Гайдош Іштван Ференцович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 11: Рядок 11:
| громадянство = {{UKR}}
| громадянство = {{UKR}}
| підданство =
| підданство =
| національність =
| національність = [[угорець]]
| військове звання =
| військове звання =
| партія =
| партія =
| нагороди = {{Орден За заслуги II ступеня (Україна)}} {{Орден За заслуги III ступеня (Україна)}}
| нагороди =
}}
}}


'''Іштван Ференцович Гайдош ''' (*[[5 травня]] [[1971]], [[Берегове]]) — угорський політик в Україні, народний депутат України 7 скликання від Партії регіонів.
'''Іштван Ференцович Гайдош''' (*[[5 травня]] [[1971]], [[Берегове]]) — угорський політик в Україні, народний депутат України 7 скликання від Партії регіонів.


Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали [[Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму|зверення до Сейму Республіки Польща]] з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років. Цей крок перший Президент України [[Леонід Кравчук]] кваліфікував як національну зраду.<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/news/120713-leonid-kravchuk-zayava-148-ukrayinskih-deputativ-antigromadskiy-antinacionalniy-krok Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»]</ref>
Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали [[Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму|звернення до Сейму Республіки Польща]] з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років. Цей крок перший Президент України [[Леонід Кравчук]] кваліфікував як національну зраду.<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/news/120713-leonid-kravchuk-zayava-148-ukrayinskih-deputativ-antigromadskiy-antinacionalniy-krok Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»]</ref>


== Біографія ==
== Біографія ==

Народний депутат України, член фракції Партії регіонів (з 12.2012), член Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 12.2012); голова координаційної ради українсько-угорської секції Закарпатської торгово-промислової палати (з 2001); голова Демократичної партії угорців України (з 2005).


Народився , Закарпатська область); угорець; батько Ференц Ференцович (1938) і мати Марта Юліївна (1945) - пенсіонери; дружина Ірина Василівна (1975) - медсестра, завідувач аптеки; сини Іштван (1997) і Михайло (1998).
Народився , Закарпатська область); угорець; батько Ференц Ференцович (1938) і мати Марта Юліївна (1945) - пенсіонери; дружина Ірина Василівна (1975) - медсестра, завідувач аптеки; сини Іштван (1997) і Михайло (1998).
Рядок 29: Рядок 27:
'''Освіта''': Тульський політехнічний інститут (1988-1991); Державний університет «Львівська політехніка» (1993-1995), інженер-механік, «Автомобілі та автомобільне господарство»; Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права, факультет права.
'''Освіта''': Тульський політехнічний інститут (1988-1991); Державний університет «Львівська політехніка» (1993-1995), інженер-механік, «Автомобілі та автомобільне господарство»; Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права, факультет права.


Нар. деп. України 7 склик. з 12.2012 від Партії регіонів, № 74 в списку. На час виборів: Берегівський міський голова, безпартійний.
[[Народні депутати України 7-го скликання|Народні депутати України 7-го скликання]] з 12.2012 від Партії регіонів, № 74 в списку. На час виборів: Берегівський міський голова, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з 12.2012). Секретар Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 12.2012)


Нар. деп. України 4 склик. 04.2002-04.2006, виб. окр. № 72, Закарп. обл., висунутий СДПУ(О). За 31.71%, 7 суперників. На час виборів: голова Берегівської райдержадміністрації, член СДПУ(О). Член фракції СДПУ(О) (05.2002-01.2005), член фракції СПУ (з 01.2005), секретар Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 06.2002).
[[Народні депутати України 4-го скликання|Народні депутати України 4-го скликання]] 04.2002-04.2006, виборчій округ № 72, Закарпатська область, висунутий СДПУ(О). За 31.71%, 7 суперників. На час виборів: голова Берегівської райдержадміністрації, член СДПУ(О). Член фракції СДПУ(О) (05.2002-01.2005), член фракції СПУ (з 01.2005). Секретар Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 06.2002).


* 1993-1998 - директор, ТОВ "Нумінатор".
* [[1993]]-[[1998]] — директор ТОВ «Нумінатор».
* 04.1998-03.2000 - голова, Берегівська райрада.
* Квітень [[1998]] — березень [[2000]] — голова Берегівської райради.
* Січень [[2000]] — квітень [[2002]] — голова Берегівської райдержадміністрації.
* 01.2000-04.2002 - голова, Берегівська райдержадмін.
* З 04.2006 - Берегівський міський голова.
* З квітня [[2006]] — Берегівський міський голова.


