USS Barbero (SS-317): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Створена сторінка: {|{{Картка судна <!-- підводні човни --> |підпис картки= <!-- ключі: yes, nodab; або текст підпису --> |... |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
|} |
|} |
||
'''USS Barbero (SS-317)''' – підводний човен військово-морських сил США типу «Балао», споруджений під час Другої Світової війни. |
'''USS Barbero (SS-317)''' – підводний човен військово-морських сил США типу «<nowiki/>[[Підводні човни типу «Балао»|Балао]]<nowiki/>», споруджений під час [[Друга світова війна|Другої Світової війни]]. |
||
Човен спорудила компанія General Dynamics Electric Boat на верфі у [[Ґротон|Ґротоні]], штат [[Коннектикут]]. Після проходження випробувань поблизу [[Ньюпорт (Род-Айленд)|Ньюпорту]] ([[Род-Айленд]]) та [[Кі-Вест]] ([[Флорида]]) човен 22 червня 1944-го вирушив до місця служби та 15 липня прибув до [[Перл-Гарбор|Перл-Гарбору]], де увійшов до складу [[Тихоокеанський флот США|Тихоокеанського флоту]]. |
|||
== Походи == |
|||
Всього човен здійснив два бойові походи. |
|||
1-й похід. 9 серпня 1944-го Barbero вийшов із бази, 13 серпня зайшов для бункерування на атол [[Мідвей (атол)|Мідвей]], після чого попрямував в район східного виходу з протоки Сан-Бернардино (через неї можна вийти із внутрішніх морів [[Філіппіни|Філіппін]] між островами [[Лусон]] та [[Самар (острів)|Самар]]). Його головним завданням було перехоплення японських кораблів, котрі могли б спробувати вийти у [[Філіппінське море]] для протидії запланованій операції по оволодінню архіпелагом [[Палау]]. Втім, японці ніяк не відреагували на вторгнення, а єдина за весь час патрулювання атака Barbero на патрульний корабель завершилась безрезультатно. Під кінець походу, 23 та 24 вересня, човен обстріляв із 127-мм гармати радіолокаційну станції на невеликому острові Батаг, котрий лежить біля північного узбережжя Самару. У підсумку Barbero 4 жовтня прибув до [[Фрімантл|Фрімантлу]] на західному узбережжі [[Австралія|Австралії]]. |
|||
2-й похід. 26 жовтня у складі «вовчої зграї», до якої також входили підводні човни [[USS Haddo (SS-255)|Haddo]] та [[USS Redfin (SS-272)|Redfin]], Barbero відбув для бойових дій у [[Південнокитайське море|Південно-Китайському морі]]. 29 жовтня він зупинився для бункерування у затоці Ексмут, після чого в ніч на 1 листопада пройшов через протоку [[Ломбок (протока)|Ломбок]] (веде з Індійського океану до внутрішніх морів [[Індонезія|Індонезії]]). Тут човен потрапив під обстріл берегових батарей та патрульних кораблів, котрим, втім, не вдалось завдати йому якихось ушкоджень. Невдовзі Barbero у [[Макасарська протока|Макассарській протоці]] (за півтори сотні кілометрів на північний захід від порту [[Макасар]]) потопив вантажний корабель. А 8 листопада, перебуваючи вже у Південно-Китайському морі, «зграя» за чотириста кілометрів на захід від [[Маніла|Маніли]] зустріла невеликий конвой із двох танкерів, один з яких потопив Barbero, а другий – Redfin. Зайшовши на три дні для поповнення запасів торпед та незначних ремонтних робіт на острів Міос-Военді (поряд з островом Біак, в районі затоки [[Чендравасіх (затока)|Чендравасіх]] на заході [[Нова Гвінея|Нової Гвінеї]]), Barberо повернувся до Південно-Китайського моря. Тут в кінці грудня поблизу північного узбережжя острова [[Калімантан|Борнео]] (за сто тридцять кілометрів від [[Саравак|Сараваку]]), човен потопив мисливець за підводними човнами Ch-30. Наступного дня вже біля західного узбережжя острова Barberо знищив вантажне судно зі складу конвою. |
|||
