Берегове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берегове
Coat of Arms of Beregove.png Flag of Berehove.jpg
Герб Берегового Прапор Берегового
В центрі Берегово.jpg
В центрі Берегового
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон CarpathianRutheniaCoA.svg Закарпатська область
Район Берегівська міська рада
Код КОАТУУ 2110200000
Засноване 1063 р.
Населення 23 732 (01.01.2019)[1]
Площа 19 км²
Густота населення 1265 осіб/км²
Поштові індекси 90200-90209
Телефонний код +380-3141
Координати 48°12′09″ пн. ш. 22°38′15″ сх. д. / 48.20250° пн. ш. 22.63750° сх. д. / 48.20250; 22.63750Координати: 48°12′09″ пн. ш. 22°38′15″ сх. д. / 48.20250° пн. ш. 22.63750° сх. д. / 48.20250; 22.63750
Висота над рівнем моря 115 м
Водойма канал Верке
Міста-побратими Польща Пшеворськ (Польща)
Угорщина Кечкемет (Угорщина)
Румунія М'єркуря-Чук (Румунія)
Румунія Сату-Маре (Румунія)
Угорщина Залаеґерсеґ (Угорщина)
День міста Останні вихідні травня
Відстань
Найближча залізнична станція Берегове
До обл./респ. центру
 - фізична 55 км
 - залізницею 70 км
 - автошляхами 85 км
До Києва
 - фізична 625 км
 - залізницею 850 км
 - автошляхами 759 км
Міська влада
Адреса вул. Б.Хмельницького, 7. Тел. 2-21-09
Веб-сторінка Берегівська міська рада
Міський голова Бабяк Золтан Адальбертович

Commons-logo.svg Берегове у Вікісховищі

Карта
Берегове. Карта розташування: Україна
Берегове
Берегове

Бе́регове (угор. Beregszász (Береґсас), словац. Berehovo, їд. בערעגסאז, beregsasz, нім. Bergsaß) — місто обласного підпорядкування в Закарпатській області, районний центр Берегівського району[2].

Географія[ред. | ред. код]

Берегове розташоване в межах Закарпатської низовини, при західних відрогах Берегівського низькогір'я, над річкою Верке, за 70 км на південний схід від Ужгорода, близько 5 км від перетину кордону з Угорщиною Лужанка-Берегшурань. Берегове славиться своїми виноробськими традиціями. В околицях міста розвідані термальні й мінеральні води, що сприяють одужанню серцево-судинної системи та лікують хвороби шкіри.

Містом проходить низка важливих автошляхів, серед них E58 та E81.

Історія[ред. | ред. код]

Місто Лампертгаза (Lamperthaza) було засноване князем Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І.

Середмістя Берегового, 1915 рік
Берегове у 1939 році

12401241 — місто було зруйноване військами хана Батия.

1247 — для відбудови міста й заселення території король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії, яким надав певні торговельні привілеї. На честь «сасів» (саксонців) місто почало називатися Лампертсас.

Із 1271 року місто стало центром комітату Береґ.

1342 — Лампертсас отримав статус вільного королівського міста з черговими привілеями.

1396 — угорський король Жігмонд подарував Березький комітат з ценром у Лампертсасі подільському князеві Федору Корятовичу.

1504 — вперше з'являється назва Береґсас (Beregszász).

1566 — місто зруйнували татари, 17 червня 1657 його спалили польські війська під проводом князя Любомирського (помста місцевому князю Дьєрдю (Юрію) II Ракоці, союзнику Богдана Хмельницького), 1686 — війська Габсбурґів.

22 травня 1703 — на торговій площі Берегового Томаш Есе оголосив повстання проти Габсбурґів. Після придушення повстання Карл VI Габсбурґ забрав місто разом із маєтками в роду Ракоці та передав його (1728) роду Шенборнів (нім. Schönborn).

З XIV—XV ст. відомий історичний герб Берегового: на блакитному тлі — золотий лев, над яким — півмісяць та шестикутна зірка (у XIX ст. лев у гербі виступав без побічних фігур). Зображення лева, імовірно, пов'язане з перебуванням міста під владою галицького князя Лева Даниловича у другій половині XIII ст.

1919 — місто короткий час було під контролем румунів, але за Тріанонським договором перейшло до Чехословаччини.

19381944 — місто було під владою Угорщини.

26 жовтня 1944 — місто зайняте Червоною армією.

1945 — разом із Закарпаттям передане до складу Радянської України.

17 травня 2001 — Берегове отримало статус міста обласного значення.

29 грудня 2016 року єпископ Ужгородський і Закарпатський Варсонофій в Береговому освятив Свято-Троїцький храм УПЦ КП[3].

