбекистан Анвар Раджабов
  • Узбекистан Ігор Сергєєв
  • Узбекистан Анвар Солієв
  • Узбекистан Павло Соломин
  • Узбекистан Ільхом Суюнов
  • Узбекистан Зайниддін Таджиєв
  • Узбекистан Камолиддін Таджиєв
  • Узбекистан Фарход Таджиєв
  • Узбекистан Нумон Хасанов
  • Узбекистан Олександр Хвостунов
  • Узбекистан Олег Шацьких
  • Узбекистан Ільхом Шаріпов
  • Узбекистан Микола Ширшов
  • Узбекистан Володимир Шишелов
  • Узбекистан Ігор Шквирін
  • Туркменістан Артур Геворкян
  • Туркменістан Гочгули Гочгулиєв
  • Туркменістан Костянтин Сосенко
  • Казахстан Улугбек Асанбаєв
  • Казахстан Кайрат Утабаєв
  • Литва Віргініус Балтушникас
  • Литва Гінтарас Квіткаускас
  • Україна Владислав Лютий
  • Україна Сергій Майборода
  • Грузія Іраклій Кліміашвілі
  • Грузія Каха Махарадзе
  • Сербія Боян Міладинович
  • Сербія Мілан Ніколич
  • Сербія Мілорад Януш
  • Чорногорія Санібал Ораховац
  • Чорногорія Аднан Ораховац
  • Чорногорія Дарко Маркович
  • Республіка Македонія Душан Савич
  • Вірменія Жора Оганесян
  • Японія Сібамура Наоя
  • Нігерія Уче Іхеруоме

Відомі тренери[ред.ред. код]

  • СРСР Валентин Бехтнєв (1956)
  • СРСР Юрій Ходотов (1957)
  • СРСР Лев Ольшанський (1957—1959)
  • СРСР Олександр Келлер (1960—1963)
  • СРСР Олександр Абрамов (1964)
  • СРСР Михайло Якушин (1965—1966)
  • СРСР Борис Аркадьєв (1967)
  • СРСР Євгеній Єлисеєв (1968)
  • СРСР Михайло Якушин (1969—1970)
  • СРСР Олександр Келлер (1971)
  • СРСР Геннадій Красницький (1971)
  • СРСР В'ячеслав Соловйов (1972—1975)
  • СРСР Гаврило Качалін (1975)
  • СРСР Анатолій Башашкин (1976)
  • СРСР Геннадій Красницький (1976)
  • СРСР Олександр Кочетков (1977—1979)
  • СРСР Олег Базилевич (1979)
  • СРСР Сергій Мосягін (1980)
  • СРСР Іштван Секеч (1981—1985)
  • СРСР Віктор Тихонов (1985—1986)
  • СРСР Берадор Абдураїмов (1987—1988)
  • СРСР Віктор Носов (1989)
  • СРСР Федір Новіков (1990—1991)
  • Узбекистан Ахрол Іноятов (1991)
  • Росія Олександр Тарханов (1992)
  • Узбекистан Ахрол Іноятов (1992)
  • Узбекистан Баходир Ібрагімов (1993)
  • Узбекистан Рустам Акрамов (1994, 1-ше коло)
  • Узбекистан Ахрол Іноятов (1994, 2-ге коло)
  • Узбекистан Віталій Суюнов (1994, після 4 туру)
  • Нідерланди Ханс Верел (1995—1996, червень)
  • Узбекистан Олександр Іванков (1996, червень — 1997)
  • Бразилія Убіражара Вейга да Сільва (1998)[6]
  • Узбекистан Ахмад Убайдуллаєв (1999)
  • Узбекистан Олександр Іванков (2000)[7]
  • Росія Сергій Бутенко (2001—2002)
  • Узбекистан Віктор Джалілов (2002)
  • Туркменістан Тачмурад Агамурадов (2003—2006)
  • Росія Валерій Непомнящий (2006)
  • Узбекистан Равшан Хайдаров (2006—2008)
  • Узбекистан Віктор Джалілов (2008—2009)
  • Чорногорія Міодраг Радулович (2010)
  • Узбекистан Равшан Хайдаров (2010—2011)
  • Сербія Деян Журджевич (2012)
  • Узбекистан Мурад Ісмаїлов (в.о., 2012—2014)
  • Узбекистан Самвел Бабаян (в.о., 2014—2015)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]