Перегляд вихідного коду сторінки Суходіл

{{Otheruses|Суходіл (значення){{!}}Суходіл}}
[[Файл:Coastline as seen from Chimney Rock, Point Reyes National Seashore.jpg|thumb|upright=1.35|Суходіл між водоймами на {{нп|Національне узбережжя США Пойнт Рейес|національному узбережжі Пойнт Рейес, Каліфорнія|en|Point Reyes National Seashore}}|alt=Трав'янистий перешийок між двома водоймами.]]
'''Суході́л, су́ша'''&nbsp;— частина [[земна поверхня|земної поверхні]], що не вкрита [[море|морями]] й [[океан]]ами ([[материк]]и й [[острів|острови]]). До суходолу не належать внутрішні водойми: [[озеро|озера]] й [[водосховище|водосховища]]. Загальна площа суші на [[Земля|Землі]]&nbsp;— понад 149 мільйонів [[км²]] (29,2&nbsp;% поверхні). У [[Північна півкуля|Північній півкулі]] займає 39&nbsp;% всієї її поверхні, у [[Південна півкуля|Південній]]&nbsp;— 19&nbsp;%. Середня висота над [[рівень моря|рівнем моря]]&nbsp;— 875&nbsp;[[метр]]ів, максимальна&nbsp;— 8 848&nbsp;м ([[Джомолунгма]]). Земна поверхня майже повністю вкрита [[реголіт]]ом, шаром [[Гірська порода|гірських порід]], [[ґрунт]]у та [[мінерал]]ів, який утворює зовнішню частину [[Земна кора|земної кори]]. Суходіл відіграє важливу роль у {{нп|Кліматична система|кліматичній системі|en|climate system}} Землі, беручи участь у [[Вуглецевий цикл|кругообігу вуглецю]], [[Азотний цикл|азоту]] та [[Кругообіг води|води]]. Одна третина суходолу вкрита деревами, інша третина використовується для сільського господарства, а одна десята вкрита постійним снігом і [[льодовик]]ами. Решту складають [[Пустеля|пустелі]], [[Савана|савани]] та [[Прерія|прерії]].

[[Рельєф]] суходолу дуже різноманітний і складається з гір, пустель, рівнин, плато, льодовиків та інших [[Форма рельєфу|форм рельєфу]]. У фізичній геології суходіл поділяється на дві основні категорії: [[Гірський хребет|гірські хребти]] та відносно плоскі внутрішні території, які називаються [[кратон]]ами. Обидва утворюються протягом мільйонів років через [[Тектоніка плит|тектоніку плит]]. {{нп|Водний потік|Потоки|en|Stream}}, основна частина кругообігу води на Землі, формують [[ландшафт]], вирізають скелі, транспортують осадочну породу та поповнюють ґрунтові води. На великих висотах або високих [[широта]]х, [[сніг]] ущільнюється та перекристалізується протягом сотень або тисяч років, утворюючи [[льодовик]]и, які можуть бути настільки важкими, що викривляють земну кору. Близько 30 відсотків суходолу має сухий клімат, тому що в таких регіонах випаровується більше води, ніж надходить з [[Атмосферні опади|опадами]]. Вітри створюються теплим повітрям, що піднімається вгору, хоча [[обертання Землі]] та нерівномірний розподіл сонячного тепла також відіграють певну роль.

Суходіл зазвичай визначається як тверда суха поверхня Землі<ref name="Allaby & Park">{{cite book |last1=Allaby |first1=M. |last2=Park |first2=C. |title=A Dictionary of Environment and Conservation |url=https://archive.org/details/dictionaryofenvi0000park_a4k1 |publisher=[[Oxford University Press]] |year=2013 |isbn=978-0-19-964166-6 |location=Oxford |page=[https://archive.org/details/dictionaryofenvi0000park_a4k1/page/239 239] |language=en}}</ref>. Слово «суходіл» також може вживатися для позначення [[Ґрунтовий покрив|ґрунтових покровів]], [[Річка|річок]], мілководних [[Озеро|озер]], [[Природні ресурси|природних ресурсів]], неморської [[Фауна|фауни]] та [[Флора|флори]] ([[Біосфера|біосфери]]), нижніх частин атмосфери ([[Тропосфера|тропосфери]]), запасів [[Підземні води|підземних вод]] та фізичних результатів людської діяльності на землі, таких як [[архітектура]] та [[сільське господарство]]<ref name="Global Land Outlook">{{cite report |title=Global Land Outlook |date=2017 |publisher=[[Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням|United Nations Convention to Combat Desertification]] |page=21 |isbn=978-92-95110-48-9 |access-date=18 вересня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220920172701/https://knowledge.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch1.pdf |archive-date=20 вересня 2022 |url-status=live |chapter-url=https://knowledge.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch1.pdf |chapter=Chapter 1 – Meaning of Land |language=en}}</ref>. Межа між сушею та морем називається [[узбережжя]]м<ref name="Tarbuck"/>{{Rp|page=625}}<ref>{{cite thesis |first=Melissa Myra |last=Gniadek |title=Unsettled spaces, Unsettled stories; Travel and Historical Narrative in the United States, 1799-1859 |date=August 2011 |type=PhD |publisher=[[Cornell University]] |language=en}}</ref>.

{{Джерело?|Хоча сучасні наземні {{нп|Наземна рослина|рослини|en|Terrestrial plant}} і [[Наземні тварини|тварини]] еволюціонували від водних істот, [[Найперші відомі форми життя|перше клітинне життя]] Землі, ймовірно, виникло на суші}}{{сумнівно}}. Виживання на суші залежить від [[Прісні води|прісної води]] з річок, струмків, озер і льодовиків, які складають лише три відсотки води на Землі. Переважна більшість людської діяльності протягом історії відбувалася на {{нп|Придатність до проживання|придатних для життя|en|Habitability|habitable}} територіях землі, які роблять можливим [[сільське господарство]] та мають різноманітні [[природні ресурси]]. В останні десятиліття вчені та політики наголошували на необхідності більш сталого {{нп|Раціональне управління земельними ресурсами|управління|en|Sustainable land management}} землею та її біосферою за допомогою таких заходів, як відновлення [[Деградація земель|деградованого ґрунту]], збереження [[біорізноманіття]], захист [[Види під загрозою вимирання|видів, що знаходяться під загрозою зникнення]] та вирішення проблеми [[Глобальне потепління|зміни клімату]]{{Джерело?}}.

== Фізичні науки ==
Науку про Землю та її історію в цілому називають [[Географія|географією]]. [[Мінералогія]]&nbsp;— наука про мінерали, а [[петрологія]]&nbsp;— про гірські породи. [[Ґрунтознавство]]&nbsp;— це наука про ґрунти, яка охоплює піддисципліни [[Педологія (ґрунтознавство)|педології]], яка зосереджується на ґрунтоутворенні, та {{нп|Едафологія|едафології|en|Edaphology}}, яка зосереджується на зв'язку між ґрунтом і життям.

=== Формування ===
{{See also|Історія Землі}}
[[Файл:Earth formation.jpg|thumb|200px|Художнє уявлення про [[Гадейський еон|перший еон геологічної історії]] Землі|alt=Зображення ранньої Землі, більша частина поверхні якої покрита лавою.]]

Найдавніша речовина, знайдена у Сонячній системі, датована {{val|4.5672|0.0006}} мільярдів років тому<ref name="bowring_housch1995">{{Cite journal |last1=Bowring |first1=S. |last2=Housh |first2=T. |date=15 вересня 1995 |title=The Earth's early evolution |url=https://archive.org/details/sim_science_1995-09-15_269_5230/page/1535 |journal=[[Science (journal)|Science]] |volume=269 |issue=5230 |pages=1535–1540 |bibcode=1995Sci...269.1535B |doi=10.1126/science.7667634 |pmid=7667634 |language=en}}</ref>; отже сама Земля, ймовірно, утворилася шляхом [[Акреція (космос)|акреції]] приблизно в цей час. [[Формування та еволюція Сонячної системи|Формування та еволюція тіл Сонячної системи]] відбувалися разом із Сонцем. Згідно з однією з гіпотез, через гравітаційний колапс від [[Формування та еволюція Сонячної системи#Формування планет|туманності]] відділяється частина [[Молекулярна хмара|молекулярної хмари]], яка починає обертатися і сплющуватися в [[навколозоряний диск]], з якого потім утворюються планети (разом із зіркою). Туманність містить газ, крупинки льоду та [[Космічний пил|пил]] (включаючи [[первинні нукліди]]). У [[Небулярна гіпотеза|небулярній гіпотезі]], [[Планетезималь|планетезималі]] починають формуватися, коли [[Сипуче тіло#Поняття гранулярної речовини|тверді]] частки утворюються спочатку внаслідок {{нп|Зчеплення (геологія)|зчеплення|en|Cohesion (geology)}}, а потім під дією гравітації. Початкове формування Землі тривало 10–{{val|20}} [[Одиниці вимірювання часу#Мегарік і гігарік|млн років]]<ref name="nature418_6901_949">{{Cite journal |last1=Yin |first1=Q. |last2=Jacobsen |first2=S. B. |last3=Yamashita |first3=K. |last4=Blichert-Toft |first4=J. |last5=Télouk |first5=P. |last6=Albarède |first6=F. |date=29 серпня 2002 |title=A short timescale for terrestrial planet formation from Hf-W chronometry of meteorites |url=https://archive.org/details/sim_nature-uk_2002-08-29_418_6901/page/949 |journal=[[Nature (journal)|Nature]] |volume=418 |issue=6901 |pages=949–952 |bibcode=2002Natur.418..949Y |doi=10.1038/nature00995 |pmid=12198540 |s2cid=4391342 |language=en}}</ref>. Формування первісної Землі завершилося {{val |4.54 |0.04}} мільярдів років тому<ref>{{Cite book |last=Dalrymple |first=G. Brent |url=https://books.google.com/books?id=a7S3zaLBrkgC |title=The age of the earth |date=1991 |publisher={{нп|Stanford University Press|Stanford University Press|en|Stanford University Press}} |isbn=978-0804723312 |location=Stanford, Calif. |oclc=22347190 |language=en}}</ref><ref>{{cite journal |last=Dalrymple |first=G. Brent |year=2001 |title=The age of the Earth in the twentieth century: a problem (mostly) solved |url=http://sp.lyellcollection.org/cgi/content/abstract/190/1/205 |url-status=dead |journal=Geological Society of London, Special Publications |publisher=[[Geological Society of London]] |volume=190 |issue=1 |pages=205–221 |bibcode=2001GSLSP.190..205D |doi=10.1144/GSL.SP.2001.190.01.14 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071111141237/http://sp.lyellcollection.org/cgi/content/abstract/190/1/205 |archive-date=11 листопада 2007 |access-date=20 вересня 2007 |s2cid=130092094 |language=en}}</ref>.

Атмосфера та океани Землі утворилися в результаті [[вулкан]]ічної діяльності та [[Дегазація (значення)|виділення газів]], що включало [[Водяна пара|водяну пару]]. [[Походження води на Землі|Походження світового океану]] зумовлено конденсацією, доповненою водою та льодом, доставленими [[астероїд]]ами, [[протопланета]]ми та [[комета]]ми<ref name="watersource">{{Cite journal |last1=Morbidelli |first1=A. |last2=Chambers |first2=J. |last3=Lunine |first3=J.I. |last4=Petit |first4=J.M. |last5=Robert |first5=F. |last6=Valsecchi |first6=G.B. |last7=Cyr |first7=K.E. |display-authors=3 |year=2000 |title=Source regions and time scales for the delivery of water to Earth |url=https://archive.org/details/sim_meteoritics-planetary-science_2000-11_35_6/page/1309 |journal=Meteoritics & Planetary Science |volume=35 |issue=6 |pages=1309–1320 |bibcode=2000M&PS...35.1309M |doi=10.1111/j.1945-5100.2000.tb01518.x |doi-access=free |language=en}}</ref>. У [[Парадокс слабкого молодого Сонця|цій моделі]] атмосферні «[[парникові гази]]» утримували океани від замерзання, в той час як новоутворене Сонце мало лише 70&nbsp;% [[Сонце|яскравості]]<ref name="asp2002">{{Cite conference |last1=Guinan |first1=E.F. |last2=Ribas |first2=I. |year=2002 |editor1-last=Montesinos |editor1-first=Benjamin |editor2-last=Gimenez |editor2-first=Alvaro |editor3-last=Guinan |editor3-first=Edward F. |title=Our Changing Sun: The Role of Solar Nuclear Evolution and Magnetic Activity on Earth's Atmosphere and Climate |location=San Francisco |publisher=[[Тихоокеанське астрономічне товариство|Astronomical Society of the Pacific]] |bibcode=2002ASPC..269...85G |isbn=1-58381-109-5 |book-title=ASP Conference Proceedings: The Evolving Sun and its Influence on Planetary Environments |language=en}}<!--|access-date=27 липня 2009--></ref>. {{val|3.5|u=мільярдів років тому}} з'явилося [[магнітне поле Землі]], яке допомогло запобігти здуванню атмосфери [[Сонячний вітер|сонячним вітром]]<ref name="physorg20100304">{{Cite news |author=[[Рочестерський університет|University of Rochester]] |date=4 березня 2010 |title=Oldest measurement of Earth's magnetic field reveals battle between Sun and Earth for our atmosphere |work=[[Phys.org|Physorg.news]] |url=http://www.physorg.com/news186922627.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110427064855/http://www.physorg.com/news186922627.html |archive-date=27 квітня 2011 | language=en}}</ref>. Атмосфера та океани Землі безперервно формують суходіл, розмиваючи та переносячи тверді речовини на поверхню<ref>{{cite web |title=Ocean Literacy |url=http://oceanservice.noaa.gov/education/literacy/ocean_literacy.pdf |archive-url=https://web.archive.org/web/20141127095900/http://oceanservice.noaa.gov/education/literacy/ocean_literacy.pdf |archive-date=27 листопада 2014 |website=[[NOAA]] | language=en}}</ref>.

Земна кора утворилася, коли розплавлений зовнішній шар планети Земля охолоджувався, [[Фазовий перехід|утворюючи тверду масу]]<ref>{{Cite journal |last=Chambers |first=John E. |year=2004 |title=Planetary accretion in the inner Solar System |journal={{нп|Earth and Planetary Science Letters|Earth and Planetary Science Letters|en|Earth and Planetary Science Letters}} |volume=223 |issue=3–4 |pages=241–252 |bibcode=2004E&PSL.223..241C |doi=10.1016/j.epsl.2004.04.031 |language=en}}</ref> завдяки дії накопиченої водяної пари в атмосфері. Після того як земля стала здатною підтримувати життя, біорізноманіття розвивалося протягом сотень мільйонів років, постійно розширюючись, за винятком випадків, коли цей процес переривався масовими вимираннями<ref name="SahneyBentonFerry2010">{{Cite journal |last1=Sahney |first1=S. |last2=Benton |first2=M. J. |last3=Ferry |first3=P. A. |year=2010 |title=Links between global taxonomic diversity, ecological diversity and the expansion of vertebrates on land |journal={{нп|Biology Letters|Biology Letters|en|Biology Letters}} |volume=6 |issue=4 |pages=544–547 |doi=10.1098/rsbl.2009.1024 |pmc=2936204 |pmid=20106856 |language=en}}</ref>.

Дві моделі<ref name="williams_santosh2004">{{Cite book |last1=Rogers |first1=John James William |title=Continents and Supercontinents |last2=Santosh |first2=M. |publisher=[[Oxford University Press]] US |year=2004 |isbn=978-0-19-516589-0 |page=48 |language=en}}</ref>, які пояснюють створення суходолу, припускають або постійне зростання до сучасних форм<ref name="science164_1229">{{Cite journal |last1=Hurley |first1=P.M. |last2=Rand |first2=J.R. |date=June 1969 |title=Pre-drift continental nuclei |journal=[[Science (journal)|Science]] |volume=164 |issue=3885 |pages=1229–1242 |bibcode=1969Sci...164.1229H |doi=10.1126/science.164.3885.1229 |pmid=17772560 | language=en}}</ref> або, більш ймовірно, швидке зростання<ref name="tp322_19">{{Cite journal |last1=De Smet |first1=J. |last2=Van Den Berg |first2=A.P. |last3=Vlaar |first3=N.J. |year=2000 |title=Early formation and long-term stability of continents resulting from decompression melting in a convecting mantle |url=https://dspace.library.uu.nl/bitstream/1874/1653/1/desmet_etal_00.pdf |url-status=live |journal=[[Tectonophysics]] |volume=322 |issue=1–2 |page=19 |bibcode=2000Tectp.322...19D |doi=10.1016/S0040-1951(00)00055-X |archive-url=https://web.archive.org/web/20210331100352/https://dspace.library.uu.nl/bitstream/handle/1874/1653/desmet_etal_00.pdf;jsessionid=72BE4EE7164C98D3E91FAC2C1347084F?sequence=1 |archive-date=31 березня 2021 |access-date=2 жовтня 2019 |hdl=1874/1653 |language=en}}</ref> на початку історії Землі<ref name="rg6_175">{{Cite journal |last=Armstrong |first=R.L. |year=1968 |title=A model for the evolution of strontium and lead isotopes in a dynamic earth |journal={{нп|Reviews of Geophysics|Reviews of Geophysics|en|Reviews of Geophysics}} |volume=6 |issue=2 |pages=175–199 |bibcode=1968RvGSP...6..175A |doi=10.1029/RG006i002p00175 |language=en}}</ref>, після якого слідує тривалий період континентальної стабільності<ref name="science310_5754_1671">{{Cite journal |last1=Kleine |first1=Thorsten |last2=Palme |first2=Herbert |last3=Mezger |first3=Klaus |last4=Halliday |first4=Alex N. |date=24 листопада 2005 |title=Hf-W Chronometry of Lunar Metals and the Age and Early Differentiation of the Moon |journal=[[Science (journal)|Science]] |volume=310 |issue=5754 |pages=1671–1674 |bibcode=2005Sci...310.1671K |doi=10.1126/science.1118842 |pmid=16308422 |s2cid=34172110|doi-access=free |language=en}}</ref><ref name="jaes23_799">{{Cite journal |last1=Hong |first1=D. |last2=Zhang |first2=Jisheng |last3=Wang |first3=Tao |last4=Wang |first4=Shiguang |last5=Xie |first5=Xilin |year=2004 |title=Continental crustal growth and the supercontinental cycle: evidence from the Central Asian Orogenic Belt |journal={{нп|Journal of Asian Earth Sciences|Journal of Asian Earth Sciences|en|Journal of Asian Earth Sciences}} |volume=23 |issue=5 |page=799 |bibcode=2004JAESc..23..799H |doi=10.1016/S1367-9120(03)00134-2 |language=en}}</ref><ref name="ajes38_613">{{Cite journal |last=Armstrong |first=R.L. |year=1991 |title=The persistent myth of crustal growth |journal={{нп|Australian Journal of Earth Sciences|Australian Journal of Earth Sciences|en|Australian Journal of Earth Sciences}} |volume=38 |issue=5 |pages=613–630 |bibcode=1991AuJES..38..613A |citeseerx=10.1.1.527.9577 |doi=10.1080/08120099108727995 |language=en}}</ref>. [[Материк|Континенти]] утворюються внаслідок [[Тектоніка плит|тектоніки плит]], процесу, який, зрештою, зумовлений постійним надходженням тепла з надр Землі. У [[Геохронологічна шкала|масштабах]] сотень мільйонів років, [[суперконтинент]]и тричі формувалися та розпадалися. Близько {{val|750}} [[Одиниці вимірювання часу#Мегарік і гігарік|мільйонів років тому]] один із найдавніших відомих суперконтинентів, [[Родинія]], почав розпадатися на частини<ref>{{Cite journal |last1=Li |first1=Z. X. |last2=Bogdanova |first2=S. V. |last3=Collins |first3=A. S. |last4=Davidson |first4=A. |last5=De Waele |first5=B. |last6=Ernst |first6=R. E. |last7=Fitzsimons |first7=I. C. W. |last8=Fuck |first8=R. A. |last9=Gladkochub |first9=D. P. |last10=Jacobs |first10=J. |last11=Karlstrom |first11=K. E. |last12=Lul |first12=S. |last13=Natapov |first13=L. M. |last14=Pease |first14=V. |last15=Pisarevsky |first15=S. A. |display-authors=3 |year=2008 |title=Assembly, configuration, and break-up history of Rodinia: A synthesis |url=http://www.bdewaele.be/pdfs/Lietal_IGCP440_map_2008.pdf |url-status=dead |journal={{нп|Precambrian Research|Precambrian Research|en|Precambrian Research}} |volume=160 |issue=1–2 |pages=179–210 |bibcode=2008PreR..160..179L |doi=10.1016/j.precamres.2007.04.021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304231035/http://www.bdewaele.be/pdfs/Lietal_IGCP440_map_2008.pdf |archive-date=4 березня 2016 |access-date=6 лютого 2016 |last16=Thrane |first16=K. |last17=Vernikovsky |first17=V. |language=en}}</ref>. Пізніше, 600–{{val|540}} мільйонів років тому, континенти зійшлися, утворивши суперконтинент [[Паннотія|Паннотію]], а потім, нарешті, [[Пангея|Пангею]], яка також розділилася на частини {{val|180}} мільйонів років тому<ref name="as92_324">{{Cite journal |last1=Murphy |first1=J.B. |last2=Nance |first2=R.D. |year=1965 |title=How do supercontinents assemble? |url=http://scienceweek.com/2004/sa040730-5.htm |url-status=dead |journal=[[American Scientist]] |volume=92 |issue=4 |pages=324–333 |doi=10.1511/2004.4.324 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070713194319/http://scienceweek.com/2004/sa040730-5.htm |archive-date=13 липня 2007 |access-date=5 березня 2007 |language=en}}</ref>.

