Перегляд вихідного коду сторінки Спрощені ієрогліфи

{{Картка:Писемності
| назва = Спрощені ієрогліфи
| самоназва = 简化字
| зразок = Hanzi_(simplified).png
| вид = Логографічне
| мови = [[Китайська мова]]
| період =
| розмір_зображення = 100пкс
| предок_1 =
| предок_2 =
| дочірні_системи =
| напрям =
| Юнікод =

}}
'''Спрощені ієрогліфи''' ({{zh|s=简化字|p=jiǎnhuà zì}})&nbsp;— різновид спрощеної [[китайська писемність|китайської писемності]], що використовується в [[Китайська Народна Республіка|Китайській Народній Республіці]]. Розроблені на основі скорописних варіантів ієрогліфів. У рамках реформи було змінено написання 2235 ієрогліфів, що мають найскладніше накреслення<ref name="Zhou">{{статья
|автор        = Чжоу Югуан
|заглавие     = Модернизация китайского языка и письменности
|ссылка       = http://www.philology.ru/linguistics4/czhou_yuguan-89.htm
|издание      = [[Новое в зарубежной лингвистике]]
|место        = М.
|выпуск       = XXII. Языкознание в Китае
|год          = 1989
|страницы     = 376-398
}}</ref>.

Спрощення ієрогліфічної писемності, результатом якого стали сучасні спрощені ієрогліфи, було запропоновано на початку XX століття<ref name="简易字说">{{книга|автор= 胡怀琛|частина= |назва = 简易字说|url= http://book.lrbook.com/book/000/005/709/452/E562E76863F4CA1D394CD4D6E3DFCFB4.htm|видавництво= 商务印书馆|рік= 1928}}{{ref-zh}}</ref>, оскільки складну писемність розглядали як одну з причин економічного відставання Китаю<ref>{{cite web|title=中共中央关于讨论汉字简化方案的指示|url=http://www.china-language.gov.cn/8/2007_6_20/1_8_2526_0_1182323805937.html|language=китайською|accessdate=7 липня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120304044148/http://www.china-language.gov.cn/8/2007_6_20/1_8_2526_0_1182323805937.html|archivedate=4 березня 2012|deadurl=yes}}</ref>.

== Історія ==

=== До 20 століття ===
До перших спроб стандартизації китайського письма (дин. Цінь, 221—206 до н.&nbsp;е.) розвиток китайської ієрогліфіки йшов шляхом ускладнення: кількість знаків у ієрогліфах збільшувалася через додання нових семантичних чи фонетичних компонентів, пошук оптимального графічного рішення та компромісу із вимогами діалектів, матеріалів для запису тощо. Стандартизація стала необхідною із об'єднанням великих територій у єдину державу. Володіння складною писемністю було прерогативою еліт та важливим компонентом їх ідентичності.

Спрощення у накресленні ієрогліфів виникли із вимогою практичності вжитку, коли для ефективного управління імперією знадобилися освітні норми та засоби оперативної фіксації інформації. Етапом певного спрощення став стандартний канцелярський стиль ''[[лішу]]'' 隶书 (формування завершено у дин. Хань), а потім&nbsp;— скоропис ''[[сіншу]]'' 行书. Вже розпочинаючи з періоду [[Південні та Північні династії|Південних та північних династій]] (420—589) зафіксоване виникнення т.з. «вульгарних ієрогліфів» ''суцзи'' 俗字, які вживали спрощення традиційного накреслення заради локального вжитку.

Вжиток спрощених ієрогліфів певний час залишався цілком спонтанним. Так, у перших виданнях роману «[[Річкове прибережжя]]» (дин. Мін), наприклад, вже спостерігається систематичне спрощення ієрогліфу ''лю'' зі стандартного 劉 до 刘, яке назараз прийняте за стандарт у КНР.

