Самара (притока Дніпра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Самара
Samara.jpg
Самара в пониззі
Посамар'я.png
48°28′50″ пн. ш. 35°09′12″ сх. д. / 48.48083333000000295° пн. ш. 35.15361111000° сх. д. / 48.48083333000000295; 35.15361111000
Витік с. Мар'ївка (Донецька область)
Гирло Дніпро
• координати 48°28′51″ пн. ш. 35°09′13″ сх. д. / 48.48083° пн. ш. 35.15361° сх. д. / 48.48083; 35.15361Координати: 48°28′51″ пн. ш. 35°09′13″ сх. д. / 48.48083° пн. ш. 35.15361° сх. д. / 48.48083; 35.15361
Басейн басейн Дніпро[d]
Країни басейну Україна Україна
Донецька область
Харківська область
Дніпропетровська область
Площа басейну, км² 22660 км²
Регіон Дніпропетровська область і Харківська область
Довжина, км 320 км
Середньорічний стік 17 метр кубічний на секунду
Притоки
ідентифікатори та посилання
GeoNames 694876
У проекті OpenStreetMap r3278272
Самара у Вікісховищі?

Сама́ра, або Самар (заст. Самарь), — річка в Україні, в межах Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей. Ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря).

Опис[ред.ред. код]

Довжина 311 км, площа басейну 22660 км². Похил річки 0,33 м/км. Долина трапецієподібна, асиметрична, на окремих ділянках неясно виражена, її ширина зростає від 2,5—3 до 12 км. Ширина річища до впадіння річки Вовчої 15—40 м, нижче — 40—80 м, найбільша — 300 м. Пригирлова ділянка Самари затоплена водами водосховища — озера Самарська Затока. Заплава двостороння, переважна ширина 3—4 км (максимальна 6 км); є стариці.

Живлення переважно снігове; замерзає в грудні, скресає у березні.

Мінералізація води Самари висока — в середньому за багаторіччя становить: весняна повінь — 1750 мг/дм³; літньо-осіння межень — 2135 мг/дм³; зимова межень — 2447 мг/дм³[1].

Використовується для водопостачання і зрошення. Споруджено чимало ставків (у верхній течії). У пониззі — судноплавна.

Розташування[ред.ред. код]

Самара бере початок на західних схилах Донецького кряжу, в селі Мар'ївка. Далі тече Придніпровською низовиною переважно на захід. Впадає до Дніпра (у Дніпровське водосховище) в межах міста Дніпра.

Назва[ред.ред. код]

За руськими літописами носила назву Сніпород, Снопород.

Українські і козацькі джерела позначають річки як Самар (заст. Самарь). Пізніше, із захопленням України Росією, річку почали називати Самара.

Притоки[ред.ред. код]

Басейн річки Самара на гідрографічній мапі України

Найбільші притоки Самари: Вовча (323 км), Бик (101 км) та Тернівка (80 км).

Праві[ред.ред. код]

Опалиха, Тернівка, Свідівок (Свідовок), Мала Тернівка, В'язовок, Бобрівка, Вільнянка, Кільчень, Кримка

Ліві[ред.ред. код]

Водяна, Гнилуша, Бик, Лозова, Чаплина, Суха Чаплина, Гніздка, Кочерга, Вовча, Піщана, Підпільна, Татарка та Маячка

Протока[ред.ред. код]

У гирлі існує єдина ліва протока Шиянка, що утворює Ігренський острів.

Населені пункти над річкою[ред.ред. код]

Над Самарою розташовані:

Забруднення річки[ред.ред. код]

Найхарактернішим забрудненням Самари є висока мінералізація її води, яка зумовлена скидом високомінералізованих шахтних вод Донецької області та ДХК «Павлоградвугілля». Високий значення сухого залишку (1790—3936 мг/дм³), вмісту хлоридів (240—783 мг/дм³) та сульфатів (652—1590 мг/дм³) спостерігається по всій течії річки від створу на кордоні області до гирла, незначні коливання якого залежать від періодичних скидів шахтних вод ДКХ «Павлоградвугілля» по балках Косьмінна та Свідовок.

Для всіх створів р. Самара характерні високі значення ХСК, забруднення води завислими речовинами, залізом, нафтопродуктами, марганцем, нікелем, кобальтом, кадмієм. У деяких створах Самари відзначають підвищений вміст нітритів та амонію. Лише за незначною кількістю показників (нітратів, фосфатів, цинку, СПАР) якість води річки відповідає нормативам ГДК для водойм культурно-побутового та рибогосподарського водокористування.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]