=== Масиви суші і континенти ===
{{Main|Материк}}

[[Файл:Continental models.gif|thumb|upright=1.5|Анімована карта, на якій показано масиви суші за різними моделями.|alt=Карта, що показує різні визначення масивів суші Землі, від 7 до 5.]]

Суцільна ділянка суші, оточена океаном, називається материком. <!--Англомовну назву, {{lang-en|landmass}}, найчастіше пишуть одним словом, щоб відрізнити від іншої назви, {{lang-en|land mass}}&nbsp;— міри площі землі, але також використовується запис в формі двох слів<ref>{{cite book |last1=Nijman |first1=Jan |title=Regions: Geography: Realms, Regions, and Concepts |last2=Muller |first2=Peter O. |last3=de Blij |first3=H.J. |date=2017 |publisher=[[John Wiley & Sons|Wiley (publisher)|Wiley]] |isbn=978-1-119-30189-9 |edition=17th |page=11 |chapter=Introduction |language=en}}</ref>-->. На Землі є чотири основні материки{{нейтральність?}}: [[Афроєвразія]], [[Америка]], [[Антарктида]] і {{нп|Материкова Австралія|Австралія|en|Mainland Australia}}, які поділяють на континенти<ref name="McColl2">{{cite encyclopedia |year=2005 |title=continents |encyclopedia=Encyclopedia of World Geography |url=https://books.google.com/books?id=DJgnebGbAB8C&pg=PA215 |access-date=25 серпня 2022 |editor-last=McColl |editor-first=R.W. |volume=1 |page=215 |isbn=978-0-8160-7229-3 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220101165838/https://books.google.com/books?id=DJgnebGbAB8C&pg=PA215 |archive-date=1 січня 2022 |url-status=live |via=[[Google Books]] |language=en}}</ref>. Зазвичай виділяють до семи континентів, хоча точна кількість залежить від культурних особливостей того чи іншого регіону. Упорядковані від найбільшої до найменшої території, ці континенти&nbsp;— [[Азія]], [[Африка]], [[Північна Америка]], [[Південна Америка]], [[Антарктида]], [[Європа]] та [[Австралія (континент)|Австралія]]<ref>{{Cite web |title=Continent |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/Continent/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20221001044025/https://education.nationalgeographic.org/resource/Continent/ |archive-date=1 жовтня 2022 |access-date=9 вересня 2022 |website=[[National Geographic]] |language=en}}</ref>.

=== Рельєф ===
{{Main|Рельєф}}
[[Файл:Island arc of Japan.jpg|thumb|[[Топографія|Топографічна]] карта Японії, що показує висоту місцевості.|alt=Топографічна карта Японії та навколишнього океану та суходолу, що показує різні висоти різними кольорами.]]

Рельєф описує ділянку землі та її особливості, або форму. Він впливає на подорожі, створення карт, екосистеми, {{нп|Водні потоки|потік|en|Environmental flow}} та розподіл поверхневих вод. На великій території рельєф може впливати на клімат і погодні умови. Рельєф регіону значною мірою визначає його придатність для поселення: більш плоскі [[Алювіальна рівнина|алювіальні рівнини]], як правило, мають кращі сільськогосподарські ґрунти, ніж круті, скелясті нагір'я<ref>{{cite journal |last1=Dwevedi |first1=A. |last2=Kumar |first2=P. |last3=Kumar |first3=P. |last4=Kumar |first4=Y. |last5=Sharma |first5=Y. K. |last6=Kayastha |first6=A. M. |date=1 січня 2017 |editor-last=Grumezescu |editor-first=A. M. |title=15 – Soil sensors: detailed insight into research updates, significance, and future prospects |url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780128042991000163 |url-status=live |journal=New Pesticides and Soil Sensors |language=en |pages=561–594 |doi=10.1016/B978-0-12-804299-1.00016-3 |isbn=978-0128042991 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221011143409/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780128042991000163 |archive-date=11 жовтня 2022 |access-date=11 жовтня 2022}}</ref>.

Розрізняють ''висоту над рівнем моря'', яка визначається як вертикальна відстань між об'єктом і рівнем моря, і висоту, яка визначається як вертикальна відстань від об'єкта до поверхні Землі<ref>{{Cite web |date=17 грудня 2021 |title=What Is The Difference Between Elevation, Relief And Altitude ? |url=https://mapscaping.com/what-is-the-difference-between-elevation-relief-and-altitude/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20221009071034/https://mapscaping.com/what-is-the-difference-between-elevation-relief-and-altitude/ |archive-date=9 жовтня 2022 |access-date=11 жовтня 2022 |language=en-US}}</ref>. Висота поверхні Землі над рівнем моря знаходиться в діапазоні від найнижчої точки −418&nbsp;м на березі [[Мертве море|Мертвого моря]], до максимального значення 8848&nbsp;м на вершині гори Еверест. Середня висота суходолу над рівнем моря становить приблизно 797&nbsp;м<ref>{{cite web |author={{нп|National Geophysical Data Center|National Geophysical Data Center|en|National Geophysical Data Center}} |title=Hypsographic Curve of Earth's Surface from ETOPO1 |url=https://ngdc.noaa.gov/mgg/global/etopo1_surface_histogram.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170915114233/https://ngdc.noaa.gov/mgg/global/etopo1_surface_histogram.html |archive-date=15 вересня 2017 |access-date=22 вересня 2022 |website=ngdc.noaa.gov |publisher=[[NOAA]] |language=en}}</ref>, причому 98.9&nbsp;% суходолу розташовано над рівнем моря<ref name=":0">{{Cite web |title=Land area where elevation is below 5 meters (% of total land area) {{!}} Data |url=https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.EL5M.ZS?end=2010&start=1990&view=chart |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220920173625/https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.EL5M.ZS?end=2010&start=1990&view=chart |archive-date=20 вересня 2022 |access-date=18 вересня 2022 |website=data.worldbank.org |publisher=[[World Bank]] |language=en}}</ref>.

[[Рельєф]] описує різницю у висоті в межах ландшафту; наприклад, рівнинна місцевість матиме «рівнинний рельєф», тоді як місцевість із великою різницею висот між найвищою та найнижчою точками вважатиметься «гірським рельєфом». Більша частина суходолу має відносно рівнинний рельєф<ref>{{Cite book |last=Summerfield |first=M.A. |title=Global Geomorphology |date=1991 |publisher={{нп|Pearson Education|Pearson|en|Pearson Education}} |isbn=978-0582301566 |page=537 |language=en}}</ref>. Різниця у висоті між двома точками місцевості називається схилом або градієнтом. [[Топографічна карта]]&nbsp;— це форма [[Методи представлення рельєфу на картах|картографії місцевості]], яка зображує місцевість з точки зору її висоти, нахилу та орієнтації форм рельєфу. Топографічна карта містить виразні [[Ізолінія|ізолінії]], які з'єднують точки однакової висоти, тоді як перпендикулярні лінії схилу вказують у напрямку найкрутішого схилу<ref>{{Cite book |last1=Mark |first1=David M. |title=Geographic Information Science and Mountain Geomorphology |last2=Smith |first2=Barry |publisher=[[Springer Science+Business Media|Springer-Praxis]] |year=2004 |editor1-last=Bishop |editor1-first=Michael P. |pages=75–100 |chapter=A science of topography: From qualitative ontology to digital representations (scientist) |editor2-last=Shroder |editor2-first=John F. |language=en}}</ref>. [[Гіпсометричні карти|Гіпсометричні кольори]] розміщуються між контурними лініями, щоб вказати висоту відносно [[Рівень моря|рівня моря]]<ref>{{Cite journal |last1=Siebert |first1=E. A. |last2=Dornbach |first2=J. E. |date=1953 |title=Chart Altitude As A Function Of Hypsometric Layer Tints |journal=Journal of the Institute of Navigation |volume=3 |issue=8 |pages=270–274 |doi=10.1002/j.2161-4296.1953.tb00669.x | language=en}}</ref>.

Різниця між височиною, або [[нагір'я]]м і низовиною є важливою в кількох галузях [[науки про Землю]]. В екології річок «{{нп|Висоти та низини|нагорні|en|Upland and lowland}}» річки є швидкими та холоднішими, ніж «низинні» річки, що заохочує різні види риб та інших водних диких тварин жити в цьому середовищі. Наприклад, поживних речовин більше в низинних річках з повільною течією, що сприяє росту там різних видів [[Водні рослини|водних рослин]]<ref>{{cite journal |last1=Staniszewski |first1=Ryszard |last2=Jusik |first2=Szymon |last3=Kupiec |first3=Jerzy |date=1 січня 2012 |title=Variability of Taxonomic Structure of Macrophytes According to Major Morphological Modifications of Lowland and Upland Rivers With Different Water Trophy |journal=Nauka Przyroda Technologie |volume=6 |language=en}}</ref>. Термін «нагір'я» також використовується в екології водно-болотних угідь, де «високогірні» рослини вказують на територію, яка не є водно-болотною місцевістю<ref>{{cite book |last1=Lichvar |first1=Robert W. |url=https://www.fws.gov/wetlands/documents/national-wetland-plant-list-indicator-rating-definitions.pdf |title=National Wetland Plant List Indicator Definitions |last2=Melvin |first2=Norman C. |last3=Butterwick |first3=Mary L. |last4=Kirchner |first4=William N. |date=July 2012 |publisher=[[Корпус інженерів армії США|U.S. Army Corps of Engineers]] |access-date=11 жовтня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221012213651/http://www.fws.gov/wetlands/documents/national-wetland-plant-list-indicator-rating-definitions.pdf |archive-date=12 жовтня 2022 |url-status=live |language=en}}</ref>. Крім того, термін [[вересове пустище]] відноситься до високогірних біомів [[скреб]]а з кислими ґрунтами, тоді як [[Пустище|пустищі]]&nbsp;— це низинні чагарники з кислими ґрунтами<ref>{{cite book |last1=Polunin |first1=Oleg |title=A Guide to the Vegetation of Britain and Europe |url=https://archive.org/details/guidetovegetatio0000polu |last2=Walters |first2=Martin |publisher=[[Oxford University Press]] |year=1985 |isbn=0-19-217713-3 |page=[https://archive.org/details/guidetovegetatio0000polu/page/220 220] |language=en}}</ref>.

=== Геоморфологія ===
{{Main|Геоморфологія}}

Геоморфологія відноситься до вивчення природних процесів, які формують поверхню суші, створюючи форми рельєфу<ref name="Huggett">{{Cite book |last=Huggett |first=Richard John |title=Fundamentals Of Geomorphology |url=https://archive.org/details/fundamentalsofge0000hugg_c0n5 |date=2011 |publisher=[[Routledge]] |isbn=978-0-203-86008-3 |edition=3rd |series=Routledge Fundamentals of Physical Geography Series | language=en}}</ref>{{Rp|page=3}}. {{нп|Ерозія та тектоніка|Ерозія та тектоніка|en|Erosion and tectonics}}, [[Виверження вулкана|виверження вулканів]], [[Повідь|повіді]], [[вивітрювання]], [[зледеніння]], ріст [[Кораловий риф|коралових рифів]] і падіння метеоритів є процесами, які постійно змінюють форму поверхні Землі протягом [[Геохронологічна шкала|геологічного часу]]<ref name="kring">{{cite web |last1=Kring |first1=David A |title=Terrestrial Impact Cratering and Its Environmental Effects |url=http://www.lpi.usra.edu/science/kring/epo_web/impact_cratering/intro/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110513055527/http://www.lpi.usra.edu/science/kring/epo_web/impact_cratering/intro/ |archive-date=13 травня 2011 |access-date=22 березня 2007 |publisher={{нп|Місячно-планетарна лабораторія|Lunar and Planetary Laboratory|en|Lunar and Planetary Laboratory}} |language=en}}</ref><ref>{{cite book |last=Martin |first=Ronald |url=https://books.google.com/books?id=agaOKrvAoeAC |title=Earth's Evolving Systems: The History of Planet Earth |publisher={{нп|Jones & Bartlett Learning|Jones & Bartlett Learning|en|Jones & Bartlett Learning}} |year=2011 |isbn=978-0-7637-8001-2 |oclc=635476788 |access-date=22 вересня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221016144551/https://books.google.com/books?id=agaOKrvAoeAC |archive-date=16 жовтня 2022 |url-status=live |via=[[Google Books]] |language=en}}</ref>.

[[Ерозія]] переносить одну частину землі до іншої за допомогою природних процесів, таких як [[Еолові процеси|вітер]], рух води та [[лід|льоду]], та [[Гравітаційний рух маси|гравітація]]. На відміну від цього, вивітрювання сточує скелі та іншу тверду землю, не переносячи їх в інше місце<ref name="Tarbuck">{{Cite book |last1=Tarbuck |first1=Edward J. |title=Earth: An Introduction to Physical Geology |url=https://archive.org/details/earthintroductio0000tarb_ed12 |last2=Lutgens |first2=Frederick K. |date=2016 |publisher={{нп|Pearson Education|Pearson|en|Pearson Education}} |isbn=978-0-13-407425-2 |edition=12th |language=en}}</ref>{{Rp|210–211}}. Природні ерозійні процеси зазвичай займають багато часу, щоб спричинити помітні зміни в ландшафті, наприклад, [[Великий каньйон]] був утворений протягом останніх 70 мільйонів років [[Колорадо (річка)|річкою Колорадо]]<ref name="Witze">{{cite journal |last1=Witze |first1=Alexandra |date=26 лютого 2019 |title=A deeper understanding of the Grand Canyon |url=https://knowablemagazine.org/article/physical-world/2019/deeper-understanding-grand-canyon |url-status=live |journal=Knowable Magazine |doi=10.1146/knowable-022619-1 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220623131708/https://knowablemagazine.org/article/physical-world/2019/deeper-understanding-grand-canyon |archive-date=23 червня 2022 |access-date=23 червня 2022 |doi-access=free |language=en}}</ref><ref>{{cite Q|Q56082876}}</ref>, яка, за оцінками вчених, продовжує розмивати каньйон на 0,3 метра кожні 200 років<ref>{{cite web |title=Canyon |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/canyon/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20221013023737/https://education.nationalgeographic.org/resource/canyon/ |archive-date=13 жовтня 2022 |access-date=12 жовтня 2022 |website=[[National Geographic]] |language=en}}</ref>. Слід зазначити, що людська діяльність спричинила ерозію в 10-40 разів швидшу, ніж природна ерозія<ref>{{Cite journal |last=Dotterweich |first=Markus |date=1 листопада 2013 |title=The history of human-induced soil erosion: Geomorphic legacies, early descriptions and research, and the development of soil conservation – A global synopsis |journal={{нп|Геоморфологія (журнал)|Geomorphology|en|Geomorphology (journal)}} |volume=201 |pages=1–34 |bibcode=2013Geomo.201....1D |doi=10.1016/j.geomorph.2013.07.021|s2cid=129797403 |language=en }}</ref>, в результаті чого половина {{нп|Верхній шар ґрунту|верхнього шару ґрунту|en|Topsoil}} на поверхні Землі була втрачена протягом останніх 150 років<ref>{{cite web |title=Soil Erosion and Degradation |url=https://www.worldwildlife.org/threats/soil-erosion-and-degradation |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220925194817/https://www.worldwildlife.org/threats/soil-erosion-and-degradation |archive-date=25 вересня 2022 |access-date=10 жовтня 2022 |website=[[World Wildlife Fund]] |language=en}}</ref>.

[[Тектоніка плит]] відноситься до теорії, згідно з якою літосфера Землі поділена на «тектонічні плити», які рухаються над мантією<ref name="Tarbuck" />{{Rp|page=66}}. Це призводить до [[Дрифтова гіпотеза|дрейфу континентів]], коли континенти рухаються відносно один одного<ref>{{Cite web |author=[[University of the Witwatersrand]] |date=2019 |title=Drop of ancient seawater rewrites Earth's history: Research reveals that plate tectonics started on Earth 600 million years before what was believed earlier |url=https://www.sciencedaily.com/releases/2019/08/190801104108.htm |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190806072854/https://www.sciencedaily.com/releases/2019/08/190801104108.htm |archive-date=6 серпня 2019 |access-date=11 серпня 2019 |publisher={{нп|ScienceDaily|ScienceDaily|en|ScienceDaily}}}}</ref>. У 1912 році вчений [[Альфред Лотар Вегенер|Альфред Вегенер]] вперше висунув гіпотезу про дрейф континентів<ref>{{Cite web |last=Hughes |first=Patrick |date=8 лютого 2001 |title=Alfred Wegener (1880–1930): A Geographic Jigsaw Puzzle |url=http://earthobservatory.nasa.gov/Features/Wegener/wegener_2.php |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20221014154657/https://earthobservatory.nasa.gov/features/Wegener/wegener_2.php |archive-date=14 жовтня 2022 |access-date=26 грудня 2007 |website=On the Shoulders of Giants |publisher=Earth Observatory, [[NASA]] |quote=... on January 6, 1912, Wegener... proposed instead a grand vision of drifting continents and widening seas to explain the evolution of Earth's geography. |language=en}}</ref>. Інші дослідники поступово розвинули його ідею протягом 20-го століття в широко визнану сьогодні теорію тектоніки плит.

Кілька ключових характеристик визначають сучасне розуміння тектоніки плит. Місце, де стикаються дві тектонічні плити, називається [[Тектоніка плит#Конвергентні межі (межі зіткнення плит)|межею зіткнення плит]]<ref>{{cite web |title=What are the different types of plate tectonic boundaries? |url=https://oceanexplorer.noaa.gov/facts/plate-boundaries.html |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20221009082707/https://oceanexplorer.noaa.gov/facts/plate-boundaries.html |archive-date=9 жовтня 2022 |access-date=9 жовтня 2022 |website=Ocean Explorer |publisher=[[NOAA]]}}</ref>, при цьому різні типи границь характеризуються різними геологічними явищами. Наприклад, на [[Дивергентна границя|границях розбіжних плит]] зазвичай спостерігається [[Спрединг|поширення морського дна]]<ref name="Tarbuck" />{{Rp|74–75}}, на відміну від зон [[Субдукція|субдукції]] [[Конвергентна границя|конвергентних границь]] або [[Трансформний розлом|трансформних розломів]]<ref name="Tarbuck" />{{Rp|78–80}}.

[[Землетрус]]и та [[Вулканізм|вулканічна активність]] поширені на всіх типах границь. Вулканічна активність стосується будь-якого розриву на поверхні Землі, де [[магма]] виходить назовні, перетворюючись на [[Лава|лаву]]<ref name="Tarbuck" />{{Rp|170–172}}. [[Тихоокеанське вогняне коло|Вогняне коло]], що містить дві третини вулканів світу та понад 70&nbsp;% [[Сейсмологія|сейсмологічної активності]] Землі, охоплює межі плит, що оточують [[Тихий океан]]<ref>{{cite journal |year=2013 |editor1-last=Venzke |editor1-first=E. |title=Volcanoes of the World, v. 4.3.4 |url=https://volcano.si.edu/gvp_votw.cfm |url-status=live |journal=[[Global Volcanism Program]] |publisher=[[Smithsonian Institution]] |doi=10.5479/si.GVP.VOTW4-2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220805173609/https://volcano.si.edu/gvp_votw.cfm |archive-date=5 серпня 2022 |access-date=14 жовтня 2022 |language=en}}</ref><ref name="Siebert">{{cite book |last1=Siebert |first1=L. |title={{нп|Вулкани світу|Volcanoes of the World|en|Volcanoes of the World}} |last2=Simkin |first2=T. |last3=Kimberly |first3=P. |publisher=[[Smithsonian Institution]]; Berkeley; [[University of California Press]] |year=2010 |isbn=978-0-520-94793-1 |edition=3rd |language=en}}</ref>{{rp|page=68}}<ref name="Duda">{{cite journal |last1=Duda |first1=Seweryn J. |date=November 1965 |title=Secular seismic energy release in the circum-Pacific belt |journal=[[Tectonophysics]] |volume=2 |issue=5 |pages=409–452 |bibcode=1965Tectp...2..409D |doi=10.1016/0040-1951(65)90035-1 |language=en}}</ref>{{rp|409–452}}{{efn|name=VolcsExactCount|Точна кількість вулканів залежить від географічних меж, які використовує джерело. Це число не включає Антарктиду та західні острови Індонезії та включає острови Ізу, Бонін та Маріанські острови.}}.

