Акамацу Міцусуке (старший): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Самурай
⚫
'''Акамацу Міцусуке''' ({{lang-ja|赤松満祐, あかまつみつすけ}}; [[1381]] — [[25 вересня]] [[1441]]) — [[японія|японський]] [[самурай]]ський полководець, [[сюґо-даймьо]] середини [[період Муроматі|періоду Муроматі]]. Голова роду [[Акамацу]].
| Ім'я = Акамацу Міцусуке
| Оригінал імені = 赤松満祐
| Фото =
| Ширина = 150px
| Підпис =
| Період = [[період Муроматі|Мурматі]]
| Народився = [[1381]]
| Помер = [[25 веренся]] [[1441]]
| Вік =
| Похований =
| Дитяче ім'я =
| Доросле ім'я = Міцусуке
| Посмертне ім'я =
| Буддистське ім'я = Сейґу (性具)
| Хресне ім'я =
| Божественне ім'я =
| Сьоґунат = [[сьоґунат Муроматі]]
| Хан =
| Ранги =
| Титули = [[сюґо]] [[провінція Харіма|Харіми]] і [[провінція Бідзен|Бідзену]], [[провінція Мімасака|Мімасаки]].
| Роки правління =
| Сюзерен = [[Асікаґа Йосімоті]]<br />[[Асікаґа Йосінорі]]
| Рід = [[Акамацу]]
| Батько = [[Акамацу Йосімура]]
| Матір =
| Брати = [[Акамацу Енко]]
| Сестри = [[Акамацу Норіцуґу|Норіцуґу]]<br />[[Акамацу Міцухіро|Міцухіро]]
| Спадкоємець =[[Акамацу Масанорі|Масанорі]]
| Головна дружина = невідомо
| Наложниці =
| Сини = [[Акамацу Норіясу|Норіясу]]
| Прийомні сини =
| Доньки =
}}
⚫
'''Акамацу Міцусуке''' ({{lang-ja|赤松満祐, あかまつみつすけ}}; [[1381]] ([[1373]]) — [[25 вересня]] [[1441]]) — [[японія|японський]] [[самурай]]ський полководець, [[сюґо-даймьо]] середини [[період Муроматі|періоду Муроматі]]. Голова роду [[Акамацу]].


==Короткі відомості==
==Короткі відомості==
Міцусуке був сином [[Акамацу Йосімура|Акамацу Йосімури]], правнуком [[Акамацу Норімура|Акамацу Норімури]]. Після смерті батька у [[1427]] році, він перейняв головування в роді [[Акамацу]], став [[сюґо|військовим губернатором]] 3-х провінцій — [[провінція Харіма|Харіми]], [[провінція Бідзен|Бідзену]] і [[провінція Мімасака|Мімасаки]], а також успадкував начальствування в столичному урядовому відомстві [[самурай-докоро]].
Міцусуке був другим сином [[Акамацу Йосімура|Акамацу Йосімури]], правнуком [[Акамацу Норімура|Акамацу Норімури]]. Після смерті батька у [[1427]] році, він перейняв головування в роді [[Акамацу]], став [[сюґо|військовим губернатором]] 3-х провінцій — [[провінція Харіма|Харіми]], [[провінція Бідзен|Бідзену]] і [[провінція Мімасака|Мімасаки]], а також успадкував начальствування в столичному урядовому відомстві [[самурай-докоро]].


