Субрепція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шахрайство або субрепція (лат. subreptio) — поняття римського права, яке вважалося загальним правом у Європі до 19 століття. Поняття описує введення хибних доказів у судовий процес.

У німецьку філософію ввели поняття субрепція Іммануїл Кант і Крістіан Вольф і на той час воно відігравало неабияку роль.

З часом поняття субрепції у Європі починає змінюватися і набувати більш широкого значення.

У традиційній логіці існує два трактування субрепції:

  • з одного боку, шахрайство або субрепція — це досягнення помилкового результату через правильне судження;
  • з іншого, це неправильний висновок у силогізмі через використання одного і того ж поняття в головному і підрядному реченнях в неоднакових значеннях.