=== Клімат ===
{{See also|{{нп|Вплив поверхні землі на клімат|Вплив поверхні землі на клімат|en|Land surface effects on climate}}}}
[[Файл:Satellite image of Bolivia in June 2002.jpg|alt=Частина гір Анд з космосу, що демонструє контраст між сухою місцевістю на захід від гірського хребта та вологою місцевістю на сході.|thumb|[[Анди]] створюють дощову тінь, відокремлюючи вологий [[Амазонська низовина|басейн Амазонки]] від посушливого [[Альтіплано]].]]
Суходіл взаємодіє з [[клімат]]ом і має на нього значний вплив, оскільки поверхня землі нагрівається й охолоджується швидше, ніж повітря чи вода<ref name="PBS Learning Media">{{Cite web |title=The Effect of Land Masses on Climate |url=http://www.pbslearningmedia.org/resource/ttv10.sci.ess.land/the-effect-of-land-masses-on-climate/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402092309/http://www.pbslearningmedia.org/resource/ttv10.sci.ess.land/the-effect-of-land-masses-on-climate/ |archive-date=2 квітня 2015 |website=PBS Learning Media |publisher=[[PBS]] |language=en}}</ref>. [[Широта]], [[Висота (географія)|висота]], [[Топографія|рельєф]], [[Коефіцієнт відбиття (оптика)|відбиваюча здатність]] і [[землекористування]] мають різний вплив на клімат. Широта впливатиме на те, скільки [[Сонячна енергія|сонячного випромінювання]] досягає поверхні. Високі широти отримують менше сонячної радіації, ніж низькі широти<ref name="PBS Learning Media" />. Рельєф землі відіграє важливу роль в створенні та трансформації повітряних потоків та [[Атмосферні опади|опадів]]. Великі форми рельєфу, такі як гірські хребти, можуть відхиляти енергію вітру і робити [[Пакунок плину|повітряні потоки]] менш щільними, а отже, здатними утримувати менше тепла<ref name="PBS Learning Media" />. Коли повітря піднімається, цей охолоджуючий ефект викликає [[Конденсація|конденсацію]] та випадання опадів.

Різні типи ґрунтового покриву впливатимуть на [[альбедо]] землі, частку сонячної радіації, яка відбивається, а не поглинається та передається Землі<ref name="Alan Betts: Atmospheric Research">{{cite web |last=Betts |first=Alan |title=The Climate Energy Balance of the Earth |url=http://alanbetts.com/understanding-climate-change/question/the-climate-energy-balance-of-the-earth/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20150305041546/http://alanbetts.com/understanding-climate-change/question/the-climate-energy-balance-of-the-earth |archive-date=5 березня 2015 |website=Alan Betts: Atmospheric Research |language=en}}</ref>. [[Рослинність]] має відносно низьке альбедо, що означає, що рослинні поверхні добре поглинають сонячну енергію. [[Ліс]]и мають альбедо 10–15 відсотків, тоді як [[Поле (екосистема)|поля]] мають альбедо 15–20 відсотків. Для порівняння, піщані [[Пустеля|пустелі]] мають альбедо 25–40 відсотків<ref name="Alan Betts: Atmospheric Research" />.

Використання суходолу людьми також відіграє певну роль у регіональному та глобальному кліматі. Густонаселені міста є теплішими і вони створюють [[Міський тепловий острів|міські теплові острови]], які впливають на кількість опадів, [[Хмарність|хмарний покрив]] і температуру регіону<ref name="PBS Learning Media" />.

== Форми рельєфу ==
{{Main|Форма рельєфу}}
Форми рельєфу&nbsp;— це природні або створені людиною<ref>{{cite book |last=Howard |first=Jeffrey |chapter=Anthropogenic Landforms and Soil Parent Materials |date=2017 |title=Anthropogenic Soils |url=https://archive.org/details/anthropogenicsoi0000howa |pages=[https://archive.org/details/anthropogenicsoi0000howa/page/25 25]–51 |editor-last=Howard |editor-first=Jeffrey |series=Progress in Soil Science |place=Cham |publisher=[[Springer Nature|Springer International Publishing]] |language=en |doi=10.1007/978-3-319-54331-4_3 |isbn=978-3-319-54331-4}}</ref> особливості суходолу. Форми рельєфу разом складають певну територію, а їх розташування в [[ландшафт]]і називається [[топографія|топографією]]. Форми рельєфу включають [[пагорб]]и, [[Гора|гори]], [[каньйон]]и та [[Долина|долини]], а також елементи [[Узбережжя|берегової лінії]], такі як [[Затока|затоки]], [[мис]]и півострови [[півострів]]и.

=== Узбережжя та острови ===
[[Файл:Littoral Zones.jpg|thumb|upright=2|Спрощена схема [[Літораль|прибережної зони]], яка включає узбережжя та прилеглі води]]
[[Узбережжя|Берегова лінія]] є межею між сушею та [[океан]]ом. Вона змінюється щодня з [[Припливи та відпливи|припливами та відпливами]] і протягом тривалих періодів часу, коли [[рівень моря]] змінюється. Берег простягається від лінії відливу до найвищої висоти, якої можуть досягти штормові хвилі, а [[узбережжя]] простягається вглиб суходолу до точки, де пов'язані з океаном елементи більше не видно<ref name="Tarbuck" />{{Rp|page=625–626}}.

Коли земля вступає в контакт з водоймами, вона, швидше за все, вивітрюється та еродує. На вивітрювання берегової лінії можуть впливати [[Припливи та відпливи|припливи]], викликані змінами сил тяжіння на великих водоймах<ref name="Huggett"/>{{rp|352–353}}<ref>{{cite book |first=Robert H. |last=Stewart |title=Introduction to Physical Oceanography |date=September 2006 |publisher={{нп|Texas A&M University|Texas A&M University|en|Texas A&M University}} |pages=301–302 |url=https://open.umn.edu/opentextbooks/textbooks/20 |language=en}}</ref>. Точну довжину берегової лінії Землі неможливо визначити через [[парадокс берегової лінії]]<ref>{{cite journal |last=Mandelbrot |first=Benoit |date=5 травня 1967 |title=How Long Is the Coast of Britain? Statistical Self-Similarity and Fractional Dimension |url=https://www.science.org/doi/10.1126/science.156.3775.636 |journal=[[Science (journal)|Science]] |volume=156 |issue=3775 |pages=636–638 |doi=10.1126/science.156.3775.636 |pmid=17837158 |bibcode=1967Sci...156..636M |s2cid=15662830 |access-date=26 жовтня 2022 |language=en}}</ref>. Згідно з ''[[Всесвітня книга фактів|Всесвітньою книгою фактів]],'' довжина берегової лінії становить близько 356&nbsp;000&nbsp;км, тоді як, згідно з даними ''{{нп|Інститут світових ресурсів|Інституту світових ресурсів|en|World Resources Institute}}'', вона становить 1&nbsp;634&nbsp;701&nbsp;км<ref>{{Cite web |title=Coastline – The World Factbook |url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/field/coastline/ |access-date=2 січня 2023 |website=[[CIA]] |language=en }}</ref><ref name="wri">{{cite web |title=Coastal and Marine Ecosystems — Marine Jurisdictions: Coastline length |url=http://earthtrends.wri.org/text/coastal-marine/variable-61.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20120419075053/http://earthtrends.wri.org/text/coastal-marine/variable-61.html |archive-date=19 квітня 2012 |access-date=18 березня 2012 |work={{нп|Інститут світових ресурсів|World Resources Institute|en|World Resources Institute}} |language=en}}</ref>.

Узбережжя є важливими зонами в природних екосистемах, часто домівкою для широкого спектру [[біорізноманіття]]<ref>{{cite book |last1=Heckbert |first1=S. |title=Treatise on Estuarine and Coastal Science |last2=Costanza |first2=R. |last3=Poloczanska |first3=E. S. |last4=Richardson |first4=A. J. |date=2011 |publisher={{нп|Academic Press|Academic Press|en|Academic Press}} |isbn=978-0-08-087885-0 |editor-last=Wolanski |editor-first=Eric |volume=12 |place=Waltham |pages=199–216 |language=en |chapter=12.10&nbsp;— Climate Regulation as a Service from Estuarine and Coastal Ecosystems |access-date=11 жовтня 2022 |editor2-last=McLusky |editor2-first=Donald |chapter-url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780123747112012110 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221013120334/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780123747112012110 |archive-date=13 жовтня 2022 |url-status=live}}</ref>. На суходолі вони містять важливі екосистеми, такі як прісноводні або лиманні [[водно-болотні угіддя]], які важливі для популяції птахів та інших наземних тварин. У районах, захищених від хвиль, вони містять {{нп|Солоні болота|солоні болота|en|Salt marsh}}, [[Мангровий ліс|мангрові зарості]] або [[Луг морських трав|морські трави]], які можуть забезпечити {{нп|Середовище для розпліднення|середовище для розпліднення|en|Nursery habitat}} для риб, {{нп|Водні безхребетні з екзоскелетом|водних безхребетних|en|Shellfish}} та інших водних видів. Скелясті узбережжя зазвичай розташовані вздовж відкритих берегів і є середовищем існування для великої кількості {{нп|Сесильність (моторика)|нерухомих тварин|en|Sessility (motility)}} (наприклад, [[Мідії|мідій]], [[Морські зірки|морських зірок]], [[Вусоногі|вусоногих]]) і різних видів [[Морські водорості|морських водоростей]]. Уздовж [[Тропіки|тропічного]] узбережжя з чистою водою, небагатою поживними речовинами, [[Кораловий риф|коралові рифи]] часто можна знайти на глибині 1–50 метрів<ref>{{cite web |url=https://www.marinebio.org/creatures/coral-reefs/ |title=Coral Reefs |website=marinebio.org |date=17 червня 2018 |access-date=28 жовтня 2022 |language=en }}</ref>.

Відповідно до атласу [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]], 44&nbsp;% усіх людей живуть у межах 150&nbsp;км від моря<ref>{{Cite web |date=5 липня 2018 |title=Human Settlements on the Coast |url=http://www.oceansatlas.org/subtopic/en/c/114/ |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20180705135719/http://www.oceansatlas.org/subtopic/en/c/114/ |archive-date=5 липня 2018 |access-date=11 жовтня 2022 |website=UN Atlas of the Oceans |language=en}}</ref>. Через своє значення для суспільства та високу концентрацію населення узбережжя має важливе значення для основних частин глобальної продовольчої та економічної системи; узбережжя надає людству багато екосистемних послуг. Наприклад, важлива людська діяльність відбувається в [[Порт|портових містах]]. Прибережне {{нп|Вилов риби|рибальство|en|Fishery}} (комерційне, рекреаційне та рибальство для власних потреб) та [[аквакультура]] є основними видами економічної діяльності та створюють робочі місця, засоби до існування та [[Білки|білок]] для більшості людей, які живуть поблизу узбережжя. Інші прибережні території, такі як [[пляж]]і та [[Морський курорт|морські курорти]] приносять приносять значні доходи від [[туризм]]у. {{нп|Морська прибережна екосистема|Морська прибережна екосистема|en|Marine coastal ecosystem}} також може забезпечити захист від [[підвищення рівня моря]] та [[цунамі]]. У багатьох країнах мангрові ліси є основним джерелом деревини для палива (наприклад, деревного вугілля) і будівельних матеріалів. Прибережні екосистеми, такі як мангрові зарості та морські трави, мають набагато вищу здатність до {{нп|Поглинання вуглецю|поглинання вуглецю|en|Carbon sequestration}} ніж багато [[Природна зона|наземних екосистем]], і можуть відігравати вирішальну роль у найближчому майбутньому, допомагаючи [[Декарбонізація|пом'якшити наслідки зміни клімату]] шляхом поглинання [[Вуглекислий газ в атмосфері Землі|атмосферного антропогенного вуглекислого газу]]<ref>{{Cite web |title=Coastal functions « World Ocean Review |url=https://worldoceanreview.com/en/wor-5/living-with-the-coasts/coastal-functions/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20221012180749/https://worldoceanreview.com/en/wor-5/living-with-the-coasts/coastal-functions/ |archive-date=12 жовтня 2022 |access-date=11 жовтня 2022 |language=en-US}}</ref>.<!-- джерело стосується всього абзацу -->

[[Острів]]&nbsp;— ізольована частина суходолу, оточена з усіх сторін водою<ref name="Islands">{{cite book |editor1-last=Gillespie |editor1-first=Rosemary G. |editor2-last=Clague |editor2-first=David A. |date=2009 |title=Encyclopedia of Islands |url=https://books.google.com/books?id=g9ZogGs_fz8C&pg=PAxxxi |publisher=[[University of California]] |isbn=978-0520256491 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20211223073352/https://books.google.com/books?id=g9ZogGs_fz8C&pg=PAxxxi |archive-date=23 грудня 2021 |access-date=22 жовтня 2022 |via=[[Google Books]] |language=en}}</ref>{{rp|xxxi}}, тоді як [[архіпелаг]]&nbsp;— це ланцюг островів. Чим менше острів, тим більший відсоток його суші прилягає до води, і відповідно буде вважатися узбережжям<ref>{{cite web |url=https://www.cbd.int/island/whymatters.shtml |title=Island Biodiversity – Why is it Important? |website=[[Конвенція про біологічне різноманіття|Convention on Biological Diversity]] |date=19 жовтня 2009 |access-date=24 жовтня 2022 |language=en }}</ref>. Острови можуть утворюватися різними процесами. Наприклад, [[Гавайські острови]], хоч і не розташовані поблизу межі плит, були утворені [[Гаряча точка (геологія)|ізольованою вулканічною діяльністю]]<ref name="Islands"/>{{rp|406}}. [[Атол]]и&nbsp;— це острови в формі кільця з [[корал]]ів, які утворюються, коли [[Обвал|опускання]] призводить до того, що острів занурюється під поверхню океану та залишає навколо нього кільце рифів<ref name="Islands"/>{{rp|69}}<ref name="darwincr1">{{cite book |last=Darwin |first=Charles R. |url=http://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F271&pageseq=1 |title=The structure and distribution of coral reefs. Being the first part of the geology of the voyage of the Beagle, under the command of Capt. Fitzroy, R.N. during the years 1832 to 1836 |via=Darwin Online |publisher={{нп|Smith, Elder & Co.|Smith, Elder & Co.|en|Smith, Elder & Co.}} |year=1842 |location=London |ref=darwincr-1 |author-link=Charles Darwin |access-date=14 жовтня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060925140420/http://darwin-online.org.uk/content/frameset?itemID=F271&viewtype=text&pageseq=1 |archive-date=25 вересня 2006 |url-status=live |language=en}}</ref>.

=== Гори та плато ===
[[Файл:Vihren Pirin IMG 8898.jpg|alt=Гірський масив із крутими скелями та вершинами.|thumb|[[Пирин (гори)|Пірін]], [[Гірський хребет|гірський масив]] у [[Болгарія|Болгарії]].]]
[[Гора|Гори]]&nbsp;— це форми рельєфу, які зазвичай підносяться щонайменше на 300 метрів вище за навколишню місцевість<ref>{{cite web |title=Mountains |url=https://www.nationalgeographic.com/science/article/mountains |website=[[National Geographic]] |access-date=30 квітня 2023 |language=en |date=15 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210301050550/https://www.nationalgeographic.com/science/article/mountains |url-status=dead |archive-date=1 березня 2021}}</ref>. [[Орогенічні рухи|Формування гірських хребтів]] називається орогенезом і є результатом [[Тектоніка плит|тектоніки плит]]<ref name="Tarbuck" />{{Rp|page=|448–449}}. Наприклад, гори можуть утворюватися в результаті зіткнень, коли одна плита штовхається об іншу під час зіткнення плит, що призводить до підйому земної кори<ref name="Tarbuck" />{{Rp|page=454–460}}, або в результаті руху вбік або вниз, коли земна кора штовхається в мантію, плавиться, піднімається через свою низьку щільність і застигає в тверду породу, потовщуючи шар кори<ref name="Tarbuck" />{{Rp|page=449–453}}.

[[Плато]], яке також називають високогірною рівниною або нагір'ям,&nbsp;— це ділянка високогір'я, що складається з плоскої місцевості, яка різко піднімається над навколишньою територією принаймні з одного боку, утворюючи круті [[кліф|скелі]] або [[Ескарп|уступи]]<ref name="Huggett" />{{Rp|page=99}}. Плато може створювати вулканічна діяльність, така як [[Апвелінг|підняття]] магми та [[екструзія]] лави, або ерозія гір, спричинена водою, льодовиками чи еоловими процесами. Плато класифікуються відповідно до навколишнього середовища як [[Міжгірна западина|міжгірські]], {{нп|Передгір'я|передгірні|en|Foothills}} або [[Материк|континентальні]]<ref>{{Cite book |last=Leong |first=Goh Cheng |url=https://books.google.com/books?id=XhJ4RAAACAAJ&q=certificate+physical+and+human+geography |title=Certificate Physics And Human Geography |date=1995 |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-562816-6 |edition=Indian |pages=17 |language=en |access-date=11 жовтня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221016144552/https://books.google.com/books?id=XhJ4RAAACAAJ&q=certificate+physical+and+human+geography |archive-date=16 жовтня 2022 |url-status=live |via=[[Google Books]]}}</ref>. Деякі плато можуть мати невелику плоску вершину, тоді як інші мають широку вершину. [[Останець|Останці]] є найменшими за розміром з менш екструзивними та більш інтрузивними виверженими породами; плато або високогір'я є найширшими; а «[[Столова гора|столові гори]]»&nbsp;— це плато загального розміру з горизонтальними [[Шар (геологія)|шарами]] [[Корінна порода|корінних порід]]<ref name="DuszyńskiOthers2019a">{{cite journal |last1=Duszyński |first1=F. |last2=Migoń |first2=P. |last3=Strzelecki |first3=M.C. |date=2019 |title=Escarpment retreat in sedimentary tablelands and cuesta landscapes–Landforms, mechanisms and patterns |journal={{нп|Earth-Science Reviews|Earth-Science Reviews|en|Earth-Science Reviews}} |volume=196 |page=102890 |bibcode=2019ESRv..19602890D |doi=10.1016/j.earscirev.2019.102890 |number=102890 |s2cid=198410403 |language=en}}</ref><ref name="Migoń2004a">{{cite book |last=Migoń |first=P. |title=Encyclopedia of Geomorphology |date=2004a |publisher=[[Routledge]] |isbn=978-0415272988 |editor-last=Goudie |editor-first=A.S. |location=London |page=668 |chapter=Mesa |language=en}}</ref><ref name="NeuendorfOthers2011a">{{cite book |last1=Neuendorf |first1=Klaus K.E. |title=Glossary of Geology |last2=Mehl Jr. |first2=James P. |last3=Jackson |first3=Julia A. |date=2011 |publisher=[[Американський геологічний інститут|American Geosciences Institute]] |isbn=978-1680151787 |edition=5th |language=en}}</ref>.

=== Рівнини і долини ===
[[Файл:AlluvialPlain.JPG|thumb|Невелика {{нп|Прорізка річкою|порізана|en|River incision}} алювіальна рівнина в {{нп|Державний парк Ред Рок Каньйон (Каліфорнія)|парку Ред Рок Каньйон (Каліфорнія)|en|Red Rock Canyon State Park (California)}}.|alt=Алювіальна рівнина поблизу сухих пологих горбів]]
Широкі рівні ділянки суші називаються [[рівнина]]ми, вони охоплюють більше однієї третини площі суші<ref name="Wilson">{{Cite book |last1=Brown |first1=Geoff C. |author1-link=:de:Geoff Brown |url=https://books.google.com/books?id=Kgk4AAAAIAAJ&pg=PA93 |title=Understanding the Earth |last2=Hawkesworth |first2=C. J. |last3=Wilson |first3=R. C. L. |publisher=[[Cambridge University Press]] |year=1992 |isbn=978-0-521-42740-1 |edition=2nd |page=93 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160603090000/https://books.google.com/books?id=Kgk4AAAAIAAJ&pg=PA93 |archive-date=3 червня 2016 |url-status=live |via=[[Google Books]] |language=en}}</ref>. Коли вони виникають у вигляді знижених ділянок між горами, вони можуть створювати [[Долина|долини]], [[каньйон]]и або [[Ущелина|ущелини]] та яри<ref>{{Cite journal |last1=Rood |first1=Stewart B. |last2=Pan |first2=Jason |last3=Gill |first3=Karen M. |last4=Franks |first4=Carmen G. |last5=Samuelson |first5=Glenda M. |last6=Shepherd |first6=Anita |date=1 лютого 2008 |title=Declining summer flows of Rocky Mountain rivers: Changing seasonal hydrology and probable impacts on floodplain forests |journal={{нп|Journal of Hydrology|Journal of Hydrology|en|Journal of Hydrology}} |volume=349 |issue=3–4 |pages=397–410 |doi=10.1016/j.jhydrol.2007.11.012 |bibcode=2008JHyd..349..397R |language=en}}</ref>. Плато можна розглядати як піднесену рівнину. Рівнини, як відомо, мають родючі ґрунти та важливі для сільського господарства через їх рівнинність, яка підтримує ріст трав, придатних для худоби, і сприяє збиранню врожаю<ref>{{cite thesis |last=Powell |first=W. Gabe |date=2009 |title=Identifying Land Use/Land Cover (LULC) Using {{нп|National Agriculture Imagery Program|National Agriculture Imagery Program|en|National Agriculture Imagery Program}} (NAIP) Data as a Hydrologic Model Input for Local Flood Plain Management |type=Applied Research Project |publisher={{нп|Texas State University|Texas State University|en|Texas State University}} |language=en}}</ref>. [[Заплава|Заплави]] забезпечували сільськогосподарські угіддя для деяких із [[Колиска цивілізації|найдавніших цивілізацій]]<ref>{{cite book |doi=10.1016/B978-0-12-818234-5.00003-1 |pmc=7392566 |chapter=Natural Hazards, Landscapes and Civilizations |title=Treatise on Geomorphology |year=2022 |last1=Leroy |first1=Suzanne A.G. |series=Reference Module in Earth Systems and Environmental Sciences |pages=620–634 |isbn=978-0-12-818235-2 |language=en}}</ref>. Ерозія часто є основною рушійною силою для створення рівнин і долин, при цьому [[Рифтова долина|рифтові долини]] є помітним винятком. [[Фіорд]]и&nbsp;— це льодовикові долини, які можуть мати глибину тисячі метрів і виходити до моря<ref>{{cite web |title=Fjord |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/fjord/ |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20221016144552/https://education.nationalgeographic.org/resource/fjord/ |archive-date=16 жовтня 2022 |access-date=14 жовтня 2022 |website=[[National Geographic]] |language=en}}</ref>.

