Об'єкт дослідження: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Сторінка очищена Мітка: очищення сторінки |
м Відкинути редагування 95.133.82.146 до зробленого Дядько Ігор |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Значення|Об'єкт}} |
|||
{{помилки}} |
|||
'''Об'єкт дослідження''' - в [[наука|науці]] під ним розуміють головне поле докладання зусиль вчених. В одній науці (науковому напрямку) проте може бути кілька об'єктів досліджень, які складають логічно пов'язані сутності й мету досліджень у цій науці (науковому напрямку). |
|||
Таким об'єктом стає будь-яке непізнане явище, невідоме раніше науці, або його частина, яку передбачає дослідити ця наука. Часто використовується попередній поділ чого-небудь невідомого (непізнаного) на логічно обґрунтовані частини явища. Це використовується як цілком самостійний [[науковий метод]], якщо такий поділ можливо виходячи з апріорі видимих ознак даного явища. |
|||
Подібний розподіл згідно з передбачуваними сферами застосування своєї науки або кількох наук, виведені попередньо логічним шляхом, і використовуваних щодо сфер дії тих чи інших законів, за якими живе ця наука чи декілька наук (при комплексних дослідженнях), допомагає вченим легше впоратися з часто труднощами, що часто виникають при дослідженні складного явища. |
|||
Першорядне значення є [[спостереження]] за об'єктом дослідження. Якщо дозволяє поточний рівень розвитку (стан) даної науки і якщо це дозволяє сам об'єкт, другим найважливішим способом вивчення об'єкта дослідження є [[експеримент]]. Зв'язати ж спостерігаються, відомі та експериментальні дані допомагає як наукова логіка в сполученні з уже відомими науковими даними, так і особливі правила, за якими в науці виводяться [[Гіпотеза|гіпотези]]. Останні, по суті, є індуктивним (прогнозним) методом дослідження. Однак у науці корисно використовувати також [[Дедукція|дедуктивний]] (тобто, ретроспективний) метод, проте який нині не надто популярний у дослідників, окрім математики (і в практиці криміналістики). |
|||
Зробити правильні наукові висновки і побудувати коректні [[Наукова теорія|наукові теорії]] допомагає давно відпрацьований [[науковий метод]]. |
|||
== Див. також == |
|||
* [[Наукова картина світу]] |
|||
* [[Методологія науки]] |
|||
== Посилання == |
|||
* [http://lib.sportedu.ru/press/tpfk/1996n7/p40-42.htm Лабіринти методології], доктор педагогічних наук, професор М. Я. Віленський. |
|||
[[Категорія:Методологія науки]] |
|||
[[ru:Объект исследования]] |
Версія за 16:25, 10 вересня 2012
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Об'єкт дослідження - в науці під ним розуміють головне поле докладання зусиль вчених. В одній науці (науковому напрямку) проте може бути кілька об'єктів досліджень, які складають логічно пов'язані сутності й мету досліджень у цій науці (науковому напрямку).
Таким об'єктом стає будь-яке непізнане явище, невідоме раніше науці, або його частина, яку передбачає дослідити ця наука. Часто використовується попередній поділ чого-небудь невідомого (непізнаного) на логічно обґрунтовані частини явища. Це використовується як цілком самостійний науковий метод, якщо такий поділ можливо виходячи з апріорі видимих ознак даного явища.
Подібний розподіл згідно з передбачуваними сферами застосування своєї науки або кількох наук, виведені попередньо логічним шляхом, і використовуваних щодо сфер дії тих чи інших законів, за якими живе ця наука чи декілька наук (при комплексних дослідженнях), допомагає вченим легше впоратися з часто труднощами, що часто виникають при дослідженні складного явища.
Першорядне значення є спостереження за об'єктом дослідження. Якщо дозволяє поточний рівень розвитку (стан) даної науки і якщо це дозволяє сам об'єкт, другим найважливішим способом вивчення об'єкта дослідження є експеримент. Зв'язати ж спостерігаються, відомі та експериментальні дані допомагає як наукова логіка в сполученні з уже відомими науковими даними, так і особливі правила, за якими в науці виводяться гіпотези. Останні, по суті, є індуктивним (прогнозним) методом дослідження. Однак у науці корисно використовувати також дедуктивний (тобто, ретроспективний) метод, проте який нині не надто популярний у дослідників, окрім математики (і в практиці криміналістики).
Зробити правильні наукові висновки і побудувати коректні наукові теорії допомагає давно відпрацьований науковий метод.
Див. також
Посилання
- Лабіринти методології, доктор педагогічних наук, професор М. Я. Віленський.