Після того як Міцусуке став головою роду Акамацу, тогочасний [[сьоґун]] [[Асікаґа Йосімоті]] конфіскував у нього провінцію Харіму під свій безпоспосередній контроль і збирався посадити туди [[сьоґунат Муроматі|сьоґунатівським]] намісником свого коханця-фаворита [[Акамацу Мотісада|Акамацу Мотісаду]]. Останній був далеким родичем Міцусуке, правнуком Норімури і онуком його другого сина [[Акамацу Саданорі|Саданорі]]. В якості протесту, голова Акамацу вирушив зі столичного відомства до своїх володінь у Харімі, де почав збирати війська. Сьоґун, небізпідставно підозрюючи його у підготовці бунту, вирішив забрати і решту його родинних земель — Бідзен і Мімасаку. Проте конфлікт було владнано за посередництва [[канрей|сьоґунатівського радника]] [[Хатакеяма Міцуіе|Хатакеями Міцуіе]]: фаворита сьоґуна звинуватили у таємних стосунках із іншим партнером і невірності своєму сюзерену, через що Міцусуке отримав назад усі володіння.
Після того як Міцусуке став головою роду Акамацу, тогочасний [[сьоґун]] [[Асікаґа Йосімоті]] конфіскував у нього провінцію Харіму під свій безпоспосередній контроль. Він збирався посадити туди намісником свого коханця-фаворита [[Акамацу Мотісада|Акамацу Мотісаду]]. Останній був далеким родичем Міцусуке, правнуком Норімури і онуком його другого сина [[Акамацу Саданорі|Саданорі]]. В якості протесту, голова Акамацу вирушив зі столичного відомства до своїх володінь у Харімі, де почав збирати війська. Сьоґун, небізпідставно підозрюючи його у підготовці бунту, вирішив забрати і решту його родинних земель — Бідзен і Мімасаку. Проте конфлікт було владнано за посередництва [[канрей|сьоґунатівського радника]] [[Хатакеяма Міцуіе|Хатакеями Міцуіе]]: фаворита сьоґуна звинуватили у таємних стосунках із іншим партнером і невірності своєму сюзерену, через що Міцусуке отримав назад усі володіння.


У [[1429]] році до влади прийшов новий сьоґун [[Асікаґа Йосінорі]]. Почалися ширитися чутки, що він забире у Міцусуке провінції Харіму, Бідзен і Мімасаку, позбавивши його посади військового губернатора, і передасть їх [[Акамацу Садамура|Акамацу Садамурі]], племіннику коханця попереднього сьоґуна. Ці поголоси співпали із конфіскацією центральним урядом земель молодшого брата Міцусуке, [[Акамацу Міцумаса|Акамацу Міцумаси]], який впав у немилість Йосінорі. Через постійні утиски столичної влади голова роду Акамацу вирішив підняти повстання.
У [[1429]] році до влади прийшов новий сьоґун [[Асікаґа Йосінорі]]. Почалися ширитися чутки, що він забире у Міцусуке провінції Харіму, Бідзен і Мімасаку, позбавивши його посад військового губернатора, і передасть їх [[Акамацу Садамура|Акамацу Садамурі]], племіннику коханця попереднього сьоґуна. Ці поголоси співпали із конфіскацією центральним урядом земель молодшого брата Міцусуке, [[Акамацу Міцумаса|Акамацу Міцумаси]], який впав у немилість Йосінорі.


[[12 липня]] [[1441]] року Міцусуке разом зі своїм сином [[Акамацу Норіясу|Норіясу]] запросили сьоґуна Асікаґу Йосінорі до власної садиби по вулиці нідзьо в Кіото і зарізали його. Розпочалась [[війна року Какіцу]], яка закінчилась поразкою Акамацу. Будучи оточеним у своєму [[замок Кінояма|замку Кінояма]] урядовими військами [[Ямана Мотітойо|Ямани Мотітойо]], [[25 вересня]] [[1441]] року Міцусуке і його рідня покінчили життя [[сеппуку|самогубством]]. Лідерство в роді Акамацу перйшло до [[Акамацу Масанорі|Масанорі]], нащадків [[Акамацу Норісуке (старший)|Норісуке старшого]], першого сина Норімури.
Через постійні утиски столичної влади голова роду Акамацу вирішив підняти повстання. [[12 липня]] [[1441]] року Міцусуке разом зі своїм сином [[Акамацу Норіясу|Норіясу]] запросили сьоґуна Асікаґу Йосінорі до власної садиби по вулиці нідзьо в Кіото. Під час бенкету вони зарізали його.
Розпочалась короткотривала [[війна року Какіцу]], яка закінчилась поразкою Акамацу. Будучи оточеним урядовими військами [[Ямана Мотітойо|Ямани Мотітойо]] у своєму [[замок Кінояма|замку Кінояма]], [[25 вересня]] [[1441]] року Міцусуке і його рідня покінчили життя [[сеппуку|самогубством]].
Лідерство в роді Акамацу перейшло до [[Акамацу Масанорі|Масанорі]], нащадків [[Акамацу Норісуке (старший)|Норісуке старшого]], першого сина Норімури.