=== Печери і кратери ===
Будь-яка природна порожнеча в землі, яку може відвідати людина, називається [[Печера|печерою]]<ref>{{cite encyclopedia |title="Cave, n.1." def. 1. |dictionary=The Century dictionary: An encyclopedic lexicon of the English language |publisher={{нп|The Century Company|The Century Company|en|The Century Company}} |location=New York |last=Whitney |first=W. D. |date=1889 |volume=1 |page=871 | language=en}}</ref><ref>{{cite encyclopedia |title=Cave |dictionary=Oxford English Dictionary |publisher=[[Oxford University Press]] |date=2009 |edition=2nd |language=en}}</ref>. З самого початку людства вони відігравали важливу роль як місце [[Укриття|притулку]] для людей<ref>{{cite journal |last1=Marean |first1=Curtis W. |last2=Bar-Matthews |first2=Miryam |last3=Bernatchez |first3=Jocelyn |first4=Erich |last4=Fisher |first5=Paul |last5=Goldberg |first6=Andy I. R. |last6=Herries |first7=Zenobia |last7=Jacobs |first8=Antonieta |last8=Jerardino |first9=Panagiotis |last9=Karkanas |first10=Tom |last10=Minichillo |first11=Peter J. |last11=Nilssen |first12=Erin |last12=Thompson |first13=Ian |last13=Watts |first14=Hope M. |last14=Williams |date=2007 |title=Early human use of marine resources and pigment in South Africa during the Middle Pleistocene |journal=[[Nature (journal)|Nature]] |volume=449 |issue=7164 |pages=905–908 |doi=10.1038/nature06204 |pmid=17943129 |bibcode=2007Natur.449..905M |s2cid=4387442 |url=http://doc.rero.ch/record/15550/files/PAL_E2962.pdf |language=en}}</ref>.

[[Кратер]]и&nbsp;— це поглиблення в землі, які, на відміну від печер, не надають притулку і не простягаються {{нп|Підземний (географія)|під землю|en|Subterranea (geography)|underground}}. Існує багато видів кратерів, таких як [[Метеоритний кратер|ударні кратери]], вулканічні [[Кальдера|кальдери]] та {{нп|Ізостатична западина|ізостатичні западини|en|Isostatic depression}}, як-от у Гренландії. [[Карст]]ові процеси можуть створювати як [[Карстова печера|карстові печери]], найбільш поширений тип печер, так і кратери, як це видно на прикладі [[Карстова лійка|карстових лійок]]<ref>{{Cite web |url=https://www.nps.gov/subjects/caves/solution-caves.htm |title=Solution Caves – Caves and Karst |website=[[U.S. National Park Service]] | language=en}}</ref>.

== Шари ==
[[Педосфера]]&nbsp;— це зовнішній шар континентальної поверхні Землі, який складається з ґрунту та зазнає процесів [[ґрунтоутворення]]. Нижче [[літосфера]] охоплює як земну кору, так і самий верхній шар [[Мантія Землі|мантії]]<ref>{{cite book |last1=Skinner |first1=B. J. |title=Physical Geology |url=https://archive.org/details/physicalgeologyb0000unse |last2=Porter |first2=S. C. |publisher=[[John Wiley & Sons]] |year=1987 |isbn=0-471-05668-5 |page=[https://archive.org/details/physicalgeologyb0000unse/page/17 17] |chapter=The Earth: Inside and Out |language=en}}</ref>. Літосфера лежить, або «плаває», на верхній частині мантії під нею завдяки [[Ізостазія|ізостазії]]<ref name="Tarbuck" />{{Rp|page=463}}. Над твердою поверхнею [[Тропосфера|тропосферу]] та землекористування людиною можна вважати шарами землі<ref name="Global Land Outlook" />.

=== Ґрунтовий покрив ===
{{Main|[[Ґрунтовий покрив]] та {{нп|Карти ґрунтового покриву|Карти ґрунтового покриву|en|Land cover mapping}}}}

[[Файл:Land cover IGBP.png|thumb|upright=1.5|Ґрунтовний покрив класифікований {{нп|Міжнародна програма Геосфера-Біосфера|Міжнародною програмою Геосфера-Біосфера|en|International Geosphere-Biosphere Programme}} на 17 класів|alt=Карта Землі, на якій зображені різні форми ґрунтового покриву різними кольорами]]

Ґрунтовий покрив стосується матеріалу, який фізично присутній на поверхні землі, наприклад культур дерев і трав, неродючої землі та ділянок, вкритих чагарниками. Штучні поверхні (включаючи міста) становлять близько третини відсотка всієї землі<ref name=":3">{{Cite web |title=Land Cover |url=https://www.fao.org/faostat/en/#data/LC/visualize |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220106022112/https://www.fao.org/faostat/en/#data/LC/visualize |archive-date=6 січня 2022 |access-date=18 вересня 2022 |website=[[Food and Agriculture Organization]] |language=en }}</ref>. [[Землекористування]]&nbsp;— виділення землі людиною для різних цілей, включаючи землеробство, тваринництво та відпочинок (наприклад, національні парки); у всьому світі існує приблизно 16,7&nbsp;млн.&nbsp;кв.&nbsp;км орних угідь і 33,5&nbsp;млн.&nbsp;кв.&nbsp;км пасовищ<ref name="Hooke2012">{{cite journal |last1=Hooke |first1=Roger LeB. |last2=Martín-Duque |first2=José F. |last3=Pedraza |first3=Javier |date=December 2012 |title=Land transformation by humans: A review |url=https://www.geosociety.org/gsatoday/archive/22/12/pdf/gt1212.pdf |url-status=live |journal=[[Геологічне товариство Америки|GSA Today]] |volume=22 |issue=12 |pages=4–10 |doi=10.1130/GSAT151A.1 |bibcode=2012GSAT...12l...4H |archive-url=https://web.archive.org/web/20180109181247/https://www.geosociety.org/gsatoday/archive/22/12/pdf/gt1212.pdf |archive-date=9 січня 2018 |access-date=22 вересня 2022 |language=en}}</ref>.

Виявлення зміни ґрунтового покриву за допомогою [[Дистанційне зондування Землі|дистанційного зондування]] та геопросторових даних надає базову інформацію для оцінки впливу зміни клімату на середовища проживання та біорізноманіття, а також природні ресурси в цільових районах. Виявлення змін ґрунтового покриву та картування є ключовим компонентом міждисциплінарної {{нп|Наука про зміни землі|науки про зміни ґрунту|en|Land change science}}, яка використовує його для визначення наслідків зміни ґрунту на клімат<ref>{{cite book |last1=Verma |first1=P. |title=Urban Ecology |last2=Singh |first2=R. |last3=Singh |first3=P. |last4=Raghubanshi |first4=A.S. |date=1 січня 2020 |publisher=[[Elsevier]] |pages=3–16 |language=en |chapter=Chapter 1 – Urban ecology – current state of research and concepts |doi=10.1016/B978-0-12-820730-7.00001-X |isbn=978-0128207307 |s2cid=226524905 |chapter-url=}}</ref>. {{нп|Моделювання зміни земель|Моделювання зміни земель|en|Land change modeling}} використовується для прогнозування та аналізу змін у земельному покриві та його використанні<ref name=":32">{{Cite book |last=Brown |first=Daniel G. |title=Advancing Land Change Modeling: Opportunities and Research Requirements |publisher=The National Academic Press |year=2014 |isbn=978-0-309-28833-0 |location=Washington, DC |pages=11–12 |display-authors=etal |language=en}}</ref>.

=== Ґрунт ===
{{Main|Ґрунт}}
[[Файл:2013-morbihan-ile-berder-rankosol-granite0109.jpg|thumb|Поперечний розріз {{нп|Ранкерні ґрунти|ранкерного ґрунту|en|Rankers}} з рослинами та виступаючими корінням у верхній частині]]
Ґрунт&nbsp;— це [[Суміш (хімія)|суміш]] [[Органічні речовини|органічних речовин]], [[мінерал]]ів, [[газ]]ів, [[Рідина|рідин]], і [[організм]]ів, які разом підтримують [[життя]]. Ґрунт складається з твердої фази мінералів і органічної речовини (ґрунтова матриця)<ref name="Tarbuck" />{{Rp|page=222}}, а також [[Пористість|пористої]] фази, яка утримує {{нп|Ґрунтовий газ|гази|en|Soil gas|gases}} (ґрунтова атмосфера) і [[Вода|воду]] (ґрунтовий розчин)<ref>{{cite book |last1=Voroney |first1=R. Paul |title=Soil microbiology, ecology and biochemistry |last2=Heck |first2=Richard J. |date=2007 |publisher=[[Elsevier]] |isbn=978-0-12-546807-7 |editor-last=Paul |editor-first=Eldor A. |edition=3rd |location=Amsterdam, the Netherlands |pages=25–49 |chapter=The soil habitat |doi=10.1016/B978-0-08-047514-1.50006-8 |language=en}}</ref><ref>{{cite book |last1=Taylor |first1=Sterling A. |url=https://archive.org/details/physicaledapholo0000tayl |title=Physical edaphology: the physics of irrigated and nonirrigated soils |last2=Ashcroft |first2=Gaylen L. |date=1972 |publisher={{нп|W. H. Freeman and Company|W.H. Freeman|en|W. H. Freeman and Company}} |isbn=978-0-7167-0818-6 |location=San Francisco, California |url-access=registration |language=en}}</ref>. Відповідно, ґрунт є системою з трьох [[Агрегатний стан|станів]] твердих тіл, рідин і газів<ref>{{cite book |last=McCarthy |first=David F. |url=https://fr.book4you.org/book/3555343/0f8f97 |title=Essentials of soil mechanics and foundations: basic geotechnics |date=2014 |publisher={{нп|Pearson Education|Pearson|en|Pearson Education}} |isbn=978-1292039398 |edition=7th |location=London |access-date=27 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221016144604/https://fr.b-ok.cc/book/3555343/0f8f97 |archive-date=16 жовтня 2022 |url-status=live |language=en}}</ref>. Ґрунт є продуктом кількох факторів: впливу [[клімат]]у, [[рельєф]]у (висоти, орієнтації та нахилу місцевості), організмів і [[Материнська порода|материнської породи]] (первісних мінералів), які взаємодіють протягом часу<ref name="Gilluly1975">{{cite book |last1=Gilluly |first1=James |url=https://archive.org/details/principlesofgeol0000gill |title=Principles of geology |last2=Waters |first2=Aaron Clement |last3=Woodford |first3=Alfred Oswald |date=1975 |publisher={{нп|W. H. Freeman and Company|W.H. Freeman|en|W. H. Freeman and Company}} |isbn=978-0-7167-0269-6 |edition=4th |location=San Francisco, California |url-access=registration |language=en}}</ref>. Ґрунт постійно розвивається через численні фізичні, хімічні та біологічні процеси, які включають вивітрювання та [[Ерозія|ерозію]]<ref name="Huggett" />{{Rp|page=148–150}}.

Враховуючи його складність і сильну внутрішню {{нп|Зв'язаність|зв'язаність|en|Connectedness}}, {{нп|Екологія ґрунту|екологи ґрунту|en|Soil ecology}} розглядають ґрунт як [[Екосистема|екосистему]]<ref>{{cite journal |last=Ponge |first=Jean-François |year=2015 |title=The soil as an ecosystem |url=https://link.springer.com/article/10.1007/s00374-015-1016-1 |url-status=live |journal=Biology and Fertility of Soils |volume=51 |issue=6 |pages=645–648 |doi=10.1007/s00374-015-1016-1 |bibcode=2015BioFS..51..645P |archive-url=https://web.archive.org/web/20211226163831/https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs00374-015-1016-1 |archive-date=26 грудня 2021 |access-date=3 квітня 2022 |s2cid=18251180 |language=en}}</ref>. Ґрунт діє як інженерний матеріал, середовище існування {{нп|Біологія ґрунту|ґрунтових організмів|en|Soil biology}}, система переробки [[Поживна речовина|поживних речовин]] і {{нп|Біорозкладані відходи|органічних відходів|en|Biodegradable waste}}, регулятор [[Якість води|якості води]], модифікатор [[Атмосферна хімія|складу атмосфери]] та середовище для {{нп|Розвиток рослин|росту рослин|en|Plant development}}, що робить його критично важливим постачальником [[Екосистемні послуги|екосистемних послуг]]<ref>{{cite journal |last1=Dominati |first1=Estelle |last2=Patterson |first2=Murray |last3=Mackay |first3=Alec |year=2010 |title=A framework for classifying and quantifying the natural capital and ecosystem services of soils |url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0921800910001928 |url-status=live |journal=[[Ecological Economics]] |volume=69 |issue=9 |pages=1858‒68 |doi=10.1016/j.ecolecon.2010.05.002 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170808082847/http://esanalysis.colmex.mx/Sorted%20Papers/2010/2010%20NZL%20-3F%20Phys.pdf |archive-date=8 серпня 2017 |access-date=10 квітня 2022 |language=en}}</ref>. Оскільки ґрунт має величезний діапазон доступних [[Екологічна ніша|ніш]] і [[Оселище|середовищ існування]], він містить помітну частину [[Генетичне різноманіття|генетичного різноманіття]] Землі. Грам ґрунту може містити мільярди організмів, які належать до тисяч видів; в основному це мікроорганізми і вони значною мірою ще не досліджені<ref>{{cite journal |last=Dykhuizen |first=Daniel E. |year=1998 |title=Santa Rosalia revisited: why are there so many species of bacteria? |url=https://link.springer.com/article/10.1023/A:1000665216662 |url-status=live |journal=Antonie van Leeuwenhoek |volume=73 |issue=1 |pages=25‒33 |doi=10.1023/A:1000665216662 |pmid=9602276 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220926125402/https://link.springer.com/article/10.1023/A:1000665216662 |archive-date=26 вересня 2022 |access-date=10 квітня 2022 |s2cid=17779069 |language=en}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Torsvik |first1=Vigdis |last2=Øvreås |first2=Lise |year=2002 |title=Microbial diversity and function in soil: from genes to ecosystems |url=https://www.academia.edu/13038690 |url-status=live |journal=[[Current Opinion (Elsevier)|Current Opinion in Microbiology]] |volume=5 |issue=3 |pages=240‒45 |doi=10.1016/S1369-5274(02)00324-7 |pmid=12057676 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220922110013/https://www.academia.edu/13038690 |archive-date=22 вересня 2022 |access-date=10 квітня 2022 |language=en}}</ref>.

Ґрунт є основним компонентом екосистеми Землі. Процеси, що відбуваються в ґрунті, впливають на екосистеми світу далекосяжними способами, починаючи від [[Озонова діра|виснаження озонового шару]] та [[Глобальне потепління|глобального потепління]] до [[Дощовий ліс#Знеліснення|знищення тропічних лісів]] і [[забруднення вод]]и. Стосовно [[Вуглецевий цикл|кругообігу вуглецю]], на Землі, ґрунт діє як важливий {{нп|Поглинач вуглецю|резервуар вуглецю|en|Carbon sink}}<ref>{{Cite journal |last1=Amelung |first1=Wulf |last2=Bossio |first2=Deborah |last3=De Vries |first3=Wim |last4=Kögel-Knabner |first4=Ingrid |author4-link=:de:Ingrid Kögel-Knabner |last5=Lehmann |first5=Johannes |last6=Amundson |first6=Ronald |last7=Bol |first7=Roland |last8=Collins |first8=Chris |last9=Lal |first9=Rattan |author9-link=Раттан Лал |last10=Leifeld |first10=Jens |last11=Minasny |first11=Buniman |last12=Pan |first12=Gen-Xing |last13=Paustian |first13=Keith |last14=Rumpel |first14=Cornelia |last15=Sanderman |first15=Jonathan |date=27 жовтня 2020 |title=Towards a global-scale soil climate mitigation strategy |url=https://www.nature.com/articles/s41467-020-18887-7.pdf |url-status=live |journal=[[Nature Communications]] |language=en |volume=11 |issue=1 |pages=5427 |bibcode=2020NatCo..11.5427A |doi=10.1038/s41467-020-18887-7 |issn=2041-1723 |pmc=7591914 |pmid=33110065 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220226032034/https://www.nature.com/articles/s41467-020-18887-7.pdf |archive-date=26 лютого 2022 |access-date=3 квітня 2022 |doi-access=free |last16=Van Groeningen |first16=Jan Willem |last17=Mooney |first17=Siân |last18=Van Wesemael |first18=Bas |last19=Wander |first19=Michelle |last20=Chabbi |first20=Abad}}</ref><ref>{{Cite journal |last1=Pielke |first1=Roger A. |last2=Mahmood |first2=Rezaul |last3=McAlpine |first3=Clive |date=1 листопада 2016 |title=Land's complex role in climate change |journal=[[Physics Today]] |volume=69 |issue=11 |pages=40–46 |bibcode=2016PhT....69k..40P |doi=10.1063/PT.3.3364 |issn=0031-9228 |doi-access=free |language=en}}</ref> і потенційно реагує найбільше на вплив людини<ref>{{cite journal |last1=Pouyat |first1=Richard |last2=Groffman |first2=Peter |last3=Yesilonis |first3=Ian |last4=Hernandez |first4=Luis |year=2002 |title=Soil carbon pools and fluxes in urban ecosystems |url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0269749101002639 |url-status=live |journal={{нп|Environmental Pollution (журнал)|Environmental Pollution|en|Environmental Pollution (journal)}} |volume=116 |issue=Supplement 1 |pages=S107–S118 |doi=10.1016/S0269-7491(01)00263-9 |pmid=11833898 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220531094946/https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0269749101002639 |archive-date=31 травня 2022 |access-date=3 квітня 2022 |quote=Our analysis of pedon data from several disturbed soil profiles suggests that physical disturbances and anthropogenic inputs of various materials (direct effects) can greatly alter the amount of C stored in these human «made» soils. |language=en}}</ref> та зміну клімату<ref name="Davidson">{{cite journal |last1=Davidson |first1=Eric A. |last2=Janssens |first2=Ivan A. |year=2006 |title=Temperature sensitivity of soil carbon decomposition and feedbacks to climate change |url=https://www.nature.com/articles/nature04514.pdf |url-status=live |journal=[[Nature (journal)|Nature]] |volume=440 |issue=9 March 2006 |pages=165‒73 |bibcode=2006Natur.440..165D |doi=10.1038/nature04514 |pmid=16525463 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220706182824/https://www.nature.com/articles/nature04514.pdf |archive-date=6 липня 2022 |access-date=3 квітня 2022 |doi-access=free |s2cid=4404915 |language=en}}</ref>. Було передбачено, що в міру нагрівання планети ґрунти будуть виділяти вуглекислий газ в атмосферу через підвищення {{нп|Біологія ґрунту|біологічної|en|Soil biology}} активності при вищих температурах, як [[позитивний зворотний зв'язок]] (посилення)<ref>{{cite journal |last=Powlson |first=David |year=2005 |title=Will soil amplify climate change? |url=https://fr.art1lib.org/book/10543301/528a68 |url-status=live |journal=[[Nature (journal)|Nature]] |volume=433 |issue=20 January 2005 |pages=204‒05 |bibcode=2005Natur.433..204P |doi=10.1038/433204a |pmid=15662396 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220922110017/https://fr.art1lib.org/book/10543301/528a68 |archive-date=22 вересня 2022 |access-date=3 квітня 2022 |s2cid=35007042 |language=en}}</ref>. Однак це передбачення було поставлено під сумнів з огляду на новіші знання про оборот {{нп|Вуглець ґрунту|вуглецю в ґрунті|en|Soil carbon}}<ref>{{cite journal |last1=Bradford |first1=Mark A. |last2=Wieder |first2=William R. |last3=Bonan |first3=Gordon B. |last4=Fierer |first4=Noah |last5=Raymond |first5=Peter A. |last6=Crowther |first6=Thomas W. |year=2016 |title=Managing uncertainty in soil carbon feedbacks to climate change |url=http://fiererlab.org/wp-content/uploads/2014/09/Bradford_etal_2016_NCC.pdf |url-status=live |journal=[[Nature Climate Change]] |volume=6 |issue=27 July 2016 |pages=751–758 |bibcode=2016NatCC...6..751B |doi=10.1038/nclimate3071 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170410025316/http://fiererlab.org/wp-content/uploads/2014/09/Bradford_etal_2016_NCC.pdf |archive-date=10 квітня 2017 |access-date=3 квітня 2022 |s2cid=43955196 |language=en}}</ref>.

