ТЕС Хартум-Північ
| 15°39′01″ пн. ш. 32°33′48″ сх. д. / 15.650361111138776593° пн. ш. 32.563361111138775° сх. д.Координати: 15°39′01″ пн. ш. 32°33′48″ сх. д. / 15.650361111138776593° пн. ш. 32.563361111138775° сх. д. | ||||
| Країна |
 Судан | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Судан, на околиці Хартуму | |||
| Введення в експлуатацію | 1985 (перша черга), 1994 (друга черга), 2010 (третя черга), 1991, 2001 (газові турбіни) | |||
| Вид палива | нафтопродукти | |||
| Енергоблоки | 2х30 (перша черга), 2х60 (друга черга), 2х100 (третя черга), 1х20 + 1х25 (газові турбіни) | |||
| Котельні агрегати | ICL (перша черга), Waagner-Biro (друга черга), Harbin — China (третя черга) | |||
| Турбіни | парові Parsons (перша черга), парові ABB Nurenberg GmbH V80 (друга черга), парові Wuhan China (третя черга), газові Nuovo Pignone, AEG Kanis (газові турбіни) | |||
| Електрогенератори | Parsons Peebles (перша черга), Alsthom-Belfort (друга черга), Harbin — China 3ph-TA30-60AC (третя черга) | |||
| Встановлена електрична потужність |
60 (перша черга), 120 (друга черга), 200 (третя черга), 45 (газові турбіни) | |||
| Материнська компанія | National Electricity Corporation of Sudan (NEC) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Хартум-Північ | ||||
 | ||||
ТЕС Хартум-Північ — теплова електростанція в Судані, розташована в його столиці у індустріальній зоні Баррі на правобережжі Нілу (за кілька кілометрів від злиття його складових Білого та Блакитного Нілу).
Виробництво електроенергії в районі Хартуму здійснювалось на його північній околиці в районі Баррі ще з 1908 року — спершу з потужністю 0,1 МВт, а з 1925-го на рівні 0,3 МВт. В 1956-му цю станцію значно підсилили, встановивши дві парові турбіни по 5 МВт, до яких дещо пізніше додали ще дві по 10 МВт. У 1980-х роках на майданчику з'явилось 6 дизель-генераторів по 10 МВт, а в 1990-му запустили газову турбіну на 15 МВт.[1] Цей об'єкт працював до 2003 року, коли був виведений з експлуатації через пожежу.[2]
На той час поряд вже працювала нова конденсаційна електростанція Хартум-Північ. В 1985-му стала до ладу її перша черга з двох парових турбін потужністю по 30 МВт, у 1994-му до них додали ще дві по 60 МВт, а в 2010-му запустили третю чергу так само із двох турбін, проте значно більших — по 100 МВт.[3]
Крім того, в 1991 та 2001 роках поряд з конденсаційними блоками встановили газові турбіни, по дві у кожному випадку. Перші з них виробництва компанії Nuovo Pignone потужністю по 20 МВт були передислоковані сюди з Італії. Дві наступні виготовлені AEG Kanis мали потужність по 25 МВт. Перш ніж вирушити до Африки, вони з 1973 по 1998 працювали на одній з германських електростанцій. Одна італійська турбіна вийшла з ладу в 2001 через поламку ротора, а в 2008-му поламка статора зупинила одну газову турбіну німецького походження. Обидві вони були продані на злам.[2]
Як паливо Хартум-Північ використовує нафтопродукти.[4]
Можливо також відзначити, що паливна ефективність перших двох конденсаційних черг складає 45,8 %.[5]
- ↑ Publications, USA International Business (7 лютого 2007). Sudan Mineral & Mining Sector Investment and Business Guide (англ.). Int'l Business Publications. ISBN 9781433047404.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Assessment of the Gas Turbine Performance at Khartoum North and Kuku Power Stations Dr. Mohammed M. Elawad (PDF). webcache.googleusercontent.com. Процитовано 31 січня 2018.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Khartoum North (Al Shaheed) Power Plant Sudan - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ REVISED FEASIBILTY STUDY for RED SEA COAL FIRED POWER PLANT (PDF).
- ↑ International, Lahmeyer. Lahmeyer International: Khartoum North Power Station Rehabilitation of I&C and electrical equipment, Sudan. www.lahmeyer.de (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.