Водонапірна вежа (Хмельницький): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bogdan csgo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Bogdan csgo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
|назва = Водонапірна вежа
|назва = Водонапірна вежа
|оригінальна назва =
|оригінальна назва =
|зображення =
|зображення = Файл:Проскурів_(160).jpg
|зображення_розмір = 300пкс
|зображення_розмір = 400пкс
|зображення_підпис = Вежа в Дубовому
|зображення_підпис = Вежа в Дубовому
|статус = Пам'ятка архітектури місцевого значення
|статус = Пам'ятка архітектури місцевого значення

Версія за 18:51, 16 вересня 2020

Водонапірна вежа
Вежа в Дубовому
Вежа в Дубовому
Вежа в Дубовому
49°24′24″ пн. ш. 26°59′15″ сх. д. / 49.40687100002777754° пн. ш. 26.98754900002778001° сх. д. / 49.40687100002777754; 26.98754900002778001Координати: 49°24′24″ пн. ш. 26°59′15″ сх. д. / 49.40687100002777754° пн. ш. 26.98754900002778001° сх. д. / 49.40687100002777754; 26.98754900002778001
Країна Україна Україна
Місто Хмельницький
Тип водонапірна вежа
Стиль Цегляний
Побудовано 1910
Статус  Пам'ятка архітектури місцевого значення
Стан задовільний

Водонапірна вежа. Карта розташування: Україна
Водонапірна вежа
Водонапірна вежа
Водонапірна вежа (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі


Водонапі́рна башта в районі Ду́бове[1][2] — гідротехнічна споруда в системі водопостачання для регулювання тиску і витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій[3].

Ця вежа була першою водогінною спорудою міста Хмельницький, яке на той час називалось Проскурів. Наприкінці XIX століття місто почало швидко розвиватися і зростати за чисельністю, і пов’язане з цим питання водопостачання стало займати чільне місце в житті городян. У XIX столітті це питання вирішувалося за допомогою численних водоносів, які черпали воду з Південного Бугу та розвозили її по проскурівських дворах. Але без дотримання санітарно-епідемологічних норм, вживання води з річки загрожувало городянам інфекційними хворобами та розповскюдженням емідемій. В місті існувало вісім міських та декілька приватних колодязів, яких не вистачало, тому на початку ХХ століття міська влада вирішила будувати в місті водогін. Однак на будівлю бракувало коштів. Тоді в 1910 р. військові 35-го Бєлгородського уланського полку для забезпечення водою військових казарм спорудили водогінну башту, що складалася з двох свердловин та насосної станції. Цей комплекс споруд та мереж, декілька разів переобладнаний, значно розширений та модернізований, зберігся до цього часу, і донині в незначній кількості забезпечує потреби мешканців мікрорайону Дубове.

Водонапірна башта у мікрорайоні Дубове може стати оригінальним артоб’єктом[4]. Наразі пам’ятка архітектури знаходиться на балансі «Хмельницькводоканалу».

Примітки

  1. ВЕЖА, БАШТА, ВИШКА у «Словопедії»
  2. ДСТУ 2569-94 Водопостачання і каналізація. Терміни та визначення.
  3. «Водонапірна башта» в УРЕ
  4. Водонапірна башта у мікрорайоні Дубове може стати артоб'єктом. khmelnytskyi-future.com.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.

Посилання