=== Континентальна земна кора ===
{{Main|Континентальна земна кора|Континентальний шельф}}
{{See also|{{нп|Зміст елементів у земній корі|Зміст елементів у земній корі|en|Abundance of elements in Earth's crust}}}}
[[Файл:Mohomap.png|thumb|upright=1.5|Карта глибини [[Поверхня Мохоровичича|розриву Мохоровичича]] від рівня поверхні із зазначенням товщини земної кори.|alt=A world map of the Earth's crust thickness. It is lowest in deep oceans, higher on continental shelves and landmasses, and highest in highland regions such as the Tibetan Plateau.]]

Континентальна кора&nbsp;— це шар [[Магматичні гірські породи|магматичних]], [[Осадові гірські породи|осадових]] і [[Метаморфічні гірські породи|метаморфічних]] порід, який утворює геологічні континенти та ділянки мілкого морського дна поблизу їхніх берегів, відомі як [[Континентальний шельф|континентальні шельфи]]. Цей шар іноді називають ''[[Сіаль|сіалом]]'', тому що його об'ємний склад багатший {{нп|Силікат алюмінію|силікатом алюмінію|en|Aluminium silicate}} та має нижчу щільність порівняно з [[Океанічна земна кора|океанічною корою]]<ref>{{Cite book |title=The Encyclopedia of Atmospheric Sciences and Astrogeology |publisher=Reinhold Publishing |year=1967 |editor-last=Fairbridge |editor-first=Rhodes W. |location=New York |page=323 |oclc=430153 |language=en}}</ref>, яка має назву ''[[Сима (оболонка Землі)|сима]]'' і є багатшою [[Тальк|силікатом магнію]]. Зміни швидкості [[Сейсмічні хвилі|сейсмічних хвиль]] показали, що на певній глибині ([[Поверхня Конрада|розрив Конрада]]) існує досить різкий контраст між {{нп|Кислотна порода|кислотною породою|en|Felsic}} верхньої континентальної кори та нижньою континентальною корою, яка більше характеризується [[Мафіти|мафітами]]<ref>{{cite book |last=McGuire |first=Thomas |title=Earth Science: The Physical Setting |url=https://archive.org/details/earthsciencephys0000mcgu |date=2005 |publisher=AMSCO School Publications Inc. |isbn=978-0-87720-196-0 |pages=[https://archive.org/details/earthsciencephys0000mcgu/page/n195 182]–184 |chapter=Earthquakes and Earth’s Interior |language=en}}</ref>.

Склад суходолу неоднаковий по всій Землі, зміни складу ґрунту простежуються між різними місцями, а також між [[Шар (геологія)|шарами]] в одному місці. Найбільш визначні компоненти верхньої частини континентальної кори включають [[діоксид кремнію]], [[оксид алюмінію]] та [[магній]]<ref name=":1">{{Cite book |last1=Rudnick |first1=Roberta L. |url=https://www.sciencedirect.com/referencework/9780080983004/treatise-on-geochemistry |title=Treatise on Geochemistry |last2=Gao |first2=S. |publisher=[[Elsevier]] |year=2014 |isbn=978-0-08-098300-4 |editor1-last=Holland |editor1-first=Heinrich D. |edition=2nd |volume=4: The Crust |pages=1–51 |chapter=Composition of the Continental Crust |access-date=3 вересня 2022 |editor2-last=Turekian |editor2-first=Karl K. |chapter-url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780080959757003016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220903010959/https://www.sciencedirect.com/referencework/9780080983004/treatise-on-geochemistry |archive-date=3 вересня 2022 |url-status=live |language=en}}</ref>. [[Континентальна земна кора|Континентальна кора]] складається з матеріалу меншої щільності, такого як [[граніт]] магматичні породи<ref>{{cite book |last1=Davis |first1=George H. |title=Structural Geology of Rocks and Regions |last2=Reynolds |first2=Stephen J. |last3=Kluth |first3=Charles F. |date=2012 |publisher=[[John Wiley & Sons]] |isbn=978-0-471-15231-6 |edition=3rd |page=18 |chapter=Nature of Structural Geology |language=en}}</ref> і [[андезит]]. Менш поширеним є [[базальт]], більш щільна вулканічна порода, яка є основною складовою [[Ложе океану|океанічного дна]]<ref name="layers_earth">{{cite web |author=Staff |title=Layers of the Earth |url=http://volcano.oregonstate.edu/vwdocs/vwlessons/plate_tectonics/part1.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20130211014443/http://volcano.oregonstate.edu/vwdocs/vwlessons/plate_tectonics/part1.html |archive-date=11 лютого 2013 |access-date=11 березня 2007 |work=Volcano World |publisher=[[Oregon State University]] |language=en}}</ref>. Осадова порода утворюється внаслідок накопичення осаду, який осідає та [[Діагенез|ущільнюється]]. Майже 75&nbsp;% поверхні континентів вкрито осадовими породами, хоча вони утворюють приблизно 5&nbsp;% земної кори<ref name="jessey">{{cite web |last1=Jessey |first1=David |title=Weathering and Sedimentary Rocks |url=http://geology.csupomona.edu/drjessey/class/Gsc101/Weathering.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20070703170212/http://geology.csupomona.edu/drjessey/class/Gsc101/Weathering.html |archive-date=3 липня 2007 |access-date=20 березня 2007 |website={{нп|Каліфорнійський державний політехнічний університет, Помона|California State Polytechnic University, Pomona|en|California State Polytechnic University, Pomona}} |language=en}}</ref>.

Найпоширеніші [[Природні силікати|силікатні мінерали]] на поверхні Землі включають [[кварц]], [[польові шпати]], [[амфіболи]], [[Слюда|слюду]], [[піроксени]] і [[олівін]]<ref name="de_pater_lissauer2010">{{cite book |last1=de Pater |first1=Imke |title=Planetary Sciences |last2=Lissauer |first2=Jack J. |date=2010 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-85371-2 |edition=2nd |page=154 |author2-link=Джек Ліссауер |language=en}}</ref>. Поширені [[Карбонати природні|карбонатні мінерали]] включають [[кальцит]] (який знаходять у [[вапняк]]у) і [[доломіт]]<ref name="wekn_bulakh2004">{{cite book |last1=Wenk |first1=Hans-Rudolf |title=Minerals: their constitution and origin |last2=Bulakh |first2=Andreĭ Glebovich |date=2004 |publisher=[[Cambridge University Press]] |isbn=978-0-521-52958-7 |page=359 |language=en}}</ref>. Порода, з якої складається суходіл, товща за [[Океанічна земна кора|океанічну кору]] і значно різноманітніша за складом. Близько 31&nbsp;% цієї континентальної кори занурено в мілководдя, утворюючи континентальні шельфи<ref name=":1" />.

== Наука про життя ==
{{Main|Природна зона|Ландшафтна екологія}}
Суходіл надає багато [[Екосистемні послуги|екосистемних послуг]], таких як пом'якшення зміни клімату, регулювання водопостачання через дренажні басейни та річкові системи та підтримка виробництва їжі. Земельні ресурси є обмеженими, тому були створені нормативні акти, призначені для захисту цих екосистемних послуг, і набір практик під назвою {{нп|Раціональне управління земельними ресурсами|стале управління земельними ресурсами|en|Sustainable land management}}<ref name="Global Land Outlook" />.

=== Біоми суходолу ===
{{Main|Біом}}

Біом&nbsp;— це територія, «яка характеризується своєю рослинністю, ґрунтом, кліматом і [[Дика природа|дикою природою]]»<ref name=":02">{{Cite web |date=20 травня 2022 |title=The Five Major Types of Biomes {{!}} National Geographic Society |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/five-major-types-biomes/ |access-date=4 жовтня 2022 |website=[[National Geographic]] |archive-date=8 жовтня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221008074316/https://education.nationalgeographic.org/resource/five-major-types-biomes/ |url-status=live |language=en}}</ref><ref>{{cite book |last=Rull |first=Valentí |chapter=Organisms: adaption, extinction, and biogeographical reorganizations |title=Quaternary Ecology, Evolution, and Biogeography |date=2020 |publisher={{нп|Academic Press|Academic Press|en|Academic Press}} |page=67 |isbn=978-0-12-820473-3 |language=en}}</ref>. Існує п'ять основних типів біомів на суходолі: поля, ліси, пустелі, тундри та прісні води<ref name=":02" />. Інші типи біомів включають чагарники{{efn|Визначення 14 біомів Всесвітнього фонду дикої природи включає [[помірні луки, савани і чагарники]], [[Субтропічний ліс|середземноморські ліси, рідколісся та чагарники]], а також [[пустелі і склерофітні чагарники]]<ref name="Biomes">{{cite web |url=https://www.arcgis.com/apps/View/index.html?appid=d60ec415febb4874ac5e0960a6a2e448 |title=WWF Terrestrial Ecoregions Of The World (Biomes) |publisher=[[World Wildlife Fund]] |access-date=11 жовтня 2022 |archive-date=13 липня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220713001111/https://www.arcgis.com/apps/View/index.html?appid=d60ec415febb4874ac5e0960a6a2e448 |url-status=live |language=en}}</ref>.}}, водно-болотні угіддя{{efn|Визначення 14 біомів Всесвітнього фонду дикої природи включає [[затоплювані луки і савани]], а також [[Мангровий ліс|мангрові ліси]], обидва являють собою водно-болотні угіддя<ref name="Biomes"/>.}} та [[Полярна крижана шапка|полярні крижані шапки]]<ref>{{cite journal |last1=Anesio |first1=Alexandre |last2=Laybourn-Parry |first2=Johanna |date=October 2011 |title=Glaciers and ice sheets as a biome |url=https://www.researchgate.net/publication/51723127 |journal=[[Trends (журнали)|Trends in Ecology and Evolution]] |volume=27 |issue=4 |pages=219–225 |doi=10.1016/j.tree.2011.09.012 |pmid=22000675 |language=en}}</ref>. [[Екосистема]] означає взаємодію між організмами в певному середовищі, а [[оселище]] відноситься до середовища, де живе певний вид або популяція організмів. Біоми можуть охоплювати більше ніж один континент і містити різноманітні екосистеми та середовища проживання<ref>{{Cite web |date=20 травня 2022 |title=Biomes, Ecosystems, and Habitats {{!}} National Geographic Society |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/biomes-ecosystems-and-habitats/ |access-date=4 жовтня 2022 |website=[[National Geographic]] |archive-date=7 жовтня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221007050126/https://education.nationalgeographic.org/resource/biomes-ecosystems-and-habitats/ |url-status=live |language=en}}</ref>.

[[Файл:White Desert, Rock formations, Egypt.jpg|alt=Зображення Білої пустелі в Єгипті зі скелями, дюнами та білими крейдяними скелями, утвореними ерозією вітром і піском|thumb|[[Ес-Сахра-ель-Бейда|Національний парк Біла пустеля]] в [[Єгипет|Єгипті]]]]
[[Файл:Ryssebergen 2012b.jpg|thumb|[[Ліс]] у Риссбергені, [[Швеція]]|alt=Густий ліс із різними видами дерев і чагарників]]
* [[Пустеля|Пустелі]] мають {{нп|Посушливість|посушливий|en|Aridity}} клімат, що зазвичай означає, що вони отримують менше 25 сантиметрів [[Атмосферні опади|опадів]] на рік. Вони складають приблизно одну п'яту площі суходолу, зустрічаються на всіх континентах і можуть бути дуже гарячими або дуже холодними (див. [[полярні пустелі]]). Вони є домівкою для різних тварин і рослин, які еволюціонували, щоб бути стійкими до посухи. У пустелях ерозія здебільшого спричинена проточною водою, як правило, під час сильних [[Гроза|гроз]], які викликають {{нп|Раптовий паводок|раптові повені|en|Flash flood}}. Пустелі розширюються через [[опустелювання]], яке спричинене надмірним вирубуванням лісів і випасом худоби<ref>{{Cite web |title=desert {{!}} National Geographic Society |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/desert/ |access-date=11 жовтня 2022 |website=[[National Geographic]] |archive-date=10 серпня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220810202815/https://education.nationalgeographic.org/resource/desert/ |url-status=live |language=en}}</ref><ref name="Tarbuck" />{{Rp|page=598–621}}.
* [[Тундра]]&nbsp;— це біом, де росту дерев заважають низькі температури та короткий вегетаційний період. [[Російська мова|Російське]] слово {{lang|ru|тундра}} походить від слова {{нп|Кильдинська саамска мова|саамської мови|en|Kildin Sámi language}} {{lang|sjd|тӯндар}} ({{lang|sjd-latn|tūndâr}}), що означає «височини», «безлісий гірський масив»<ref>{{cite web |title=Tunturista jängälle |trans-title=From fell to mountain |language=fi |work=Kieli-ikkunat |url=http://www.kotus.fi/julkaisut/ikkunat/1999/kielii1999_19.shtml |last=Aapala |first=Kirsti |access-date=19 січня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20061001211854/http://www.kotus.fi/julkaisut/ikkunat/1999/kielii1999_19.shtml |archive-date=1 жовтня 2006 }}</ref>. Три регіони мають пов'язані типи тундри: арктична тундра<ref name="berkeley">{{cite web |title=The Tundra Biome |url=http://www.ucmp.berkeley.edu/glossary/gloss5/biome/tundra.html |access-date=5 березня 2006 |work=The World's Biomes |publisher=[[University of California, Berkeley]] |archive-date=21 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160121074551/http://www.ucmp.berkeley.edu/glossary/gloss5/biome/tundra.html |url-status=live |language=en}}</ref>, [[Альпійські луки|альпійська тундра]]<ref name="berkeley" /> та антарктична тундра<ref name="wwf">{{cite web |title=Terrestrial Ecoregions: Antarctica |url=http://www.nationalgeographic.com/wildworld/profiles/terrestrial_an.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20110805095438/http://www.nationalgeographic.com/wildworld/profiles/terrestrial_an.html |archive-date=5 серпня 2011 |access-date=2 листопада 2009 |work=Wild World |publisher=[[National Geographic Society]] |language=en}}</ref>.
* [[Ліс]]&nbsp;— це ділянка суходолу, на якій переважають [[Дерево|дерева]]. Використовується багато визначень «лісу», включаючи такі фактори, як густота дерев, висота дерев, землекористування, правовий статус та екологічна функція. [[Продовольча та сільськогосподарська організація ООН]] визначає ліс як «землю площею понад 0,5 гектара з деревами заввишки понад 5 метрів і покриттям [[Лісовий намет|крони]] понад 10 відсотків або деревами, які можуть досягати цих значень ''на місці''. Сюди не входять землі, які переважно використовуються в сільському або міському господарстві»<ref>{{Cite book |url=http://www.fao.org/3/I8661EN/i8661en.pdf |title=Global Forest Resources Assessment 2020 – Terms and definitions |publisher=[[Food and Agriculture Organization|FAO]] |year=2018 |location=Rome |access-date=11 жовтня 2022 |archive-date=8 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211208192636/https://www.fao.org/3/i8661en/i8661en.pdf |url-status=live |language=en}}</ref>. Типи лісів включають [[Дощовий ліс|тропічні ліси]], [[Листопадні рослини|листяні ліси]] та [[Тайга|тайгу]].
* [[Поле (екосистема)|Поля]]&nbsp;— це ділянки, де серед [[Рослинність|рослинності]] переважають трави ([[злакові]]). Однак на полях також можна знайти [[Осокові|осоку]] і рогіз ([[ситникові]]), а також різні пропорції [[Бобові культури|бобових]], таких як [[конюшина]] та інші [[Трав'янисті рослини|трави]]. Поля зустрічаються в природі на всіх континентах, крім [[Антарктида|Антарктиди]], і в більшості [[екорегіон]]ів [[Земля|Землі]]. Крім того, поля є одними з найбільших біомів на землі та домінують у ландшафті в усьому світі. Існують різні типи полів: природні, напівприродні та сільськогосподарські<ref>{{Cite book |last=Gibson |first=David J. |title=Grasses and grassland ecology |date=2009 |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-154609-9 |location=New York |oclc=308648056 |pages=1–3 |language=en}}</ref>. [[Савана]]&nbsp;— це поля з нерегулярними розрізненими деревами.

=== Фауна та флора ===
Наземні рослини виникли із [[Зелені водорості|зелених водоростей]] і називаються [[Ембріофіти|ембріофітами]]. До них належать [[Дерево|дерева]], [[кущ]]і, [[Папоротеподібні|папороті]], [[Злакові|трави]], [[мохи]] та [[Квітка|квіти]]. Більшість рослин є [[Судинні рослини|судинними рослинами]], тобто їх тканини розподіляють воду та мінерали по рослині<ref>{{Cite journal |last1=Puttick |first1=Mark N. |last2=Morris |first2=Jennifer L. |last3=Williams |first3=Tom A. |last4=Cox |first4=Cymon J. |last5=Edwards |first5=Dianne |last6=Kenrick |first6=Paul |last7=Pressel |first7=Silvia |last8=Wellman |first8=Charles H. |last9=Schneider |first9=Harald |date=2018 |title=The Interrelationships of Land Plants and the Nature of the Ancestral Embryophyte |journal=[[Current Biology]] |volume=28 |issue=5 |pages=733–745.e2 |doi=10.1016/j.cub.2018.01.063 |pmid=29456145 |doi-access=free|bibcode=2018CBio...28E.733P |hdl=10400.1/11601 |hdl-access=free |language=en}}</ref>. За допомогою [[фотосинтез]]у більшість рослин живляться сонячним світлом і водою, поглинаючи вуглекислий газ і вивільняючи кисень. Від 20 до 50&nbsp;% кисню виробляється наземною рослинністю<ref>{{Cite web |title=How much oxygen comes from the ocean? |url=https://oceanservice.noaa.gov/facts/ocean-oxygen.html |access-date=21 серпня 2022 |website={{нп|National Ocean Service|National Ocean Service|en|National Ocean Service}} |publisher=[[National Oceanic and Atmospheric Administration]] |language=en }}</ref>.

На відміну від рослин, [[наземні тварини]] не є [[Монофілія|монофілетичною групою]], оскільки група всіх наземних тварин не включає інші родоводи, які також походять від відповідних {{нп|Спільний предок|спільних предків|en|Common ancestor}}, але не є наземними. Це пояснюється тим, що існують організми, такі як [[кити]], які [[Еволюція китоподібних|еволюціонували від наземних ссавців]] назад до водного способу життя<ref name="Garwood">{{cite journal |last1=Garwood |first1=Russell J. |last2=Edgecombe |first2=Gregory D. |date=September 2011 |title=Early Terrestrial Animals, Evolution, and Uncertainty |journal=Evolution: Education and Outreach |location=New York |publisher=[[Springer Science+Business Media]] |volume=4 |issue=3 |pages=489–501 |doi=10.1007/s12052-011-0357-y |doi-access=free |language=en}}</ref>. Багато представників [[Мегафауна|мегафауни]] минулого, таких як [[динозаври]], що не належать до птахів, зникли від час масових вимирань, наприклад, під час [[Четвертинне вимирання|четвертинного вимирання]]<ref>{{Cite journal |last1=Malhi |first1=Yadvinder |last2=Doughty |first2=Christopher E. |last3=Galetti |first3=Mauro |last4=Terborgh |first4=John W. |date=January 2016 |title=Megafauna and ecosystem function from the Pleistocene to the Anthropocene |journal=[[PNAS]] |volume=113 |issue=4 |pages=838–846 |doi=10.1073/pnas.1502540113 |pmid=26811442 |pmc=4743772 |bibcode=2016PNAS..113..838M |doi-access=free |language=en}}</ref>.

== Люди і суходіл ==
Суходіл «глибоко переплетений з людським розвитком»<ref name="Global Land Outlook" />{{Rp|page=21}}. Це важливий ресурс для виживання людини<ref>https://www.researchgate.net/publication/344142265_Large_scale_land_investments_household_displacement_and_the_effect_on_land_degradation_in_semiarid_agro-pastoral_areas_of_Ethiopia</ref>, люди залежать від суходолу для існування, і можуть розвинути сильну символічну прихильність до нього. Доступ до землі може визначати «виживання та багатство», особливо в країнах, що розвиваються, породжуючи складні владні відносини у виробництві та споживанні. Більшість світових філософій і релігій визнають обов'язок людини {{нп|Дбайливе господарювання (теологія)|піклуватися|en|Stewardship (theology)}} про землю та природу<ref name="Global Land Outlook" />.