Перша спроба надати спрощеним ієрогліфам місце на законодавчому рівні&nbsp;— це період з 1851 по 1864 роки, [[повстання тайпінів]] (1850—1865 рр.) Почалося використання поширених у народі спрощених ієрогліфів на печатках, у документах, книгах тощо. Крім того, у цей період також було створено багато інноваційних спрощень. Вони не повністю відповідали «шести класичним категоріям» ієрогліфів (див. [[Шовень цзєцзи]]), і «були економніші у використанні рисок». Швидке падіння царства Тайпін поклало край цьому нововведенню.

=== Новітня історія (20 ст.) ===
За популяризацію освіти та пов'язяне з цим спрощення ієрогліфіки виступав наприкінці династії Цін [[Лубі Куй]] 陸費逵 (1886—1941). Його стаття 1909 року, «Відповідні загальній освіті ієрогліфи, що використовуються в обігу»,&nbsp;— перший заклик до спрощення ієрогліфіки у новітній історії. Стаття вийшла у його журналі «Альманах освіти» 教育雜誌, який друкувався з 1908.

Проєкт систематичного спрощення був початий у [[1930-і|30-х]]&nbsp;— [[1940-і|40-х]] роках, у роки японської окупації, паралельно зі спрощенням японських ієрогліфів (див. [[сіндзітай]]). Спрощені ієрогліфи у Китаї називаються {{zh|s=简体字|p=jiăntĭzì}}, [[Система Палладія|трансліт.]]:'' Цзяньтіцзи''.

У КНР офіційну пропозицію спрощення ієрогліфів ({{zh|s=汉字简化方案|p=hànzì jiǎnhuà fāng'àn}}) було опубліковано [[1956]] року<ref>{{cite web|title=国务院关于公布汉字简化方案的决议|url=http://www.china-language.gov.cn/8/2007_6_20/1_8_2513_0_1182323795875.html|language=китайською|accessdate=7 липня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120304045329/http://www.china-language.gov.cn/8/2007_6_20/1_8_2513_0_1182323795875.html|archivedate=4 березня 2012|deadurl=yes}}</ref> При цьому список спрощених ієрогліфів лише частково збігався з японськими сіндзітай, проте уряд КНР запропонував набагато ширший список. Закріпила офіційний статус спрощених ієрогліфів випущена в [[1964]] році «Зведена таблиця спрощення ієрогліфів» ({{zh|s=简化字总表|p=jiǎnhuàzì zǒngbiǎo}})<ref name="Zhou" />, у якій містився список з 2238 ієрогліфів, які замінювались спрощеними варіантами.

У [[1975]] році було підготовано другий етап реформи ({{lang-zh|二简字}}), який спростив ще 248 ієрогліфів і запропонував для коментарів 605<ref>[http://www.babelstone.co.uk/CJK/Simplified2.html Second Stage Simplifications 第二次汉字简化方案（草案）] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081031212419/http://www.babelstone.co.uk/CJK/Simplified2.html |date=31 жовтня 2008 }}{{ref-en}}</ref>. З [[1977]] найбільші газети, такі як «[[Женьмінь жибао]]», стали використовувати додаткові спрощення, але виникла плутанина, яка змусила уряд спочатку звернутися до шкіл і видавництв з проханням призупинити друк книг і навчання з використанням нововведень, а [[24 червня]] [[1986]] зовсім скасувати другий етап. Був знову затверджений стандарт 1964 року за винятком 3 спрощень ієрогліфів<ref>{{cite web|title=国务院批转国家语言文字工作委员会《关于废止〈第二次汉字简化方案（草案）〉和纠正社会用字混乱现象的请示》的通知|url=http://www.china-language.gov.cn/8/2007_6_20/1_8_2609_0_1182323786937.html|language=китайською|accessdate=7 липня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120304043554/http://www.china-language.gov.cn/8/2007_6_20/1_8_2609_0_1182323786937.html|archivedate=4 березня 2012|deadurl=yes}}</ref>, таким чином, залишилося 2235 спрощень, а [[10 жовтня]] того ж року було оголошено, що всі подальші реформи писемності будуть проводитися з більшою
обережністю<ref name="简化字总表">[[:s:zh:简化字总表]]{{ref-zh}}</ref>.

