Стус Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стус Володимир Іванович
Народився 21 травня 1934(1934-05-21) (89 років)
місто Баку, тепер Азербайджанська Республіка
Країна  Україна
Національність росіянин
Діяльність державний діяч, політик
Посада народний депутат України[1]
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиОрден Богдана Хмельницького III ступеня

Володимир Іванович Стус (нар. 21 травня 1934(19340521), місто Баку, тепер Азербайджанська Республіка) — радянський військовий діяч, начальник військ Червонопрапорного Західного прикордонного округу КДБ СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (з 1986 року). Народний депутат України 1-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині прикордонника.

У 1951—1953 роках — курсант Московського прикордонного училища МВС СРСР. У 1953—1955 роках — курсант Махачкалинського прикордонного училища МВС СРСР.

У 1955—1956 роках — командир взводу 346-го окремого шляхобудівного батальйону у селищі Большая Іжора Ленінградської області. У 1956—1959 роках — контролер контрольно-пропускного пункту «Батумі» 37-го прикордонного загону КДБ СРСР.

Член КПРС з 1958 року.

У 1959—1962 роках — курсовий офіцер, викладач Московського прикордонного училища КДБ СРСР.

У 1962—1965 роках — слухач Військової академії імені Фрунзе.

У 1965—1966 роках — начальник бойової підготовки 129-го прикордонного загону Східного прикордонного округу у місті Пржевальськ Киргизької РСР.

У 1966—1967 роках — викладач тактики Московського прикордонного училища КДБ СРСР. У 1967—1971 роках — офіцер штабу Головного управління прикордонних військ КДБ СРСР.

У 1971—1975 роках — начальник штабу, заступник начальника, начальник 44-го прикордонного загону Закавказького прикордонного округу КДБ СРСР.

У 1975—1977 роках — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

У 1977—1981 роках — заступник начальника військ — начальник штабу військ Забайкальського прикордонного округу КДБ СРСР.

У 1981—1982 роках — заступник начальника штабу — начальник оперативного управління прикордонних військ КДБ СРСР.

У червні 1982 — червні 1985 року — начальник військ Далекосхідного прикордонного округу КДБ СРСР.

У червні 1985 — серпні 1990 року — начальник військ Червонопрапорного Західного прикордонного округу КДБ СРСР.

З 1991 року — у відставці. Пенсіонер в місті Києві.

Звання[ред. | ред. код]

  • генерал-лейтенант (1987)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]