=== Культура ===
{{Main|[[Земля в культурі]]}}
[[Файл:Mt Fuji NASA ISS002-E-6971 large.jpg|thumb|Вид на [[Фудзі (гора)|гору Фудзі]] на початку літа з [[Міжнародна космічна станція|Міжнародної космічної станції]]. Гора Фудзі є геологічною особливістю суходолу, яка має велике культурне та релігійне значення<ref>{{Cite web |author={{нп|Штаб-квартира ЮНЕСКО|UNESCO World Heritage Centre|en|UNESCO Headquarters}} |title=Fujisan, sacred place and source of artistic inspiration |url=https://whc.unesco.org/en/list/1418/ |access-date=11 лютого 2022 |website=[[UNESCO]] World Heritage Centre |language=en |archive-date=17 жовтня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221017180110/https://whc.unesco.org/en/list/1418/ |url-status=live}}</ref>|alt=Mount Fuji as seen from space, with surrounding forest]]
Багато людей вважають суходіл джерелом «духовності, натхнення та краси». У багатьох людей також розвивається почуття приналежності до землі, особливо якщо вона також належала їхнім предкам<ref name="Global Land Outlook" />. Різні [[Релігія|релігії]] вчать про зв'язок між людьми та землею (наприклад, шанування [[Бгумі]], уособлення Землі в [[індуїзм]]і<ref>{{cite web |date=11 квітня 2009 |title=Bhumi, Bhūmi, Bhūmī: 41 definitions |url=https://www.wisdomlib.org/definition/bhumi |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20221010184441/https://www.wisdomlib.org/definition/bhumi |archive-date=10 жовтня 2022 |access-date=10 жовтня 2022 |website=Wisdom Library |quote=Earth ({{lang|sa|भूमि}}, {{lang|sa-latn|bhūmi}}) is one of the five primary elements (pañcabhūta) |language=en}}</ref> та зобов'язання захищати землю як {{нп|Хіма (охорона навколишнього середовища)|хіму|en|Hima (environmental protection)}} в [[іслам]]і), і майже в кожній [[Корінні народи|групі корінних народів]] існують [[Етіологія (філософія)|етіологічні]] історії про землю, на якій вони живуть<ref name="Global Land Outlook"/>. Для корінних народів зв'язок із землею є важливою частиною їхньої ідентичності та культури<ref name="World's Indigenous Peoples">{{cite web |url=http://www.un.org/development/desa/indigenouspeoples/wp-content/uploads/sites/19/2021/03/State-of-Worlds-Indigenous-Peoples-Vol-V-Final.pdf |title=State of the World's Indigenous Peoples, Volume V, Rights to Lands, Territories and Resources |author={{нп|United Nations Department of Economic and Social Affairs|United Nations Department of Economic and Social Affairs|en|United Nations Department of Economic and Social Affairs}} |access-date=20 жовтня 2022 |language=en}}</ref>, а деякі релігійні групи вважають певні ділянки землі [[Святість|священними]], наприклад [[Свята земля|Святу Землю]] в [[Авраамічні релігії|авраамічних релігіях]]<ref>{{cite journal |last=Bar |first=Doron |date=9 березня 2022 |title=The changing identity of Muslim/Jewish holy places in the State of Israel, 1948–2018 |url=https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00263206.2022.2047655 |journal=Middle Eastern Studies |volume=59 |pages=139–150 |doi=10.1080/00263206.2022.2047655 |s2cid=247371134 |access-date=20 жовтня 2022 |language=en}}</ref>.

Міфи про [[створення]] світу в багатьох релігіях включають історії про створення світу надприродним [[Боги|божеством]] або божествами, включаючи розповіді про те, що суходіл відділяється від океанів і повітря. Саму Землю часто персоніфікували як [[Боги|божество]], а точніше, [[Богиня|богиню]]. У багатьох культурах [[богиня-мати]] також зображується як {{нп|Список божеств родючості|божество родючості|en|List of fertility deities}}. [[Ацтеки]] називали Землю ''{{нп|Тонанцін|Тонанцін|en|Tonantzin}}''&nbsp;— «наша мати»; [[інки]] називали Землю ''[[Пачамама]]''&nbsp;— «мати-земля». Китайська богиня Землі {{нп|Хоуту|Хоуту|en|Houtu}}<ref>{{Cite book |last=Werner |first=E.T.C. |url=https://www.gutenberg.org/ebooks/15250 |title=Myths & Legends of China |publisher={{нп|George G. Harrap and Co.|George G. Harrap and Co.|en|George G. Harrap and Co.}} Ltd. |year=1922 |location=New York |access-date=14 березня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080907150422/http://www.gutenberg.org/ebooks/15250 |archive-date=7 вересня 2008 |url-status=live | language=en}}</ref> подібна до [[Гея|Геї]], грецької богині, яка уособлює Землю. У [[Скандинавська міфологія|скандинавській міфології]] жінка-велетень, священна божественна земля, [[Йорд]] була матір'ю [[Тор (міфологія)|Тора]] і дочкою {{нп|Аннар|Аннар|en|Annar}}<ref>{{Cite book |last=Lindow |first=John |url=https://books.google.com/books?id=KlT7tv3eMSwC |title=Norse Mythology: A Guide to Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs |date=2002 |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-983969-8 |page=205 |language=en |access-date=10 жовтня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221014075024/https://books.google.com/books?id=KlT7tv3eMSwC |archive-date=14 жовтня 2022 |url-status=live |via=[[Google Books]] }}</ref>. [[Релігія Стародавнього Єгипту|Давньоєгипетська міфологія]] відрізняється від інших культур тим, що Земля ([[Ґеб]]) є чоловічою постаттю, а небо ([[Нут]])&nbsp;— жіночою<ref>{{cite book |last=Pinch |first=Geraldine |title=Handbook of Egyptian Mythology |url=https://archive.org/details/handbookofegypti0000pinc |date=2002 |publisher=[[ABC-CLIO]] |isbn=1-57607-763-2 |series=Handbooks of World Mythology |pages=[https://archive.org/details/handbookofegypti0000pinc/page/135 135], 173 |language=en}}</ref>.

[[Стародавній Близький Схід|Стародавні культури Близького Сходу]] уявляли світ як плоский диск землі, оточений океаном. [[Тексти пірамід]] і [[Тексти Саркофагів|тексти саркофагів]] показують, що стародавні єгиптяни вірили, що [[Нун (міфологія)|Нун]] (океан) був круглим тілом, яке оточувало ''nbwt'' (термін, що означає «суха земля» або «острови»)<ref>{{Cite book |url=https://books.google.com/books?id=UEWWCwAAQBAJ&pg=PA374 |title=Ancient Near Eastern Texts Relating to the Old Testament with Supplement |date=2016 |publisher=[[Princeton University Press]] |isbn=978-1400882762 |editor-last=Pritchard |editor-first=James B. |page=374 |access-date=10 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210923022133/https://books.google.com/books?id=UEWWCwAAQBAJ&pg=PA374 |archive-date=23 вересня 2021 |url-status=live |via=[[Google Books]] |language=en}}</ref>. [[Танах]], спираючись на інші ідеї Близького Сходу, [[Космологія в юдаїзмі|зображує Землю]] як плоский диск, що плаває на воді, з іншим водним простором над ним<ref name="Berlin 2011 189">{{Cite book |last=Berlin |first=Adele |title=The Oxford Dictionary of the Jewish Religion |publisher=[[Oxford University Press]] |year=2011 |isbn=978-0-19-973004-9 |editor1-last=Berlin |editor1-first=Adele |chapter=Cosmology and creation |editor2-last=Grossman |editor2-first=Maxine |chapter-url=https://books.google.com/books?id=hKAaJXvUaUoC&q=Bible+Cosmology&pg=PA189 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160611032518/https://books.google.com/books?id=hKAaJXvUaUoC&pg=PA189&dq=Bible+Cosmology&hl=en&sa=X&ei=jvHuTu_wDcStiQeFz62dBw&ved=0CGcQ6AEwCTgo#v=onepage&q=Bible%20Cosmology&f=false |archive-date=11 червня 2016 |url-status=live |via=[[Google Books]] |pages=188–189 |language=en}}</ref>. Подібну модель можна знайти в описі [[Гомер]]а 8 століття до нашої ери, в якому «Океанос, персоніфікована водойма, що оточує круглу поверхню Землі, є творцем усього життя і, можливо, всіх богів»<ref>{{Cite book |last=Gottlieb |first=Anthony |url=https://archive.org/details/dreamofreasonhis00anth/page/6 |title=The Dream of Reason |publisher=[[Penguin Books|Penguin]] |year=2000 |isbn=978-0-393-04951-0 |page=6 |url-access=registration |language=en}}</ref>.

Те, що Земля має сферичну форму, припускали ранні [[Давньогрецька філософія|грецькі філософи]], переконання яких підтримував [[Піфагор]]. Всупереч поширеній думці, більшість освічених людей [[Середньовіччя]] не вірили, що Земля плоска: цю помилкову думку часто називають «<nowiki/>{{нп|Міф про плоску Землю|міфом про плоску Землю|en|Myth of the flat Earth}}». Як свідчать такі мислителі, як [[Тома Аквінський]], на той час європейська віра в [[Кулястість Землі|сферичну Землю]] була широко поширеною<ref>{{Cite web |last=Russell |first=Jeffrey B. |title=The Myth of the Flat Earth |url=http://www.asa3.org/ASA/topics/history/1997Russell.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20110903182955/http://www.asa3.org/ASA/topics/history/1997Russell.html |archive-date=3 вересня 2011 |access-date=14 березня 2007 |publisher={{нп|American Scientific Affiliation|American Scientific Affiliation|en|American Scientific Affiliation}}|postscript=; |language=en}} but see also [[Cosmas Indicopleustes]].</ref>. До [[Перше навколосвітнє плавання|першого навколосвітнього плавання]] та початку [[Космічний політ|космічних польотів]] віра в сферичну Землю ґрунтувалася на спостереженнях вторинних ефектів форми Землі та аналогії із формою інших планет<ref>{{Cite web |last=Jacobs |first=James Q. |date=1 лютого 1998 |title=Archaeogeodesy, a Key to Prehistory |url=http://www.jqjacobs.net/astro/aegeo.html |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20070423055810/http://www.jqjacobs.net/astro/aegeo.html |archive-date=23 квітня 2007 |access-date=21 квітня 2007 |language=en}}</ref>.

=== Подорожі ===
{{Main|Подорож}}
[[Файл:A8-A26 Besnate.jpg|thumb|{{нп|Автострада А8 (Італія)|Автострада дей Лагі|en|Autostrada A8 (Italy)}} («Озерна автомагістраль»; частина {{нп|Автострада А8 (Італія)|А8|en|Autostrada A8 (Italy)}} і {{нп|Автострада А9 (Італія)|А9|en|Autostrada A9 (Italy)}}), [[Італія]], перша автомагістраль, побудована в світі<ref name="independent">{{Cite news |last=Lenarduzzi |first=Thea |date=30 січня 2016 |title=The motorway that built Italy: Piero Puricelli's masterpiece |url=http://www.independent.co.uk/travel/europe/the-worlds-first-motorway-piero-puricellis-masterpiece-is-the-focus-of-an-unlikely-pilgrimage-a6840816.html |url-status=live |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20220526/http://www.independent.co.uk/travel/europe/the-worlds-first-motorway-piero-puricellis-masterpiece-is-the-focus-of-an-unlikely-pilgrimage-a6840816.html |archive-date=26 травня 2022 |access-date=12 травня 2022 |work=[[The Independent]] |language=en}}</ref><ref name="motorwebmuseum">{{cite web|url=https://www.motorwebmuseum.it/en/places/varese/the-milano-laghi-by-piero-puricelli-the-first-motorway-in-the-world/|title=The "Milano-Laghi" by Piero Puricelli, the first motorway in the world|access-date=10 травня 2022 |language=en}}</ref>]]

Люди зазвичай [[подорож]]ували у справах, для задоволення, відкриттів і пригод; в новітній історії людства подорожі стали легшими завдяки таким технологіям, як [[Автомобіль|автомобілі]], [[Поїзд|потяги]], [[літак]]и та [[Судно|кораблі]]. {{нп|Сухопутна навігація|Сухопутна навігація|en|Land navigation}} є одним з аспектів подорожей і стосується просування незнайомою місцевістю за допомогою навігаційних інструментів, таких як карти з прив'язкою до місцевості, [[компас]] або [[супутникова навігація]]<ref name="hofman">{{cite book |last1=Hofmann-Wellenhof |first1=Bernhard |first2=K. |last2=Legat |first3=M. |last3=Wieser |first4=H. |last4=Lichtenegger |title=Navigation: Principles of Positioning and Guidances |year=2007 |publisher=[[Springer Science+Business Media|Springer]] |isbn=978-3-211-00828-7 |pages=5–6 |language=en}}</ref>. Навігацію на суші часто полегшує прив'язка до [[орієнтир]]ів&nbsp;— стійких та впізнаваних природних або створених людиною об'єктів, які виділяються з навколишнього середовища та часто є помітними з великих відстаней<ref>{{Cite web |title=LANDMARK {{!}} meaning in the Cambridge English Dictionary |url=https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/landmark |access-date=2 серпня 2020 |website=dictionary.cambridge.org |language=en |archive-date=13 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210813232254/https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/landmark |url-status=live}}</ref>. Природними орієнтирами можуть бути характерні об'єкти, такі як гори чи плато, наприклад, [[Столова гора (ПАР)|Столова гора]] в Південній Африці, гора [[Арарат]] у Туреччині, [[Великий каньйон]] у Сполучених Штатах, [[Улуру]] в Австралії та [[Фудзі (гора)|гора Фудзі]] в Японії<ref name="WTO2012Highlights">{{cite web|date=June 2012 |title=2012 Tourism Highlights |url=http://mkt.unwto.org/sites/all/files/docpdf/unwtohighlights12enlr_1.pdf |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20120709215809/http://mkt.unwto.org/sites/all/files/docpdf/unwtohighlights12enlr_1.pdf |archive-date=9 липня 2012 |access-date=17 червня 2012 |publisher=[[Всесвітня туристична організація|World Tourism Organization]]}}</ref>.

В історії людства відбулися дві великі епохи досліджень: розселення та змішування. Протягом періоду розселення люди залишали Африку, оселялися на нових землях і розвивали окремі культури у відносній ізоляції<ref name=":12">{{Cite book |last=Fernández-Armesto |first=Felipe |url=https://books.google.com/books?id=6bYQAAAAQBAJ |title=Pathfinders: A Global History of Exploration |date=2007 |publisher={{нп|W. W. Norton & Company|W. W. Norton & Company|en|W. W. Norton & Company}} |isbn=978-0-393-24247-8 |language=en |access-date=6 жовтня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221016144552/https://books.google.com/books?id=6bYQAAAAQBAJ |archive-date=16 жовтня 2022 |url-status=live |via=[[Google Books]]}}</ref>. Ранні дослідники оселилися в Європі та Азії; 14&nbsp;000 років тому деякі люди перетнули [[Моделі заселення Америки|сухопутний міст льодовикового періоду]] з Сибіру на Аляску та рушили на південь, щоб оселитися в Америці<ref name=":03">{{Cite book |author=[[Королівське географічне товариство|Royal Geographical Society]] |url=https://books.google.com/books?id=uo8SAQAAIAAJ |title=Atlas of Exploration |date=2008 |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-534318-2 |language=en |access-date=6 жовтня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221016144552/https://books.google.com/books?id=uo8SAQAAIAAJ |archive-date=16 жовтня 2022 |url-status=live |via=[[Google Books]]}}</ref>. Здебільшого ці культури не знали про існування одна одної<ref name=":12" />. Другий період, який тривав приблизно останні 10&nbsp;000 років, ознаменував посилення міжкультурного обміну через торгівлю та дослідження, знаменуючи нову еру культурного змішання<ref name=":12" />.

=== Торгівля ===
{{Main|[[Торгівля]] та {{нп|Хронологія міжнародної торгівлі|Хронологія міжнародної торгівлі|en|Timeline of international trade}}}}

Люди займалися торгівлею з доісторичних часів. {{нп|Пітер Вотсон (інтелектуальний історик)|Пітер Вотсон|en|Peter Watson (business writer)}} датує {{нп|Хронологія міжнародної торгівлі|історію торгівлі на довгі відстані|en|Timeline of international trade}} <abbr>бл.</abbr> 150&nbsp;000 років тому<ref name="Watson2005_150">{{cite book |last=Watson |first=Peter |year=2005 |title=Ideas: A History of Thought and Invention from Fire to Freud |url=https://archive.org/details/ideashistoryofth0000wats |location=New York |publisher=[[HarperCollins]] Publishers |isbn=978-0-06-621064-3 |at=Introduction |language=en}}</ref>. Протягом історії на суходолі існували основні [[Торговий шлях|торговельні шляхи]], наприклад [[Великий шовковий шлях]], який з'єднував [[Східна Азія|Східну Азію]] з [[Європа|Європою]]<ref>{{Cite web |author=[[National Geographic Society]] |date=26 липня 2019 |title=The Silk Road |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/silk-road/ |access-date=25 вересня 2022 |website=[[National Geographic Society]] |language=en |archive-date=23 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323201006/https://www.nationalgeographic.org/encyclopedia/silk-road/ |url-status=live}}</ref> і [[Бурштиновий шлях]], який використовувався для транспортування [[бурштин]]у з [[Північна Європа|Північної Європи]] до [[Середземне море|Середземного моря]]<ref>{{cite web |url=https://www.academia.edu/241848 |title=Graciela Gestoso Singer, "Amber in the Ancient Near East", ''i-Medjat'' No. 2 (December 2008). Papyrus Electronique des Ankou. |last1=Singer |first1=Graciela Gestoso |access-date=25 вересня 2022 |archive-date=25 вересня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220925203419/https://www.academia.edu/241848 |url-status=live |language=en}}</ref>. [[Темні століття середньовіччя|Темні віки]] призвели до краху торгівлі на Заході, але вона продовжувала процвітати на Близькому Сході, в Індії, Китаю, Південно-Східної Азії та королівствах Африки. У середні віки Центральна Азія була економічним центром світу, і в Європі зазвичай торгували предметами розкоші. Фізичні гроші (бартерні або дорогоцінні метали) було небезпечно перевозити на великі відстані. Щоб вирішити цю проблему, банківська індустрія, що розвивалася, уможливила перехід до рухомого багатства або капіталу, що значно полегшило та зробило безпечнішою торгівлю на великих відстанях. Після [[Доба вітрил|доби вітрил]] міжнародна торгівля здебільшого відбувалася морськими шляхами, зокрема для того, щоб проміжні країни не мали можливості контролювати торговельні шляхи та потік товарів{{Citation needed|date=Жовтень 2022}}.

В економіці [[Земельні ресурси|''земля'']] означає [[фактори виробництва]]. Земля може передаватися в [[Оренда|оренду]] в обмін на орендну плату, що дозволяє використовувати її різноманітні [[Сировина|сировинні]] ресурси (дерева, нафта, метали)<ref>{{Cite web |title=Understanding Land in Business and Economics |url=https://www.investopedia.com/terms/l/land.asp |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220926020450/https://www.investopedia.com/terms/l/land.asp |archive-date=26 вересня 2022 |access-date=18 вересня 2022 |website={{нп|Investopedia|Investopedia|en|Investopedia}} |language=en}}</ref>.

