Український історичний журнал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Український історичний журнал
англ. Ukrainian Historical Journal
Ukr ist j.jpg
Країна видання Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська РСР
Тематика історія України
Періодичність виходу 6 разів на рік
Мова українська
Адреса редакції вул. М. Грушевського, 4, Київ, 01001, Україна
Головний редактор Смолій Валерій Андрійович
Засновник Національна академія наук України,
Інститут історії України НАН України,
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
Видавець Інститут історії України НАН України
Засновано 1957
Обсяг 20 ум. друк. арк.
ISSN 0130-5247

Веб-сторінка: УІЖ

«Український історичний журнал» (УІЖ) — науковий часопис, орган Інституту історії України та Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ. Виходить у Києві з липня 1957, розповсюджується у більш ніж 70 країнах світу.

Часопис велику увагу приділяє проблемам історії України, всесвітньої історії, питанням змісту і методики викладання історії в навчальних закладах країни. Матеріали, що публікуються у журналі в останні роки, подаються в контексті нового осмислення історії українського народу. Наукові статті та документальні матеріали переважно висвітлюють ті сторінки історії, які тривалий час з ідеологічних міркувань розглядались поверхово, замовчувалися або свідомо перекручувалися. У журналі друкуються дискусійні матеріали, обговорення яких допоможе визначити точніші концептуальні лінії у висвітленні цілих напрямів історії України.

Журнал має постійні розділи: статті, повідомлення, замітки на допомогу вчителеві історії, огляд джерел та літератури, хроніка, інформація тощо. Автори публікацій — відомі фахівці з проблем історії України та всесвітньої історії. Серед них не лише відомі дослідники з України, а й вчені із інших країн (США, Канади, Франції, Німеччини, Великої Британії, Чехії, Словаччини, Болгарії, Польщі, Росії, Білорусі та ін.)

Історія[ред. | ред. код]

Журнал заснований у 1957 році як друкований орган Інституту Історії АН УРСР й Інституту Історії Партії при ЦК КПУ. Виходив з 1957 як двомісячник, у 1960-80 роках — раз на місяць, у 1990-ті роки — раз на два місяці.

Будучи єдиним історичним журналом в УРСР, УІЖ був якоюсь мірою провінційним відповідником кількох центральних історичних журналів: «Вопросы истории», «История СССР», «Вопросы истории КПСС», «Вестник древней истории» й інших. Тематично журнал присвячений переважно радянському періодові, соціально-економічній історії й робітничому рухові 19 — 20 століть, лише побіжно козацькій добі чи історії культури. Княжий період у принципі вилучений з трактування УІЖ. Мінімально розглядається світова історія. Ідеологічно й концепційно всі публіковані матеріали витримані в дусі марксизму-ленінізму при суворому збереженні партійної лінії щодо національної політики в Україні.

За 1960-х років були намагання поширити тематику й частково реабілітувати проскрибоване історичне минуле («білі плями в українській історії»), але незабаром їх припинено. Лише кількох дореволюційних істориків (О. Лазаревського, Д. Яворницького, С. Подолинського, Олександру Єфименко, М. Драгоманова й ін.) частково приєднано до офіційно визнаної історіографії.

З середини 1970-их pp. УІЖ перебуває під суворим контролем партії; в його редакції, як і в Інституті Історії АН УРСР, проведено чистку. У зв'язку з цим УІЖ не виявляв тенденції до професійного зростання й тематичного збагачення. Стандартні розділи УІЖ: статті, повідомлення, замітки, методичні питання («на допомогу викладачеві історії»), документи і матеріали, історичні календар, джерелознавство, рецензії, хроніка та ін.

Головні редактори[ред. | ред. код]

Наукова рада[ред. | ред. код]

Станом на 2017 рік, наукова рада журналу складаєтсья з 11 членів:

Колишні члени наукової ради: Любомир Винар, Ярослав Ісаєвич, Юрій Левенець, Павло Сохань, Петро Тронько.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]