Засновник Асоціації прикордонних самоврядувань Берегівщини "Береггат" (2000).
Засновник Асоціації прикордонних самоврядувань Берегівщини «Береггат» (2000).


Член СДПУ(О) (01.1998-01.2005), секретар Берегівського райкому СДПУ(О) (1998-2002), заступник секретаря Закарпатського обкому СДПУ(О) (2000-2002); 1-й заступник секретаря Закарпатського обкому СДПУ(О) (2002-2005); член Політради СДПУ(О) (03.2003-01.2005).
Член СДПУ(О) (січень 1998 — січень 2005), секретар Берегівського райкому СДПУ(О) (1998-2002), заступник секретаря Закарпатського обкому СДПУ(О) (2000-2002); перший заступник секретаря Закарпатського обкому СДПУ(О) (2002-2005); член Політради СДПУ(О) (березень 2003 — січень 2005).


Голова Ради представників громадських організацій національних меншин України (09.2003-05.2006); заступник голови Форуму угорських громадських організацій Закарпаття (з 2001); голова Демократичної спілки угорців України (з 12.2002).
Голова Ради представників громадських організацій національних меншин України (вересень 2003 — травень 2006); заступник голови Форуму угорських громадських організацій Закарпаття (з 2001); голова Демократичної спілки угорців України (з грудня 2002).


Орден "За заслуги" III (08.2004), II ступенів (08.2011).
Орден «За заслуги» III (серпень 2004), II ступенів (серпень 2011).


Захоплення: футбол.
Захоплення: футбол.


==Посилання==
== Посилання ==
*[http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_exdeputat?d_id=5610&skl=5 сайт ВРУ]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_exdeputat?d_id=5610&skl=5 Сайт Верховної Ради України]


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 09:04, 23 серпня 2013

Іштван Ференцович Гайдош
Народився 5 травня 1971(1971-05-05) (53 роки)
Яноші
Громадянство Україна Україна
Національність угорець
Діяльність політик, державний діяч
Alma mater Тульський державний університетd
Членство Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада народний депутат України[1] і народний депутат України[2]
Партія СДПУ(о) (2005)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Іштван Ференцович Гайдош (*5 травня 1971, Берегове) — угорський політик в Україні, народний депутат України 7 скликання від Партії регіонів.

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[3]

Біографія

Народився , Закарпатська область); угорець; батько Ференц Ференцович (1938) і мати Марта Юліївна (1945) - пенсіонери; дружина Ірина Василівна (1975) - медсестра, завідувач аптеки; сини Іштван (1997) і Михайло (1998).

Освіта: Тульський політехнічний інститут (1988-1991); Державний університет «Львівська політехніка» (1993-1995), інженер-механік, «Автомобілі та автомобільне господарство»; Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права, факультет права.

Народні депутати України 7-го скликання з 12.2012 від Партії регіонів, № 74 в списку. На час виборів: Берегівський міський голова, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з 12.2012). Секретар Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 12.2012)

Народні депутати України 4-го скликання 04.2002-04.2006, виборчій округ № 72, Закарпатська область, висунутий СДПУ(О). За 31.71%, 7 суперників. На час виборів: голова Берегівської райдержадміністрації, член СДПУ(О). Член фракції СДПУ(О) (05.2002-01.2005), член фракції СПУ (з 01.2005). Секретар Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 06.2002).

  • 1993-1998 — директор ТОВ «Нумінатор».
  • Квітень 1998 — березень 2000 — голова Берегівської райради.
  • Січень 2000 — квітень 2002 — голова Берегівської райдержадміністрації.
  • З квітня 2006 — Берегівський міський голова.

Засновник Асоціації прикордонних самоврядувань Берегівщини «Береггат» (2000).

Член СДПУ(О) (січень 1998 — січень 2005), секретар Берегівського райкому СДПУ(О) (1998-2002), заступник секретаря Закарпатського обкому СДПУ(О) (2000-2002); перший заступник секретаря Закарпатського обкому СДПУ(О) (2002-2005); член Політради СДПУ(О) (березень 2003 — січень 2005).

Голова Ради представників громадських організацій національних меншин України (вересень 2003 — травень 2006); заступник голови Форуму угорських громадських організацій Закарпаття (з 2001); голова Демократичної спілки угорців України (з грудня 2002).

Орден «За заслуги» III (серпень 2004), II ступенів (серпень 2011).

Захоплення: футбол.

Посилання

Примітки

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. ↑ Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»


політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гайдош_Іштван_Ференцович&oldid=13222536