Адріанопольський договір (1713)

Адріано́польський ми́рний до́гові́р 1713 — мирний договір, укладений 13 (24 червня) 1713 року у Адріанополі ( Росією і Туреччиною строком на 25 років після російсько-турецької війни 1711 — 1713 років. В цілому повторював Прутський мирний договір, був замінений Константинопольським вічним миром.

Згідно з мирною угодою, Росія зобов'язувалася у 60-денний термін вивести з Речі Посполитої свої війська, які перебували переважно на території Правобережної України. Російсько-турецький кордон переносився аж до безпосередніх кордонів Лівобережної Гетьманщини — в межиріччя Самари й Орелі, далі на південний схід по Сіверському Донцю. Отже, Росія втрачала східну частину Запорожжя й була повністю ізольована від Азовського моря. Також переглядалися міждержавні кордони на правобережних землях України, починаючи від Києва. 23(12) квітня 1714 до Адріанопольського договору було додано дві статті, за якими турецький султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобереж. України з якої вже було виведене населення ліквідованих правобережних козацьких полків у кордонах «від Случі до Дніпра». Відповідно до цієї угоди Московська держава підтверджувала угоди 1711 та 1712 років, в тому числі визнавала юрисдикцію Туреччини над Військом Запорозьким.

Джерела

• Енциклопедія козацтва
• Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України

Література

• Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая после Полтавской победы (1709—1714). М., 1990
• Чухліб Т. В. Правобережна Україна в міжнародних договорах у другій половині XVII — на початку XVIII ст. В кн.: Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку, вип. 3. К.—Черкаси, 1993.