=== Міжнародний стан ===
[[Сінгапур]] почав введення спрощених ієрогліфів у [[1969]] році, коли міністерство освіти затвердило 498 спрощених ієрогліфів на заміну 502 традиційним (деякі традиційні ієрогліфи були об'єднані). [[1974]] року було проведено наступний етап реформи, за яким спрощено 2287 ієрогліфів. Після цього залишалося 49 відмінностей з писемністю, яку використовували у Китаї. Ці відмінності було усунуто у [[1976]] році. Однак Сінгапур не став вводити другу серію спрощень, і після її скасування у 1993 році прийняв китайські поправки 1986 року.

[[Малайзія]] ввела спрощені ієрогліфи, ідентичні прийнятим у КНР [[1981]] року. [[Республіка Китай|Тайвань]], [[Макао]] та [[Гонконг]] продовжують використовувати традиційні ієрогліфи<ref name="Лабиринты иероглифа">
{{статья
 |автор       = Ольга Завьялова
 |заглавие = Лабиринты иероглифа
 |ссылка     = http://science.ng.ru/human/1999-10-20/hieroglyph.html
 |издание   = НГ-Наука
 |год           = 2001
 |том           = 
 |номер       = 06 (42)
 |страницы = 
 |archiveurl       = https://web.archive.org/web/20080915113336/http://science.ng.ru/human/1999-10-20/hieroglyph.html
 |archivedate      = 2008-09-15
}}
</ref>.

[[Японія]], яка також використовує китайські ієрогліфи, які відомі під назвою [[кандзі]], спростила написання деяких з них у [[1946]] році (процес спрощення почався з 1930-х років). Деякі, але не всі, спрощення збігалися з китайськими.

У [[Південна Корея|Південній Кореї]] спрощення не проводилося. Там запозичені китайські ієрогліфи, які називають [[Ханча]], практично повністю витіснені писемністю [[хангиль]] (а у [[КНДР]] офіційно зовсім не використовуються),.

== Принципи спрощення ==

У 1952 році Китайський дослідницький комітет реформування писемності встановив як основний принцип спрощення ієрогліфів цитату з [[Лунь Юй]] «розвиваємо, але не створюємо» ({{lang-zh|述而不作}})<ref name="简易字说" />. Під час досліджень були розроблені такі принципи спрощення:

* Дотримання звичаїв і простоти
* Стандартизація
** Усунення різних написань варіантів ієрогліфів
** Виділення фонетичних властивостей
** За можливості збереження ідеограмних властивостей
* Стабільність
* Практичність
* Належна художність

Також для використання обираються стійкі простонародні спрощення ієрогліфів і різнописи ієрогліфів з найменшою кількістю рисок. Незважаючи на прагнення за можливості зберігати наявні накреслення ієрогліфів та їх елементів, було створено чимало принципово нових форм, особливо на другому етапі спрощення.

