Коваль Михайло Васильович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Сфереон (обговорення | внесок) →Джерела: доповнення |
Сфереон (обговорення | внесок) →Біографія: доповнення |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Михайло Коваль народився в Києві у сім'ї військовослужбовця. |
|||
У 1957 році закінчив історико-філософський факультет Київського університету. |
|||
Працював редактором у видавництві АН УРСР. З 1961 року — науковий співробітник Інституту історії АН УРСР. У 1964 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Українська культура у період Великої Вітчизняної війни (1941—1945 рр.)», а в 1975 — докторську дисертацію на тему «Громадсько-політична діяльність трудящих України у період Великої Вітчизняної війни». |
|||
Протягом 1983—1995 років — професор Київського педагогічного інституту (з 1997 — Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова). У 1988—2000 роках — завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни. |
|||
Протягом 1972-88 років — заступник головного редактора, у 1988—1994 роках — головний редактор [[Український історичний журнал | «Українського історичного журналу»]]. |
|||
== Праці == |
== Праці == |
||
Версія за 22:46, 30 серпня 2011
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Сфереон (внесок, журнали) о 22:46 UTC (6657516 хвилин тому). |
Михайло Васильович Коваль (11 червня 1933 — 15 вересня 2001) — історик, спеціаліст з історії України періоду Другої світової війни.
Біографія
Михайло Коваль народився в Києві у сім'ї військовослужбовця.
У 1957 році закінчив історико-філософський факультет Київського університету.
Працював редактором у видавництві АН УРСР. З 1961 року — науковий співробітник Інституту історії АН УРСР. У 1964 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Українська культура у період Великої Вітчизняної війни (1941—1945 рр.)», а в 1975 — докторську дисертацію на тему «Громадсько-політична діяльність трудящих України у період Великої Вітчизняної війни».
Протягом 1983—1995 років — професор Київського педагогічного інституту (з 1997 — Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова). У 1988—2000 роках — завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни.
Протягом 1972-88 років — заступник головного редактора, у 1988—1994 роках — головний редактор «Українського історичного журналу».
Праці
Творча спадщина Михайла Коваля налічує понад 400 праць в тому числі 8 монографій.
Нові підходи у висвітленні історії України періоду Другої світової війни позначено його в працях:
- Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939–1945 рр.): спроба сучасного концептуального бачення» (Київ, 1994)
- Україна, 1939–1945: маловідомі і непрочитані сторінки історії (Київ, 1995)
- Друга світова війна і Україна, 1939–1945 рр.: історіософські нотатки (Київ, 1999)
- Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939–1945 рр.) (вийшла в 15-томній серії «Україна крізь віки», т. 12. Київ, 1999)
Джерела
- Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон — Кю. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2008. — 568 с.: іл. ISBN 978-966-00-0855-4
- В. Сущенко, Г. Денисенко, Т. Шмарьова. Лицарі науки // Дзеркало тижня №21, 07 червня 2003
Посилання
- Кульчицький С. Михайло Коваль — дослiдник «непарадної» вiйни в Українi // День №186, 13 жовтня 2001