Клімат[ред. | ред. код]

Середмістя Берегового
У середмісті

Берегове має морський клімат (Кеппен: Cfb) з невеликими добовими та річними амплітудами температури повітря, високою відносною вологістю, прохолодним літом та м'якою зимою.

Середньорічна температура становить +9,8 °C. Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -2,4 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +20.1 °C.

Опадів більше випадає у червні, в середньому 86 мм, найменше у лютому — 38 мм опадів. У рік випадає близько 666 мм опадів.

Клімат Берегового
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 0,9 3,4 9,4 16,2 21,4 24,2 26 25,6 21,5 15,7 8,3 3,1
Середня температура, °C −2,4 −0,2 4,7 10,7 15,6 18,5 20,1 19,7 15,8 10,4 4,9 0,3 9,8
Середній мінімум, °C −5,7 −3,7 0,1 5,2 9,8 12,9 14,3 13,8 10,2 5,2 1,5 −2,4
Норма опадів, мм 45 38 39 46 69 86 74 68 48 44 51 58 666
Джерело: [1]

Населення[ред. | ред. код]

Населення міста Берегове, станом на 1 січня 2019 року, налічувало — 23,732 особи.

За переписом населення України 2001 року населення в межах підпорядкування Берегівської міськради становило 26 554 особи, зокрема 26 050 міського — в місті Берегові і 504 сільських мешканців Затишного[4]. В етнічному складі населення переважають угорці (48,1 %) та українці (38,9 %)[5][6].

Станом на 1 січня 2007 року чисельність населення міста Берегове становило 24,985 осіб, тобто 2,1 % від загальної чисельності населення області. Щільність населення на 1 км² — 0,8 тис. осіб. Народжуваність (на 1000 жителів) — 9,6 осіб. Смертність (на 1000 жителів) — 14,5 осіб. Природне скорочення населення — 125 осіб. Середній вік населення міста станом на 01.01.2007 р. склав 35,5 років, із них чоловіків — 34,0 років, жінок — 36,7 років.

Працездатне населення міста становить 50 %.

Динаміка населення міста[7]

Етномовний склад[ред. | ред. код]

У 1910 році в Береговому мешкало 12 933 людей, із них 12 432 угорськомовних (96,1 %), 221 українськомовних (1,7 %), 140 німецькомовних (0,1 %). За релігійним складом населення Берегового у 1910 р. поділялося на кальвіністів (33,6 %), юдеїв (30,2 %), 21,2 % римо-католиків та греко-католиків (бл. 15 %). До кальвіністів та римо-католиків належали угорці та німці, до юдеїв — євреї, до греко-католиків — українці[8].

У 1830 році у місті жило 300 євреїв, у 1880 — 1795 , у 1921 — 4592, у 1941 — 5865[9]

У 1930 році у Берегові проживало 9 190 угорців (48,4 %)[6]

За переписом 1959 р., серед 25 730 жителів Берегового було угорців (разом з циганами) 56 %, українців 26,5 %, росіян 7,8 %, євреїв 3,9 %, поляків і білорусів по 0,4 %[10]

Національний склад Берегового за результатами переписів населення 1989 та 2001 рр.

Національність Населення-2001,
тис. осіб
Населення, % 2001 рік у %
до 1989
2001 1989
угорці 12,8 48,1 50,8 84,5
українці 10,3 38,9 36,2 95,8
цигани 1,7 6,4 3,2 176,4
росіяни 1,5 5,4 7,5 65,1
Такою була Велика синагога

Рідна мова населення м. Берегове за переписом 2001 року:[11]

мова чисельність носіїв частка населення
угорська 14,94 тис. 55,9 %
українська 9,97 тис. 37,3 %
російська 1,71 тис. 6,4 %
нац-сть мова
угорці  48,1 %  55,9 %
українці  38,9 %  37,3 %
цигани  6,4 %  0,04 %
росіяни  5,4 %  6,4 %
Басейн з термальними водами у Береговому (2009)

Економіка[ред. | ред. код]

Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва як промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне постачання, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура, соціальне забезпечення тощо.

У Єдиному Державному реєстрі підприємств міста Берегове станом на 2006 р. налічувалося 770 одиниць, що на 39 одиниць більше 2005 року. Статус юридичних осіб мали 95 % від загальної кількості суб'єктів. Переважну частину становили підприємства приватної власності (62,3 %).