== Методи спрощення ==
[[Файл:Morrison-Chinese-Dictionary-vol2-p-014.jpg|thumb|Багато «спрощених» ієрогліфів (напр. 猕, ''mi'', яка вживались у слові 猕猴, ''mihou'', «макака») існували у минулому як варіанти стандартних ієрогліфів (獼). (Словник китайської мови Роберта Моррісона, перше видання 1820 року)]]
Ієрогліфи спрощувалися кількома методами<ref>Більше див. [[:zh:简化字#实际简化方法]]</ref>:
# Заміна складних частин часто використовуваних ієрогліфів простішими:
#* {{lang0|zh-hant|對}} → {{lang0|zh-cn|对}}; {{lang0|zh-hant|觀}} → {{lang0|zh-cn|观}}; {{lang0|zh-hant|風}} → {{lang0|zh-cn|风}} тощо
# Зміна фонетичного компонента:
#* {{lang0|zh-hant|潔}} → {{lang0|zh-cn|洁}}; {{lang0|zh-hant|鄰}} → {{lang0|zh-cn|邻}}; {{lang0|zh-hant|極}} → {{lang0|zh-cn|极}} тощо
# Видалення компонентів:
#* {{lang0|zh-hant|廣}} → {{lang0|zh-cn|广}}; {{lang0|zh-hant|寧}} → {{lang0|zh-cn|宁}}; {{lang0|zh-hant|滅}} → {{lang0|zh-cn|灭}} тощо
# Використання курсивного каліграфічного накреслення: ({{zh|t=[[wikt:草書楷化|草書楷化]]|s=[[wikt:草书楷化|草书楷化]]|p=cǎoshūkǎihuà}}):
#* {{lang0|zh-hant|書}} → {{lang0|zh-cn|书}}; {{lang0|zh-hant|長}} → {{lang0|zh-cn|长}}; {{lang0|zh-hant|馬}} → {{lang0|zh-cn|马}} тощо
# Використання древніх ієрогліфів, простіших за формою:
#* {{lang0|zh-hant|涙}} → {{lang0|zh-cn|泪}}; {{lang0|zh-hant|網}} → {{lang0|zh-cn|网}}; {{lang0|zh-hant|傑}} → {{lang0|zh-cn|杰}} тощо
# Створення нових комбінацій [[ключ (ієрогліфічний)|ключ]]-ключ:
#* {{lang0|zh-hant|體}} → {{lang0|zh-cn|体}}; {{lang0|zh-hant|塵}} → {{lang0|zh-cn|尘}}; {{lang0|zh-hant|竃}} → {{lang0|zh-cn|灶}} тощо
# Створення нових комбінацій ключ-фонетична частина:
#* {{lang0|zh-hant|護}} → {{lang0|zh-cn|护}}; {{lang0|zh-hant|驚}} → {{lang0|zh-cn|惊}}; {{lang0|zh-hant|膚}} → {{lang0|zh-cn|肤}} тощо
# Заміна ієрогліфа на інший з тією ж або схожою вимовою:
#* {{lang0|zh-hant|餘}} → {{lang0|zh-cn|余}}; {{lang0|zh-hant|穀}} → {{lang0|zh-cn|谷}}; {{lang0|zh-hant|後}} → {{lang0|zh-cn|后}} тощо
# Об'єднання декількох ієрогліфів в один з простішим написанням:
#* {{lang0|zh-hant|髮}} і {{lang0|zh-hant|發}} → {{lang0|zh-cn|发}}; {{lang0|zh-hant|儘}} і {{lang0|zh-hant|盡}} → {{lang0|zh-cn|尽}} тощо
# Спрощення компонента, часто зустрічається в ієрогліфах:
#* {{lang0|zh-hant|門}} → {{lang0|zh-cn|门}}; {{lang0|zh-hant|閉}} → {{lang0|zh-cn|闭}}; {{lang0|zh-hant|問}} → {{lang0|zh-cn|问}} тощо; два винятки з цього правила&nbsp;— ієрогліф «відкрити»: {{lang0|zh-hant|開}} → {{lang0|zh-cn|开}}, і «закрити» {{lang0|zh-hant|關}} → {{lang0|zh-cn|关}}, де ключ «двері» ({{lang0|zh-hant|門}}) зовсім опускається.

Оскільки кілька традиційних ієрогліфів іноді замінюються на один і той самий спрощений, видання класичних текстів спрощеним написанням може викликати плутанину. У рідкісних випадках, спрощені ієрогліфи на одну або дві риси складніше традиційних через систематичне спрощення. Наприклад, {{lang0|zh-hant|搾}} замінений на раніше існуючий варіант {{lang0|zh-cn|榨}}. Ієрогліфічний ключ «рука» у лівій частині ({{lang0|zh-cn|扌}}), що складається з трьох рисок, замінений на ключ «дерево» ({{lang0|zh-cn|木}}) з чотирьох рисок.

