Координати: 44°47′21.000000101202″ пн. ш. 20°16′29.000000099199″ сх. д. / 44.78917° пн. ш. 20.27472° сх. д. / 44.78917; 20.27472

Сурчин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сурчин

Координати 44°47′21.000000101202″ пн. ш. 20°16′29.000000099199″ сх. д. / 44.78917° пн. ш. 20.27472° сх. д. / 44.78917; 20.27472

Країна  Сербія
Адмінодиниця Сурчин[d]
Висота центру 73 м
Часовий пояс UTC+1
Сурчин. Карта розташування: Сербія
Сурчин
Сурчин
Сурчин (Сербія)
Мапа
Музей ВПС Югославії

Сурчин (серб. Сурчин) — міське поселення в общині Сурчин міста Белграда. За переписом 2011 року налічувалося 18205 жителів.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Найімовірніше походження назви полягає в праслов'янському терміні, що означає цвіркун. Цей термін лежить в основі назви середньовічного міста Сврчина в Косово.[1]

Географія

[ред. | ред. код]

Положення

[ред. | ред. код]

Сурчин розташований на південній околиці Тисо-Дунайської низовини, вздовж річки Сава. Сурчин є частиною крайньої західної частини рівнинної території міста Белград.[2]

Поруч із населеним пунктом або через селище проходить європейська дорога E70 (точніше її частина автомагістралі A3), автомагістраль A2 (у складі європейських доріг E761 і E763), Об’їзна дорога навколо Белграда, Белградський залізничний вузол. Річка Сава, як судноплавна, пропонує можливість розвитку річкового транспорту. Внутрішні канали між селищем і Савою також здатні розвивати судноплавство.[2]

Клімат

[ред. | ред. код]

Сурчин відноситься до помірно-континентального кліматичного поясу, який характеризується короткою і дощовою весною і осінню з більшим сонячним проміжком і теплими періодами.[3]

Демографія

[ред. | ред. код]

У селищі Сурчин проживає 11069 дорослих, середній вік населення становить 37,2 року (36,3 — чоловіків та 38,1 — жінок). У селі 4318 домогосподарств, середня кількість осіб в домогосподарстві становить 3,31 особи.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лома, Александар (1997). Српскохрватска географска имена на -ина, мн. -ине: Преглед типова и проблеми класификације. Ономатолошки прилози. XIII: 17.
  2. а б Stanić-Jovanović, Sara (2015). Masovni turizam protiv turizma malih formi: Studija slučaja perspektiva za razvoj turizma malih formi na području gradske opštine Surčin. Turističko poslovanje. 16: 68.
  3. Stanić-Jovanović, Sara (2015). Masovni turizam protiv turizma malih formi: Studija slučaja perspektiva za razvoj turizma malih formi na području gradske opštine Surčin. Turističko poslovanje. 16: 69.