Основу промислового виробництва в місті становить обробна промисловість — 100 %. В обробній промисловості виділяється харчова промисловість — 77 %, деревообробна промисловість — 10 %, машинобудування — 8 %, легка промисловість — 4 % та поліграфія — 1 %:

Обсяг реалізованої продукції харчової промисловості за 2006 рік в діючих цінах становив 231508,3 тис. грн. Частка зайнятого працездатного населення в харчовій промисловості була найбільшою і становила 28,9 % від загальної кількості працюючих в промисловості.

Освіта й культура[ред. | ред. код]

В місті діють Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці, Медичний коледж, професійний ліцей сфери послуг, Берегівський ліцей імені Есе Томаша, угорська гімназія Берегівської районної ради, 9 закладів загальної середньої освіти, Берегівський міський будинок дитячої та юнацької творчості, Дитяча юнацька спортивна школа, Берегівська Вечірня (змінна) школа. Серед закладів загальної середньої освіти – Берегівська українська гімназія, 5 шкіл І-ІІІ ступенів – Берегівська ЗОШ №1, Берегівська ЗОШ №3 імені Зріні Ілони (з угорською та українською мовами навчання), Берегівська ЗОШ №4 з угорською мовою навчання імені Лайоша Кошута , Берегівська ЗОШ №5 з поглибленим вивченням англійської мови імені Тараса Шевченка, Берегівська ЗОШ №10 з угорською та російською мовами навчання; 3 школи І-ІІ ступенів – Берегівська ЗОШ №6 з угорською мовою навчання імені Ганни Горват, Берегівська ЗОШ №7 з угорською мовою навчання, Берегівська ЗОШ №9 з угорською мовою навчання; 14 закладів дошкільної освіти. В школах навчаються 3440 учнів. Працюють в них 346 вчителів. У  закладах дошкільної освіти виховуються 1045 дітей дошкільного віку.

Місто Берегове має Будинок культури, дитячу школу мистецтв імені Золтана Кодая, бібліотеки та краєзнавчий музей «Музей Берегівщини».

Фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота проводиться в межах Навчально-спортивної бази «Закарпаття», ТОВ «Мустанг» по кінському спорту.

Туристичні об'єкти[ред. | ред. код]

Культура та пам'ятки[ред. | ред. код]

Берегове є осередком угорської культури на Закарпатті. У 90-х роках 20 століття Берегове пропонували як столицю угорського автономного округу. Але й нині місцевий Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ готує найбільшу в Україні кількість бакалаврів з угорської філології.

Пам'ятник угорському поетові Шандору Петефі у Береговому

Пам'ятки Берегового:

Залишки Берегівської гілки Боржавської вузькоколійки біля вокзалу в Береговому

Термальні води[ред. | ред. код]

В Берегово відомі два оздоровчі комплекси з термальни басейнами.

Навчально-спортивна база «Закарпаття». Басейн з термальною водою (30-45°C) відкритий у 1967 році. Лікувальну воду добувають зі свердловини глибиною 1100 метрів, а потрапляє вода у басейн з півторакілометрового гейзера. Термальна вода містить у собі йодні та бромні солі, а також мінерали хлоридно-натрієвого складу. На території бази розташований великий басейн (51 м х 22,2 м) під відкритим небом, температура води якого не падає нижче +32°С. Тут працює готель на 150 місць, ресторан і ще два маленькі басейни, які взимку накривають спеціальним куполом, створюючи ефект турецької лазні.[12][13]

Оздоровчий комплекс “Жайворонок”. Це сучасний і комфортний термальний комплекс, побудований в 2011 році та розташований біля підніжжя Берегівського вулканічного низькогір’я. Він складається з основного критого басейну (температура води 31-33°C), в якому функціонують гідромасаж, гейзер і два водоспади, а також джакузі (42-45°C).[13]

Докладніше: Комплекс "Жайворонок"

Військо[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Фотографії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. З 17 травня 2001
  3. Єпископ Варсонофій освятив Свято-Троїцький храм в м. Берегово
  4. Державний комітет статистики України
  5. http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm
  6. а б http://www.mtaki.hu/docs/ter_es_terep_01/t_es_t_01_szarka_l_varosi_nepesseg.pdf A városi magyar népesség a Magyarországgal szomszédos országokban (1910—2000)
  7. Україна / Ukrajina
  8. http://kehilalinks.jewishgen.org/Berehove/
  9. JewishGen — Berehove, Ukraine(англ.)
  10. Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з травень 2019] — Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 658 с.
  11. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  12. Термальні води Берегове, турбаза «Закарпаття». UA.IGotoWorld.com. 
  13. а б 10 термальних басейнів Закарпаття. Файні тури Україною (uk). 
  14. Наші танки у Береговому. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-04-25. Процитовано 26 квітня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]