27 грудня 1944-го під час проходження протоки Ломбок на перископній глибині човен зазнав пошкоджень від скинутої на нього авіабомби. Двигуни одного борту вийшли з ладу, так що після прибуття до Фрімантлу Barbero відправили на ремонт. Лише 7 березня 1945-го він зміг досягти розташованої на атлантичному узбережжі США верфі Portsmouth Navy Yard ([[Кіттері (Мен)|Кіттері]], штат [[Мен (штат)|Мен]]). Після завершення ремонту човен прибув до Перл-Гарбору 15 серпня 1945-го, на наступний день після капітуляції Японії.<ref>{{Cite web|title=Barbero (SS-317) of the US Navy - American Submarine of the Balao class - Allied Warships of WWII - uboat.net|url=https://uboat.net/allies/warships/ship/3063.html|website=uboat.net|accessdate=2020-10-29}}</ref> |
|||
== Післявоєнна доля == |
|||
Навесні 1946-го човен Barbero вивели в резерв. За два роки його переобладнали у вантажний підводний човен та відправили на Тихоокеанський флот. Тут Barbero використовували до літа 1950-го, після чого знову зарахували до резерву. |
|||
В 1955-му Barbero пройшов другу модернізацію, на цей раз у носія крилатих ракет з ядерним боєзарядом Regulus I. На палубі розмістили ангар для двох ракет та пускову установку. У 1956-му Barbero перевели до Атлантичного флоту, де він діяв три наступні роки, а з 1959-го по 1963-й рік човен ніс службу на Тихому океані. |
|||
7 жовтня 1964-го Barbero був використаний як мішень та потоплений біля Перл-Гарбору підводним човном Swordfish. |
|||
== Бойовий рахунок == |
|||
{| class="wikitable" |
|||
|Дата |
|||
|Назва |
|||
|Тип |
|||
|Тоннаж |
|||
|Місце |
|||
|- |
|||
|02.11.1944 |
|||
|Курамасан Мару |
|||
|вантажне |
|||
|1995 |
|||
|4°30'S 118°20'E |
|||
|- |
|||
|08.11.1944 |
|||
|Сімоцу Мару |
|||
|танкер |
|||
|2854 |
|||
|14°1'N 117°17'E |
|||
|- |
|||
|24.12.1944 |
|||
|Ch-30 |
|||
|мисливець за підводними човнами |
|||
| |
|||
|2°45'N 110°53'E |
|||
|- |
|||
|25.12.1944 |
|||
|Дзюнпо Мару |
|||
|вантажне |
|||
|4277 |
|||
|1°10'N 108°20'E |
|||
|} |
|||
== Джерела == |
|||
Т. Роско, «Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне», Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe “United States submarine operations in World War II”, Annapolis, 1950 |
|||
== Примітки == |
|||
[[Категорія:Підводні човни ВМС США у Другій світовій війні|Barbero]] |
[[Категорія:Підводні човни ВМС США у Другій світовій війні|Barbero]] |
||
Версія за 15:59, 29 жовтня 2020
 Barbero у 1955 році, після конверсії в носій керованих ракет
| |
| Історія | |
|---|---|
 США
| |
| Назва: | USS Barbero (SS-317) |
| Замовлений: | 6 червня 1942 |
| Будівник: | General Dynamics Electric Boat, Ґротон, Коннектикут |
| Закладений: | 25 березня 1943 |
| Спуск на воду: | 12 грудня 1943 |
| На службі: | 29 квітня 1944 |
| Доля: | 7 жовтня 1964 був використаний як мішень та затонув поблизу Перл-Гарбору |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Підводний човен типу Балао |
| Водотоннажність: | 1550 над водою, 2460 при зануренні |
| Довжина: | 95,02 м |
| Ширина: | 8,31 м |
| Осадка: | 5,13 м |
| Двигуни: |
|
| Швидкість: | 20,25 вузла (над водою), 8,75 вузлів (при зануренні) |
| Дальність плавання: | 20000 км при швидкості 10 вузлів (над водою) |
| Автономність: | 75 діб |
| Максимальна глибина: | 120 м |
| Екіпаж: | 10 офіцерів, 70 – 71 матрос |
| Озброєння: |
|
USS Barbero (SS-317) – підводний човен військово-морських сил США типу «Балао», споруджений під час Другої Світової війни.
Човен спорудила компанія General Dynamics Electric Boat на верфі у Ґротоні, штат Коннектикут. Після проходження випробувань поблизу Ньюпорту (Род-Айленд) та Кі-Вест (Флорида) човен 22 червня 1944-го вирушив до місця служби та 15 липня прибув до Перл-Гарбору, де увійшов до складу Тихоокеанського флоту.
Походи
Всього човен здійснив два бойові походи.
