Еліас Магнус Фрис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еліас Магнус Фрис
швед. Elias Magnus Fries
Elias Magnus Fries.jpg
Народився 15 серпня 1794(1794-08-15)
Фемшьо, Швеція
Помер 8 лютого 1878(1878-02-08) (83 роки)
Уппсала, Швеція
Поховання Старий цвинтар Уппсали[d][1]
Громадянство Швеція Швеція
Alma mater Лундський університет
Галузь наукових інтересів ботаніка, мікологя
Заклад Лундський університет, Уппсальський університет
Відомий завдяки: один з основоположників систематики грибів та лишайників
Діти Theodor Magnus Fries[d], Robert Fries[d] і Elias Petrus Fries[d]


CMNS: Еліас Магнус Фрис на Вікісховищі
Fr. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Еліас Магнус Фрис.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Еліас Магнус Фрис (швед. Elias Magnus Fries, 17941878) — шведський ботанік та міколог.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 15 серпня 1794 року у сім'ї пастора.

Освіту здобув у Лунді; у 1814 році отримав звання приват-доцента.

У 1834 році він вже був професором практичної економії в Уппсальському університеті, а e 1851 році зайняв місце професора ботаніки та директора музею і ботанічного саду того ж університету.

З 1859 року до своєї смерті він жив у відставці в Уппсалі[2].

Фріс працював у всіх галузях ботаніки; він вперше ввів у Швеції натуральну класифікацію рослин та вивчення морфології. Його робота «Systema orbis vege tabilis» (Лунд, 1825 (лат.)) - класична праця того часу.

По лишайниках Фріс видав:«Lichenographia Europaea reformata» (Лунд і Грейфсвальд, 1831(лат.)); «Lichenes Suecciae eksiccati» (Лунд, 1824—1833(лат.)).

Фріс особливо відомий своїми роботами в області мікології, він є одним із засновників систематики грибів. Перша його мікологічна робота «Observationes Mycologicae» (Копенгаген, 1815-1818; 2-е вид., 1828 (лат.)), але найцінніша - це «Systema Mycologicum» (Лунд і Грейфсвальд, 1821-1830 (лат.);«Мікологічна система») - дата її публікації є вихідним пунктом номенклатури для більшості груп грибів (подібно до того, як дата публікації роботи Species Plantarum К. Ліннея - вихідна дата номенклатури для судинних рослин[3]). Потім йдуть «Elenchus Fungorum» (Грейфсвальд, 1828 (лат.)); «Novae Symbolae Mycologicae» (1851 (лат.)); «Icones selectae Hymenomycetum nondum delineatorum» (1867-1875 (лат.)).

Дослідженню скандинавської флори присвячені наступні твори: «Flora hallandica» (Лунд, 1817 (лат.)); «Novitiae florae Suecciae» (Лунд, 1828 (лат.)); «Flora Scanica» (Уппсала, 1836 (лат.)); «Summum vegetabilium Scandinaviae» (Стокгольм і Лейпциг, 1846-1848 (лат.)); «Herbarium normale» (Уппсала, 1896 (лат.)), що включає екземпляри найбільш рідкісних скандинавських рослин.

З численних монографій заслуговують на увагу: «Symbolae ad historiam Hieraciarum» (Уппсала, 1848 (лат.)); «Monographia Hymenomycetarum Suecciae» (Уппсала, 1857-1863 (лат.)); «Sveriges öltiga ochgiftiga Svanipar» (Стокгольм, 1860 (швед.)).

Фріс був також відомий як хороший оратор та знавець латинської мови. У 1847 році його обрали в число вісімнадцяти шведських академіків[2].

У 1850 році Фрис був обраний іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Fries, Elias Magnus SvenskaGravar.
  2. а б Фриз, Элиас // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.).
  3. а б {{{2}}} / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978.(Перевірено 13 серпня 2009)

Посилання[ред.ред. код]