Савак Богдан Маркіянович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
KrBot (обговорення | внесок)
вилучення шаблону Edited, оскільки стаття не редагувалася впродовж 7 днів
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}
{{Othernames|Савак}}
{{Othernames|Савак}}
{{особа
{{особа
Рядок 56: Рядок 55:


== Твори ==
== Твори ==
Автор буклетів
Автор буклетів
* «Бій козаків під Купчинцями та Денисовим» (1991),
* «Бій козаків під Купчинцями та Денисовим» (1991),
* «Квітка на могилу о. Вітошинського»,
* «Квітка на могилу о. Вітошинського»,
Рядок 63: Рядок 62:
* книжок «Вчаться діти грамоти…» (до 150-річчя Денисівської школи, 1999),
* книжок «Вчаться діти грамоти…» (до 150-річчя Денисівської школи, 1999),
* «Краєзнавці Тернопільщини» (2003),
* «Краєзнавці Тернопільщини» (2003),
* «З історії села Денисова» (2006),
* «З історії села Денисова» (2006),
* упорядник та автор передмов до поетичних збірок Т. Федорів «Я до вас ще повернуся…» (1993),
* упорядник та автор передмов до поетичних збірок Т. Федорів «Я до вас ще повернуся…» (1993),
* Я. Тучапського «Вистраждане на паростках надій» (1996),
* Я. Тучапського «Вистраждане на паростках надій» (1996),
* О. Урбан «Струни серця» (1999),
* О. Урбан «Струни серця» (1999),
* драматичної книжки Я. Тучапського «Два голоси зради» (2000),
* драматичної книжки Я. Тучапського «Два голоси зради» (2000),
* збірок «Просвіта» в Денисові" (1995),
* збірок «Просвіта» в Денисові" (1995),
* «Слово про Вчителя» (2002),
* «Слово про Вчителя» (2002),

Версія за 13:56, 4 лютого 2018

Богдан Маркіянович Савак
Народився 12 грудня 1948(1948-12-12) (75 років)
с. Денисові, Козівський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Відомий завдяки краєзнавець, публіцист, культурно-громадський діяч,

Богдан Маркіянович Савак (нар. 12 грудня 1948, с. Денисові, Україна) — краєзнавець, публіцист, культурно-громадський діяч, директор Денисівського краєзнавчого музею.

Життєпис

Богдан Маркіянович Савак народився 12 грудня 1948 року в селі Денисові Козівського району Тернопільської області України.
Закінчив Чернівецький фінансовий технікум (1972), факультет підвищення кваліфікації Одеського інституту народного господарства (1982). Працював інспектором фінансового відділу, Держстраху, а згодом заступником начальника Держстраху Козівського району (1969—1993). З 1993 року науковий працівник, а з 1999-го — директор Денисівського краєзнавчого музею.
Засновник та з 1989 року голова Денисівського осередку «Просвіти», співзасновник (1991) та довголітній голова осередку НРУ, член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1992), НТШ (2002), Національної спілки журналістів України (2004), лауреат літературно-мистецької премії ім. Іванни Блажкевич (1994), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» (1998).
Засновник та видавець краєзнавчо-просвітницької газети-квартальника «Денисівський вісник» (з 2000 р.).

Політична діяльність

Депутат Тернопільської обласної ради 7-го скликання: НРУ.(2015 р.)

Громадська діяльність

Стараннями Богдана Маркіянича Савака було відроджено прекрасний просвітянський хор, духовий оркестр, якому 2003 року присвоєно звання «Народний».

Твори

Автор буклетів

  • «Бій козаків під Купчинцями та Денисовим» (1991),
  • «Квітка на могилу о. Вітошинського»,
  • «Історія церкви в с. Денисові. Короткий опис»,
  • «Культурно-мистецькі здобутки Володимира Ковальчука» (2001),
  • книжок «Вчаться діти грамоти…» (до 150-річчя Денисівської школи, 1999),
  • «Краєзнавці Тернопільщини» (2003),
  • «З історії села Денисова» (2006),
  • упорядник та автор передмов до поетичних збірок Т. Федорів «Я до вас ще повернуся…» (1993),
  • Я. Тучапського «Вистраждане на паростках надій» (1996),
  • О. Урбан «Струни серця» (1999),
  • драматичної книжки Я. Тучапського «Два голоси зради» (2000),
  • збірок «Просвіта» в Денисові" (1995),
  • «Слово про Вчителя» (2002),
  • «У пошанівок отцю Бордуляку» (2006).

Нагороди

Нагороджений нагрудним знаком за пам'ятко-охоронну працю (1987) та Почесною відзнакою «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2002).

Посилання

Джерела