Ієрогліфи, залишені у незмінному вигляді&nbsp;— наприклад, «工欲善其事，必先利其器», називаються успадкованими ({{zh|s=传承字|p=chuánchéngzì}}). Ці ієрогліфи неможливо віднести ні до традиційних, ні до спрощених ієрогліфів. Писемність з використанням спрощених і успадкованих ієрогліфів отримала назву ''спрощена китайська'' ({{zh|cn=|s=简体中文|p=jiǎntǐ zhōnɡwén}}).

== Приклади ==
{| class=wikitable style="font-size:200%"
|+style="font-size:50%"|'''Порівняння деяких традиційних, спрощених китайських і японських спрощених форм ієрогліфів'''
|-
!
! style="font-size:50%"|Традиційні ієрогліфи
! style="font-size:50%"|Спрощені у Китаї
! style="font-size:50%"|[[Сіндзітай|Спрощені у Японії]]
!style="font-size:50%"| Переклад
|-
! rowspan=11 style="font-size:50%"| Спрощені у Китаї, але не у Японії
| {{lang0|zh-tw|電}}
| {{lang0|zh-cn|电}}
| {{lang0|ja|電}}
| style="font-size:50%"|електрика
|-
| {{lang0|zh-tw|買}}
| {{lang0|zh-cn|买}}
| {{lang0|ja|買}}
| style="font-size:50%"|купувати
|-
| {{lang0|zh-tw|開}}
| {{lang0|zh-cn|开}}
| {{lang0|ja|開}}
| style="font-size:50%"|відкривати
|-
| {{lang0|zh-tw|東}}
| {{lang0|zh-cn|东}}
| {{lang0|ja|東}}
| style="font-size:50%"|схід
|-
| {{lang0|zh-tw|車}}
| {{lang0|zh-cn|车}}
| {{lang0|ja|車}}
| style="font-size:50%"|машина, засіб пересування
|-
| {{lang0|zh-tw|紅}}
| {{lang0|zh-cn|红}}
| {{lang0|ja|紅}}
| style="font-size:50%"|червоний, яскраво-червоний
|-
| {{lang0|zh-tw|無}}
| {{lang0|zh-cn|无}}
| {{lang0|ja|無}}
| style="font-size:50%"|[[Му (заперечення)|му]]
|-
| {{lang0|zh-tw|鳥}}
| {{lang0|zh-cn|鸟}}
| {{lang0|ja|鳥}}
| style="font-size:50%"|птах
|-
| {{lang0|zh-tw|熱}}
| {{lang0|zh-cn|热}}
| {{lang0|ja|熱}}
| style="font-size:50%"|гарячий
|-
| {{lang0|zh-tw|時}}
| {{lang0|zh-cn|时}}
| {{lang0|ja|時}}
| style="font-size:50%"|час
|-
| {{lang0|zh-tw|語}}
| {{lang0|zh-cn|语}}
| {{lang0|ja|語}}
| style="font-size:50%"|мова
|-
! rowspan=8 style="font-size:50%"| Спрощені в Японії, але не в Китаї
| {{lang0|zh-tw|佛}}
| {{lang0|zh-cn|佛}}
| {{lang0|ja|仏}}
| style="font-size:50%"|[[Будда]]
|-
| {{lang0|zh-tw|惠}}
| {{lang0|zh-cn|惠}}
| {{lang0|ja|恵}}
| style="font-size:50%"|послуга
|-
| {{lang0|zh-tw|德}}
| {{lang0|zh-cn|德}}
| {{lang0|ja|徳}}
| style="font-size:50%"|чесно́та
|-
| {{lang0|zh-tw|拜}}