1-й похід. 9 серпня 1944-го Barbero вийшов із бази, 13 серпня зайшов для бункерування на атол Мідвей, після чого попрямував в район східного виходу з протоки Сан-Бернардино (через неї можна вийти із внутрішніх морів Філіппін між островами Лусон та Самар). Його головним завданням було перехоплення японських кораблів, котрі могли б спробувати вийти у Філіппінське море для протидії запланованій операції по оволодінню архіпелагом Палау. Втім, японці ніяк не відреагували на вторгнення, а єдина за весь час патрулювання атака Barbero на патрульний корабель завершилась безрезультатно. Під кінець походу, 23 та 24 вересня, човен обстріляв із 127-мм гармати радіолокаційну станції на невеликому острові Батаг, котрий лежить біля північного узбережжя Самару. У підсумку Barbero 4 жовтня прибув до Фрімантлу на західному узбережжі Австралії.
2-й похід. 26 жовтня у складі «вовчої зграї», до якої також входили підводні човни Haddo та Redfin, Barbero відбув для бойових дій у Південно-Китайському морі. 29 жовтня він зупинився для бункерування у затоці Ексмут, після чого в ніч на 1 листопада пройшов через протоку Ломбок (веде з Індійського океану до внутрішніх морів Індонезії). Тут човен потрапив під обстріл берегових батарей та патрульних кораблів, котрим, втім, не вдалось завдати йому якихось ушкоджень. Невдовзі Barbero у Макассарській протоці (за півтори сотні кілометрів на північний захід від порту Макасар) потопив вантажний корабель. А 8 листопада, перебуваючи вже у Південно-Китайському морі, «зграя» за чотириста кілометрів на захід від Маніли зустріла невеликий конвой із двох танкерів, один з яких потопив Barbero, а другий – Redfin. Зайшовши на три дні для поповнення запасів торпед та незначних ремонтних робіт на острів Міос-Военді (поряд з островом Біак, в районі затоки Чендравасіх на заході Нової Гвінеї), Barberо повернувся до Південно-Китайського моря. Тут в кінці грудня поблизу північного узбережжя острова Борнео (за сто тридцять кілометрів від Сараваку), човен потопив мисливець за підводними човнами Ch-30. Наступного дня вже біля західного узбережжя острова Barberо знищив вантажне судно зі складу конвою.
27 грудня 1944-го під час проходження протоки Ломбок на перископній глибині човен зазнав пошкоджень від скинутої на нього авіабомби. Двигуни одного борту вийшли з ладу, так що після прибуття до Фрімантлу Barbero відправили на ремонт. Лише 7 березня 1945-го він зміг досягти розташованої на атлантичному узбережжі США верфі Portsmouth Navy Yard (Кіттері, штат Мен). Після завершення ремонту човен прибув до Перл-Гарбору 15 серпня 1945-го, на наступний день після капітуляції Японії.[1]
Післявоєнна доля
Навесні 1946-го човен Barbero вивели в резерв. За два роки його переобладнали у вантажний підводний човен та відправили на Тихоокеанський флот. Тут Barbero використовували до літа 1950-го, після чого знову зарахували до резерву.
В 1955-му Barbero пройшов другу модернізацію, на цей раз у носія крилатих ракет з ядерним боєзарядом Regulus I. На палубі розмістили ангар для двох ракет та пускову установку. У 1956-му Barbero перевели до Атлантичного флоту, де він діяв три наступні роки, а з 1959-го по 1963-й рік човен ніс службу на Тихому океані.
7 жовтня 1964-го Barbero був використаний як мішень та потоплений біля Перл-Гарбору підводним човном Swordfish.
Бойовий рахунок
| Дата | Назва | Тип | Тоннаж | Місце |
| 02.11.1944 | Курамасан Мару | вантажне | 1995 | 4°30'S 118°20'E |
| 08.11.1944 | Сімоцу Мару | танкер | 2854 | 14°1'N 117°17'E |
| 24.12.1944 | Ch-30 | мисливець за підводними човнами | 2°45'N 110°53'E | |
| 25.12.1944 | Дзюнпо Мару | вантажне | 4277 | 1°10'N 108°20'E |
Джерела
Т. Роско, «Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне», Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe “United States submarine operations in World War II”, Annapolis, 1950
Примітки
- ↑ Barbero (SS-317) of the US Navy - American Submarine of the Balao class - Allied Warships of WWII - uboat.net. uboat.net. Процитовано 29 жовтня 2020.