План Доза: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
SieBot (обговорення | внесок) м робот додав: ko:도스안 |
D'ohBot (обговорення | внесок) м робот додав: he:תוכנית דוז |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[[et:Dawesi plaan]] |
[[et:Dawesi plaan]] |
||
[[fr:Plan Dawes]] |
[[fr:Plan Dawes]] |
||
[[he:תוכנית דוז]] |
|||
[[it:Piano Dawes]] |
[[it:Piano Dawes]] |
||
[[ja:ドーズ案]] |
[[ja:ドーズ案]] |
Версія за 15:42, 1 січня 2010
План Дауеса - план економічного оздоровлення Німеччини після Першої світової війни.
У квітні 1924 р. американським банкіром Чарльзом Дауесом і британським міністром закордонних справ Джозефом Остіном Чемберленом було розроблено план економічного оздоровлення Німеччини, названий "планом Дауеса". У серпні того ж року його затвердила Лондонська міжнародна конференція.
План складався з трьох частин і мав на меті забезпечити сплату Німеччиною репарацій відновленням її господарства. Для цього, насамперед, потрібно було зміцнити німецьку марку і забезпечити виконання країною бюджету.
Умови "плану Дауеса"
- Союзники виводять окупаційні війська з Руру
- Німеччина щорічно сплачує певну суму репарацій (починаючи з 1 млрд марок за рік та збільшуючи до 2,5 млрд марок за рік у термін чотири роки)
- Німецький державний банк має бути реорганізованим під проводом союзників
- У джерела покриття репарацій мають бути включені прибутки держави за рахунок акцизних, митних та транспортних податків
- США надають Німеччині значні позики (близько 800 млн. марок).
У зв'язку з прийняттям плану Дауеса, між Францією і Бельгією з одного боку, і Німеччиною — з другого, було підписано угоду про припинення окупації Рурського басейну і виведення звідти французьких і бельгійських військ.
План Дауеса діяв до 1929 року. Він відрегулював репараційні платежі, сприяв ввозу іноземного капіталу в Німеччину. До вересня 1930 р. сума іноземних (головним чином американських) капіталовкладень в Німеччині склала 26-27 млрд. марок, а загальна сума німецьких репараційних платежів за той же період — дещо більше 10 млрд. марок. Ці капітали сприяли відновленню промислового виробництва, яке вже у 1927 р. досягло передвоєнного рівня. Частка Німеччини у світовому експорті збільшилася з 5,73% у 1924 р. до 9,79% у 1929 р.
Внаслідок виконання плану Дауеса США отримали великі прибутки у вигляді процентів від позик і дивідендів від прямих інвестицій у промисловість.
Свідчення: Й. Сталін: "План Дауеса, складений в Америці за рахунок Німеччини, яка зобов'язана Європі виплатити рапарації..."
Чарльз Дауес отримав Нобелівську премію миру за 1925 рік.