| {{lang0|zh-cn|拜}}
| {{lang0|ja|拝}}
| style="font-size:50%"|[[коутоу]], молитись кому-небуть
|-
| {{lang0|zh-tw|黑}}
| {{lang0|zh-cn|黑}}
| {{lang0|ja|黒}}
| style="font-size:50%"|чорний
|-
| {{lang0|zh-tw|冰}}
| {{lang0|zh-cn|冰}}
| {{lang0|ja|氷}}
| style="font-size:50%"|лід
|-
| {{lang0|zh-tw|兔}}
| {{lang0|zh-cn|兔}}
| {{lang0|ja|兎}}
| style="font-size:50%"|кролик
|-
| {{lang0|zh-tw|妒}}
| {{lang0|zh-cn|妒}}
| {{lang0|ja|妬}}
| style="font-size:50%"|заздрість
|-
! rowspan=24 style="font-size:50%"| Спрощені по-різному у Китаї та Японії
| {{lang0|zh-tw|聽}}
| {{lang0|zh-cn|听}}
| {{lang0|ja|聴}}
| style="font-size:50%"|слухати
|-
| {{lang0|zh-tw|證}}
| {{lang0|zh-cn|证}}
| {{lang0|ja|証}}
| style="font-size:50%"|сертифікат, доказ
|-
| {{lang0|zh-tw|龍}}
| {{lang0|zh-cn|龙}}
| {{lang0|ja|竜}}
| style="font-size:50%"|дракон
|-
| {{lang0|zh-tw|賣}}
| {{lang0|zh-cn|卖}}
| {{lang0|ja|売}}
| style="font-size:50%"|продавати
|-
| {{lang0|zh-tw|龜}}
| {{lang0|zh-cn|龟}}
| {{lang0|ja|亀}}
| style="font-size:50%"|черепаха
|-
| {{lang0|zh-tw|歲}}
| {{lang0|zh-cn|岁}}
| {{lang0|ja|歳}}
| style="font-size:50%"|вік (тривалість життя), рік
|-
| {{lang0|zh-tw|藝}}
| {{lang0|zh-cn|艺}}
| {{lang0|ja|芸}}
| style="font-size:50%"|мистецтво
|-
| {{lang0|zh-tw|戰}}
| {{lang0|zh-cn|战}}
| {{lang0|ja|戦}}
| style="font-size:50%"|війна, битва
|-
| {{lang0|zh-tw|關}}
| {{lang0|zh-cn|关}}
| {{lang0|ja|関}}
| style="font-size:50%"|закривати
|-
| {{lang0|zh-tw|鐵}}
| {{lang0|zh-cn|铁}}
| {{lang0|ja|鉄}}
| style="font-size:50%"|залізо, метал
|-
| {{lang0|zh-tw|圖}}
| {{lang0|zh-cn|图}}
| {{lang0|ja|図}}
| style="font-size:50%"|карта, картина
|-
| {{lang0|zh-tw|團}}
| {{lang0|zh-cn|团}}
| {{lang0|ja|団}}
| style="font-size:50%"|група
|-
| {{lang0|zh-tw|轉}}
| {{lang0|zh-cn|转}}
| {{lang0|ja|転}}
| style="font-size:50%"|повертати
|-
| {{lang0|zh-tw|廣}}
| {{lang0|zh-cn|广}}
| {{lang0|ja|広}}
| style="font-size:50%"|широкий
|-
| {{lang0|zh-tw|惡}}
| {{lang0|zh-cn|恶}}
| {{lang0|ja|悪}}
| style="font-size:50%"|поганий, злий
|-
| {{lang0|zh-tw|豐}}
| {{lang0|zh-cn|丰}}
| {{lang0|ja|豊}}
| style="font-size:50%"|рясний
|-
| {{lang0|zh-tw|腦}}
| {{lang0|zh-cn|脑}}
| {{lang0|ja|脳}}
| style="font-size:50%"|мозок
|-
| {{lang0|zh-tw|雜}}
| {{lang0|zh-cn|杂}}
| {{lang0|ja|雑}}