=== Землекористування ===
{{Main|[[Землекористування]] та {{нп|Землеспоживання|Землеспоживання|en|Land consumption}}}}
[[Файл:Anthromes map and timeline (10,000 BCE to 2017 CE).png|thumb|upright=2|Світова карта землекористування станом на 2017 рік. Історичний розподіл землекористування, починаючи з 10&nbsp;000&nbsp;р. до н.&nbsp;е., показано внизу праворуч.]]
Понад 10&nbsp;000 років люди займалися такими видами діяльності на суходолі, як [[полювання]], {{нп|Збирання їжі|пошук їжі|en|Foraging}}, {{нп|Контрольоване спалювання|контрольоване спалювання|en|Controlled burn}}, [[Знеліснення|розчищення землі]], та [[сільське господарство]]. Починаючи з [[Неолітична революція|неолітичної революції]] та поширення сільського господарства по всьому світу, землекористування людиною суттєво змінило [[Природна зона|природні екосистеми]] з по суті глобальною трансформацією земного ландшафту 3000 років тому<ref name="GLO Chapter 2">{{cite report |title=Global Land Outlook |date=2017 |publisher=[[Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням|United Nations Convention to Combat Desertification]] |isbn=978-92-95110-48-9 |access-date=3 листопада 2022 |chapter-url=https://www.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch2.pdf |chapter=Chapter 2 – Brief History of Land Use |language=en}}</ref>{{rp|page=30}}<ref>{{Cite journal |last1=Ellis |first1=Erle |last2=Goldewijk |first2=Kees Klein |last3=Gaillard |first3=Marie-José |last4=Kaplan |first4=Jed O. |last5=Thornton |first5=Alexa |last6=Powell |first6=Jeremy |last7=Garcia |first7=Santiago Munevar |last8=Beaudoin |first8=Ella |last9=Zerboni |first9=Andrea |date=30 серпня 2019 |title=Archaeological assessment reveals Earth's early transformation through land use |journal=[[Science (journal)|Science]] |language=en |volume=365 |issue=6456 |pages=897–902 |doi=10.1126/science.aax1192 |issn=0036-8075 |pmid=31467217 |bibcode=2019Sci...365..897S |hdl=10150/634688 |s2cid=201674203 |hdl-access=free}}</ref><ref>{{Cite journal |last1=Ellis |first1=Erle C. |last2=Gauthier |first2=Nicolas |last3=Goldewijk |first3=Kees Klein |last4=Bird |first4=Rebecca Bliege |last5=Boivin |first5=Nicole |last6=Díaz |first6=Sandra |last7=Fuller |first7=Dorian Q. |last8=Gill |first8=Jacquelyn L. |last9=Kaplan |first9=Jed O. |last10=Kingston |first10=Naomi |last11=Locke |first11=Harvey |date=27 квітня 2021 |title=People have shaped most of terrestrial nature for at least 12,000 years |journal=[[Proceedings of the National Academy of Sciences]] |language=en |volume=118 |issue=17 |pages=e2023483118 |doi=10.1073/pnas.2023483118 |issn=0027-8424 |pmc=8092386 |pmid=33875599 |bibcode=2021PNAS..11823483E |doi-access=free}}</ref>. Приблизно з 1750 року використання суходолу людиною зросло прискореними темпами через [[Промислова революція|промислову революцію]], яка створила більший попит на природні ресурси та спричинила швидке зростання населення<ref name="GLO Chapter 2"/>{{rp|page=34}}.

Сільське господарство включає як [[Сільськогосподарські культури|рослинництво]], так і [[тваринництво]]<ref name="Office1999">{{cite book |title=Safety and health in agriculture |url={{google books|plainurl=y|id=GtBa6XIW_aQC|page=77}} |year=1999 |publisher=[[International Labour Organization]] |isbn=978-92-2-111517-5 |page=77 |access-date=13 вересня 2010 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110722061757/http://books.google.com/books?id=GtBa6XIW_aQC |archive-date=22 липня 2011 |quote=defined agriculture as 'all forms of activities connected with growing, harvesting and primary processing of all types of crops, with the breeding, raising and caring for animals, and with tending gardens and nurseries'. |via=[[Google Books]] |language=en}}</ref>. Третина поверхні землі використовується для сільського господарства<ref name="worldbankagri">{{Cite web |title=Agricultural land (% of land area) {{!}} Data |url=https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.AGRI.ZS |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20190530044611/https://data.worldbank.org/indicator/ag.lnd.agri.zs |archive-date=30 травня 2019 |access-date=25 вересня 2022 |website=data.worldbank.org |language=en}}</ref><ref name="GLO Chapter 7">{{cite report |title=Global Land Outlook |date=2017 |publisher=[[Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням|United Nations Convention to Combat Desertification]] |isbn=978-92-95110-48-9 |access-date=14 листопада 2022 |chapter-url=https://knowledge.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch7.pdf |chapter=Chapter 7 – Food Security and Agriculture |language=en}}</ref>{{rp|page=126}}, площа оцінюється в 16,7 мільйонів км<sup>2</sup> орних угідь і 33,5 мільйонів км<sup>2</sup> пасовищ<ref name="Hooke2012" />. Таке використання має значний вплив на екосистеми Землі. Коли земля розчищається, щоб звільнити місце для сільського господарства, місцева флора і фауна замінюються новими культурами та худобою<ref name="GLO Chapter 2"/>{{rp|page=31}}. Надмірно велике використання сільськогосподарських угідь зумовлене поганою практикою господарювання (що призводить до зниження врожайності їжі, що вимагає більшого використання землі), попитом на продовольство, [[Харчові відходи|харчовими відходами]], та [[Вплив виробництва м'яса на навколишнє середовище#Випас худоби та використання землі|дієтами з високим вмістом м'яса]]<ref name="GLO Chapter 7"/>{{rp|page=126}}.

[[Урбанізація]] призвела до більшого зростання населення в [[Міська територія|містах]] у минулому столітті. Незважаючи на те, що міські території становлять менше 3 відсотків площі суходолу, у 2007 році місце проживання більшості населення світу перемістилось з переважно [[Сільська місцевість|сільської місцевості]] до міських центрів<ref name="GLO Chapter 2"/>{{rp|page=35}}. Люди, які живуть у містах, залежать від продуктів харчування, вироблених в сільській місцевості за межами їхніх міст, що створює більший попит на сільське господарство та спонукає до {{нп|Наука про зміну землі|зміни землекористування|en|Land change science}} далеко за межами міста<ref name="GLO Chapter 2"/>{{rp|page=35}}. Урбанізація також витісняє сільськогосподарські угіддя, оскільки відбувається переважно на найродючіших землях. Розширення міст у {{нп|Періурбанізація|приміських районах|en|Peri-urbanisation}} фрагментує сільськогосподарські та природні землі, змушуючи сільське господарство переміщатися на менш родючі землі в інших місцях. Оскільки ця земля є менш родючою, для такого ж виробництва потрібно більше землі, що збільшує загальне використання сільськогосподарських угідь<ref name="GLO Chapter 6">{{cite report |title=Global Land Outlook |date=2017 |publisher=[[Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням|United Nations Convention to Combat Desertification]] |isbn=978-92-95110-48-9 |access-date=14 листопада 2022 |chapter-url=https://www.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch6.pdf |chapter=Chapter 6 – Scenarios of Change |language=en}}</ref>{{rp|page=119}}.

Іншою формою землекористування є [[Гірнича справа|видобуток корисних копалин]], за допомогою якого різноманітними методами видобуваються [[мінерал]]и. Докази гірничодобувної діяльності датуються приблизно 3000 роком до нашої ери в [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]]<ref name="GLO Chapter 2"/>{{rp|page=34}}. До важливих корисних копалин належать [[Залізні руди|залізна руда]], яку видобувають для використання як [[Сировина|сировину]]; [[вугілля]]&nbsp;— для [[Горючі корисні копалини|виробництва енергії]]; і [[дорогоцінне каміння]]&nbsp;— для використання в [[Ювелірні прикраси|ювелірних виробах]] і [[Валюта|грошовому обігу]]<ref name="GLO Chapter 2"/>{{rp|page=34}}.

=== Законодавство<!-- Розділ здебільше описує ситуацію в західному суспільстві. Потрібно розширити розділ концепціями власності на землю в історичних і незахідних суспільствах --> ===
{{Main|Земельне право}}

Фраза «<nowiki/>{{нп|Law of the land|the law of the land|en|Law of the land}}» (закони, що діють у країні чи регіоні) вперше з'явилася в 1215 році у [[Велика хартія вольностей|Великій хартії вольностей]], надихнувши пізніше її використання в [[Конституція США|Конституції США]]<ref>{{cite web |title=Law of the land |url=https://www.law.cornell.edu/wex/law_of_the_land |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220215152017/https://www.law.cornell.edu/wex/law_of_the_land |archive-date=15 лютого 2022 |access-date=15 жовтня 2022 |website={{нп|Cornell Law School|Cornell Law School|en|Cornell Law School}} |publisher=[[Cornell University]]}}</ref>. Ідея [[Альменда|спільної землі]] також виникла в середньовічному [[Англійське право|англійському праві]] та стосується колективної власності на землю, розглядаючи її як [[спільне благо]]<ref name="Global Land Outlook" />. У науці про навколишнє середовище, економіці та теорії ігор [[трагедія спільного]] відноситься до використання окремими особами спільного простору для власної вигоди, погіршуючи загальний стан землі, забираючи більше, ніж належна їм частка, і не співпрацюючи з іншими<ref>{{Cite journal |last=Purvis |first=V. |date=14 березня 1970 |title=Self-interest and the Common Good |url=http://dx.doi.org/10.1136/bmj.1.5697.692-c |url-status=live |journal=[[BMJ]] |volume=1 |issue=5697 |pages=692 |doi=10.1136/bmj.1.5697.692-c |pmc=1700606 |issn=0959-8138 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221016144555/https://www.bmj.com/content/1/5697/692.4 |archive-date=16 жовтня 2022 |access-date=15 жовтня 2022 |s2cid=71492205 |language=en}}</ref>. Ідея спільної землі передбачає суспільну власність; але все ще є частина землі, яку можна приватизувати як [[Майно|власність]] окремої особи, наприклад, {{нп|Орендодавець|землевласника|en|Landlord}} чи [[Король|короля]]. У розвинутих країнах очікується, що земля перебуває у приватній власності особи, яка має {{нп|Право власності (документ)|право власності|en|Title (property)}}, але в країнах, що розвиваються, право користування землею часто розділене, при цьому права на той самий земельний ресурс можуть надаватися різним людям у різні проміжки часу<ref name="Global Land Outlook" />. Починаючи з кінця 20 століття, міжнародне співтовариство почало законодавчо визнавати [[Земельні права корінних народів|права корінного населення на землю]], наприклад, [[договір Вайтангі]] для [[Маорі (народ)|народу маорі]], [[Гренландський референдум про самоврядування, 2008|акт про самоврядування Гренландії]] для народу [[інуїти]] та Закон про права корінного народу [[Філіппіни|Філіппін]]<ref name="World's Indigenous Peoples" />.

=== Геополітика ===
{{Main|Геополітика}}
{{See also|Територіальна претензія|Кордон}}
[[Файл:Kashmir region. LOC 2003626427 - showing Kashmir division administered by India in neon blue.jpg|thumb|Карта [[Кашмір]]у, що показує прикордонні суперечки між [[Китайська Народна Республіка|Китаєм]], [[Індія|Індією]] та [[Пакистан]]ом. Також показано кордони між трьома країнами, які не оспорюються.]]
Кордони&nbsp;— це географічні межі, встановлені або географічними особливостями ([[океан]]и, [[Гірський хребет|гірські хребти]], [[Річка|річки]]) або [[Політія|політичними утвореннями]] ([[уряд]]ами, державами або субнаціональними утвореннями). Політичні кордони можуть бути встановлені шляхом [[Війна|війни]], [[Колонізація|колонізації]] або взаємних угод між політичними суб'єктами, які проживають на цих територіях<ref name="Slater">{{cite book |last=Slater |first=Terry |title=An Introduction To Human Geography |date=2016 |editor1-first=Peter |editor1-last=Daniels |editor2-first=Michael |editor2-last=Bradshaw  |editor3-first=Denis |editor3-last=Shaw |editor4-first=James |editor4-last=Sidaway |editor5-first=Tim |editor5-last=Hall |publisher={{нп|Pearson Education|Pearson|en|Pearson Education}} |edition=5th |isbn=978-1-292-12939-6 |page=47 |chapter=The Rise and Spread of Capitalism |language=en}}</ref>; створення цих угод називається [[Делімітація кордонів|делімітацією кордонів]]<ref name="Sidaway">{{cite book |last1=Sidaway |first1=James |title=An Introduction To Human Geography |last2=Grundy-Warr |first2=Carl |date=2016 |editor1-first=Peter |editor1-last=Daniels |editor2-first=Michael |editor2-last=Bradshaw |editor3-first=Denis |editor3-last=Shaw |editor4-first=James |editor4-last=Sidaway |editor5-first=Tim |editor5-last=Hall |publisher={{нп|Pearson Education|Pearson|en|Pearson Education}} |edition=5th |isbn=978-1-292-12939-6 |page=449 |chapter=The Place of the Nation-State |language=en}}</ref>.

Багато [[Війна|воєн]] та інших конфліктів виникали під час спроб учасників розширити територію під своїм контролем або встановити контроль над певною територією, яка вважається стратегічною, історичною чи культурною. [[Монгольська імперія]] 13-го і 14-го століть стала [[Список найбільших держав в історії|найбільшою суцільною імперією на суходолі]] в [[Всесвітня історія|історії]] завдяки війнам і завоюванням<ref>{{Cite book |last=Morgan |first=David |url=https://www.worldcat.org/oclc/12806959 |title=The Mongols |date=1986 |publisher=Blackwell |isbn=0-631-13556-1 |location=Oxford |page=5 |oclc=12806959 |language=en}}</ref>.

У {{нп|19 століття в США|Сполучених Штатах 19-го сторіччя|en|19th century in the United States}} різними групами було розроблено концепцію [[Явне призначення (доктрина)|явного призначення]], яка стверджувала, що американським поселенцям судилося розширюватися територією [[Північна Америка|Північної Америки]]. Цю концепцію використовували для виправдання військових дій проти корінних народів [[Індіанці|Північної Америки]] та {{нп|Корінні народи Мексики|Мексики|en|Indigenous peoples of Mexico}}<ref name="Merk215">{{cite book |last1=Merk |first1=Frederick |url=https://books.google.com/books?id=GhYJTaZiuxwC&pg=PA215 |title=Manifest Destiny and Mission in American History |last2=Merck |first2=Lois Bannister |year=1963 |isbn=978-0674548053 |pages=215–216 |publisher=Harvard University Press |via=[[Google Books]] |language=en }}</ref><ref>{{cite book |last=Howe |first=D.W. |title=What Hath God Wrought: The Transformation of America, 1815–1848 |publisher=[[Oxford University Press]] |series=Oxford History of the United States |year=2007 |isbn=978-0-19-972657-8 |url=https://books.google.com/books?id=TTzRCwAAQBAJ |page=[https://books.google.com/books?id=TTzRCwAAQBAJ&pg=PA706 706] |via=[[Google Books]] |language=en}}</ref><ref>{{cite book |url=https://books.google.com/books?id=Cu3kDwAAQBAJ |title=LexisNexis Practice Guide: Massachusetts Administrative Law and Practice |page=[https://books.google.com/books?id=Cu3kDwAAQBAJ&pg=PR29 29] |first1=Michele E. |last1=Randazzo |first2=John R. |last2=Hitt |edition=6 |publisher=LexisNexis |year=2019 |isbn=978-1522182887 |via=[[Google Books]] |language=en}}</ref><ref>{{cite book |url=https://books.google.com/books?id=C8ufqRJuwy8C |page=[https://books.google.com/books?id=C8ufqRJuwy8C&dq=%22manifest+destiny%22+%22widely+held%22&pg=PA128 128] |title=James K. Polk: A Biographical Companion |first=Mark Eaton |last=Byrnes |edition=illustrated |publisher=[[ABC-CLIO]] |year=2001 |isbn=978-1576070567 |via=[[Google Books]] |language=en}}</ref>.

Агресія [[Третій Рейх|нацистської Німеччини]] у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]] була частково мотивована концепцією ''[[Життєвий простір на Сході|Lebensraum]]'' («життєвий простір»), яка спочатку стала геополітичною метою [[Німецька імперія|імперської Німеччини]] під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] (1914—1918) як основний елемент {{lang|de|{{нп|Вереснева програма|вересневої програми|en|Septemberprogramm}}}} територіального розширення<ref name="E/N301">{{cite book |url=https://archive.org/details/penguindictionar0000evan |title=Penguin Dictionary of International relations |publisher=[[Penguin Books]] |year=1998 |isbn=978-0140513974 |editor1-last=Evans |editor1-first=Graham |page=[https://archive.org/details/penguindictionar0000evan/page/301 301] |id=[http://www.yourvietbooks.com/2015/04/ir-one-definition-day-geopolitics.html Geopolitics (excerpt).] |editor2-last=Newnham |editor2-first=Jeffrey |url-access=registration |language=en}}</ref>. Найбільш крайню форму цієї ідеології підтримувала [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|нацистська партія]] (NSDAP). Lebensraum був одним із головних спонукань нацистської Німеччини до початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]], і вона продовжуватиме цю політику до кінця Другої світової війни<ref name="Ref-3">{{cite book |last=Smith |first=Woodruff D. |title=The Ideological Origins of Nazi Imperialism |year=1986 |url=https://archive.org/details/ideologicalorigi0000smit |publisher=[[Oxford University Press]] |page=[https://archive.org/details/ideologicalorigi0000smit/page/84 84] |language=en}}</ref>.

== Проблеми навколишнього середовища ==
{{Main|Деградація земель}}
[[Файл:Temperature Change Measured Over Land By Region.svg|thumb|Зміна температури, виміряна над суходолом за регіонами|alt=Графік, що показує підвищення температури з 2000 року з різними континентами, представленими різними лініями. Незважаючи на варіації з року в рік, помітне загальне зростання.]]
Деградація земель&nbsp;— це «зменшення або втрата біологічної чи економічної продуктивності та різномаїття» землі в результаті людської діяльності<ref name="GLO Chapter 3">{{cite report |title=Global Land Outlook |date=2017 |publisher=[[Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням|United Nations Convention to Combat Desertification]] |isbn=978-92-95110-48-9 |access-date=4 листопада 2022 |chapter-url=https://www.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch3_0.pdf |chapter=Chapter 3 – Drivers of Change |language=en}}</ref>{{rp|page=42}}. Деградація землі спричинена багатьма різними видами діяльності, включаючи сільське господарство, урбанізацію, виробництво енергії та видобуток корисних копалин<ref name="GLO Chapter 3"/>{{rp|page=43}}. Люди змінили більше трьох чвертей вільної від льоду землі завдяки поселенням та іншим видам використанням, докорінно змінивши екосистеми<ref name=":4">{{Cite journal |last1=Ellis |first1=Erle C. |last2=Ramankutty |first2=Navin |date=1 жовтня 2008 |title=Putting people in the map: anthropogenic biomes of the world |journal=[[Frontiers in Ecology and the Environment]] |language=en |volume=6 |issue=8 |pages=439–447 |doi=10.1890/070062 |issn=1540-9295 |s2cid=3598526 |doi-access=free|bibcode=2008FrEE....6..439E }}</ref>. Діяльність людини є головним фактором [[Голоценове вимирання|голоценового вимирання]]<ref>{{Cite book |last=Turvey |first=Samuel T. |url=https://books.google.com/books?id=mbU-F42JU1AC |title=Holocene Extinctions |date=2009 |publisher=[[Oxford University Press]] |isbn=978-0-19-157998-1 |language=en |via=[[Google Books]] }}</ref>, а спричинена діяльністю людини зміна клімату призводить до [[підвищення рівня моря]] та втрати екосистем. Екологи вивчають екосистеми суходолу, природні ресурси, [[Біосфера|біосферу]] ([[Фауна|фауну]] і [[Флора|флору]]), [[Тропосфера|тропосферу]] та вплив людської діяльності на них<ref name="Global Land Outlook"/>. Їхні рекомендації призвели до міжнародних дій щодо запобігання [[Втрата біорізноманіття|втраті біорізноманіття]] та [[опустелювання]], а також заохочення сталого управління [[Лісокористування|лісами]] та [[Система управління відходами|відходами]]<ref name=":5" />. {{нп|Рух за збереження природи|Рух за збереження природи|en|Conservation movement}} лобіює захист [[Види під загрозою вимирання|видів під загрозою зникнення]] і захист природних територій, таких як [[парк]]и<ref>{{cite book |last=Evans |first=James |chapter=Social Constructions of Nature |title=An Introduction To Human Geography |date=2016 |editor1-first=Peter |editor1-last=Daniels |editor2-first=Michael |editor2-last=Bradshaw |editor3-first=Denis |editor3-last=Shaw |editor4-first=James |editor4-last=Sidaway |editor5-first=Tim |editor5-last=Hall |publisher={{нп|Pearson Education|Pearson|en|Pearson Education}} |edition=5th |isbn=978-1-292-12939-6 |language=en}}</ref>{{rp|page=253}}. Міжнародні проєкти зосереджені на аналізі того, як люди можуть задовольнити свої потреби, водночас ефективніше використовуючи землю та зберігаючи її природні ресурси, зокрема в рамках проєкту [[Цілі сталого розвитку]] Організації Об'єднаних Націй<ref name=":5">{{Cite web |title=Goal 15 {{!}} Department of Economic and Social Affairs |url=https://sdgs.un.org/goals/goal15 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220926130028/https://sdgs.un.org/goals/goal15 |archive-date=26 вересня 2022 |access-date=26 вересня 2022 |website=[[United Nations]] |language=en}}</ref>.

=== Деградація ґрунту ===
{{Main|{{нп|Регрес та деградація ґрунтів|Регрес та деградація ґрунтів|en|Soil retrogression and degradation}}}}
[[Файл:World soil degradation.jpg|thumb|upright=1.8|Світова карта деградації ґрунтів|alt=Карта світу із зображенням стану ґрунту.]]

