Інфратекст: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Література: + {{Ізольована стаття}} за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Статті, з яких нема посилань}}
{{Статті, з яких нема посилань}}
'''Інфратекст''' — це віртуальний гранично можливий, «ідеальний» транссуб'єктивний текст, який є інтерсуб'єктивним джерелом смислу, тобто джерелом спільним і для автора, що маніфестує цей смисл в об'єктивному знаковому матеріалі, і для реципієнта (адресата), що намагається осягти цей смисл під час діалогу з автором через посередництво знакової маніфестації.
'''Інфратекст''' — це віртуальний гранично можливий, «ідеальний» транссуб'єктивний [[текст]], який є інтерсуб'єктивним джерелом [[смисл]]у, тобто джерелом спільним і для [[автор]]а, що [[маніфест]]ує цей смисл в об'єктивному знаковому матеріалі, і для [[реципієнт]]а (адресата), що намагається осягти цей смисл під час [[діалог]]у з автором через посередництво знакової маніфестації.


Інфратекст, який передує авторському текстові, не може бути ні створеним, ні зруйнованим, тому що належить до культурного простору, до духовного простору вічності. Інфратекст вже існує в своїй віртуальній завершеності на той момент, коли автор переживає осяяння, коли він тільки приходить до задуму про втілення пережитого осяяння, про маніфестацію цього осяяння.
Інфратекст, який передує авторському текстові, не може бути ні створеним, ні зруйнованим, тому що належить до культурного простору, до духовного простору вічності. Інфратекст вже існує в своїй віртуальній завершеності на той момент, коли автор переживає осяяння, коли він тільки приходить до задуму про втілення пережитого осяяння, про маніфестацію цього осяяння.


== Література ==
== Література ==
* Бердник Олена Станіславівна. «Исторія Русовъ» як метатекст: Монографія. — Донецьк: Видавництво Донецького національного університету, 2002. — 180 с.

Бердник Олена Станіславівна. «Исторія Русовъ» як метатекст: Монографія. — Донецьк: Видавництво Донецького національного університету, 2002. — 180 с.


{{вікіфікувати}}
{{вікіфікувати}}

Версія за 04:00, 6 серпня 2009

Інфратекст — це віртуальний гранично можливий, «ідеальний» транссуб'єктивний текст, який є інтерсуб'єктивним джерелом смислу, тобто джерелом спільним і для автора, що маніфестує цей смисл в об'єктивному знаковому матеріалі, і для реципієнта (адресата), що намагається осягти цей смисл під час діалогу з автором через посередництво знакової маніфестації.

Інфратекст, який передує авторському текстові, не може бути ні створеним, ні зруйнованим, тому що належить до культурного простору, до духовного простору вічності. Інфратекст вже існує в своїй віртуальній завершеності на той момент, коли автор переживає осяяння, коли він тільки приходить до задуму про втілення пережитого осяяння, про маніфестацію цього осяяння.

Література

  • Бердник Олена Станіславівна. «Исторія Русовъ» як метатекст: Монографія. — Донецьк: Видавництво Донецького національного університету, 2002. — 180 с.