| style="font-size:50%"|різноманітний
|-
| {{lang0|zh-tw|壓}}
| {{lang0|zh-cn|压}}
| {{lang0|ja|圧}}
| style="font-size:50%"|тиск, стиснення
|-
| {{lang0|zh-tw|雞}}
| {{lang0|zh-cn|鸡}}
| {{lang0|ja|鶏}}
| style="font-size:50%"|курка
|-
| {{lang0|zh-tw|價}}
| {{lang0|zh-cn|价}}
| {{lang0|ja|価}}
| style="font-size:50%"|ціна
|-
| {{lang0|zh-tw|樂}}
| {{lang0|zh-cn|乐}}
| {{lang0|ja|楽}}
| style="font-size:50%"|радість, веселощі
|-
| {{lang0|zh-tw|氣}}
| {{lang0|zh-cn|气}}
| {{lang0|ja|気}}
| style="font-size:50%"|повітря, дух
|-
| {{lang0|zh-tw|廳}}
| {{lang0|zh-cn|厅}}
| {{lang0|ja|庁}}
| style="font-size:50%"|зал, офіс
|-
! rowspan=14 style="font-size:50%"| Спрощені у Китаї і Японії
| {{lang0|zh-tw|聲}}
| {{lang0|zh-cn|声}}
| {{lang0|ja|声}}
| style="font-size:50%"|голос, звук
|-
| {{lang0|zh-tw|學}}
| {{lang0|zh-cn|学}}
| {{lang0|ja|学}}
| style="font-size:50%"|вчити
|-
| {{lang0|zh-tw|體}}
| {{lang0|zh-cn|体}}
| {{lang0|ja|体}}
| style="font-size:50%"|тіло
|-
| {{lang0|zh-tw|點}}
| {{lang0|zh-cn|点}}
| {{lang0|ja|点}}
| style="font-size:50%"|точка
|-
| {{lang0|zh-tw|貓}}
| {{lang0|zh-cn|猫}}
| {{lang0|ja|猫}}
| style="font-size:50%"|кішка
|-
| {{lang0|zh-tw|蟲}}
| {{lang0|zh-cn|虫}}
| {{lang0|ja|虫}}
| style="font-size:50%"|комаха
|-
| {{lang0|zh-tw|舊}}
| {{lang0|zh-cn|旧}}
| {{lang0|ja|旧}}
| style="font-size:50%"|старовинний
|-
| {{lang0|zh-tw|會}}
| {{lang0|zh-cn|会}}
| {{lang0|ja|会}}
| style="font-size:50%"|могти; зустрічати
|-
| {{lang0|zh-tw|萬}}
| {{lang0|zh-cn|万}}
| {{lang0|ja|万}}
| style="font-size:50%"|10 000
|-
| {{lang0|zh-tw|盜}}
| {{lang0|zh-cn|盗}}
| {{lang0|ja|盗}}
| style="font-size:50%"|крадій
|-
| {{lang0|zh-tw|寶}}
| {{lang0|zh-cn|宝}}
| {{lang0|ja|宝}}
| style="font-size:50%"|скарб
|-
| {{lang0|zh-tw|國}}
| {{lang0|zh-cn|国}}
| {{lang0|ja|国}}
| style="font-size:50%"|країна
|-
| {{lang0|zh-tw|醫}}
| {{lang0|zh-cn|医}}
| {{lang0|ja|医}}
| style="font-size:50%"|медицина
|}

== Див. також ==
* [[Китайська писемність]]
* [[Традиційні китайські ієрогліфи]]
* [[Етапи еволюції китайських ієрогліфів]]
* [[Сіндзітай]]&nbsp;— японське спрощення
* [[Хеґайдзі]]&nbsp;— знаки, що залишилися неспрощеними у японській мові

== Примітки ==
{{примітки}}

{{Писемності}}

[[Категорія:Китайська писемність| *]]
[[Категорія:Реформи правопису]]