Землекористування людиною може призвести до деградації ґрунту як за якістю, так і за кількістю<ref name="GLO Chapter 3"/>{{rp|page=44}}. Деградація ґрунту може бути спричинена {{нп|Сільськогосподарська хімія|сільськогосподарськими хімікатами|en|Agrochemical}} (такими як [[добрива]], [[пестициди]] та [[гербіциди]]), розвитком [[Інфраструктура|інфраструктури]] та [[Гірнича справа|видобутком корисних копалин]] серед інших видів діяльності<ref name="GLO Chapter 3"/>{{rp|page=43–47}}. Існує кілька різних процесів, які призводять до деградації ґрунту. Фізичні процеси, такі як [[Деградація земель|ерозія]], {{нп|Ущільнення ґрунту|ущільнення|en|Soil sealing}} та {{нп|Ґрунтова кора|утворення кори|en|Soil crust}} призводять до структурного руйнування ґрунту. Це означає, що вода не може проникати на поверхню ґрунту, спричиняючи [[Річковий стік|поверхневий стік]]<ref name="GLO Chapter 3"/>{{rp|page=44}}. Хімічні процеси, такі як [[Засолені ґрунти|засолення]], [[Кислування ґрунту|підкислення]] та {{нп|Підвищення токсичності|підвищення токсичності|en|Toxication}}, призводять до хімічного дисбалансу в ґрунті<ref name="GLO Chapter 3"/>{{rp|page=44}}. Засолення завдає особливої шкоди, оскільки воно робить землю менш продуктивною для сільського господарства та впливає на щонайменше 20&nbsp;% усіх зрошуваних земель<ref name="GLO Chapter 7"/>{{rp|page=137}}. Навмисне обробка ґрунту шляхом [[Оранка|оранки]] також може змінити біологічні процеси в ґрунті, що призводить до надмірної {{нп|Мінералізація (ґрунтознавство)|мінералізації|en|Mineralization (soil science)}} та втрати поживних речовин<ref name="GLO Chapter 3"/>{{rp|page=44}}.

[[Опустелювання]]&nbsp;— це тип деградації землі в {{нп|Посушливі території|посушливих районах|en|Drylands}}, коли родючі території стають все більш посушливими в результаті природних процесів або діяльності людини, що призводить до втрати біологічної продуктивності<ref>{{cite book |last=Geist |first=Helmut |url=https://books.google.com/books?id=acbWdynlU3cC |title=The causes and progression of desertification |publisher={{нп|Ashgate Publishing|Ashgate Publishing|en|Ashgate Publishing}} |year=2005 |isbn=978-0-7546-4323-4 |author-link=:de: Helmut Geist (Geograph) |access-date=26 вересня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221016144553/https://books.google.com/books?id=acbWdynlU3cC |archive-date=16 жовтня 2022 |url-status=live |via=[[Google Books]] |language=en}}</ref>. На таке поширення посушливих територій можуть впливати різноманітні людські фактори, такі як [[Знеліснення|вирубка лісів]], неправильне [[Землеустрій|управління землею]], [[надмірний випас худоби]]<ref name=":2" />, антропогенна [[Глобальне потепління|зміна клімату]]<ref name="Zeng L17401">{{Cite journal |last1=Zeng |first1=Ning |last2=Yoon |first2=Jinho |date=1 вересня 2009 |title=Expansion of the world's deserts due to vegetation-albedo feedback under global warming |journal={{|Geophysical Research Letters|Geophysical Research Letters|en|Geophysical Research Letters}} |volume=36 |issue=17 |page=L17401 |bibcode=2009GeoRL..3617401Z |doi=10.1029/2009GL039699 |issn=1944-8007 |s2cid=1708267|doi-access=free |language=en }}</ref>, та [[Перевикористання|надмірна експлуатація]] [[ґрунт]]у<ref>{{cite web |title=Sustainable development of drylands and combating desertification |url=http://www.fao.org/docrep/v0265e/v0265e01.htm |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170804222104/http://www.fao.org/docrep/v0265e/v0265e01.htm |archive-date=4 серпня 2017 |access-date=21 червня 2016 |publisher=[[Food and Agriculture Organization]] |language=en}}</ref>. Протягом геологічної історії опустелювання відбувалося природним шляхом, хоча останнім часом воно значно прискорилося діяльністю людини<ref name=":2">{{cite journal |last1=Liu |first1=Ye |last2=Xue |first2=Yongkang |date=5 березня 2020 |title=Expansion of the Sahara Desert and shrinking of frozen land of the Arctic |journal=[[Scientific Reports]] |volume=10 |issue=1 |pages=4109 |bibcode=2020NatSR..10.4109L |doi=10.1038/s41598-020-61085-0 |pmc=7057959 |pmid=32139761 |language=en}}</ref><ref>{{cite journal |last1=An |first1=Hui |last2=Tang |first2=Zhuangsheng |last3=Keesstra |first3=Saskia |last4=Shangguan |first4=Zhouping |date=1 липня 2019 |title=Impact of desertification on soil and plant nutrient stoichiometry in a desert grassland |journal=[[Scientific Reports]] |volume=9 |issue=1 |pages=9422 |bibcode=2019NatSR...9.9422A |doi=10.1038/s41598-019-45927-0 |pmc=6603008 |pmid=31263198 |language=en}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Han |first1=Xueying |last2=Jia |first2=Guangpu |last3=Yang |first3=Guang |last4=Wang |first4=Ning |last5=Liu |first5=Feng |last6=Chen |first6=Haoyu |last7=Guo |first7=Xinyu |last8=Yang |first8=Wenbin |last9=Liu |first9=Jing |date=10 грудня 2020 |title=Spatiotemporal dynamic evolution and driving factors of desertification in the Mu Us Sandy Land in 30 years |journal=[[Scientific Reports]] |volume=10 |issue=1 |pages=21734 |bibcode=2020NatSR..1021734H |doi=10.1038/s41598-020-78665-9 |pmc=7729393 |pmid=33303886 |language=en}}</ref>.

=== Забруднення довкілля ===
{{Main|Забруднення довкілля}}
[[Забруднення ґрунту]] відбувається, коли [[Забруднювач|забруднюючі речовини]], такі як [[Небезпечні відходи|небезпечні]] або {{нп|Неправильно утилізовані відходи|неправильно утилізовані|en|Litter}} відходи потрапляють у ґрунт. Забрудненню ґрунту можна запобігти шляхом належного моніторингу та утилізації відходів, а також зменшення непотрібного використання хімікатів і пластику. На жаль, належна утилізація відходів часто не є економічно вигідною чи є технологічно нежиттєздатною, що призводить до короткострокових рішень утилізації відходів, які забруднюють землю. Приклади включають захоронення шкідливих промислових побічних продуктів, надмірне використання сільськогосподарських добрив та інших хімікатів, а також неналежне обслуговування [[Звалище|звалищ]]. Розмір деяких сміттєзвалищ може становити тисячі акрів, як-от регіональне сміттєзвалище [[Апекс (сміттєзвалище)|Апекс]] у Лас-Вегасі<ref>{{cite news |first=Joe |last=Schoenmann |title=Official calls for sort reform |url=http://m.lasvegassun.com/news/2008/dec/17/official-calls-sort-reform/ |work={{нп|Las Vegas Sun|Las Vegas Sun|en|Las Vegas Sun}} |date=17 грудня 2008 |access-date=20 грудня 2008 |archive-date=8 січня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090108081527/http://m.lasvegassun.com/news/2008/dec/17/official-calls-sort-reform/ |url-status=live | language=en}}</ref>.

[[Забруднення вод]] на суходолі&nbsp;— це забруднення неокеанічних гідрологічних поверхневих і підземних водних об'єктів, таких як [[Озеро|озера]], [[став]]ки, [[Річка|річки]], [[Струмок|струмки]], [[водно-болотні угіддя]], [[Водоносний горизонт|водоносні горизонти]], [[Водосховище|водосховища]] та [[підземні води]] в результаті діяльності людини<ref name="Von Sperling3">{{Cite journal |last=Von Sperling |first=Marcos |date=2015 |title=Wastewater Characteristics, Treatment and Disposal |url=https://iwaponline.com/ebooks/book/72/ |journal=IWA Publishing |volume=6 |doi=10.2166/9781780402086 |isbn=978-1780402086 |doi-access=free |access-date=26 вересня 2022 |archive-date=21 червня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220621151651/https://iwaponline.com/ebooks/book/72/ |url-status=live |language=en}}</ref>{{rp|6}}. Може бути викликано токсичними речовинами (наприклад, нафтою, металами, пластмасами, [[Пестициди|пестицидами]], [[Стійкі органічні забруднювачі|стійкими органічними забруднювачами]], промисловими відходами)<ref name="Burton & Pitt">{{cite book |url=http://unix.eng.ua.edu/~rpitt/Publications/BooksandReports/Stormwater%20Effects%20Handbook%20by%20%20Burton%20and%20Pitt%20book/MainEDFS_Book.html |title=Stormwater Effects Handbook: A Toolbox for Watershed Managers, Scientists, and Engineers |chapter=2 |publisher=[[CRC Press|CRC]]/Lewis Publishers |year=2001 |isbn=0-87371-924-7 |location=New York |vauthors=Burton Jr GA, Pitt R |access-date=26 січня 2009 |archive-date=19 травня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090519035716/http://unix.eng.ua.edu/~rpitt/Publications/BooksandReports/Stormwater%20Effects%20Handbook%20by%20%20Burton%20and%20Pitt%20book/MainEDFS_Book.html |url-status=dead |language=en}}</ref>, стресовими умовами (наприклад, змінами pH, {{нп|Гіпоксія (екологічна)|гіпоксією|en|Hypoxia (environmental)}} або аноксією, підвищенням температури, надмірною каламутністю, неприємним смаком або запахом, а також зміною [[Солоність|солоності]])<ref>{{cite web |publisher=[[US Environmental Protection Agency]] (EPA) |location=Washington, DC |title=Reactive Nitrogen in the United States: An Analysis of Inputs, Flows, Consequences, and Management Options, A Report of the Science Advisory Board |id=EPA-SAB-11-013 |url=http://yosemite.epa.gov/sab/sabproduct.nsf/67057225CC780623852578F10059533D/$File/EPA-SAB-11-013-unsigned.pdf |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20130219045824/http://yosemite.epa.gov/sab/sabproduct.nsf/67057225cc780623852578f10059533d/%24file/epa-sab-11-013-unsigned.pdf |archive-date=19 лютого 2013 |language=en}}</ref> або [[Патоген|патогенними організмами]]<ref name="Von Sperling">{{Cite journal |last=Von Sperling |first=Marcos |date=2015 |title=Wastewater Characteristics, Treatment and Disposal |page=47 |url=https://iwaponline.com/ebooks/book/72/ |journal=IWA Publishing |volume=6 |isbn=978-1780402086 |doi=10.2166/9781780402086 |doi-access=free |access-date=26 вересня 2022 |archive-date=21 червня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220621151651/https://iwaponline.com/ebooks/book/72/ |url-status=live |language=en}}</ref>.

=== Втрата біорізноманіття ===
{{Main|[[Втрата біорізноманіття]] та {{нп|Знищення середовища проживання|Знищення середовища проживання|en|Habitat destruction}}}}
[[Файл:Operação Hymenaea, Julho-2016 (29399454651).jpg|alt=Вид зверху широкомасштабної вирубки дощових лісів Амазонки, де видно межу між джунглями та нещодавно вирубаними ділянками.|thumb|Знищення дощових лісів [[Амазонський дощовий ліс|Амазонки]]. Діяльність людини може знищити раніше різноманітні екосистеми.]]
Втрата біорізноманіття&nbsp;— це «зменшення [[біорізноманіття]] в межах виду, екосистеми, певної географічної області або Землі в цілому». Може бути викликана стихійними лихами або діяльністю людини, але остання має більший вплив<ref>{{cite web |title=Biodiversity loss {{!}} Causes, Effects, & Facts |url=https://www.britannica.com/science/biodiversity-loss |website=Britannica |date=27 квітня 2023 |access-date=30 квітня 2023 |language=en }}</ref>. Сільське господарство може спричинити втрату біорізноманіття, оскільки землю дуже швидко трансформують для потреб сільського господарства, особливо в тропіках, що безпосередньо спричиняє втрату середовища існування<ref name="GLO Chapter 3"/>{{rp|page=43}}. Екосистеми також можуть бути розділені та погіршені розвитком [[Інфраструктура|інфраструктури]] за межами міських територій<ref name="GLO Chapter 3"/>{{rp|page=46}}.

Втрачене біорізноманіття іноді можна відновити шляхом [[Екологія відновлення|екологічного відновлення]] або {{нп|Екологічна стійкість|екологічної стійкості|en|Ecological resilience}}, наприклад, шляхом відновлення занедбаних сільськогосподарських територій<ref name="GLO Chapter 3"/>{{rp|page=45}}; однак втрата біорізноманіття також може бути постійною (наприклад, через {{нп|Втрата землі|втрату землі|en|Land loss}}). Екосистема планети досить чутлива: час від часу незначні зміни життєздатної [[Точка рівноваги|рівноваги]] можуть мати драматичний вплив на [[Харчова мережа|харчову мережу]] або [[Ланцюг живлення|харчовий ланцюг]], аж до {{нп|Спільне вимирання|спільного вимирання|en|Coextinction}} всього харчового ланцюга. Втрата біорізноманіття призводить до зменшення [[Екосистемні послуги|екосистемних послуг]] і зрештою може загрожувати [[Продовольча безпека|продовольчій безпеці]]<ref name="cardinale20122">{{cite journal |display-authors=3 |vauthors=Cardinale BJ, Duffy JE, Gonzalez A, Hooper DU, Perrings C, Venail P, Narwani A, Mace GM, Tilman D, Wardle DA, Kinzig AP, Daily GC, Loreau M, Grace JB, Larigauderie A, Srivastava DS, Naeem S |date=June 2012 |title=Biodiversity loss and its impact on humanity |url=https://pub.epsilon.slu.se/10240/7/wardle_d_etal_130415.pdf |journal=[[Nature (journal)|Nature]] |volume=486 |issue=7401 |pages=59–67 |bibcode=2012Natur.486...59C |doi=10.1038/nature11148 |pmid=22678280 |quote=...at the first [[Earth Summit]], the vast majority of the world's nations declared that human actions were dismantling the Earth's ecosystems, eliminating genes, species and biological traits at an alarming rate. This observation led to the question of how such loss of biological diversity will alter the functioning of ecosystems and their ability to provide society with the goods and services needed to prosper. |s2cid=4333166 |access-date=26 вересня 2022 |archive-date=21 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170921233215/http://pub.epsilon.slu.se/10240/7/wardle_d_etal_130415.pdf |url-status=live |language=en}}</ref>. Зараз Земля переживає [[Голоценове вимирання|шосте масове вимирання]] (''голоценове вимирання'') в результаті діяльності людини, яка виходить за [[Планетарні межі|межі планети]]. Наразі доведено, що це вимирання є незворотнім<ref name="GhastlyFuture2">{{cite journal |display-authors=3 |vauthors=Bradshaw CJ, Ehrlich PR, Beattie A, Ceballos G, Crist E, Diamond J, Dirzo R, Ehrlich AH, Harte J, Harte ME, Pyke G, Raven PH, Ripple WJ, Saltré F, Turnbull C, Wackernagel M, Blumstein DT |date=2021 |title=Underestimating the Challenges of Avoiding a Ghastly Future |journal={{нп|Frontiers Media|Frontiers in Conservation Science|en|Frontiers Media}} |volume=1 |doi=10.3389/fcosc.2020.615419 |doi-access=free |language=en}}</ref><ref>{{cite journal |vauthors=Ripple WJ, Wolf C, Newsome TM, Galetti M, Alamgir M, Crist E, Mahmoud MI, Laurance WF |date=13 листопада 2017 |title=World Scientists' Warning to Humanity: A Second Notice |journal=[[BioScience]] |volume=67 |issue=12 |pages=1026–1028 |doi=10.1093/biosci/bix125 |quote=Moreover, we have unleashed a mass extinction event, the sixth in roughly 540 million years, wherein many current life forms could be annihilated or at least committed to extinction by the end of this century. |doi-access=free|hdl=11336/71342 |hdl-access=free |language=en}}</ref><ref>{{cite journal |vauthors=Cowie RH, Bouchet P, Fontaine B |date=April 2022 |title=The Sixth Mass Extinction: fact, fiction or speculation? |journal={{нп|Cambridge Philosophical Society|Biological Reviews of the Cambridge Philosophical Society|en|Cambridge Philosophical Society}} |volume=97 |issue=2 |pages=640–663 |doi=10.1111/brv.12816 |pmid=35014169 |pmc=9786292 |s2cid=245889833 |language=en}}</ref>.

=== Вичерпання ресурсів ===
{{Main|[[Перевикористання]] та {{нп|Війна за ресурси|Війна за ресурси|en|Resource war}}}}
Хоча люди використовували землю для видобутку [[Природні ресурси|природних ресурсів]] з давніх часів, попит на такі ресурси, як [[Лісоматеріали|деревина]], [[мінерал]]и та [[енергія]], зріс експоненціально після [[Промислова революція|промислової революції]] через зростання населення<ref name="GLO Chapter 2"/>{{rp|page=34}}. Коли природний ресурс виснажується до стану, коли його видобуток відповідає [[Закони спадної віддачі|закону спадної віддачі]], експлуатація цього ресурсу вважається надмірною<ref>{{cite book |first1=Paul R. |last1=Ehrlich |first2=Anne H. |last2=Ehrlich |title=Population, Resources, Environment: Issues in Human Ecology |publisher={{нп|W. H. Freeman and Company|W.H. Freeman|en|W. H. Freeman and Company}} |date=1972 |edition=2nd |page=127 |isbn=0-7167-0695-4}}</ref>. Деякі природні ресурси, такі як деревина, вважаються відновлюваними, оскільки за допомогою практик підтримки сталості довкілля вони відновлюються до попереднього рівня<ref name="GLO Chapter 5">{{cite report |title=Global Land Outlook |date=2017 |publisher=[[Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням|United Nations Convention to Combat Desertification]] |isbn=978-92-95110-48-9 |access-date=3 листопада 2022 |chapter-url=https://knowledge.unccd.int/sites/default/files/2018-06/GLO%20English_Ch5.pdf |chapter=Chapter 5 – Land Resources and Human Security |language=en}}</ref>{{rp|page=90}}. [[Горючі корисні копалини|Викопні види палива]], такі як [[вугілля]], не вважаються відновлюваним, оскільки для їх утворення потрібні мільйони років, при цьому очікується, що пік видобутку вугілля припаде на середину 21 століття<ref name="GLO Chapter 5"/>{{rp|page=90}}. {{нп|Економічний матеріалізм (економіка)|Економічний матеріалізм|en|Economic materialism}} або [[Суспільство споживання|споживацтво]], мав руйнівний вплив моделі сучасного використання ресурсів, на відміну від доіндустріального періоду<ref>{{Cite journal |last1=Wang |first1=Luxiao |last2=Gu |first2=Dian |last3=Jiang |first3=Jiang |last4=Sun |first4=Ying |date=5 квітня 2019 |title=The Not-So-Dark Side of Materialism: Can Public Versus Private Contexts Make Materialists Less Eco-Unfriendly? |journal=[[Frontiers in Psychology]] |volume=10 |pages=790 |doi=10.3389/fpsyg.2019.00790 |issn=1664-1078 |pmc=6460118 |pmid=31024411|doi-access=free|language=en}}</ref>.

== Галерея ==
Різні види ландшафтів:
<gallery perrow="6">
File:2010 New York City Central Park aerial.jpg|[[Центральний парк (Нью-Йорк)|Центральний парк]], [[Нью-Йорк]]|alt=Парк посеред великого міста
File:Libya 4985 Tadrart Acacus Luca Galuzzi 2007.jpg|[[Сахара]], [[Лівія]]|alt=Піщані пагорби в пустелі
File:7 - Itahuania - Août 2008.JPG|[[Амазонський дощовий ліс]], [[Перу]]|alt=Великий ліс
File:Mount Vinson from NW at Vinson Plateau by Christian Stangl (flickr).jpg|[[Багаторічна мерзлота]], [[Антарктида]]|alt=Лід і сніг на землі
File:Foopass.jpg|[[Лука (рослинність)|Луки]] у [[Швейцарські Альпи|Швейцарських Альпах]]|alt=Луки між горами
File:Farming near Klingerstown, Pennsylvania.jpg|[[Ферма (сільське господарство)|Сільськогосподарські угіддя]] в [[Пенсільванія|Пенсільванії]]|alt=Пагористі сільськогосподарські угіддя
</gallery>

== Див. також ==
* {{нп|Земля загального користування|Земля загального користування|en|Public land}}
* {{нп|Тверда поверхня|Тверда поверхня|en|Solid earth}}

== Пояснювальні примітки ==
{{notelist}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* {{УРЕС1|3|424|Суходіл}};
* Суша // Географический энциклопедический словарь: понятия и термины / Гл. ред. [[Трьошников Олексій Федорович|А.&nbsp;Ф.&nbsp;Трёшников]].&nbsp;— М.: Советская энциклопедия, 1988. С. 298. {{ref-ru}};

{{нк}}
{{Портали|Географія}}

[[Категорія:Суходіл| ]]
[[Категорія:Фізична географія]]
[[Категорія:Географічна термінологія]]
[[Категорія:Геоморфологія]]