Пеленська Ірина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Very trivial (обговорення | внесок)
4146 редагувань
Рядок 30: Рядок 30:
'''Ірина Пеленська (Винницька)''' (1906–1990) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка, дружина [[Пеленський Євген-Юлій|Євген-Юлія Пеленського]].
'''Ірина Пеленська (Винницька)''' (1906–1990) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка, дружина [[Пеленський Євген-Юлій|Євген-Юлія Пеленського]].


== Біографія ==
== Життєпис ==

⚫
Народ. [[8 листопада]] [[1906]] р. у с. [[Грабовець (Богородчанський район)|Грабовець]], пов. Станиславів (тепер [[Богородчанський район|Богородчанського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]).

[[Файл:Антонич 2.jpg|thumb|400px|ліворуч|Гурток студентів-україністів у Львові, червень 1931 р. 2 ряд знизу, перший зліва— Б. І. Антонич, поряд — Ірина Пеленська.]]
[[Файл:Антонич 2.jpg|thumb|400px|ліворуч|Гурток студентів-україністів у Львові, червень 1931 р. 2 ряд знизу, перший зліва— Б. І. Антонич, поряд — Ірина Пеленська.]]
⚫
Ірина Пеленська народилася [[8 листопада]] [[1906]] р. у с. [[Грабовець (Богородчанський район)|Грабовець]], пов. Станиславів (тепер [[Богородчанський район|Богородчанського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]).


Закінчила Стрийську гімназію, потім філологічний факультет Львівського університету (1933), одержала мґр. за працю «Жіночі постаті в творах О. Кобилянської». Друкувалася у журналах «Молоде життя», «Нова хата», «Дажбог» та інших.
Закінчила Стрийську гімназію, потім філологічний факультет Львівського університету (1933), одержала мґр. за працю «Жіночі постаті в творах О. Кобилянської». Друкувалася у [[часопис]]ах «Молоде життя», «[[Нова хата]]», «[[Дажбог (журнал)|Дажбог]]» та інших.


У роки війни родина Пеленських потрапила до Кракова, потім перебралася до Німеччини. У 1949 р. прибула до Австралії, поселилась у [[Сідней|Сіднеї]]. Співосновниця Об'єднання Українських Жінок (згодом [[Союз Українок Австралії]]), пластові гуртки у переселенчому таборі Ковра ({{lang-en|[[:en:Cowra|Cowra]]}}).
У роки війни родина Пеленських потрапила до Кракова, потім перебралася до Німеччини. У 1949 р. прибула до Австралії, поселилась у [[Сідней|Сіднеї]]. Співосновниця Об'єднання Українських Жінок (згодом [[Союз Українок Австралії]]), пластові гуртки у переселенчому таборі Ковра ({{lang-en|[[:en:Cowra|Cowra]]}}).
Рядок 42: Рядок 40:
Редагувала жіночу сторінку в тижневику «[[Вільна Думка]]» (Австралія).
Редагувала жіночу сторінку в тижневику «[[Вільна Думка]]» (Австралія).


Обиралася головою Союзу українок Австралії, заступником голови [[Світова федерація українських жіночих організацій|Світової Федерації Українських Жіночих Організацій]]. Потім емігрувала до [[США]] (1962), мешкала спочатку в [[Філадельфія|Філадельфії]], потім [[Детройт]]і. Видавала журнал «[[Українка в світі]]», працювала в редакції газети «Америка», брала активну участь у громадському житті. Померла 4 січня 1990 р. у м. Детройті. Член [[Слово (об'єднання)|Об'єднання українських письменників «Слово»]], Наукового Товариства ім. Шевченка.
Обиралася головою Союзу українок Австралії, заступником голови [[Світова федерація українських жіночих організацій|Світової Федерації Українських Жіночих Організацій]]. Потім емігрувала до [[США]] (1962), мешкала спочатку в [[Філадельфія|Філадельфії]], потім [[Детройт]]і.
Видавала [[часопис]] «[[Українка в світі]]», працювала в редакції газети «Америка», брала активну участь у громадському житті.
Померла Ірина Пеленська [[4 січня]] [[1990]] року в м. Детройті. Член [[Слово (об'єднання)|Об'єднання українських письменників «Слово»]], Наукового Товариства ім. Шевченка.


== Творчий доробок ==
== Творчий доробок ==

Версія за 19:07, 29 червня 2017

Ірина Пеленська
Ім'я при народженніІрина Винницька
Народилася8 листопада 1906(1906-11-08)
с. Грабовець, Івано-Франківської області
Померла4 січня 1990(1990-01-04) (83 роки)
Детройт, США
Національністьукраїнка
Діяльністьписьменниця, громадська діячка
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка

Ірина Пеленська (Винницька) (1906–1990) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка, дружина Євген-Юлія Пеленського.

Життєпис

Гурток студентів-україністів у Львові, червень 1931 р. 2 ряд знизу, перший зліва— Б. І. Антонич, поряд — Ірина Пеленська.

Ірина Пеленська народилася 8 листопада 1906 р. у с. Грабовець, пов. Станиславів (тепер Богородчанського району Івано-Франківської області).

Закінчила Стрийську гімназію, потім філологічний факультет Львівського університету (1933), одержала мґр. за працю «Жіночі постаті в творах О. Кобилянської». Друкувалася у часописах «Молоде життя», «Нова хата», «Дажбог» та інших.

У роки війни родина Пеленських потрапила до Кракова, потім перебралася до Німеччини. У 1949 р. прибула до Австралії, поселилась у Сіднеї. Співосновниця Об'єднання Українських Жінок (згодом Союз Українок Австралії), пластові гуртки у переселенчому таборі Ковра (англ. Cowra).

Редагувала жіночу сторінку в тижневику «Вільна Думка» (Австралія).

Обиралася головою Союзу українок Австралії, заступником голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Потім емігрувала до США (1962), мешкала спочатку в Філадельфії, потім Детройті.

Видавала часопис «Українка в світі», працювала в редакції газети «Америка», брала активну участь у громадському житті.

Померла Ірина Пеленська 4 січня 1990 року в м. Детройті. Член Об'єднання українських письменників «Слово», Наукового Товариства ім. Шевченка.

Творчий доробок

Автор повістей «Христина» (1939), «Музика» (1944), збірок новел «Кам'яна сокира» (1948), «Горіхове лушпиння» (1949), творів для дітей, праць про нову українську літературу.

Окремі твори:
  • Винницька І. З воєнного нотатника (Відбитка з «Краківських вістей»). — Краків, 1940. −38 с.
  • Винницька І. Кам'яна сокира. Оповідання. — Нью-Йорк, 1967. — 71 с.
  • Винницька І. Музика: Повість. — Буенос-Айрес: Вид-во М. Денисюка, 1954. — 211 с.
  • Винницька-Пеленська І. Стихії // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С.71-73.

Література

  • Винницька Ірина // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1993. — Т. 1. — С. 248.
  • Пеленська-Прокоп Лада. Бл. п. Ірина Пеленська // Альманах українського життя в Австралії, вид. часопису «Вільна думка» та Фундації українознавчих студій в Австралії. — Сідней, 1994. — С. 804–805.
  • Романенчук Б. Винницька Ірина // Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія: Київ, 1973. — Т. 2. — С. 107–108.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пеленська_Ірина&oldid=20641133