Сігне Бергман
| Сігне Бергман | |
|---|---|
| швед. Signe Bergman[1][2] | |
 | |
| Народилася |
10 квітня 1869[3][5][4] Гедвіг-Елеонораd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[3][5][…] |
| Померла |
9 травня 1960[3][4] (91 рік) Оскар[d], Швеція[3][4] |
| Поховання | Північний цвинтар (Стокгольм)[7] |
| Країна |
 Швеція[1][8] |
| Діяльність | активістка за права жінок, female supporter of women's right to vote, редакторка, скарбниця |
| Галузь | women's suffrage in Swedend[1][2][9] |
| Знання мов | шведська[1][9] |
| Членство | Q10685090?, Tolfternad, centralstyrelsen i landsföreningen för kvinnans politiska rösträttd[1], Stockholmsföreningen för kvinnans politiska rösträttd[9] і Free-minded National Associationd[4] |
| Посада | Q99231392? і член радиd[8] |
| Партія | Free-minded National Associationd |
| Батько | Johan Wilhelm Bergmand[6][10][11] |
Сігне Бергман (швед. Signe Bergman; повне ім'я Signe Wilhelmina Ulrika Bergman; 1869–1960) — шведська феміністка та громадська діячка[12].
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 10 квітня 1869 року в Стокгольмі, в родині державного службовця Йохана Вільгельма Бергмана (Johan Wilhelm Bergman), племінниця Мартіни Бергман-Естерберг.
Отримала домашню освіту. Кілька років працювала у Великій Британії, в тому числі в інституті гімнастики її кузини Мартіни Естерберг, а також в якості помічниці дослідника в Британському музеї. Повернувшись до Швеції, працювала скарбничою в іпотечному банку Швеції (Sveriges allmänna hypoteksbank), в 1907 році була редактором журналу Rösträtt för kvinnor. Проживала одна.
Сігне Бергман стала активною учасницею шведської організації за політичне право голосу жінок (Landsföreningen för kvinnans politiska rösträtt, LKPR) в 1905 році, була членом правління Стокгольмського відділення даної організації в 1906—1914 роках і головою правління головної організації в 1914—1917 роках. У 1911 році вона організовувала і брала участь в Міжнародному конгресі за права голосу жінок у Стокгольмі, який зібрав 110 представників з різних країн світу. Бергман подала у відставку з поста голови LKPR в 1917 році після того, як у шведському риксдагу було відхилено пропозицію про право жінок на голосування. У подальшому вона активно брала участь у жіночій правозахисній організації Frisinnade kvinnor та в діяльності ліберальної політичної партії Frisinnade landsföreningen (Національна спілка вільнодумних).
Померла 9 травня 1960 року в приході Оскар. Була похована на стокгольмському Північному кладовищі (Норра бегравнінгсплатсен)[13].
Література[ред. | ред. код]
- Barbro Hedvall. Susanna Eriksson Lundqvist. red. Vår rättmätiga plats. Om kvinnornas kamp för rösträtt. Förlag Bonnier. ISBN 978-91-7424-119-8 .
- Stig Hadenius, Torbjörn Nilsson, Gunnar Åselius. Sveriges historia. Borås: Bonnier Albs. ISBN 91-34-51857-6 .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Årsberättelser för landsföreningen och lokalföreningarna för kvinnans politiska rösträtt 1917 — Стокгольм: 1918.
- ↑ а б http://www2.ub.gu.se/kvinndata/portaler/rostratt/pdf/rostrattsfragan.pdf
- ↑ а б в г д Sveriges dödbok
- ↑ а б в г д Signe Wilhelmina Ulrika Bergman 1869-04-10 — 1960-05-09 Rösträttskvinna
- ↑ а б Hedvig Eleonora kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0006/C I/25 (1867-1869), bildid: 00012302_00186 — С. 150.
- ↑ а б Swedish Census 1890 — Riksarkivet.
- ↑ Bergman, SIGNE VILHELMINA ULRIKA — Svenskagravar.se.
- ↑ а б Årsberättelser för Landsföreningen och Lokalföreningarna för kvinnans politiska rösträtt 1908 — Stockholm: Oskar Eklunds boktryckeri.
- ↑ а б в https://core.ac.uk/download/pdf/83629477.pdf
- ↑ Swedish Census 1880 — Riksarkivet.
- ↑ Swedish Census 1900 — Riksarkivet.
- ↑ Signe Bergman
- ↑ Bergman, SIGNE VILHELMINA ULRIKA
Посилання[ред. | ред. код]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
