Дзвіночок (часопис): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
M.maryniak (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
M.maryniak (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Газета
{{Газета
| назва = Дзвіночок
| назва = Дзвіночок
| зображення = Файл:Дзвіночок (обкладинка).jpg
| зображення = [[Файл:Дзвіночок (обкладинка).jpg|240 пкс]]
| підпис =
| підпис =
| тип = місячник
| тип = місячник

Версія за 10:24, 15 вересня 2014

Дзвіночок


Тип місячник
Мова українська
Видавець Українська преса (концерн)
Формат A4

Засновано 1931
Власник Тиктор Іван Микитович
Головний редактор Шкрумеляк Юрій Андрійович
Припинення публікацій 1939
Головний офіс Львів
Наклад 18 тис.

«Дзвіночок» — часопис-місячник для дітей з бібліотекою «Ранок», заснований у 1931 році Іваном Тиктором у Львові. Видавався до 1939 року.

Тематика

У рекламному матеріалі «Під увагу добрим родичам!» І. Тиктор зазначав, що часопис буде гарно оформленим, цікавим за змістом і повчальним для дітей молодшого шкільного та дошкільного віку[1].

Часопис публікував матеріали виховного, пізнавального та розважально-пізнавального характеру для дітей різного рівня розвитку:

  • виховання патріотичних почуттів — твори героїчної тематики, зокрема публікації про дітей-героїв і ознайомлення дітей з героїчними постатями української історії та недавніх визвольних змагань;
  • матеріли на релігійні теми, зокрема про відзначення християнських свят з віршами на відповідні теми, з текстами сценок та декламацій для дітей;
  • вивчення основних, для повсякденного спілкування, слів німецької та англійської мов;
  • пісні з нотами та малюнками-рухами до них;
  • казки, віршики, сміховинки, ігри та жарти для дітей дошкільного віку, що супроводжувались смішними ілюстраціями (художник — Е. Козак).

У кожному з 94 номерів журнал «Дзвіночок» демонстрував високу культуру видання, використовуючи ефективні засоби текстового та графічного мистецтва для оформлення рекламних сюжетів, роблячи їх зрозумілими, наочними і читабельними[2].

На обкладинці «Дзвіночка» від першого до останнього номера був маленький хлопчик-козачок із дзвіночком у руці, який весело запрошував у гості.

Журналісти

Редактором видання був відомий український письменник й публіцист Юрій Шкрумеляк.

Джерела

  • Видавнича справа та редагування в Україні: постаті і джерела (ХІХ – перша тр. ХХ ст.): Навч. посіб. / За ред. Н. Зелінської. – Львів: Світ, 2003. – с. 574
  • Гавенко М. М. Реклама у періодичних виданнях Івана Тиктора (на прекладі дитячого часопису "Дзвіночок") / М. М. Гавенко, Н. В. Зелінська. - С. 43-46 // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. № 39 / М-во освіти і науки України, Українська акад. друкарства. - Л. : Українська академія друкарства, 2002. - 248 с.
  • Благовірна Н. Б. Впровадження принципів комерціалізації пресо-та книговидання в Галичині в першій третині ХХ ст. (за матеріалами журналу "Дзвіночок") / Н. Б. Благовірна. - С. 37-43 // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. № 39 / М-во освіти і науки України, Українська акад. друкарства. - Л. : Українська академія друкарства, 2002. - 248 с.

Примітки