==Дивіться також==
==Дивіться також==

Версія за 10:06, 5 грудня 2007

Акамацу Міцусуке
赤松満祐
Період Мурматі
Народився 1381
Помер 25 веренся 1441
Доросле ім'я Міцусуке
Буддистське ім'я Сейґу (性具)
Сьоґунат сьоґунат Муроматі
Титули сюґо Харіми і Бідзену, Мімасаки.
Сюзерен Асікаґа Йосімоті
Асікаґа Йосінорі
Рід Акамацу
Батько Акамацу Йосімура
Брати Акамацу Енко
Сестри Норіцуґу
Міцухіро
Спадкоємець Масанорі
Головна дружина невідомо
Сини Норіясу

Акамацу Міцусуке (яп. 赤松満祐, あかまつみつすけ; 1381 (1373) — 25 вересня 1441) — японський самурайський полководець, сюґо-даймьо середини періоду Муроматі. Голова роду Акамацу.

Короткі відомості

Міцусуке був другим сином Акамацу Йосімури, правнуком Акамацу Норімури. Після смерті батька у 1427 році, він перейняв головування в роді Акамацу, став військовим губернатором 3-х провінцій — Харіми, Бідзену і Мімасаки, а також успадкував начальствування в столичному урядовому відомстві самурай-докоро.

Після того як Міцусуке став головою роду Акамацу, тогочасний сьоґун Асікаґа Йосімоті конфіскував у нього провінцію Харіму під свій безпоспосередній контроль. Він збирався посадити туди намісником свого коханця-фаворита Акамацу Мотісаду. Останній був далеким родичем Міцусуке, правнуком Норімури і онуком його другого сина Саданорі. В якості протесту, голова Акамацу вирушив зі столичного відомства до своїх володінь у Харімі, де почав збирати війська. Сьоґун, небізпідставно підозрюючи його у підготовці бунту, вирішив забрати і решту його родинних земель — Бідзен і Мімасаку. Проте конфлікт було владнано за посередництва сьоґунатівського радника Хатакеями Міцуіе: фаворита сьоґуна звинуватили у таємних стосунках із іншим партнером і невірності своєму сюзерену, через що Міцусуке отримав назад усі володіння.

У 1429 році до влади прийшов новий сьоґун Асікаґа Йосінорі. Почалися ширитися чутки, що він забире у Міцусуке провінції Харіму, Бідзен і Мімасаку, позбавивши його посад військового губернатора, і передасть їх Акамацу Садамурі, племіннику коханця попереднього сьоґуна. Ці поголоси співпали із конфіскацією центральним урядом земель молодшого брата Міцусуке, Акамацу Міцумаси, який впав у немилість Йосінорі.

Через постійні утиски столичної влади голова роду Акамацу вирішив підняти повстання. 12 липня 1441 року Міцусуке разом зі своїм сином Норіясу запросили сьоґуна Асікаґу Йосінорі до власної садиби по вулиці нідзьо в Кіото. Під час бенкету вони зарізали його.

Розпочалась короткотривала війна року Какіцу, яка закінчилась поразкою Акамацу. Будучи оточеним урядовими військами Ямани Мотітойо у своєму замку Кінояма, 25 вересня 1441 року Міцусуке і його рідня покінчили життя самогубством.

Лідерство в роді Акамацу перейшло до Масанорі, нащадків Норісуке старшого, першого сина Норімури.

Дивіться також


Попередник:
Голова роду Акамацу
1429 — 1441 		Наступник:
— Акамацу Масанорі

Джерела та література

  • 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії)　京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.6.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Акамацу_Міцусуке_(старший)&oldid=1122253