Corpus iuris civilis

«Corpus juris civilis» («Корпус юріс цивіліс» від лат. «тіло цивільного права»)  — сучасна назва зведення римського цивільного права, укладеного 528–534 роках за часів панування візантійського імператора Юстиніана I Великого Відомий також під назвами «Зведення Юстиніана» або «Кодифікація Юстиніана».

Спочатку зведення складалося з трьох частин:

• Інституцій (4 томи, що були підручниками для юристів, що починали).
• Дигестів (50 томів, складених з праць класичних римських юристів, з інтерполяціями кодифікаторів).
• Кодексу Юстиніана.
• Пізніше була додана четверта частина, «Новели» (168 нових законів, опублікованих після складання кодифікації).

Для «Corpus juris civilis» характерне прагнення з'єднати різноманітні гілки римського права і надати нового змісту окремим старим правовим поняттям і інститутам, таким чином зберегти їх життєвість. У XII столітті зведення отримало назву «Corpus juris civilis». Вперше виданий в XVI столітті Діонісієм Готофредом.

Зміст

Дигести

Digesta (зібране) Pandectae (те, ще вміщує все) були складені і опубліковані в 533 році. Є наслідком роботи комісії, утвореної в 530. Дигести або Пандекти складають основну частину компіляції Юстиніана I складаються з 50 книг, розділених на титули і фрагменти.

Містять в собі вислови (думки) провідних римських юристів класичної, пізньокласичної і посткласичної епох близько 96-533 року нової ери з різних питань приватного, кримінального і міжнародного права. Отримали обов'язкову силу.

Саме Дигести стали точкою відліку для початку рецепції римського права на Заході.

Інституції

Хоча вони були створені як елементарне керівництво для навчальних цілей, однак вони не стоять нижче інших частин і в змісті юридичної чинності. Головним їхнім джерелом послужили Інституції Гая, хоча були використані Інституції й інші авторів. Вони дали юстиніанівським Інституціям свій зовнішній розподіл на 4 книги і свій план: особи-речі-позови (personae-res-actiones). Тобто моделлю для Інституцій Юстиніан стала загальна структура Інституцій Гая. Відповідно до цієї системи римське приватне право складається з 3 основних інститутів: 1) Особи (personae) — суб'єкти права. 2) Речі (res) — відносини з приводу речей. 3) Позови (actio) — способи придбання речей і захисту речових прав. До них відносяться спадкування і зобов'язання. От як це звучить у Гая: «Усе право, яким ми користуємося, відноситься або до осіб, або до речей, або до позовів». Інституції дійшли до нас у безлічі рукописів, що не йдуть далі IX ст. Найціннішою є Туринський рукопис: у ньому, крім тексту юстиніанівських Інституцій, ми знаходимо глосси, тобто тлумачення до тексту.

Новели

НОВЕЛИ ЮСТИНІАНА — назва 4-ї частини Зводу цивільних законів (Корпус юріс цивіліс), укладеного за правління візант. імператора Юстиніана І. До Н. Ю. були включені нові закони, видані після 534. Більшість з них стосувалася сусп. відносин у провінціях. Novellae leges.

Новели — це четверта частина юстиніанівського законодавства. Офіційних зборів Новел, виданих Юстиніан після Codex repetitae praelectionis, ми не маємо, але до нас дійшли їх деякі приватні збірники. Найдавніший збірник цього роду належить константинопольському професору Юліанові. Складено він був близько 556 р. і містить у собі 122 новели Юстиніан. Цей збірник звичайно називається epitome Juliani. Він латинською мовою. Ще одні збори — collectio Marciana — містять 168 новел (з них 156 юстиніанівських). Нарешті, ще пізніше стали відомо й інші збори, що містять 168 новел грецькою мовою. У сучасних виданнях новели перенумеровані. Кожна з них складається з уведення (praefatio) тексту і висновку (epilogus); текст розділяється на глави(caput). Спосіб цитування: указується номер новели, номера глави і параграфа: № 28, с.4, § 2 — 28-я Новела, 4-я глава (caput), § 2.

Corpus juris civilis і рецепція римського права

Практичне значення кодексу Юстініана та інших частин Corpus juris civilis на Сході, а починаючи з епохи підготовки рецепції римського права (XII століття) — і на Заході, було більше значення кодекса Феодосія, оскільки до нього приурочилося застосування і вивчення римського права.

Див. також

• Візантійське право
• Візантійський Землеробський закон
• Геренній Модестін