Гімнопус веретеноногий: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Hungry Vampire (обговорення | внесок)
Hungry Vampire (обговорення | внесок)
Рядок 23: Рядок 23:


== Поширення та середовище існування ==
== Поширення та середовище існування ==
Він росте щільними групами біля основи стовбурів, а також пеньків, коренів у листяних лісах.
Він росте щільними групами біля основи стовбурів, а також пеньків, коренів у листяних лісах, переважно біля бука та дуба.


== Практичне використання ==
== Практичне використання ==

Версія за 17:29, 6 жовтня 2017

Гімнопус веретеноногий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Трихоломові (Tricholomataceae)
Рід: Колібія (Collybia)
(Fr.) Staude
Вид: Колібія веретенонога
Collybia fusipes
(Bull.)
Синоніми
Gymnopus fusipes (Bull.) Gray
Посилання
Вікісховище: Gymnopus fusipes
EOL: 197790
NCBI: 93828
MB: 431669
IF: 431669

Gymnopus fusipes (Gymnopus fusipes) — гриб роду Gymnopus. Раніше часто називався колібія веретенонога (Collybia fusipes).

Будова

Гриб має червонувато–коричневу шапку, деякі плодові тіла мають рудо–коричневу. Шапка гола, у центрі темніша, до чорнуватої. Іноді ніби плямиста. У діаметрі шапка 4-8, максимум 10 см, форма випукло–розпростерта, на поверхні у центрі виділяється горбик. Пластинки здаються плямистими, згодом у них з'являється білий споровий наліт. У колібії веретеноногої ніжка заввишки до 12 см, завширшки до 2 см, червоно–коричневого або буро–коричневого кольору, до низу дещо темніша. Вона ніби вкрита зморшками, з кореневидним виростом. Ніжка борозенчаста, спочатку рихлувата, з часом коркувата, з порожниною. М'якуш невизначеного запаху, білуватий і тонкий.

Поширення та середовище існування

Він росте щільними групами біля основи стовбурів, а також пеньків, коренів у листяних лісах, переважно біля бука та дуба.

Практичне використання

У молодому віці гриб їстівний.[1] Гриб часто маринують.

Джерела

  • Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.31.

Примітки

  1. Зерова, М.Я.; Сосін, П.Є.; Роженко, Г.Л. (1979). Д.К., Зеров; В.Ф., Пересипкін (ред.). Визначник грибів України. Т. 5. Київ: Наукова думка. с. 231.