Діалекти російської мови: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
== Говори раннього і пізнього формування == |
== Говори раннього і пізнього формування == |
||
{{Main|Російські говірки раннього і пізнього формування}} |
{{Main|Російські говірки раннього і пізнього формування}} |
||
В [[діалектологія|діалектології]] розрізняють територію споконвічного великоросійського заселення (великоруська область поширення [[російська мова|російської мови]] на XV століття), не включає Поволжя, Урал, Сибір, Північний Кавказ, з одного боку, і область пізнішого російського заселення, з іншого боку. У межах території споконвічного заселення ще в XV ст. склалися '''дві великі угруповання''' [[говір|говорів]] — [[північне наріччя російської мови|північне наріччя]] та [[південне наріччя російської мови|південне наріччя]], що характеризуються рядом чітких [[Ізоглоса|ізоглос]], а також проміжні [[среднерусские говірки]]. Для території пізнього формування ( |
В [[діалектологія|діалектології]] розрізняють територію споконвічного великоросійського заселення (великоруська область поширення [[російська мова|російської мови]] на XV століття), не включає Поволжя, Урал, Сибір, Північний Кавказ, з одного боку, і область пізнішого російського заселення, з іншого боку. У межах території споконвічного заселення ще в XV ст. склалися '''дві великі угруповання''' [[говір|говорів]] — [[північне наріччя російської мови|північне наріччя]] та [[південне наріччя російської мови|південне наріччя]], що характеризуються рядом чітких [[Ізоглоса|ізоглос]], а також проміжні [[среднерусские говірки]]. Для території пізнього формування (азійська частина РФ, [[Поволжя|Поволжі]], [[Кавказ]]) характерна відсутність чіткого розподілу діалектних зон, строкатість невеликих ареалів, висхідних до мови переселенців з різних регіонів, а також риси, що відображають змішення різних діалектів<ref>В. В. Лопатин, И. С. Улуханов. Русский язык // Языки мира: Славянские языки. М.:Academia, 2005, с. 445</ref>. |
||
== Області розповсюдження діалектів і середньоруських говірок == |
== Області розповсюдження діалектів і середньоруських говірок == |
Версія за 13:00, 3 січня 2017
Діалекти російської мови — територіальні різновиди російської мови, що об'єднуються в традиціях російської діалектології у дві основні великі діалектні величини — наріччя, між якими розташована область перехідних говірок (середньоросійські говірки). Наріччя та перехідні говірки включають до свого складу групи говірок (рідше виділяються підгрупи говірок). Як величини другого, додаткового діалектного членування території поширення російської мови в цілому, грає допоміжну роль, виділяються діалектні зони[5].
Говори раннього і пізнього формування
В діалектології розрізняють територію споконвічного великоросійського заселення (великоруська область поширення російської мови на XV століття), не включає Поволжя, Урал, Сибір, Північний Кавказ, з одного боку, і область пізнішого російського заселення, з іншого боку. У межах території споконвічного заселення ще в XV ст. склалися дві великі угруповання говорів — північне наріччя та південне наріччя, що характеризуються рядом чітких ізоглос, а також проміжні среднерусские говірки. Для території пізнього формування (азійська частина РФ, Поволжі, Кавказ) характерна відсутність чіткого розподілу діалектних зон, строкатість невеликих ареалів, висхідних до мови переселенців з різних регіонів, а також риси, що відображають змішення різних діалектів[6].
Області розповсюдження діалектів і середньоруських говірок
Територія середньоруських говірок — Псковська, Тверська, Московська, Володимирська, Іванівська, Нижньогородська області. Північніше цього поясу — зона північного наріччя, на південь — відповідно, південного.
Класифікація російських діалектів
В межах цих трьох головних груп (двох наріч та середньоросійських говірок) виділяються групи і підгрупи говірок:
- північне наріччя: ладого-тихвінська, вологодська, костромська;
- середньоросійські говірки: гдовська, псковська, володимирсько-поволзька;
- південне наріччя: курсько-орловська, рязанська.
Середньоросійські говірки, насамперед московський говір, лягли в основу літературного російської мови.
Сучасне становище
Ступінь діалектних відмінностей не перешкоджає взаєморозумінню носіїв. В XX століття набуває широкий розвиток освіти та ЗМІ, масштабна міграція населення сприяли різкому скороченню носіїв традиційних говірок; зараз це в основному сільські жителі старшого покоління. У промові міського населення різних регіонів Росії є незначні відмінності, головним чином лексичного, почасти також фонетичного характеру, іноді опосередковано (через просторіччя) пов'язані з традиційними говорами даного регіону.
Примітки
- Коментарі
- Джерела
- ↑ Захарова К. Ф., Орлова В. Г. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-354-00917-0.
- ↑ а б Касаткин Л. Л. Русские диалекты. Карты. — М. : Наука.(Перевірено 15 червня 2011)
- ↑ Федеральная целевая программа Русский язык. Региональный центр НИТ ПетрГУ. Архів оригіналу за 1 лютого 2012.(Перевірено 15 червня 2011)
- ↑ Русская диалектология / под ред. Р. И. Аванесова и В. Г. Орловой. — М. : Наука, 1965.
- ↑ Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Диалектное членение русского языка. — 2-е изд. — М. : Едиториал УРСС, 2004. — С. 18—26. — ISBN 5-354-00917-0.
- ↑ В. В. Лопатин, И. С. Улуханов. Русский язык // Языки мира: Славянские языки. М.:Academia, 2005, с. 445
- ↑ {{{Заголовок}}}.
Див. також
Посилання і література
- Школьный диалектологический атлас «Язык русской деревни»
- Ольга Новикова, кафедра русского языка филологического факультета МГУ. Где кони растут на ножках? — «Наука и жизнь»
- Индекс городских диалектных слов на lingvo.ru
- — диалектологическое ЖЖ-сообщество
- Архангельский областной словарь, вып. 1-11, 1980—2001.
- Русская диалектология: Учебное пособие для педагогических институтов под ред. П. С. Кузнецова. — М., 1973.
- Русская диалектология: Учебное пособие под редакцией Е. А. Нефедовой. — М.: МГУ, 1999.
- Русская диалектология: Учебник для педагогических институтов под редакцией Л. Л. Касаткина. — М., 1989.
- Язык русской деревни: Школьный общеобразовательный атлас: Пособие для общеобразовательных учреждений. — М., 1994.